Бутусов: Про наступ ворога на Покровськ і наслідки цього

Карта обстановки Покровськ, Мирноград, Селидове

Отже, друзі, ми бачимо карту обстановки. Яскраво-жовтим виділена територія, яку ворогу вдалося на цьому напрямку захопити, починаючи з 1 травня. Ворог не швидко просувається абсолютно, але просувається і, на жаль, зупинити цей наступ малих груп піхоти нам не вдається. З цілого комплексу причин.

Ворог підійшов впритул вже до міст, тобто і Покровськ, і Мирноград, і Селидове зараз знаходяться в зоні ураження російської артилерії. Просто звичайних ствольних систем російських військ. Тут вже не потрібно тільки авіабомби, тільки ракети, ні. Тут вже може працювати звичайна ствольна артилерія. Тобто Селидове, Покровськ, Мирноград – це фактично вже перша лінія оборони. Покровськ недалеко. На карті обстановки інформація, звичайно,  відповідає тому, що звірено, тому, що вже підтверджено джерелами. Але з повідомленням з місць, те, що мені сьогодні повідомляли буквально станом на вечір цього дня, на жаль, ворог продовжує просування і до Покровська приблизно залишається вже близько 11 кілометрів. Тобто фактично ворог продовжує просування.

Я хочу звернути вашу увагу на кілька дуже важливих фрагментів. Перше. Ключові села Новогродівка і Гродівка, в них ведуться бої. Ворогу вдалося вдертись до цих сіл. Там ідуть важкі бої. І цей рубіж Гродівка-Новогродівка і буквально трохи північніше, північніше Гродівки, північніше Новогродівки. На карті позначено Крутий Яр. До нього, за нашою картою, ворогу залишилось близько півтора кілометра, можливо, вже навіть значно менше. Чому цей рубіж Гродівка-Крутий Яр-Новогродівка має таке ключове значення для оборони Покровська-Мирнограда-Селидового? Ворог це чудово розуміє. Саме тут найкращий, найзручніший підхід до того, щоб атакувати всю цю агломерацію. Тобто не окремо атакувати Мирноград, потім Покровськ. Ворог намагається атакувати одразу всю агломерацію. Біля цього населеного пункту Крутий Яр  панівна висота. Там великий терикон, його всі знають. Він знаходиться буквально кілометрів сім від Покровська. І після того, як ворог там встановить антени, антени дронів, фактично російські дрони, російські ФПВ зможуть завдавати ударів по нашій логістиці, по всьому цьому району, по всіх дорогах, які підходять по рокадних дорогах від Селидового до Покровська, діставати практично до центру Покровська, тобто серйозно ускладнити нам будь-яку логістику, підвоз, застосування бойової техніки. І, звичайно, ми розуміємо з вами, що це призведе до дуже і дуже важких наслідків. Бо коли по твоїх комунікаціях б'ють постійно ФПВ-дрони, то, звичайно, твій маневр вкрай обмежений. І ще один момент хочу показати на карті.

ПАНІВНА ВИСОТА В 7 КМ ВІД ПОКРОВСЬКА

Дуже небезпечно ворог охопив фланги в районі Карлівка, Нетайлове, Яснобродівка. Ми бачимо, там знаходяться наші підрозділи, які фактично в районі Яснобродівка, Новоселівка Перша, ми бачимо фактично глибоко охопленість флангів. Це дуже і дуже небезпечна обстановка, дуже загрозлива. Цей плацдарм тривалий час втримували. Тому що треба було стримати ворога на напрямку Покровська. Але тепер на напрямку Гродівка-Новогродівка ворог глибоко просунувся. І виникає велике питання, чи доцільно досі втримувати цей рубіж, який ми бачимо, наскільки він глибоко вже охоплений ворогом. Ворог завдає ударів по наших маршрутах логістичних, ворог серйозно погрожує охопленням, ми бачимо водоймища. Тому є велике питання, чи доцільно зараз в таких умовах продовжувати в такому напівоточенні вести бойові дії. Це абсолютно невигідне тактичне становище, це витрата великих сил на утримання позицій, коли ми не можемо втримати поруч просування на Покровськ-Мирноград. Це, м'яко кажучи, з точки зору бійців, які там виконують зараз завдання, недоцільно з тактичної точки зору. Я не знаю, на що там дивиться керівництво, командування, на які карти, якою володіє обстановкою. Ця інформація і ці карти, це абсолютно відкрита інформація, ніякого секрету тут нема. Інформація викладається тільки після ретельної перевірки, з запізненням вона відповідає і іншим публічним картам, які осінтери викладають в мережу. Тому викликає велике занепокоєння те, що відбувається зараз в районі Покровськ-Мирноград-Селидове. І це занепокоєння стосується не бійців, воно стосується адекватності взагалі оцінки обстановки на рівні оперативно-тактичного управління, оперативно-стратегічного угруповання військ. Зараз важливо відмітити те, що знаєте ви всі. Покровськ-Мирноград-Селидове, особливо, це важливий, стратегічно важливий комунікаційний вузол, який забезпечує зв'язність всього фронту нашого на Південному Донбасі, Південному і Центральному Донбасі. Неможливо переоцінити взагалі його значення. Тобто у нас є два ключові комунікаційні вузли, які забезпечують нам ефективні бойові дії на Донбасі і утримання цього ключового українського регіону. Це Слов'янсько- Краматорська агломерація і це Покровсько-Мирноградська. І мені здається, що те, що ми зараз бачимо, те, що ворога не вдається зупинити тривалий час, і він підійшов, вже фактично перетворив ці комунікаційні вузли майже вже на передову, вже воно під вогнем російської артилерії в зоні ураження. Це викликає серйозне занепокоєння, і це потребує негайних рішень. І в нас на телемарафоні має бути і в засобах масової інформації адекватна оцінка обстановки. Ця оцінка обстановки, її можна тільки одним словом охарактеризувати, вона неконтрольована. І вона критична. І про те, що це неконтрольована обстановка, і те, що там має бути відповідальність командування, насамперед, це очевидно. Не шукати стрілочників, хто там звідки відійшов, побіг, хто там винуватий. А такі тривалі дії противника і нездатність його зупинити – це абсолютно відповідальність командування передусім. І воно має за це відповідати якимось чином. Я не знаю, я розумію, що зараз головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський опікується Курщиною. І це важлива дуже операція, безумовно. Але порівняти, тобто не можна не звертати увагу, там іде напрямок, і в нас ворог приблизно  на 8-ми оперативних напрямках атакує, просувається. І ми успішно діємо на одному оперативному напрямку, на Курщині. Ну неможливо ж тільки на Курщині зосереджувати свої зусилля і не звертати увагу на обстановку на інших напрямках. Це викликає серйозне занепокоєння, і щось абсолютно давно ставка Верховного головнокомандувача, сам Верховний головнокомандувач не виїжджає на ці ділянки фронту, не звертає на це уваги. Я просто здивований. Війна, таке враження, що війська її ведуть самостійно від дій Вищого командування інколи. Ніхто не вимагає, щоб там президент сидів в окопах. У нас є якісь системні проблеми на напрямку. Треба ж туди подивитися, чому такий тривалий час, як вони в квітні пішли з Очеретиного, там продавили фронт, і от з цього часу там беззупинно 100, 200, 500 метрів на день ворог просувається. Великі втрати у росіян, маленькі темпи просування. Нема загрози там розвалу фронту, прориву, але весь цей час, кілька місяців, ми не можемо їх зупинити. І основний противник,  якого не можемо зупинити, це малі групи піхоти, 3-5 бійців. Їх дуже багато, бойові порядки ворога ешелоновані, постійно прибувають поповнення, постійно вони закидують м'ясом, це правда, але це абсолютно під силу нашим воїнам. Там кілька зручних рубежів оборони ми вже втратили, на жаль. Є зараз можливість організувати оборону, але ми не можемо мовчки так сидіти і дивитись на цю історію. Вона потребує управлінських рішень. Кількість просто кого там  кудись  направили, вона не вирішує в сучасній війні. Кількість людей у формі не змінює хід бойових дій. Хід бойових дій насамперед змінюють управлінські рішення, організація бойових дій. Це очевидні речі. Це знає будь-який солдат на фронті. І тут ми бачимо, що у нас дуже багато людей наверху, вони люблять говорити про успіхи, і дуже багато заслужено говориться гарних слів про обстановку на тій одній ділянці фронту, де ми наступаємо. Це дуже добре. Але чомусь нема взагалі ніякої уваги навіть на вищому рівні ставки Верховного головнокомандувача в обстановці на одному з ключових логістичних вузлів Донбасу.

