Версия для печати
Холодна погода може знизити боєздатність бійців. Переохолодження чи обмороження призводять до різноманітних травм і хвороб. Тож від належного спорядження армійця залежить якість виконання бойових завдань.
«У бійця можуть замерзати пальці чи “прилипати” руки до зброї. Звісно, тоді воювати буде важко», — зазначає військовий експерт Сергій Грабський.
«На Донбасі зимою дуже холодно, навіть якщо ти добре вдягнений. Там степи, відкрита місцевість, і немає перепадів рельєфу, щоб вони закривали від цього шаленого вітру. Навіть бронежилет іноді вдягаєш не з міркувань безпеки, а щоб було тепліше», — розповідає військовослужбовець ЗСУ Назар.
За його словами, бійці можуть утратити мотивацію, якщо замерзнуть.
«Якщо змерзнеш, ти не будеш воювати, це безумовно. В тебе буде тільки одна думка — як зігрітися. Тому до зими потрібно готуватися, якщо ти адекватна людина», — підсумовує військовий.
«До повномасштабного вторгнення, коли була набагато менша кількість людей, узагалі жодних проблем з одягом не було. До 24-го лютого розраховувалася одна кількість особового складу, а після вторгнення чисельність армії збільшилася. Хоча я й зараз не бачу, щоб хтось ходив голий чи босий», — розповідає військовослужбовець Назар.
Він зазначає, що під час активних бойових дій велика кількість різноманітного спорядження знищується.
«І термобілизна, і спальник можуть порватися, згоріти. Тому їх завжди бракуватиме в будь-якій армії. У динаміці бою ти насамперед дивишся за зброєю чи боєприпасами», — зауважує військовий експерт Сергій Грабський.
«Рукавиці взагалі гублять часто. Це все не нагальні речі, які ти будеш брати з собою у разі відходу чи переміщення, коли це потрібно зробити максимально швидко», — каже Назар.
За словами військового, для отримання нового екіпірування армійцям потрібно доводити, що старе вони втратили. А це може зайняти певний час. Щоб не чекати, військовики купують необхідне самостійно або звертаються до родичів чи волонтерів.
«Просять у дуже великих обсягах, адже списувати спорядження можуть кілька місяців. Два тижні тому в мене був запит на 10 тисяч одиниць термобілизни та 24 тисячі комплектів форми. Позавчора був запит на тисячу шапок і ще тисячу пар термобілизни. Ми такі запити отримуємо щодня», — розповідає волонтерка, засновниця благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова.
Крім того, на військових складах не завжди є речі, які підійдуть тому чи іншому військовому за розміром.
«Я, наприклад, двічі не отримав черевики, тому що мого розміру просто не було. Передбачається, що видають усе, але іноді трапляється, що взуття або занадто велике, або маленьке. Пів роти взулися, а решта — ні», — розповідає боєць 130-го батальйону ТРО міста Києва Павло Чебурей, який до повномасштабного вторгнення працював вебаналітиком на hromadske.
«70% військовослужбовців, з якими ми співпрацюємо, просять щось із зимового спорядження. Важливо ніколи не економити на взутті, термобілизні та спальниках. Бо зимовий спальник — це така сама броня, тільки не від куль, а від холоду», — зауважує волонтерка і туристка з 15-річним досвідом, а також колишня директорка з маркетингу мережі магазинів туристичного спорядження Євгенія Мінаєва. Вона поділилася з hromadske своїми рекомендаціями щодо зимового спорядження для військових.
За її словами, бажано купувати спальники з синтетичним наповнювачем. Адже пухові у разі намокання часто втрачають свої властивості, а вони добре вбирають вологу. Такі мішки потребують догляду — їх необхідно постійно висушувати, що не завжди реально в умовах війни. Звісно, якщо це не високотехнологічна річ, яка коштує понад 40 тисяч гривень. Натомість синтетичні спальники дають кращий баланс у співвідношенні ціни та якості, хоча вони об’ємніші й важчі.
Також під час вибору спальника дуже важливо зважати на температурний режим, а саме на температуру комфорту. Не варто дивитись на температуру екстриму. Ця позначка відображає здатність вижити у спальнику в критичній ситуації (приблизно 4-8 годин) до моменту прибуття допомоги.
«Зараз багато шарлатанів, які пишуть маячню про температурний режим. Запускають рекламки, де ковдри-спальники з мас-маркетів просувають як такі, що гріють за -30°C. Люди не розбираються і купують. Не знають, що на температуру екстриму зважати не варто», — зазначає Мінаєва.
За словами волонтерки, температура комфорту — це саме про реальні спроможності спальника, а не маркетингові трюки задля більших продажів. На зиму ця позначка має бути від мінус 5-8 градусів.
Черевики на осінньо-зимовий період обов’язково мають бути з мінімальною кількістю проклеєних елементів, які зменшують їхню зносостійкість. Таке взуття має бути грубо зшите, лише в такому разі можна сподіватися на його надійність в умовах довготривалого навантаження. Мінаєва рекомендує трекінгові черевики брендів Zamberlan, Asolo, Meindl. Взуття має бути високим, адже так менше втомлюється нога. Але черевик не може самостійно виконувати функцію обігріву. Важливо не забувати про шкарпетки. На зиму підійдуть зоновані термошкарпетки з вовни мериноса.
