Про проблеми постачання в ЗСУ: "Зимову форму сказали купувати власним коштом"

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:   Про проблеми постачання в ЗСУ: "Зимову форму сказали купувати власним ко

 Процеси з пошиву зимової форми треба було запускати ще в травні. Реально МО почало законтрактувати масово зимову форму лише десь наприкінці серпня. На складах НАТО теж цієї форми недостатньо. Командири відправляються бійців у спеціалізовані магазини скуповуватися самостійно.

Буквально на початку цього тижня заступниця голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла зробила “приголомшливе відкриття”: в українській армії щось негаразд із зимовою формою. Про це вона й запитала у своєму пості у фейсбуку: “Що в ЗСУ із зимовою формою?”. Вочевидь, Міноборони щось їй відповіло, бо в цьому самому пості Безугла зазначила, що “до кінця місяця весь фронт мають забезпечити”. Проте, схоже, такий оптимізм дещо передчасний. Хоча в міністерстві заявляють, що очікують на значні постачання зимового одягу з країн НАТО, насправді ситуація з зимовою формою може виявитися зовсім не райдужною. Журналісти видання ТЕКСТИ поцікавилися щодо цього у військових і волонтерів.

Боєць

Сергій — один з тисяч українських військових, які сьогодні шукають зимове екіпірування. На щастя, він зараз перебуває у звільнені, тому має час проїхатися столичними магазинами в пошуках необхідного. Хоча з підвищенням попиту, за його словами, деякі речі доводиться шукати довго.

Сергій: З екіпіруванням мені допомагав знайомий, який служив кілька років тому. Це, до речі, дуже поширена тема, коли ті, хто служив раніше, допомагають із формою та "снарягою" теперішнім бійцям. Мав можливість порівняти теперішню демісезонну військову форму й ту, у якій ходили ще кілька років тому. Мені від друга дісталася форма 2015 року. Так ось, порівняння явно не на користь теперішньої. Це як порівнювати за якістю форму радянських солдатів Другої світової зразка 1943 року та нинішню "бундесівську". У 2015-му ми чомусь могли забезпечувати військових нормальною формою (певно, це завдяки закупівельній реформі в МО, здійсненій волонтерами у тяжких боях із схематозниками за каденції попереднього президента. Про це детальніше читайте тут).

Щодо зимової форми, то батьки-командири сказали, що заявку на її отримання подали, але коли вона буде, ніхто не знає, ба більше: сподіватися на неї взагалі не варто. Тому, як кажуть наші офіцери, зважаючи на те, що платять нам зараз, порівняно з 2016—2017 роками дуже добре, нічого особливо мудрувати: треба піти і власним коштом придбати собі зимову форму. Зокрема, сходити в магазин Prof1group чи Мілітарист і купити все необхідне, що я, власне, й зробив. Нам порекомендували певні речі з необхідною фактурою — здається, згідно з американськими рекомендаціями. Саме за цими інструкціями я й скупився.

БАТЬКИ-КОМАНДИРИ СКАЗАЛИ, ЩО СПОДІВАТИСЯ НА ЗИМОВУ ВЗАГАЛІ НЕ ВАРТО І ВІДПРАВИЛИ СКУПОВУВАТИСЯ В МІЛІТАРИСТ, ТАМ ЗНИЖКА

Купив куртку "мілтеківську" — нічого особливого, але обійшлася понад 6 тис. грн, полартекс фліска — близько 3 тис. грн і штани — ще 2,5 тис. грн, з флісом усередині. Загалом мені все обійшлося в близько 10 тис. грн з урахуванням знижки в магазині для військових в 15 %. Спальник теж маю, нам їх видали ще в лютому. А ось зимових черевиків у продажу немає. Орієнтуюся десь на 9 тис. грн. Нічого вартісного дешевше, як на мене, не купиш. Загалом у підрозділі люди на зимове екіпірування витрачали і 20 тис. грн, а дехто й 30 тис. грн. Хоча є й такі, які вирішили зекономити й витратили лише по кілька тисяч, накупивши невідомо чого. Як вони з цим мотлохом планують пережити зиму в польових умовах, я справді не знаю.

Військовий логіст

Валерій служить постачальником однієї з військових частин. Перед проблемами екіпірування, за його словами, він постає постійно.

Валерій: Зимову форму нам видали ще на початку війни — минулої зими. Але ця форма була від волонтерів. А зараз наша частина обновилася приблизно на третину. І ось перед цими бійцями справді постала проблема зимової форми. Нині якось розв’язують лише питання зі взуттям. На 600 людей особового складу завезли 300 пар зимового взуття (“Талани”) й термобілизну. Берці на вигляд якісні. Але розміри 35, 36, 38, 40, 44 .- геть малі. У нас мало людей з такими розмірами - переважно це жінки, їх у нас небагато, та кілька хлопців. Тобто бригада відзвітує, що частині надано 50% від потреби, а по факту буде закрито десь 20 % від існуючих запитів.

Ми сформували й подали всі необхідні заявки. Вирішили ще трохи почекати. Але для розуміння: у нас сьогодні навіть не закрито остаточно питання щодо літньої форми. Побоююся, щоб із зимовою формою ситуація не повторилася. Бо тоді знову звертатимемося до волонтерів.

Волонтерка

Ольга Федорок, волонтерка. Допомагає кільком військовим підрозділам. Здається, про якісне екіпірування військових вона може розповідати годинами.

Ольга Федорок: Можу сказати про ті підрозділи, яким ми допомагаємо. Ті, хто воював до 24 лютого, вже мали повне екіпірування. Але воно після місячних інтенсивних боїв потребувало оновлення. Тих, кого мобілізували зараз і кого я знаю, майже все екіпірування купували власним коштом. Нині до мене звертається дуже багато знайомих із запитаннями, де і як купувати зимове екіпірування.

При забезпеченні екіпіруванням не забуваймо про такі фактори, як поранення та знищення майна внаслідок ворожих обстрілів. Не кажучи вже про те, що всього цього треба по два комплекти, щоб була змога помитися й висушити. З мого кола знайомих усі подали заявки на зимову форму, але ніхто ще не отримав, чекають. Є випадки, коли отримали форму чи взуття невідповідних розмірів через відсутність потрібних. У листопаді люди вже можуть отримувати обмороження.

Читайте також: Пастки для волонтерів. Як допомагати армії й не сісти у в’язницю? Аналіз найпоширеніших помилок

У нас весною була дуже велика проблема з екіпіруванням, коли поламалися всі логістичні ланцюжки. За 2014—2019 роки було налагоджено певні ланцюжки з підприємствами, які шиють військову продукцію, але на початку вторгнення це все поламалося. Також можна додати надмірний попит. Фактично, багато у чому в березні все доводилося робити спочатку: налагоджувати логістику, заново наймати персонал. І це таки вдалося зробити, у травні-червні ми вже вийшли на те, щоб працювати у відносно спокійному режимі. 

Попри кліматичні зміни, зими в Україні, особливо на сході, бувають сніжними й морозними. Фото АрміяINFORM

Попри кліматичні зміни, зими в Україні, особливо на сході, бувають сніжними й морозними. Фото АрміяINFORM

Зимове екіпірування складається з багатьох елементів, відповідно до багатошарової концепції одягу: термобілизна, головною функцією якої є відведення вологи на наступний шар та/або утеплення; фліс (флісова куртка), сама форма (утеплена куртка й утеплені штани). Фліс буває різної якості. Якщо якість флісу низька, то куртка погано зігріває й погано здійснюється вологовідведення назовні та погано зберігає тепло. Така сама ситуація з трекінговими шкарпетками. Неякісні китайські шкарпетки — це мокрі ноги й натирання з усіма подальшими проблемами.

Зараз є величезні реалізатори військової форми, зокрема, магазин “Мілітарист”, який продає екіпірування у величезній кількості. У них є також своє виробництво, інші речі завозять. У березні-квітні вони дуже рятували ситуацію. Але на початок сезону в них майже не залишилося популярних розмірів, насамперед 48—52. А коли вони з’являється, то за день усе розмітають, якщо йдеться про якісні й хороші товари. Широкий попит мають куртки з матеріалу софтшел і мембранної тканини, які мають забезпечувати захист від вітру та води й водночас відводити вологу та забезпечувати вентиляцію. Усе це, звичайно, коштує чимало. Такі куртки можуть коштувати й 10 тис. грн, і більше. І купують їх зазвичай солдати та їхні родичі.

В МАГАЗИНАХ ЯКІСНУ ФОРМУ РОЗМІТАЮТЬ, ХОЧ ВОНА І ДОРОГА

Зі взуттям, скажу чесно, я боюся мати справу. Упродовж уже багатьох років основним виробником черевиків для військових було підприємство “Талан”. Взуття справді якісне, але, мені здається, їх зараз на всіх не вистачає, бо попит зріс у кілька разів. Майже кожен, з ким я сьогодні спілкуюся, шукає взуття. Пріоритет надають взуттю німецького виробника Lowa. Воно справді якісне, але й дороге: їхні зимові черевики коштуватимуть від 8 тис. грн до 12 тис. грн.

Приблизно від травня наш ринок екіпірування заполонили турецькі товари. Ціни були високими, а якість така, що я не брала б. Від травня продавці військового одягу почали завозити демісезонне взуття турецьких виробників за 2,5— 5 тис. грн, але воно не витримує наших умов.

З’явилися вже й українські виробники взуття з ціною приблизно 2—3 тис. грн. Але тут як пощастить. Деякі українські взуттєвики зараз лише розробляють власне взуття, воно в них “сире”, не пройшло всієї необхідно процедури випробування. Нагадаю, ті самі “Талани” “доточували” роками, а тут з наскоку шиють щось нове й пускають на конвеєр. І це взуття вже тестуватимуть на солдатах, які перебувають у реальних бойових, польових умовах. Будь-яка навіть найменша проблема в конструкції може призвести до того, що ви не зможете здійснити марш-кидок і виконати своє завдання.

Загалом розкид цін на екіпірування приблизно такий: термобілизна — від 600 грн до 2,5 тис. грн, літня форма — 1,6—3 тис. грн, штани з матеріалу софтшел з утепленням флісом — від 1,2 тис. грн до 2 тис. грн, куртка з утепленням, софтшел — також приблизно 2—4 тис. грн, флісова куртка — 850 грн — 2 тис. грн, плащ-пончо — 1—1,5 тис. грн, флісова шапка — 150—300 грн, баф — 200 грн, трекінгові шкарпетки — від 200 грн до 1 тис. грн, взуття зимове — середня ціна 2,5—5 тис. грн, але може бути й вище.

Читайте також: Як ЗСУ вчаться вести війну 6-го покоління

Спальники і плащ-палатка

Ще одна дуже важлива річ — зимовий спальник. Зараз почали шити дуже багато дешевих спальників і пропонувати їх за 800 грн — 1 тис. грн. До того ж виробники стверджують, що в них нормально можна витримати мінусові температури, що вони розраховані на мінус 20—30 градусів. Людина бере цей спальник і думає, що вона може в ньому спати на морозі.

Але хороших спальників для мінусових температур за такою ціною не буває. У бліндажі з буржуйкою ти в ньому нормально поспиш, але якщо цей самий бліндаж розбомбили, то в такому спальнику на морозі ти не витримаєш. Нормальний зимовий спальник має коштувати від 2,5 тис. грн і важити приблизно 2—2, 5 кг. І є таке температурне поняття як комфорт і екстрим. Комфорт — це означає, що при такій то температурі ти можеш перебувати в спальнику цілу ніч і не замерзнеш. А екстрим означає, що якось ти одну ніч переживеш, але комфортно точно не буде.

НОРМАЛЬНИЙ ЗИМОВИЙ СПАЛЬНИК МАЄ КОШТУВАТИ ВІД 2,5 ТИС. ГРН І ВАЖИТИ ПРИБЛИЗНО 2—2, 5 КГ.

З плащами-пончо своя важка історія. Цей плащ має захищати від дощу. Якщо ти на ротації без даху й укриваєшся цим плащем, то маєш захисти ним себе, свій рюкзак і речі. Українські виробники почали шити ці плащі, вони брали хорошу, якісну тканину, але… не проклеювали шви. А по непроклеєних швах просочується вода. Я два місяці шукала з проклеєними швами плащі, перебрала з десяток наших виробників, і всі не годилися.

Бо для проклеювання швів треба спеціальну машинку, вона коштує близько 100 тис. грн. І це не поодинокі факти, коли наші невеликі виробники не беруть до уваги всіх технологій, на які зважають великі виробники. Зрештою, я знайшла одного-двох виробників, які роблять плащі, які відповідають за своїми стандартами тим самим німецьким аналогам.

Читайте також:  "Зима – остання зброя Путіна проти України". Як країна може пережити холод без електрики від Запорізької АЕС

До збільшення ЗСУ ніхто не готувався

Чому так? Ну, вочевидь, у кілька разів збільшилася потреба в уніформі й екіпіруванню — до цього ніхто не був готовим. Плюс, звісно, відсутність планування. Щоб видати близько 1 млн комплектів зимової уніформи в жовтні, процеси з її пошиття треба було запускати ще в травні. І вони мали передбачати пошук виробників по всій країні, що мали б змогу шити таку форму, укладення з ними контрактів, привезення тканин і матеріалів, на які теж, до речі, був дефіцит. А тут на підписання контрактів з державою можуть піти місяці, плюс самому виробнику треба налагодити виробництво, зокрема знайти кваліфікованих виробників, забезпечити матеріалом, придбати відповідне обладнання. Усе це слід було зробити ще на початку літа. Якщо запустити ці процеси зараз, то результат буде аж навесні.

Коментар від виробника "Таланів"

У вітчизняного виробника й офіційного постачальника взуття для українських військових компанії “Талан” повідомили, що нині виробництво зимового взуття йде чітко за планом, узгодженим з Міністерством оборони України. Жодних проблем з виробництвом взуття сьогодні немає, зазначили в компанії. У “Талані” не уточнили загальну кількість зимового взуття, яке компанія має виготовити для МО, проте зазначили, що затверджений Міноборони план з виробництва взуття було скориговано, зважаючи на зміни в чисельності військовослужбовців української армії.

Дана Ярова, підприємець, волонтерка: Я ще в травні казала, що Міністерству оборони потрібно контрактувати зимову форму. На жаль, у міністерстві морозилися, коли я це говорила. Реально вони почали законтрактувати масово зимову форму лише десь наприкінці серпня. Виробничий процес із зимової форми — 2—3 місяці. Чула, що дехто з великих виробників порозривали контракти з Міністерством оборони, бо міністерство затягувало процес підписання договорів. А простій навіть упродовж одного дня для — це досить значні кошти. Тобто коли ми отримаємо на всіх бійців зимову форму — це питання риторичне.

Читайте також: Про проблеми постачання та навчання в армії

Ті обсяги, про які звітує зараз Міністерство оборони, зважаючи на реальну кількість людей в армії, — це майже нічого. Ми почали отримувати допомогу від наших партнерів: наприклад, отримали допомогу від Іспанії, але там зима плюс 5 градусів, для наших погодних умов це більше схоже на холодну осінь. За моїми прогнозами, на складах НАТО немає достатньо потрібної форми, вони її також відшиватимуть. Тому якщо повернутися до виробничого циклу в 2—3 місяці, за моїми прогнозами, ми не швидко отримуємо потрібну кількість.

Зараз ми намагаємося створити робочу групу між Асоціацією легкої промисловості і Кабміном, щоб замовлення від Міноборони поступали вчасно за 2—3 місяці, як і має бути. Асоціація подала до Кабміну реєстр реальних виробників з робочими потужностями. Сподіватимемося, що тепер усе закрутиться швидше. Але це вже йдеться про 2023 рік. Щодо цього року, то якусь частину зимової форми Міноборони все ж забезпечить, але за більшість відповідатимуть волонтери й самі бійці.

Андрій Гарасим,  опубліковано у виданні ТЕКСТИ


В тему: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

19:08
Китай відмовився визнавати російську страховку суден із нафтою з Росії
18:07
Україна почала серійне виробництво боєприпасів калібру 152 мм
17:11
НАТО збільшить допомогу Києву для боротьби з російським агресором, однак про вступ України до Альянсу наразі не йдеться
16:22
Внаслідок відключення світла після російських ракетних ударів у шість разів збільшилася кількість загиблих у ДТП
16:01
Угорщина з 2017 року блокує участь України в засіданнях НАТО - МЗС
15:45
Оголошено підозру шістьом російським військовим-мародерам - Нацполіція
15:11
ДБР затримало заступника міського голови Херсону з команди зрадника Сальдо
14:10
Внутрішній фронт: депутати свідомо пішли на підрив реформи Конституційного Суду
13:37
ЗСУ збили два російські літаки Су-24 і Су-25 – бомбардувальник та штурмовик
13:10
Поліція Чехії порушила 86 кримінальних справ про схвалення вторгнення Росії

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]