Покровськ-Мирноград вимагає підготовки до оборони, бо фортеця Покровськ це за своїм рельєфом не Бахмут. Там не можна, це все не буде така тривала довга історія. Це рівнинна, це така місцевість, на якій рельєф не дозволяє тривалий час вести такі самі  бойові дії. Місто треба готувати до оборони. Готувати до оборони – це не значить в останній момент когось туди загнати на допомогу, ідіть в хати, сідайте і чекайте ворога. Готувати до оборони – це треба рити оборонні споруди, в самому місті також, траншеї, бліндажі, бо всі ці будинки, вони від КАБів, від артилерії розвалюються, і в самих будинках тривалий час не можна вести оборону. Потрібні укріплення, потрібні оборонні споруди. Цим ніхто не опікується. А фронт вже тут. І потім знов скажуть, ах, як так трапилось. Фортеця Покровськ, фортеця Мироноград, фортеця Селидове. Просто неймовірно. Неймовірно, що ми постійно біжимо по граблях, і це повторюється, і зараз ми йдемо знов до цього сценарія. Абсолютно. І навіть керівництво країни не намагається щось змінити в цьому сценарії. Вже скільки досвіду набрали. Просто неймовірно.

Далі, давайте подивимося обстановку в районі Торецьк, Нью-Йорк.

ТОРЕЦЬК - НЬЮ-ЙОРК

Тут також, друзі, ворог зайняв значну частину Нью-Йорка. Нью-Йорк таке селище дуже велике, але фактично, що стосується центральних районів, там де забудова, висотні будинки, на жаль, ворог захопив, за офіційним повідомленням 53-ї механізованої бригади, яка там якраз веде бойові дії за Нью-Йорк, в цьому районі ворог захопив до 80% міста. Можливо, навіть трошки більше, ніж тут вказано на карті. Це я цитую повідомлення 53-ї бригади. І ворог також зайшов на околицю Торецька. Але я звертаю увагу що? Звертаю увагу той факт, що фактично ворог зробив таке глибоке охоплення наших сил, розташованих між Торецьком і Нью-Йорком. І також у нас великі сили відволікаються на бій з охопленими флангами. Нас змушують вести бій з глибоко охопленими флангами. І це дуже невигідна обстановка. Тут також є проблема. Нью-Йорк, звичайно, як ми розуміємо,  не був підготовлений до оборони за весь цей час. Це вже навіть, знаєте, так гірко говорити. Це така у нас звичайна історія. У нас не готують міста до оборони. Місто, оборонні позиції – це коли туди в останній момент заганяють якусь піхоту, якісь спецпідрозділи. І люди просто перебігають з будинку до будинку, аж до того часу, поки той будинок не завалиться від якогось прямого влучання. А оборони не готуються. Тобто немає, в землю ніхто не заривається, немає ніяких бліндажів, ніяких траншей накритих, схованок. Ну, нічого не робиться. Це просто дивно. Це дивно і це не може не викликати непокоєння. І мене всі на Донбасі командири багатьох, усіх рівнів, хочу вам сказати, задають питання. І командири, і бійці. Що ж тут відбувається з Донбасом? Чому такий підхід дивний до організації оборони? Всі бачать. Місяцями проходять одні і ті ж наступальні операції. Ми всі бачимо, де вони повзуть. От вони з Авдіївки, як повзли вздовж залізничної колії, повз Очеретине на Покровськ. Ця залізнична колія з Авдіївки на Покровськ досі, чотири місяці, це напрямок головних зусиль противника. І в першу чергу вони продавлюють нашу оборону вздовж залізничної колії. Це відбувається чотири місяці. І постійно вздовж залізничної колії. І всі абсолютно знають давно, кожен солдат, сержант, командири усіх рівнів, що вздовж залізничної колії противник буде йти, знов буде там продавлювати. І це було все зручно для того, щоб там зариватись. І нічого не можна з цим зробити. Нічого. Ні пристріляти там вогневі засоби, ні поставити інженерні загородження, ні міни. Ну, це нічого не вдається. І абсолютно таке враження, що це проблема виключно тих військ, якому на тому напрямку якоїсь бригади, батальйона, які тримають великий фронт. І це тільки їхня проблема. Не вищого командування. Воно не несе відповідальності. Там просто замінюються командири постійно. І питання, чи йде це на користь. На жаль, часто це не йде на користь. Замінюються командири, міняються підрозділи, а проблема залишається. І ця проблема не вирішується. Оце, на жаль, відбувається. І там, на жаль, на Покровську, Мирнограді зараз, друзі, там нема танкових колон противника, як ми зараз подивимося на Курахівському напрямку. Там нема танкових колон. Продавлювання фронта здійснюється малими групами піхоти. Так і на Торецьку, і на Нью-Йорку.

КУРАХІВСЬКИЙ НАПРЯМОК

Подивимося на Курахове.  Тут ворог намагається постійно атакувати, проходити. І на цьому напрямку стоять наші підрозділи. В першу чергу це 79-та десантно-штурмова бригада, яка є просто  каркасом. І ось хочу сказати, друзі, що Курахове, цей напрямок, якщо подивитися по кількості сил і засобів, які застосовує противник, по інтенсивності бойових дій, це зараз найгостріша і найгарячіша ділянка фронту. Тут росіяни регулярно атакують не просто малими групами піхоти, а бронетанковими колонами. Вони готують всі штурми під прикриттям РЕБ з потужною авіаційно-артилерійською підготовкою. І переважна більшість цих штурмів, 79-та десантно-штурмова бригада разом з приданими підрозділями, разом із 46-ю аеромобільною бригадою і з іншими нашими бійцями, нашими підрозділами, відбиває усі ці атаки. Це просто викликає щиру глибоку повагу і захоплення діями наших воїнів в цьому районі. Оцей потужний спротив – це просто великий порятунок взагалі нашого фронту. 79-та бригада - просто вже важко порахувати, в який вже раз, своєю майстерністю, своїм героїзмом, просто разом з іншими підрозділями, звичайно, їх там значна кількість в цьому районі, рятує фронт в цілому на дуже важливій ділянці.  Ворогу вдається просуватись, але просування, починаючи з 1 травня...Дивіться, ворогу дуже зручно там атакувати. Донецьк поруч, схованки, дуже зручно маскувати, застосовувати значні сили. Мар'їнка, і от одразу вони йдуть. І дивіться, такі сили, постійні штурми танковими колонами, і вони просунулись, починаючи з 1 травня, але не на значну глибину. З великими зусиллями ворог захопив селище Перемога і підійшов зараз до Костянтинівки. Але там важкі бої, і там ворога стримують, достатньо ефективно стримують. Звичайно, Курахове зараз також під загрозою, це зрозуміло. Але я хотів відмітити, дійсно, що тут дії в обороні, вони заслуговують на повагу наших військ.

ВУГЛЕДАР

Подивимося обстановку в районі Вугледара, яка дуже сильно погіршується, і ситуація там загострюється. Вугледар – це одна з ключових точок нашого фронту. Це місто на  панівних висотах в цьому секторі. І ворог тривалий час кілька разів проводив наступальні операції з застосуванням великої кількості сил для захоплення Вугледару. Всі ці штурми були відбиті. І ось що зараз відбувається. Зараз ворог просувається північніше Вугледару. Вони намагалися атакувати тривалий час південніше. Зараз ми не будемо показувати обстановку. Там наші воїни 58-ї мотопіхотної бригади і значна кількість приданих підрозділів. Вони просто неймовірно майстерно, героїчно відбивають усі російські атаки і стабілізували там обстановку своїми просто неймовірними засиллями. Але тут, північніше Вугледару, обстановка дуже загрозлива. Ворог просунувся і вже фактично існує охоплення Вугледара з півночі. Тобто раніше було південніше в районі Павлівки ворог намагався продавити нашу оборону. Зараз вони пішли північніше. І це дуже небезпечне просування, тому що так, ворог тут володіє тактичною ініціативою і продовжує повзти. Тут знов-таки малі групи піхоти, велика кількість дронів, російська артилерія, авіація. На жаль, основний фактор зараз тут – це також потрібно посилення оборони. І посилення не наказами стояти-триматись, а адекватними професійними управлінськими рішеннями, організаційними рішеннями. Бо зараз направили сюди підрозділи 125-ї бригади ТРО Львівської. І, звичайно, втримати великий фронт просто підрозділами ТРО без підтримки, без організації взаємодії, розвідки, вогневої підтримки в таких умовах, це просто, м'яко кажучи, недалекоглядно. Це не вирішить цю проблему. Це не допоможе зараз цей прорив продавлювання фронту ліквідувати. І ситуація у Вугледарі дуже загрозлива, критична також, тому що ворога не можуть зупинити.

КУРЩИНА

Тепер давайте подивимось на ситуацію на Курщині. Ситуацію на Курщині, карту обстановки ми даємо, звичайно, виключно не по даних нашого Генштабу, і по тих даних, які підтверджуються виключно відео, те, що ми бачимо. Ми бачимо зараз таку велику територію, за повідомленням Генштабу, українські воїни вже взяли під контроль 1263 квадратні кілометри Курщини і таким чином зробили достатньо велику, глибоку санітарну зону, буферну зону на території Суджинського, Глушківського районів Курської області, РФ. Путінські війська звідси вибиті, зазнали значних втрат. Ну і ми бачимо ось зеленим зараз ще одна ділянка поблизу кордону виділена. Це ділянка, яку ворог намагається втримати, і саме за неї зараз ідуть такі позиційні бої. Ми бачимо, що ця ділянка відділена річкою Сейм, і саме по переправах через Сейм в цьому районі ми бачимо червоні квадратики. Ось тут завдані удари українськими ракетами, ракети HIMARS працюють по переправах. Знищені три мости, три червоні квадратики, знищені українською авіацією, керованими бомбами, дуже точні влучання, і знищені як мінімум три переправи понтонні, які навели російські війська. Зараз ідея фактично ізоляції району бойових дій, і для ворога також в цьому районі створюються умови для того, щоб вони просто звідти втекли. Тобто тут бойові дії російських військ максимально ускладнені через складну логістику. На території Курщини йдуть насправді достатньо важкі бої, просто ці важкі бої відрізняються від боїв на Донбасі. Рельєф Курщини схожий на Харківщину, там велика кількість лісів, велика кількість лісових масивів, дуже щільних, дуже такий складний рельєф, велика кількість балок, велика кількість водойм, річки. Тобто там бойові дії ведуться навколо вузлів комунікацій, тобто селищ, які є вузлами, до яких сходяться дороги. Бойові дії ведуться навколо панівних висот, тобто вони носять такий осередковий характер. І це бойові дії ведуться на дуже широкому фронті, щільного фронту, такого позиційного, як на Донбасі, де всюди були там окопи, лінії траншей, бліндажі, - всього такого нема. Тобто йде боротьба зараз за тактичну ініціативу і хто краще візьме під контроль цю територію. Що відбувається зараз? Ворог спочатку недооцінив цей масштаби задуму українського командування і не зосередив тут значних оперативних резервів. Тобто були тактичні резерви, це була зона відповідальності 144-ї мотострілецької дивізії Західного військового округу. І ворог там намагався посилити різними підрозділами. Тут були підрозділи спецназу російського, 2-ї бригади спецназу ГРУ. І вони думали втримати наші війська на кордоні. Вздовж кордону побудована достатньо потужна лінія оборони. Така мережа дуже якісних опорних пунктів, ротних, взводних опорних пунктів. Все під землею, людей ніяких нема на поверхні, виходити звідти взагалі не треба. Вогневі позиції під землею, мінеметів, гранатометів, кулеметів, бетоновані вогневі точки, камери спостереження, зв'язок багатоканальний. І дуже надійні укриття. Бліндажі бетоновані, бетонні вогневі точки. Всі ходи сполучення перекриті як мінімум деревом і великим шаром грунту. Кілька метрів. Тому знищити ці опорні пункти артилерійським вогнем, це просто нереально і потребує великої кількості боєприпасів. Наші воїни прорвали цю оборону за один день на напрямках ударів, це було зроблено швидко, були відкриті коридори і війська пішли вперед. Зараз ідуть бойові дії за контроль цього великого лісового масиву, який був взятий, ми бачимо по карті, що українські війська достатньо близько, наблизились.

Північніше  Курськ і Курчатов, де знаходиться Курська атомна електростанція, це відстань буквально там 30 кілометрів і ми вже тут. Тому, звичайно, ворог там зараз, для того, щоб не допустити подальшого просування наших військ, зосередив значне угруповання. Це дані нашого Генштабу. Просування у нас відмічено до 35 кілометрів від лінії державного кордону. Ми бачимо, що ворог створив три тактичні групи і управління військ Курськ, і три тактичні групи, які мають діяти на кожному операційному напрямку. В російських медіа, на російських каналах, з'явився список військових частин і з'єднань, які Росія вже на даний момент перекинула на даний напрямок для введення бойових дій. Цей список підтверджується, більша частина найменувань цих з'єднань, вони підтверджуються нашою розвідкою, підтверджуються даними відкритих джерел. Зараз треба відмітити, що на цей напрямок ворог перекинув дві бригади морської піхоти в повному складі, це оперативні резерви головнокомандувача ЗСРФ, 155-та і 810-та бригади морської піхоти в повному складі. Перекинуті частково ще дві мотострілецькі бригади, 200-та мотострілецька бригада, яка  перекинута частково, частина сил, скоріше 1-2 батальйонно-тактичні групи, не більше 1-2, оскільки вона до того часу основними силами вела бої на Вовчанську. Тобто з Вовчанська ворог був змушений відтягнути частину своїх сил. Також частину сил ворог стягнув з  Харківського напрямку,  ворог заявив, що 7-й мотострілецький полк 18-ї мотострілецької дивізії зараз відтягнутий на той напрямок, на Курщину. Цікаво в даному випадку, що 18-й мотострілецька дивізія і 11-й армійський корпус російський, вони зараз не послабилися, а посилили і дуже активно атакують на напрямку села Липці в Харківській області. І там зараз йдуть вже тиждень дуже запеклі бої. Тобто, очевидно, всі сили 11-й армійський корпус кидає для того, щоб покращити своє тактичне становище, саме на цьому напрямку. Тобто, з одного боку, частину сил перекинули, але з іншого боку, продовжують дуже активні наступальні дії в своїй зоні відповідальності. Також цікаво, що частина, очевидно, один БТГР перекинутий зі складу 15-ї мотострілецької бригади, яка раніше в повному складі діяла на Авдіївському напрямку. На жаль, скоріше за все це тільки один, максимум два батальйони, тому що основні сили ворог на Авдіївському напрямку, на Покровському вже напрямку, на жаль, не скорочує. І зменшення інтенсивності бойових дій там не відбувається, ворог має там перевагу чисельну. Можливо, вона там не багатократна, але вона є. І постійно нові хвилі піхоти накопичуються. Часткове перезняття сил, воно, на жаль, стосується тільки кількох частин, кількох з'єднань. Воно не стосується всіх російських сил. Тобто там дві бригади морської піхоти в повному складі, дві бригади частково мотострілецьких і 12 мотострілецьких полків у повному складі. В тому числі, включаючи там два полки, які оці Ахматівські, перекинуті оцей з найгучнішим піаром, які перекинуті за розпорядженням Кадирова. Також там є окремі підрозділи спеціальні, друга бригада спецназ, інші спецпідрозділи. І на Курщину ворог дійсно велику кількість високоточної зброї застосовує і велику кількість дронів, особливо дронів типу ланцет, крил розвідувальних. Тобто підрозділи БПЛА, перекинуті навіть з Херсонщини, з Херсонської області, кілька підрозділів ударних дронів, фпв-дронів ворог також засередив на Курщині. Тобто там велика кількість підрозділів дронів, велика концентрація зараз. Велика концентрація, збільшується концентрація військ. Тобто який висновок ми можемо зробити? Наступальна операція на Курщині, створення санітарної буферної зони, ця операція безумовно відволікла, вона не тільки убезпечила кордони Сумської області, але вона і відволікла дуже значну кількість оперативних резервів ворога. Але загалом на основних напрямках наступу ворога, на жаль, відтоку сил не сталося. І ті угруповання, які наступають на міста Донбасу, на Часів Яр, Торецьк, Нью-Йорк, Покровськ, Мирноград, Селидове, Курахове, Вугледар. На цих напрямках, на жаль, якогось помітного відтоку сил немає. Основні сили ворога там продовжують наступ і постійно отримують поповнення і посилення. Там також дуже потужно ворог зосередив великі сили, також високоточної зброї, авіації, боєприпаси для артилерії. Тому ситуація дуже і дуже загрозлива. Дуже загрозлива, і Курщина, на жаль, вона сама по собі. Дивіться, скільки напрямків, де наступає ворог, і один напрямок, де наступаємо ми. На жаль, одним напрямком наступу не можна убезпечити або змусити ворога припинити бойові дії на інших восьми. На жаль, ворог не відволікає, навіть попри всі загрози для Курської  АЕС, значні сили саме з Донбасу. Цього не відбулось. Хоча ми бачимо, що певні перекидання сил на Курський напрямок відбулися в першу чергу в полосі, там, де знаходяться війська Західного військового округу і Ленінградського військового округу російського. Тобто вони перекинули туди частину своїх сил і продовжують це перекидання. Але ці війська вели бойові дії на Харківщині, і той невеликий відтік сил, який там відбувся, ну помітний, але все ж таки невеликий, він не зменшив активність ворога на основних ділянках Донбасу. Оце проблема. Також там, де ворог на окремих ділянках Харківської області, ворог також продовжує наступальні активні дії. Тобто я кажу про район Липців, ну і там вони продовжують в районі Вовчанська намагання нас витіснити повністю з міста.

Що стосується активності українських воїнів, за останні дні ми бачимо, що були активні дії, наступальні дії провела 3-я штурмова бригада. Зараз у нас повної інформації нема, бригада  виклала відео, і є багато інформації про ті бої. На напрямку Сватова 3-я штурмова бригада просунулася, значно просунулася. Також є просування в зустрічних боях під Липцями, 13-та бригада Нацгвардії Хартія також просунулася на одній з ділянок фронту. Але, на жаль, ці успіхи, ці реальні успіхи, вони знов-таки мають характер для того напрямку. На Харківщині вони навантажують сили ворога, не дають йому маневрувати і перекидати війська на Курщину. Це важливі, потрібні актуальні наступальні дії. Але, друзі, хочу сказати, важливість наступальної операції на Курщині, вона не підлягає сумніву. Є питання у всіх тільки одне – це розподіл ресурсів, розподіл резервів, розподіл поповнень, розподіл високоточної зброї, дронів для той чи інший напрямок. Бо ведення бойових дій на Курщині, воно абсолютно ніяким чином не може  собою перекрити реальну стратегічну проблему наступу ворога на Покровськ-Мирноград-Селидове. Це ключовий комунікаційний вузол, який не можна втратити і не можна здавати ось таким чином, як це вже було у нас. І в Авдіївці, і потім після Авдіївки.

Відповіді на запитання.

- Пане Юрію, чи бачите ви знаки втрати керованості наших військ на Покровському напрямку? Які наслідки це може мати для Сил оборони на Сході?

- Друзі, керованість я бачу, ну, я спілкуюся, в принципі, з командуванням практично всіх бригад на цьому напрямку. Можу вам сказати, що втрата керованості там, якщо і є, то вона, на мій погляд, це проблема організації наших військ. На рівні оперативно-тактичного управління, яке там керує, і це на рівні оперативно-стратегічного управління, яке керує. Ну, от в цьому дійсно помітні серйозні недоліки. Недоліки також закономірні, тому що у нас ОТУ і ОСУВ, як я багато разів казав, це тимчасові структури, які ні за що не відповідають, вони не відповідають за війська. Вони не відповідають за стрілочки на карті, за смужки на карті. І фактично це адміністративні структури, такі вахтери. Туди призначають полковників і генералів вахтерів, які бачать своє завдання, тільки в розписанні БР-ок постійних там, втратили позицію – відновити. Втратили – відновити. Стояти, тримати, пересунути роту туди, роту туди. ОТУ і ОСУ на даному етапі війни, вони абсолютно… От там дійсно втрата керованості. Ці люди не співставляють можливості військ, не співставляють тактичну обстановку з тою паперовою роботою, яку вони роблять. Тобто на папірцях в ОТУ і ОСУВ війна абсолютно інакша. Доходить до абсурдних речей. Я вам хочу сказати, ну такі бувають дивні речі просто в виконанні ОТУ, ну з яких просто люди, ну там ніхто не сміється, але я не знаю там жодного командира батальйона, командира бригади, командира роти, який може сказати, який би сказав, я розумію дії командування і вони мені здаються адекватними. Я таких не знаю. Є люди, які просто делікатно, мовчать, не коментують, я скажу так. Але дивуються усі. І це основна проблема. А на рівні тактики, на рівні командування бригад, на рівні командування батальйонів рот, більша частина людей, є люди, які не справляються з цим, це очевидно, люди знають. Я говорив про ситуацію в деяких бригадах, там в 59-й, наприклад, але в цілому ситуація всім зрозуміла. Всі війська говорять про одне і те. Ми можемо зупинити малі групи піхоти. Давайте ми заздалегідь підготуємо рубіж оборони, вирубимо посадки, зробимо кілзону, де можна ці малі групи відстрілювати, замаскуємо, заховаємо наші війська, побудуємо хоч десь надійні укриття, щоб люди хоча б від мінометних обстрілів були заховані. Забезпечимо якусь логістику або можливість людей тривалий час там знаходитись на позиції, щоб вони постійно під дронами не пересувались. І пристріляємо вогнєві засоби. І потім, коли цей рубіж буде готовий, його заповнити військами, поки там ведуться бої, прикриття, підготуватись до бою, замінуватись, затягнути єгозою, і потім відступити на цю позицію. І хай потім ідуть штурмові групи. І це буквальна позиція більшості командирів на цьому напрямку. У нас такого нема. На жаль. Ми не працюємо так, що ось для чого у нас війська тримаються до останнього, на погано побудованих позиціях. Потім, коли вся боєздатність втрачається через втрату якоїсь конкретної роти, конкретного батальйона, фронт сиплеться, батальйон відкатується, вже не керовано відкатується. І на цьому напрямку, Покровському, було кілька випадків, там було побудовано кілька опорних пунктів, які були з бетонними укриттями і глибоко зариті. На жаль, це не була лінія оборони, щільна, яка потрібна, там не було розчищено посадок, не було заміновано, але були вириті опорні пункти. І там можна було б вести оборону, вони давали захист від артобстрілу, але туди не планомірно завели війська, а туди відкотились вже розбиті підрозділи, і вони нічого не могли вже втримати. І ми втратили там кілька якісно побудованих опорних пунктів. На жаль, їх там було небагато. Ну і тепер у нас така сама ситуація, вже ворог біля Покровська.

Ми не можемо просто так його ворогу передавати. Якщо це не зупинити, то оці по 100-200-500 метрів вони продовжують повзти. І вони доповзуть в цьому році і Покровськ, і Мирноград, і Селидове. Треба системні зміни. Ще є час підготувати ці міста для оборони. Для цього мають бути війська, які з цією метою заводяться на тилову позицію, хоча б 6-7 кілометрів на околиці цих міст. Заходять війська, зариваються, підготуються до оборони, викошують ті посадки, викорчовують. З технікою, звичайно, заходять. Ну ще є можливість трохи це зробити. Ще є невеличкий запас часу. Якщо в цих містах підготувати до оборони, то там ще можна втриматись. А якщо не готувати до оборони, як це відбувається у нас просто всюди, то дива не станеться. Ніякого. І зараз я розумію, керівництво країни політично-інформаційно розкручує тему Курщини. Це дуже добре. Я це підтримую. Це правильна інформаційна політика. Але ви собі подумайте на крок вперед. Ворог зараз за кілька місяців може захопити, як мінімум, шість міст на Донбасі. Невже хтось думає, що захоплення ворогом кількох наших міст, ключових комунікаційних вузлів, це якимось чином можна буде перекрити навіть політично наслідками Курської битви. Це ж наші міста. Там в Покровську 60 тисяч населення. Ну як? У Покровську комунікаційний вузол. Там досі працює вугільна шахта. Єдина шахта в Україні, яка видобуває в великих масштабах коксоване вугілля. Ну як? Я просто не розумію цього. Це ж і економіка, і політика, логіка говорить. Готуйте до оборони, не здавайте. Велике занепокоєння. Я просто не розумію, мені просто дивно, чому таке байдуже ставлення, і керівництво країни ні коментує, ні вживає системних заходів, а просто йде якась гра слів без жодних результатів.

