Із стратегії розвитку системи правосуддя України "імені Зеленського" реалізовано лише один пункт

Версия для печати

Хоча держава в рамках перемовин про вступ до ЄС повинна і далі впроваджувати низку реформ в правовій сфері, концепції чи плану такого поступу немає.

Із затвердженої указом президента Володимир Зеленського Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021–2023 роки, на практиці вповні вдалось лише запустити роботу нових складів Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, йдеться у доповіді «Тіньовий звіт до Звіту Єврокомісії щодо України у 2023 році», підготовленому низкою громадських організацій.

Термін реалізації Стратегії завершився 31 грудня 2023 року і уже ясно, що  більшість положень не були виконані через низку внутрішніх і зовнішніх факторів.

До зовнішніх, логічно, належать пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення росії.

Внутрішні фактори, що вплинули на ситуацію, –  зупинка роботи органів суддівського врядування – ВРП та ВККС,  самоусунення створеної президентом Комісії з питань правової реформи від цієї ж реформи під приводом війни, а також відсутність політичної волі до реформ та іноді навіть відверте їх саботування.

Загалом, окрім відновлення роботи ВРП і ВККС, уже наприкінці 2023 року вдалось запустити конкурси на обрання судів першої та апеляційної інстанцій, Конституційного Суду України, Вищого антикорупційного суду і Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.

Натомість нової стратегії розвитку системи правосуддя в Україні на разі не затверджували, хоча схвалений урядом на початку року плану Ukraine Facility містить, серед іншого, низку важливих положень у частині судочинства. І хоча в Офісі президента заявляли про розробку концепції розвитку системи правосуддя на 2024–2026 роки, у публічному просторі її проєкт відсутній.

Експерти зазначають, що попри очевидний прогрес у реформуванні судової влади у зв’язку з відновленням роботи ВРП та ВККС у 2023 році, залишається чимала кількість проблем як щодо реалізації стратегії реформування судової влади, так і втілення окремих елементів реформи.

Зокрема:

• відсутня єдина стратегія розвитку судової влади як базового документа, що регламентував би ключові завдання та очікування від наступних етапів реформування у цій сфері. Реформа розпорошена в різних документах, які ухвалюються різними органами;
• нема аналізу попередніх етапів реформи, їхніх успіхів і помилок;
• реформи здебільшого доводиться впроваджувати під тиском міжнародних партнерів або громадськості;
• одну і ту ж реформу можуть впроваджувати кілька команд паралельно без обміну досвідом та уніфікації підходів;
• строки певних етапів реформування з реальною спроможністю відповідальних державних органів у їх впровадженні не узгоджені.

Аналітики рекомендують керівництву держави ухвалити стратегічний документ щодо розвитку судової влади на наступні п’ять років, в якому врахувати усі міжнародні зобов’язання, та затвердити чіткий план їх виконання. А також провести аналіз результатів уже проведеної судової реформи за попередні періоди для визначення її ефективності.

Як зазначала експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян у матеріалі «Перемовини про вступ до ЄС: правосуддя та права людини», питання верховенства права, основоположних прав та свобод, а також юстиції у переговорному процесі скринінгу українського законодавства на відповідність правовим нормам Європейського Союзу будуть головними впродовж всього процесу переговорів до вступу України в ЄС, і жоден переговорний розділ ЄС не буде закритий, допоки не буде  виконано контрольних показників у межах цих розділів.

Фото: © depositphotos/VadimVasenin

«Аргумент»

На цю тему:

• Люди Медведчука ДОСІ керують адвокатурою України: "рускій мір" VS судова реформа
• Судова реформа: українці та Захід – за, оточення Зеленського – проти
• Судова реформа: у стані коматозу