Петро Порошенко і ФСБ: про фейки, спростування й заперечення

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Найцікавішими в інформаційних потоках є спростування й заперечення. Тож одне з ключових правил розвідки – приділяти найприскіпливішу, найпильнішу  увагу саме спростуванням і запереченням. Загальну картину можна відтворити, зібравши воєдино окремі розрізнені факти, походження яких не викликає сумнівів, відкинувши несуттєве. Головне – бути уважним. Сума інформації перетворюється в знання, якщо відомості систематизовані.

15 січня 2018 року народний депутат України Віталій Купрій скерував Голові Служби безпеки України В. С. Грицаку депутатський запит щодо оприлюднення документів ФСБ РФ, які підтверджують проросійську позицію Президента України Порошенка Петра Олексійовича.

17 січня  2018 року Віталій Купрій на телеканалі ZIK у програмі «Vox populi» заявив, що «офіційно відреагував на інформацію, яка була оприлюднена на телеканалі «Руставі-2», а тому подав депутатський запит до СБУ, щоб було відкрито кримінальне провадження по факту державної зради».

За три дні перед цією заявою сайт PolitekA повідомив, що «Купрій також хоче зрозуміти, в яких стосунках був старший син президента зі своєю дружиною до 2007 року: «Якщо будуть знайдені докази їх особистого знайомства, то у мене не залишиться жодного сумніву в достовірності доповідної записки Порошенко в ФСБ».

Фабула цієї вельми контроверсійної історії бере свій початок 13 січня 2018 року, коли грузинський телеканал «Руставі-2» опублікував на своєму сайті матеріали, які назвав «зверненням» президента України Петра Порошенка до російської ФСБ.

Того ж дня, о 23:44, інтернет-видання «Українська правда» на своїй електронній шпальті помістила матеріал під назвою «Близькі до Саакашвілі медіа в Грузії оприлюднили компромат на Порошенка». В ньому йшлося про давній інцидент між Петром Порошенком і представниками прикордонної служби РФ, що трапився 3 лютого 2007 року у VIP-терміналі петербурзького аеропорту «Пулково».

Наприкінці оприлюдненого тексту УП згодом долучила  коментар: «Ми опублікували цей документ не отримавши підтверджень, що він є достовірним. Ми визнаємо, що його зміст є сумнівним, і з нашого боку не було докладено зусиль, аби підтвердити достовірність даних, викладених в цій новині. Ми визнаємо свою помилку і просимо вибачення перед читачами».

Нагадаємо, що на одній із сторінок «документів» зафіксовано, що начебто Петро Порошенко хоче в’їхати в РФ, оскільки «в інтересах Росії» залучає великі інвестиції, а у Санкт-Петербурзі, мовляв, проживають батьки дружини його старшого сина Олексія.

Зробимо паузу.

Найцікавішими в інформаційних потоках є спростування й заперечення. Тож одне з ключових правил розвідки – приділяти найприскіпливішу, найпильнішу  увагу саме спростуванням і запереченням. А надто коли їх поширюють офіційні чинники вельми поспішливо. Загальну картину можна відтворити, зібравши воєдино окремі розрізнені факти, походження яких не викликає сумнівів, відкинувши несуттєве. Головне – бути уважним. Сума інформації перетворюється в знання, якщо відомості систематизовані.

Так ось. Феноменальну оперативність продемонструвала прес-служба Адміністрації Президента України: вже через дві з половиною години (о 02:24 14 січня) вона заявила, що «оприлюднені так звані «документи» від імені Петра Порошенка є низькопробною підробкою та фейком, виготовленим і закинутим телекомпанії Руставі-2 спецслужбою Росії».

Керівник прес-служби президента України акцентував на тому, що у 2007 році старший син Петра Порошенка Олексій не був одружений: «Найкрасномовніше про провал ФСБ свідчить факт, який легко перевірити. Олексій Порошенко одружився у Києві у вересні 2013 року, тому у старшого сина Петра Порошенка у 2007 не було дружини».

В тему: Порошенко обойдется Украине дороже, чем Янукович

Перше питання, що мимоволі постає: як висококваліфіковані луб’янські майстри фальшивок могли так примітивно «спалитися» – не скористалися навіть послугами інтернету, де можна запросто довідатись про дату одруження Олексія Порошенка? Адже керівник прес-служби президента України  вже через якихось дві з половиною години знав про інцидент на УП…

14 січня головний редактор «Української правди» Севгіль Мусаєва звернулася до читачів з приводу новини про листи Порошенка до ФСБ: «Ми звертаємося до наших читачів із проханням повідомити все, що їм відомо з цього приводу. Просимо відгукнутися людей, які можуть бути обізнані в подіях тих років та обставинах публікації «листів до ФСБ», очевидців цієї історії, або тих, хто був до неї причетний. Ми гарантуємо збереження анонімності тих, хто цього потребує».

Альона Притула, редактор-засновник УП: «Ми вибачилися http://blogs.pravda.com.ua/authors/musaieva/5a5b955cb13ac/. Саме тому й дослідили цю тему ретельніше. І дійшли висновку, що принаймні один з цих документів МОЖЕ бути оригінальним. Проте довести це без згоди Порошенка ніхто не зможе».

БЕЗУМОВНО, ВНЕСТИ  ЯСНІСТЬ В ЦЮ СИТУАЦІЮ  НАЙПЕРШ МАВ БИ ПРЕЗИДЕНТ.  АЛЕ ВІН ЗБЕРІАЄ МОВЧАНКУ. ..

У  статті Романа Романюка і Євгена Будерацького в УП від 3 лютого 2018 читаємо: «<…> Іншим нез'ясованим моментом 2007 року залишається мета візиту Порошенка у Санкт-Петербург. Одразу після інциденту ЗМІ, з посиланням на російських дипломатів писали, що Порошенко прилетів у Санкт-Петербург з приватним візитом. Сам депутат під час згаданого ефіру на телебаченні переконував, що візит був робочим. Начебто він входив до складу делегації для участі в зустрічі керівників європейських банків.У відкритих джерелах чи профільних ділових виданнях Росії не вдалося віднайти згадки про таку зустріч на початку лютого 2007 року.

Натомість, за дивним збігом обставин, на 4 лютого припадає день народження Юлії Аліханової, яка у 2013 році офіційно стала Юлією Порошенко – невісткою Петра Олексійовича. У лютому 2007 року Аліханова закінчувала університет і жила з батьками якраз у Санкт-Петербурзі.

Прихильники версії про справжність «листів ФСБ» переконують, що Порошенко і летів у Петербург саме на день народження майбутньої невістки. Натомість син президента Олексій Порошенко у своєму Facebook запевнив, що познайомився з дружиною лише у 2011 році. <…> УП звернулась до Порошенка-батька і Порошенка-сина із запитанням, чи не були вони знайомі з родиною Аліханових у 2007 році. Ми не отримали жодної відповіді від них, що й надалі залишає місце як для конспірологічних версій, так і обґрунтованих сумнівів».

І справді. «Порошенко мав би звернутися до суду для спростування неправдивих даних та захисту своєї честі та гідності, проте цього досі не відбулося» (Віталій Купрій). Тож запитання-сумніви залишаються.

14 січня на «листи Петра Порошенка до директора ФСБ Росії» відреагував Олексій Порошенко: «Сьогодні був привід ще раз згадати найприємніші моменти в житті. Як все почалось, коли вперше побачив свою майбутню дружину на лекції «Strategy, Structure and Incentives», під час навчання на програмі MBA в INSEAD у 2011 році» (http://infosensations.com.ua/editor2/7978/).

«По окончании института (у 2002 році Юлія Аліханова, майбутня дружина Олексія Порошенка, вступила до Санкт-Петербурзького державного економічного університету на факультет інформаційних систем в економіці та управлінні. – О. Р.) девушка (Юлія Аліханова. – О.Р.) поступает в международную школу во Франции, где и знакомится с будущим супругом – Алексеем Порошенко» (https://life.ru/t/life78/198665).

Отже, Юлія Аліханова вирушає до Франції 2007 року, коли завершила навчання в Санкт-Петербурзі. Якщо йдеться про навчання на програмі MBA в INSEAD – Institut Européen d'Administration des Affaires («Європейський інститут ділового адміністрування»)  у Фонтенбло під Парижем, де навчався Олексій Порошенко, то тривалість вишколу розрахована на 10 або 12 місяців, якщо студент бажає записатись на літню практику. Ще є річна програма MBA, магістерська программа, аспірантура з менеджменту (можливість отримання доктора наук – PhD), а также короткотермінові програми без присвоєння ступеня.

Питання: скільки років мала б навчатись у Франції Юлія Аліханова, щоб 2011 року зустріти у Фонтенебло Олексія Порошенка? Так отож.  

Якщо довіряти інтернет-публікаціям, то з 2005 по 2008 рік Юлія Аліханова працювала в компанії PricewaterhouseCoopers старшим консультантом відділу бізнес-консультування. Спершу, очевидно, поєднувала роботу в компанії з навчанням у Санкт-Петербурзькому виші, а опісля підпрацьовувала  (упродовж 2008-го) вже навчаючись у Франції.

PricewaterhouseCooper – міжнародна мережа компаній, що пропонує професійні послуги у сфері консалтингу та аудиту, штаб-квартира якої базується в Лондоні.

SIC! У цьому ж таки Лондоні, в Лондонській школі економіки, з 2004 по 2007 рр. навчався Олексій Порошенко (матеріал з Вікіпедії).

Чи можна припустити, що Олексій Порошенко і Юлія Аліханова могли познайомитись в Лондоні? Цілком. Бо сумнівно, щоб Юлія Аліханова під час роботи в  PricewaterhouseCoopers (чи то у Санкт-Петербурзі, чи то у Франції) жодного разу не відвідала столицю Великобританії.

Відтак вимальовується цілком прийнятна, на наш погляд, версія (не конспірологічна, цілком логічна): молоді люди, ймовірно, знайомляться в Лондоні, зустрічаються впродовж кількох років; вони могли перебувати в цивільному шлюбі (або ж офіційному в Росії), а в Україні офіційний шлюб взяли 2013-го.

Але  в такому разі надто поспішливе й категоричне офіційне спростування («Найкрасномовніше про провал ФСБ свідчить факт, який легко перевірити. Олексій Порошенко одружився у Києві у вересні 2013 року, тому у старшого сина Петра Порошенка у 2007 не було дружини») лише  породжує нові сумніви й запитання…

P.S.  8 лютого 2018 року СБУ надіслала офіційну відповідь Віталію Купрію щодо розгляду його депутатського запиту: «Шановний Віталію Миколайовичу! Службою безпеки України уважно опрацьовано Ваш депутатський запит, оголошений на засіданні Верховної Ради України 19 січня 2018 року. Викладені у депутатському запиті обставини не вказують на вчинення злочину, передбаченого статтею 111 Кримінального кодексу України, досудове розслідування якого здійснюється слідчими органів безпеки. Вказаною статтею визначено лише три форми вчинення державної зради: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного  конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України».

«Ну що ж, підемо шукати правди до суду», – написав Віталій Купрій.

Олег К. Романчук, спеціально для видання Аргумент


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Последние новости

20:01
Погода в Україні найближчими днями: сильний вітер, мокрий сніг та дощ (МАПА)
19:38
Скрепы: в России правительство запретило продавать «Боярышник» дешевле водки
19:29
Шпионка Бутина, арестованная в США, готова признать вину и сотрудничать с обвинением
19:01
Підрив автомобіля на Херсонщині: терорист отримав 15 років в'язниці
18:39
Российские космонавты горят на работе из-за безденежья Роскосмоса
18:23
Інтерпол за запитом РФ оголосив у розшук 20-річного українця - товариша «терориста» Гриба
18:06
МОЗ: Одеський медуніверситет захопили рейдери, в поліції заперечують
17:58
Гриценко закликав Садового і Вакарчука об'єднатися для спільної участі у виборах
17:39
«Схеми» знайшли у родини скандального Татькова 62 га землі і купу апартаментів в Іспанії
17:20
Львів вперше серед українських міст увійшов до рейтингу ТОП-100 туристичних міст світу

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com