- Ви критикували наступ у Курській області, але самі популяризували його у своїх репортажах. Якщо поїхали до бійців, то для чого репортаж? Де логіка? 

- Я не критикував наступ у Курській області. Я не знаю, звідки ви це взяли. Можна передивитись усі мої повідомлення. Все це лежить зараз. Нещодавно можна подивитись і відео, і мій ефір, стрім з цього приводу. Друзі, я критикував те, що у нас на фоні системних заходів в Курській області, несистемні заходи і відсутність підтримки оперативними резервами операції на Донбасі. Я про це зараз говорю черговий ефір. Якщо вам, пане Іван, дуже подобається, що ми взяли Суджу з населенням в 5 тисяч, і у нас спокійно зараз зливається ціла низка міст з населенням за 250, якщо загалом просумувати. У нас з вами, значить, різні оцінки. Я поїхав до бійців, я поїхав подивитися обстановку. Я вітаю те, що ми створюємо санітарну зону вздовж кордонів, але розміри цієї санітарної зони, друзі, мають відповідати нашим можливостям. І кількість сил, які ми на цю санітарну зону направляємо, має відповідати нашим можливостям обстановки на фронті. Бо війна – це не просто підняти прапор над районним центром. Це розподіл ресурсів, і він має бути адекватний і тому, що відбувається на всьому фронті, а не на одній ділянці. Я підкреслюю, ворог цей час веде наступ на восьми інших ділянках фронту. Ось в чому питання. Сподіваюся, зараз це зрозуміло. Хоча я про це говорив і на минулому стрімі багато. 

- На вашу думку, яка кінцева мета Курської операції? Чи необхідно було її проводити зараз, в той час, коли на Покровському важка ситуація?

- Друзі, я не володію розвідувальною інформацією в такому обсязі, як вище керівництво головнокомандування, головнокомандувач Збройних сил і ставка Верховного головнокомандувача. Звичайно, створення санітарної зони, удар по Курській області, створення санітарної зони вздовж кордонів – це логічна військова мета. Саме по собі проведення таких операцій, враховуючи такий фактор рептовості, воно доцільне. Ми бачимо, які зараз значні сили ворог змушений туди направити. Але одне питання, що кількість резервів у нас, людей, техніки, озброєння, вона не безкінечна. Якщо ми вв'язуємося десь з якомусь напрямку в бій, ми маємо прогнозувати, що ж ми робимо на інших ділянках. Бо якщо на інших ділянках не робиться, то питання, а скільки буде часу відволікати ці ресурси ворога Курський напрямок. І чи потім не з'явиться така ситуація, що воно у нас відволікає сили у відсотковому відношенні наших більше, ніж ворожих. Ось і все. Якщо там є на Курському напрямку у командування чітке розуміння етапності цих дій, я це можу тільки вітати. Я зараз навіть таких питань не ставлю. У мене питання виключно одне. Якщо там є перспектива, то чому  не видно організованих зусиль? На Покровському напрямку тут чому нема? Де якісь організовані боєздатні бригади? Одна. Я не кажу багато. Одна. Яка б зайшла на цей напрямок, встала на рубіж оборони, підготувала його і забезпечила просто стрижень цього фронту, просто відбиття  ворожого наступального угруповання. Ось це питання.

- Чи сприяла Курська операція відступу наших військ? 

- Я не вважаю, що саме Курська операція сприяє відступу. Я вважаю, що у нас відступу наших військ, сприяє, в першу чергу, відсутність адекватної оцінки обстановки, планування бойових дій і організації бойових дій. І це на рівні Вищого командування. Це відповідальність структур, починаючи від ОТУ і закінчуючи ставкою Верховного головнокомандувача. Люди всюди одинакові. З нормальною підготовкою і нормальним управлінням будь-які солдати в будь-якій бригаді, в цілому, більшість, я не кажу всі, більшість, воюють адекватно. Проблема саме в тому, що треба оцінювати ситуацію не просто тицяючи по смужках на карті, а дивитися при цьому на можливості військ, на рельєф місцевості, на характер дій противника. Ну якщо ворог, ми знаємо куди йде, знаємо маршрути, знаємо всі точки, ну чому ми не можемо там побудувати оборону, заздалегідь, потім на неї організовано відкотитись і зустріти ворога, хай він заходить, хай його розстрілюють, як в тирі. Ну що заважає? Чому такого нема на Покровському напрямку? Я не можу зрозуміти. В чому проблема? Це же очевидні речі.

- На вашу думку, чи є комбриг 59-ї бригади однією з причин провалу оборони на Покровську?

- Я не думаю. Комбриг 59-ї бригади відповідав за свою ділянку, в першу чергу він відповідає за втрату міста Красногорівка, за втрату Невельського і Нетайлового. Ну от за це він відповідає. В нього своя ділянка, вона трошки на іншому напрямку. Ну і те, як він там керував і витрачав людей. Це, звичайно, просто... Це дуже прикро. І в 59-й бригаді ця людина поваги у підлеглих не має. 

- Чи передали ви дані росіян-ухилянтів до СБУ для співпраці?

- Друзі, звичайно, не передав. Навіщо мені передавати дані ухилянтів або будь-які дані, якщо в усіх цих приміщеннях співробітники СБУ і всіх інших наших структур вже були. Вони до всього цього мали доступ, все перевірили. Причому не один раз. Очевидно, вся необхідна інформація була отримана. Я вам хочу сказати,  Служба безпеки України провела на звільнених від путінських військ територіях дуже якісну, ретельну роботу. Співробітники СБУ повністю ознайомились з усім, що було в приміщеннях Федеральної служби безпеки Російської Федерації, спецпідрозділів російських, а біля Суджі була в тому числі база російських сил спеціальних операцій. Ознайомились з усім, що було в МВС і, звичайно, у військкоматі. Так що не хвилюйтесь, Служба безпеки, там достатньо професійні люди. Працюють на території, вмотивовані. І хочу відмітити, що співробітники СБУ одними із перших наступаючими підрозділами заходили в місто, першими заходили на усі ці об'єкти, не чекаючи, поки їм хтось позвонить, скаже, заходьте, тут все зачищено. Для того, щоб були знайти всі ці документи, співробітники СБУ першими заходили на всі ці об'єкти, які я сказав. І ФСБ, і МВД,  і військкомат. І на інші військові об'єкти. І більше того, я показував відео співробітників СБУ, навіть два російські танка 138-ї мотострілецької бригади, спільно з десантниками нашої 80-ї бригади, захопили. І це також було на околицях Суджі. Знайшли і перегнали. Так що, друзі, там достатньо все контрольовано, і ви не повинні думати, що там якісь хаотичні дії в Суджі відбуваються. У нас добре, там працюють спецслужби, працюють добре.