Крім того, волонтерка радить купувати взуття з армованим носком, який захистить ногу бійця від ударів. Це може бути потовщена шкіра, вставка з металу чи пластику.
Підбираючи термобілизну, необхідно насамперед визначитися, для активної чи пасивної діяльності вона купується. Синтетична підходить для того, щоб бігати й пересуватися, а вовняна — для сну. Найкращий варіант — міксована термобілизна (синтетика + вовна). Це компроміс між оптимальним теплом і здатністю активно рухатися, не страждаючи від задухи. Крім того, люди по-різному сприймають температуру, мають різну фізичну форму та вагу, тому такий мікс допомагає збалансувати властивості термобілизни для різноманітних умов. До того ж не завжди є можливість носити з собою два комплекти й переодягатися, особливо на фронті.
Акцентує на термобілизні й волонтер Іван Затварський.
«Кожен боєць, який хвилюється за своє здоров’я і хоче без пригод пережити зиму, має розуміти, що найбільшим злом буде волога. Власний піт по суті. Адже коли ви маєте купу різної одежі зверху, то будете пітніти, і вас може продути. Тому важливо взяти якісну термобілизну. Перший шар, який прилягає до тіла, має виводити вологу, а другий, так звана вафелька, повинен іще й гріти», — розповідає Затварський.
Тактичні рукавиці — також важливий елемент екіпірування в осінньо-зимовий час, зауважує Іван. В ідеалі вони мають бути на флісі. «Без них руки відваляться. Неспроможність працювати пальцями, наприклад, на спусковому гачку — це достатньо серйозна історія. Рукавиці також мають бути повнопалими, щоб не обпекти пальці гарячою зброєю чи розжареною бронею БТР», — наголошує Затварський.
Також він рекомендує придбати балаклаву з флісу, адже для того, щоб зберігати тепло в організмі, потрібно мати якомога менше відкритих ділянок тіла.
Буржуйки або пічки — один із найактуальніших предметів побуту для військовиків на зиму. З їхньою допомогою можна зігріватись і куховарити. Такі печі тривалого горіння набагато економніші за звичайне багаття. Якщо ж військові у бліндажах чи окопах не мають буржуйки, їм доводиться мерзнути, зазначає боєць 130-го батальйону ТРО міста Києва Павло Чебурей.
«На наших позиціях буржуйок не було, але вони були у зруйнованих будинках поруч. Розпалювати вогнище на позиціях — дуже погана ідея. Його далеко видно. Це демаскувальний елемент. Буржуйка дає зовсім трішки диму, а самого полум’я не видно. Її можна закрити, приховати. Трубу (димову — ред.) можна відвести під дерево. Якщо таку піч замаскувати, її не буде видно навіть уночі», — розповідає Чебурей.
Такі печі можна майструвати навіть із підручних матеріалів, як це роблять волонтери на Рівненщині. Там майстри виготовляють буржуйки зі старих автомобільних дисків, іноді — з бочок. Такий метал є зручним, він швидко нагрівається і підходить за розміром.
А втім, щоб допомогти армійцям зігрітися, не обов’язково вміти зварювати чи різати метал. Київська команда волонтерів виготовляє «окопні свічки».
«Їх можна використовувати, щоб зігрітися, висушити одяг, підігріти або зварити їжу. Вони досить довготривалі у користуванні, горять від двох годин. На них спокійно можна зварити навіть борщ чи обігріти бліндаж. Уявіть, іноді військовикам не можна розпалювати вогонь, тому що їх помітять, а від "свічки" набагато менше диму. До того ж вона портативна, її можна покласти в кишеню», — розповідає волонтерка Наталія Маслюк.
Виготовити їх достатньо просто: у бляшанку кладуть картон, складений «равликом», і заливають парафіном. Ґніт можна зробити також із картону, зазначає волонтерка.
«Зараз у мене є запит від військовиків на дві тисячі таких "свічок". Вони або їхні родичі знаходять мене через соцмережі. Ми працюємо командою, просто познайомились в інтернеті. Сьогодні нас четверо, а в неділю було приблизно 30 людей», — розповідає Маслюк.
Синоптики сайту Wisemeteo вважають, що цьогорічна зима не надто відрізнятиметься від попередньої. Середню температуру прогнозують на рівні 0 градусів, і вона рідко опускатиметься нижче ніж -5°C.
«Якщо взимку буде погода до мінус 5 — це чудові умови. Це означатиме, що не треба буде закуповувати суперсерйозного військового спорядження для наших бійців. Для такої температури достатньо термобілизни, фліску зверху, якогось softshell (куртки, яка відштовхує воду й не пропускає вітер — ред.). І загалом з таким спорядженням можна почуватися достатньо комфортно, щоб вести бойові дії», — зазначив Затварський.
На цю тему:
