Як повернення Олексія Левіна може вплинути на розслідування вбивства Катерини Гандзюк

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Розслідування одного з найрезонансніших злочинів останніх років розморозили. Ідеться про справу щодо вбивства херсонської активістки та чиновниці Катерини Гандзюк.

Сталося це в березні після екстрадиції з Болгарії до України одного з ключових підозрюваних у цій справі — Олексія Левіна, зазначає видання ТИЖДЕНЬ. Сьогодні чоловік перебуває в СІЗО, а на його покази, безперечно, очікують не лише друзі та родичі Катерини, а й інші можливі фігуранти цієї історії, бо саме він може пролити світло на зв’язок між можливими замовниками й виконавцями злочину. Проте на якісне завершення слідства в правоохоронців було замало часу, оскільки на початку розслідування прокуратура припустилася помилки, яка також пов’язана з Левіним.

Напад на Катерину Гандзюк стався 31 липня 2018 року в Херсоні. Того дня на активістку вилили літр сірчаної кислоти. Жінка опинилася в лікарні з опіками приблизно 40% тіла. За місяць поліція, яка вела розслідування, затримує першого підозрюваного — Миколу Новікова, чоловіка, який на момент нападу на Катерину навіть не був у місті, де скоїли злочин.

Читайте також: Знищення Катерини Гандзюк: системне вбивство

Завдяки журналістам та активістам удається довести алібі чоловіка, і Новікова випускають на свободу. А в слідчому ізоляторі опиняються реальні виконавці злочину — п’ятеро учасників війни на Донбасі: Сергій Торбін (як установило слідство, він організував групу нападників), Володимир Васянович (якому, за словами батька Гандзюк, Катерина свого часу збирала гроші на протез), Микита Грабчук (за версією слідства, безпосередньо скоїв напад), Віктор Горбунов (за словами слідства, купував кислоту) та В’ячеслав Вишневський (разом з Васяновичем стежив за Катериною перед нападом). Як розповіли затримані, Торбін нібито обіцяв кожному заплатити за «роботу» по $500.

 

4 листопада 2018-го Катерина помирає в київській лікарні. Уже наступного дня активісти руху «Хто замовив Катю Гандзюк?» (який створили друзі постраждалої майже одразу після нападу) заявляють: до злочину може бути причетний помічник одного з народних депутатів. Мова про Ігоря Павловського: у листопаді 2018 року він ще помічник нардепа від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука.

Останній усе заперечує, але звільняє Павловського з посади. За місяць оголошують підозру ще одному фігурантові розслідування — Олексію Левіну. Проте затримати його не можуть: чоловік уже кілька місяців як утік з України. У січні 2019-го батько Катерини називає прізвища ймовірних замовників вбивства його дочки: ними нібито є голова Херсонської облради Владислав Мангер («Батьківщина»), голова Херсонської облдержадміністрації Андрій Гордєєв (БПП) і його заступник Євген Рищук (БПП). У лютому 2019-го в СІЗО Києва опиниться лише Мангер.

Однак він вийде на свободу доволі швидко: за нього внесуть заставу. А розслідування щодо його ролі в нападі на Катерину зупиняють через розшук Левіна, оскільки вони обидва фігурують в одному кримінальному провадженні. Приблизно за півроку виконавці злочину отримують доволі м’які судові вироки — нібито через те, що співпрацювали зі слідством. Також на співпрацю начебто йде і Павловський. Однак результати таких угод викликають сумніви в друзів і знайомих Катерини. До того ж Павловський не з’являється на судові засідання.

З мертвої точки ситуація зрушується в січні цього року: тоді в Херсоні відбувається низка гучних обшуків, внаслідок яких Павловського повторно арештовують. А прокуратура починає говорити про діяльність цілого злочинного угруповання на території області (див. Тиждень, № 6/2020). Приблизно в цей самий час у Болгарії затримують Левіна й вирішують питання про його екстрадицію. Усе відбувається доволі швидко — приблизно за місяць чоловік опиняється в Україні. Справу щодо ролі Мангера й Левіна в убивстві Катерини Гандзюк розморожують.

По суті, Олексій Левін може виявитися ключовою фігурою в цій історії. За версією слідства, убивство Катерини замовили з «корисливих мотивів», оскільки Гандзюк свого часу намагалася протидіяти різним видам незаконного бізнесу на території області, зокрема вирубуванню лісів. Власне, від початку в підозрі Мангеру фігурував приблизно такий мотив: «особиста неприязнь, яка виникла через діяльність Гандзюк у питанні протидії вирубкам лісів під прикриттям штучних підвалів».

Читайте також: Не всі були «медведчуками»

Схема злочину, знову ж таки за версією слідства, була такою: імовірний замовник Владислав Мангер звертається до Павловського та Левіна, щоб вони знайшли людей та організували напад на Катерину. Для цього вони отримали певну суму грошей. Левін і Павловський нібито знаходять Сергія Торбіна, який організовує інших виконавців злочину. А вже ті, зі свого боку, скоюють напад, обливши активістку кислотою. Приблизно за тиждень до нападу, як удалося встановити журналістам програми «Схеми», довірена особа Мангера Андрій Мурашкін здав Левіну в оренду за доволі символічну суму базу відпочинку на березі Чорного моря в курортному містечку Лазурне. Вартість оренди становила лише 500 грн на місяць. Під час перших арештів виконавців нападу на Гандзюк Левін тікає з України. Хоча це лише непрямі докази, озвучені публічно. Більше дізнатися можна буде після завершення слідства. Утім, у прокуратурі говорять про можливий зв’язок між Левіном і Мангером.

«Повернення Левіна в Україну та його показання можуть багато чого змінити у справі Гандзюк. Він є ключовим фігурантом провадження, у якому Мангер проходить як підозрюваний. Не є секретом, що один з його адвокатів зустрічався з Левіним, коли той уже перебував у розшуку. Повідомлялося також про намагання певних адвокатів зустрітися з Левіним у Болгарії під час його перебування в тюрмі міста Бургас. Я не здивуюсь, якщо стане відомо, що адвокатів Левіна буде фінансувати хтось з підозрюваних у цій справі. Зрозуміло, з яким інтересом. Надати правдиві покази вигідно насамперед самому Левіну. Офіс генпрокурора разом з СБУ готовий гарантувати йому безпеку та врахувати співпрацю зі слідством», — заявив у березні цього року в інтерв’ю виданню «Дзеркало тижня» заступник генерального прокурора Віктор Трепак.

Він же повідомив, що свого часу один з адвокатів Мангера — Андрій Мурашкін — приходив до нього від імені бізнесмена Карла Стурена (якого ЗМІ також пов’язують з Мангером), щоб «допомогти» з пошуками Левіна.

«На мене вийшли певні люди і сказали, що начебто Карл Стурен може посприяти знайти Левіна… я погодився обговорити це питання. Після цього мені було сказано, що Карл Стурен пришле до мене свого представника. Така зустріч відбулася за участі керівництва ГСУ СБУ та керівництва відповідного департаменту Офісу генпрокурора. Але метою цього представника, судячи з усього, було не надання важливої для слідства інформації, а намагання приватно зі мною про щось домовитись. Однак у нього це не вийшло… Найцікавіше, що цим представником Карла Стурена виявився… один із адвокатів, однак не Левіна, а іншого підозрюваного у замовленні та організації нападу на Катерину», — розповів Трепак «Дзеркалу тижня».

Читайте також: Зеленського просять негайно втрутитись у ситуацію у справі Гандзюк

Сам Мурашкін на своїй сторінці у Facebook заявив, що така зустріч справді відбувалася, однак його версія дещо інша: «Трепак запросив мене в Генеральну прокуратуру нібито обговорити новий виток у розслідуванні справи Гандзюк. Було анонсовано, що предметом розмови стане зібрана захистом Мангера доказова база, яка свідчить про його невинуватість. 16 грудня я приїхав до нього в Генеральну прокуратуру й спілкувався з ним у нього в кабінеті. Крім нас із Трепаком, у кабінеті було ще п’ять осіб з СБУ і прокуратури.

Однак замість анонсованої теми він почав від мене вимагати зв’язатися з Левіним. На моє логічне запитання, який я стосунок маю до Левіна, він відповів, що так буде краще для мого клієнта. Коли я повідомив, що зв’язку з Левіним у мене немає, але я готовий надати зібрані за рік докази невинуватості Мангера, він сказав, щоб я не витрачав його час, і виставив мене з кабінету», — написав Мурашкін.

Можливо, Левін таки причетний до цього злочину. Однак, щоб це довести, у слідства лишилося менше як місяць (на момент повернення Левіна в Україну). Така ситуація виникла через дії прокуратури на початку розслідування. А саме — точність моменту, від якого можна рахувати терміни розслідування. Тут варто дещо пояснити. Якщо спрощувати, то наразі в Україні існує два типи розслідувань: за фактом злочину й щодо конкретної людини.

Зазвичай слідчі починають розслідувати сам факт злочину, оскільки такий тип розслідувань майже не обмежений у часі. Коли ж слідство виходить на конкретного підозрюваного — із фактової справи виділяють окреме розслідування, уже щодо людини. Таке розслідування може тривати не більше як рік з моменту оголошення підозри. Це обмеження має запобігти свавільному порушенню прав конкретної людини. Однак у справі щодо нападу на Катерину Гандзюк історія розвивалася інакше.

«Коли оголошували підозри виконавцям злочину (нападу на Гандзюк. — Ред.), їхню справу не виділили з основної. Прізвище Левіна з’являється там лише з грудня 2018 року. Прізвище Мангера ще пізніше — у лютому 2019-го. І так вийшло, що строки в цій справі почали рахувати від оголошення найпершої підозри: ще Миколі Новікову, який узагалі до злочину не причетний. Тобто із серпня 2018-го. Прокуратура, коли вела слідство, не просила перерахувати цей строк. І це їхній явний прокол. Адже до грудня 2018-го права Левіна ніяк не обмежувалися. Ми попереджали про це прокуратуру, однак нас не чули», — коментує Тижню ситуацію адвокат батька Катерини Євгенія Закревська.

І додає: якщо в такий спосіб обраховувати строки в складних справах, то розслідування багатоепізодних злочинів стає малоймовірним, оскільки в правоохоронців фізично не буде часу дійти від найнижчої до найвищої ланки злочинного угруповання. Вона зазначає, що першим підозрюваним у провадженні, де фігурують Левін і Мангер, був саме Левін. І, за її словами, логічніше було б починати відлік для цієї справи саме з моменту оголошення підозри Левіну, тобто з грудня 2018-го: це дасть слідству додаткових чотири місяці для роботи.

Хоч як дивно, але прокуратура чомусь не зважала на цю проблему аж до 2020 року, коли в справі змінилася група процесуальних керівників. Прокурори попросили суд перерахувати строк розслідування наново. 23 березня, попри карантин, Печерський райсуд взявся розглядати справу. І вже 25 числа оголосив своє рішення: терміни для розслідування продовжити до 29 липня 2020 року. Таким чином слідство отримало додаткових чотири місяці для роботи. За цей час, як переконують у прокуратурі, мають допитати самого Левіна, а також провести низку експертиз та слідчих експериментів. А після цього справу щодо імовірних замовників та організаторів убивства Катерини Гандзюк мають передати до суду.

Станіслав Козлюк;  опубліковано у виданні ТИЖДЕНЬ


В тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:52
Єрмак увійшов до списку 100 найвпливовіших людей від Time, Зеленського там немає. Це закономірно, так, Коломойський?
20:00
У четвер в Україні сухо тільки на південному сході
18:05
Роздраконена економіка. Кризу в Китаї не подолати без повернення до курсу реформ
17:39
Заробляють як на наркотиках: Gazeta Wyborcza про тютюнову мафію в Україні
17:06
НАБУ оголосило у розшук екснардепа Руслана Демчака
16:03
Близько 650 тис. чоловіків призовного віку незаконно виїхали з України від початку повномасштабної війни - Politico
15:01
росія виводить своїх "миротворців" із Нагірного Карабаху
14:37
Ракетний удар по Чернігову: 14 загиблих, понад 60 постраждалих, 6 зниклих безвісті
13:45
Дякуємо СБУ за "спецперевірку": ексрегіонал та "антимайданівець" Волошенков влаштувався в Агенцію оборонних закупівель. Він - син генерала СБУ
12:11
Закупівля неякісних бронежилетів для ЗСУ по завищених цінах: справу Шаповалова та Хмельницького передали до суду

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]