- Чи дійсно на Курщині назбирали великий обмінний фонд? Чи буде обмін на Азовців?

- Друзі, в мене є тільки інформація, яка була оприлюднена публічно, що ми можемо говорити. Офіційну інформацію оприлюднили західні видання New York Times, Washington Post. За їхніми даними, ми взяли близько 320 російських полонених. Те, що я бачив, те, що я чув, збирав інформацію, це далеко не вся цифра. Загалом цифра російських полонених, вона може досягати 500. Серед них, як мінімум, 250 – це російські строковики. І є  наскільки я знаю, це десь 15 кадирівців. Кадирівці, ми знаємо, це привилейована частина в Російській Федерації, це особливі люди. І їх, кадировців, ахматівців, їх міняють миттєво, в першу чергу, вони в повному плані. Тому, безумовно, наявність кадирівців – це хороша ознака. Також на опорному пункті КПВВ Суджа взятий у полон російський підполковник прикордонної служби. І дуже впливова, відповідно до того, що я бачив, і дуже впливова в прикордонній службі Російської Федерації фігура з великими зв'язками, ну і таких жирних полонених, звичайно, 100% росіяни, в першу чергу, захочуть обміняти. В полон також потрапили військовослужбовці морської піхоти Російської Федерації, так що там є обмінний фонд, цікавий. Ну і строковики – це дуже важлива тема. Тобто, строковики – також чутлива для Путіна політична тема. Тому я сподіваюся, що те, що зроблено на Курщині, дозволить зробити великий обмін. Ну от на даний момент, те, що мені відомо, там загальна кількість полонених, ну вона так, до 500 осіб. І там є такі цікаві... яких росіяни захочуть витягнути в першу чергу, тому що вони пов'язані з російською верхівкою там в тому числі і корупційними зв'язками, як цей російський підполковник. Так що він там точно буде у них в пріоритеті. Тому сподіваємось на великий обмін і на обмін саме азовців, які там давно сидять, ну і оборонців Маріуполя, азовців, тих, кого росіяни не хочуть міняти. 

- Пане Юрію, що Ви скажете про наступ третьої штурмової  на Харківщині? Наскільки це перспективно в нинішніх умовах?

- Я хочу сказати, що наступ третьої штурмової на Харківщині – це дуже важливе посилення з тактичної точки зору наших позицій. Воно виправдано самою обстановкою і проведено якраз у вдалий момент, коли  на Харківщині якраз ворог проводить в другі ешелони свої резерви тактичні, намагається переправити якраз на Курщину. Якраз в цей момент завданий удар в зручній зоні, там, де якраз зручно, вигідно нашим військам було наступати. Ну, я не кажу, що вигідно. Наступати і йти на смертельний ризик – це ніколи не є вигідно, звичайно. Але це виправдано з тактичної точки зору ці дії. І вони створюють додаткові можливості для наших військ. І це якраз приклад, коли можна навіть на такому щільному фронті, коли у ворога така значна перевага в засобах ураження, тим не менше диктувати йому ініціативу. Ну, там потрібно дивитись. Будь-який наступ потребує людей, потребує резервів. Бо люди навіть, тут питання навіть не тільки втрат. Ну, от ви собі уявіть, наскільки це важко фізично діяти постійно, особливо у спорядженні. Люди виходять з ладу не тільки через поранення або загибель. Вони виходять з ладу, більша частина бійців, через перевтому. Бо люди не залізні, їм треба давати паузу для відновлення, відпочинку, для того, щоб знову прийти у фізичну форму, психічну форму адекватну і потім продовжити діяти. Тому подальший наступ на Сватове – це питання виключно виділення резервів, ресурсів і засобів ураження. Ну, а третя штурмова показала, що вона, в принципі, це може робити. Тому там зараз ідуть важкі бої, російське командування чудово розуміє цю загрозу. 

- Чи обміняли вже захоплених у полон ахматівців? Чи брали ви в них інтерв'ю?

- Я не брав інтерв'ю в ахматівців, я їх бачив. Ахматівці – це така дуже особлива тема, всі знають, що це пріоритетний обмінний фонд на обмін, що їх поміняють в будь-якому разі. Тому я з ними не спілкувався, бачив їх, і я думаю, що там у нас будуть викладені інтерв'ю. Для мене були пріоритетними в даній ситуації строковики. Строковиків ми набрали багато, у них є родичі. І ми знаємо, що все ж таки строковики для Путіна – це такий дуже серйозний удар. І демонстрація того, як він бреше, як він показує, що строковики воювати не будуть. І він багато разів це говорив, і знов в черговий раз збрехав, знов  підставили строковиків на першу лінію вогню. Тому я спілкувався з тими, з ким була можливість. Це строковики, і це для мене було пріоритетом в цій ситуації. А щодо ахматівців, можете не сумніватись, їх обміняють вони самі по собі, медійні. 

- Що ви думаєте з приводу можливого обрання Трампа президентом США і позиції щодо закінчення війни?

- Друзі, я, скажу відверто, взагалі не думаю про те, що буде в Сполучених Штатах. Ця ситуація від мене не залежить. Це питання американських виборців. Америка будується на інституціях. За всієї поваги до Демократичної партії, до президента Байдена, до кандидата в президента Гарріс, я не вважаю необхідним висловлювати свою позицію, казати цей кандидат в президенти в Америці нам більше підходить, цей менше підходить. Це абсолютно те питання, яке від нас, на мій погляд, максимально далеке, тому що у нас є свої проблеми. І я вам хочу сказати, що будь-який президент США, який би не був, він буде будувати свою думку і політику своєї держави, і інституції, складних інституцій американської держави і суспільства, виходячи з нашої обороноздатності, з нашої сили внутрішньої, з нашої ситуації на фронті. І саме ситуація на фронті, обстановка на війні, є ключова база для того, щоб будь-хто, будь-який кандидат в Європі, в Америці, будував свою політичну стратегію. Ключова історія – це обстановка на фронті. І в обстановці на фронті ключовий фактор – це здатність України зупинити оцей повзучий російський наступ. Тому, друзі, для мене обговорення боїв за Новогродівку або за селище Нью-Йорк набагато важливіше обстановки в Нью-Йорку, в місті Нью-Йорк, на тому континенті. І обстановці в Вашингтоні. Тому є пріоритети від нас, від держави України, від українського суспільства, від українських захисників, від української влади залежить в першу чергу ключова похідна, яка забезпечує перемогу в війні. Показати всьому світу, що військовою силою Путін не здатен добитися свого. Для цього потрібно хоча б на якийсь час зупинити росіян. Це ключове для зміни політичної обстановки і для позиції будь-якого політика у світі. Якщо ми зупиняємо російський наступ, а це реально, вони не роблять нічого надзвичайного. Їх можна бити, їх можна знищувати. І навіть в таких складних, надважких умовах, ми бачимо, як наші підрозділи продовжують на деяких ділянках фронту, де є така можливість, активні наступальні дії. Так от, щоб нам змінити політичну ситуацію, стратегію, для того, щоб нам добитись перемоги, нам потрібно засередитись зараз на оперативних і тактичних проблемах на Донбасі. Поки Путін буде продавлювати оцими найнятими за 200 тисяч російськими маргіналами лінію фронту, на жаль, політичні рішення неможливі. Ворог буде розігрувати карту нашої слабкості, нашої неспроможності. І для нас це не перемога, на жаль. І це не стабілізація. І це не припинення вогню. Тобто, щоб політика почала працювати, треба зупинити ворога на лінії фронту. Це ключова умова, яка забезпечить Україні, президенту України, українській державі сильні переговорні позиції. Тому мене просто вражає, коли Ставка Верховного Головнокомандувача веде зовнішні політичні перемовини і абсолютно не веде перемовини і не аналізує обстановку, як зупинити росіян на конкретних кількох напрямках, де вони просуваються. Це просто вражає. Все в світі взаємопов'язано. Не можна виграти в одному, програвши на одній частині. Є велика шахова дошка. Не можна виграти шахову партію на одній ділянці. Назвати її Курською областю. Подивіться шахову дошку. Це модель ухвалення рішень в сучасному світі. Багатоходові комбінації, велика кількість різних фігур. Не можна виграти ситуацію на одному фланзі і програти центр і інший фланг. Ти все одно програєш. Тобто нам потрібна контрольована ситуація на всій лінії фронту. На всій. Не на одній ділянці. І це ключова проблема, чому ми маємо зараз слабкі переговорні позиції. Тільки тому, що ми не можемо зупинити оцих повзучих біороботів, які повзуть малими групами по командах "Мавіка", по 3-5 людей, по відомих нам всім напрямках, по яких всі знають за кілька місяців, що вони тут будуть повзти. І все одно вони проповзають. Так, з великими втратами. Росіяни мають просто страшні втрати. От зараз на фронті  я спілкувався з великою кількістю полонених. На Донбасі, на Харківщині, яких зараз набрали, на Курщині. Росія масово за гроші вербує всіх маргіналів, всіх кого можливо, молодь, всіх. Контракт 200 тисяч. Підйомні дають одразу за укладання контракту у них підйомні від 550 тисяч до 1,5 мільйона рублів вони отримують. Тобто  20 тисяч доларів. Це космічні гроші для Росії. Просто взагалі космічні гроші. І вони набирають, з допомогою поліції, тюрем, набирають оцю біомасу. У них є дисципліна. І вона, на жаль, більш жорстка, ніж в Україні, бо ми демократична правова держава. А у російських командирів є такий інструмент, як розстріл на місці. Це всі полонені говорять. Вас просто обнулять. Їм так кажуть перед атакою. Тому вони біжать вперед. І вони оці людські хвилі, можуть так повзти довго. Росія може заганяти, у них вистачить ще людського потенціалу, якщо так повзти малими групами. Якщо їх не зупинити, а коли їх зупиняєш на якомусь рубежі, то їх починають перемелювати. І вони і здаються в полон, і пишуть відео, я сьогодні бачив з Харківського напрямку, якраз з-під Липців, російське відео військовослужбовців роти, яку там просто перемололи повністю. Я, до речі, з полоненим з цієї роти зробив інтерв'ю, і наступного дня після цього, як поговорив з полоненим, рештки виживших його товаришів розповіли про ситуацію в його роті. Дуже цікаве буде відео. Так от, їх можна знищувати, їх можна перебити всіх.  Китайських дронів в світі, а зараз вже і тайванських, і корейських, і європейських, і американських, в рази більше, ніж в Росії, людей. Всю російську армію разом з іншими засобами ураження, з дронами. Її можна всю перемолоти на певних напрямках, якщо для цього підготуватись і спланувати такі дії. І це реально. На жаль, це не робиться. І саме тому оці повзучі наступи по кілька місяців, вони призводять до таких катастрофічних наслідків. Хоча так, на фронті нема проривів якихось. Оборона не розвалюється, не падає. Є просто постійний тиск. І цей тиск треба зупинити. Оце основний виклик для України зараз. Це той виклик, якщо держава і армія його зробить, сили оборони, Україна отримає стратегічну перевагу, можливість вести ефективні перемовини. Тільки тоді можна розіграти, наприклад, контроль частини Курської області. Тільки тоді зупинимо на Донбасі, і тоді всі наші козирі почнуть працювати. Поки ми не зупиняємо повзучий наступ у цих пішаків, наші фігури не можуть зіграти ефективно, якщо вже  використовувати шахову термінологію. Тому, друзі, давайте так, не сподіватись на якусь панацею, на якогось місію, що там когось оберуть, чи не оберуть, чи щось зміниться. Всі рішення в нашому світі зараз, на даний момент, вирішуються на полях битв там, де іде зараз війна. Це там звідси формуються політичні рішення. Тому, друзі, я був на багатьох ділянках фронту за останні тижні, і я  впевнений, що в нас є армія, у нас є офіцери, у нас є командири, у нас є бійці, які вмотивовані, які здатні знищити і зупинити російський наступ. І сьогодні більше ніж коли я впевнений у нашій перемозі. Дякую вам за ефір і слава Україні!

Автор: Юрій Бутусов, головний редактор Цензор.НЕТ

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Покровськ є важливим стратегічним вузлом, його окупація дозволить рф йти на Дніпропетровщину, - Бутусов
• Прифронтовий Покровськ витрачає десятки мільйонів на укладання асфальту і жодної гривні - на закупку дронів. Чекають "асвабадітєлєй"?
• Юрій Бутусов: Покровськ. Торецьк. Нью-Йорк. Сіверськ