Як війна проти України змінила майбутнє світової енергетики

Такого висновку дійшло Міжнародне енергетичне агентство (IEA), на прогнози якого спираються найбільші промислово розвинені країни Заходу.

Російська агресія проти України та енергетична війна Кремля з Європою стали найсерйознішим потрясінням для світового енергетичного ринку за останні пів століття з часів великої нафтової кризи 1970-х, коли арабські країни запровадили ембарго проти Заходу.

Для запобігання подібним кризам у майбутньому країни-споживачі викопного палива тоді самі почали видобувати нафту та газ, а щоб точніше прогнозувати попит та пропозицію, створили агентство IEA.

У четвер воно представило черговий річний прогноз, у якому значна частина присвячена Росії.

"До 24 лютого Росія була першим у світі експортером копалин енергоресурсів. Але Росія втратила свого найважливішого клієнта та ринок - Європу", - сказав глава IEA Фатіх Біроль, представляючи прогноз на брифінгу.

Він нагадав, що 75% російського газового та 55% нафтового експорту йшли до Європи.

"Росії буде дуже складно компенсувати втрату європейського ринку. Складно і економічно, і технологічно, і політично, - сказав Біроль. - Тому видобуток і експорт нафти і газу з Росії найближчими роками знижуватимуться. Росія відіграватиме набагато меншу роль у світовій енергетиці" .

Через це до 2030 року Росія втратить близько 1 трлн доларів експортних доходів, підрахувало IEA.

Китай не допоможе

Відмова багатої Європи від російського вугілля та майбутнє європейське ембарго на купівлю нафти та нафтопродуктів разом з обмеженнями постачання газу до ЄС з боку Кремля призвели до тектонічних зрушень у світовій енергетиці.

"Експорт викопного палива з Росії вже ніколи не повернеться на рівні 2021 року, а переорієнтувати потоки в Азію їй буде непросто, особливо у випадку природного газу", - йдеться у звіті.

"Дехто думає, що там, де Європа програє, там Китай виграє. Не все так просто, - сказав Біроль на пресконференції. - Крім інфраструктурних обмежень, Китай теж змінюється, і зростання попиту на газ у Китаї буде набагато скромнішим від того, що було. Тому ми не бачимо в Китаї попиту на ще один великий газопровід з Росії, крім "Сили Сибіру".

Війна прискорила "зелену революцію"

Попри те, що Європа у відповідь на кризу розконсервувала вугільні станції та зриває цілі скорочення викидів, загалом ці зміни не сповільнили, а прискорили "зелену революцію" в енергетиці, впевнені експерти IEA.

Ще в 2011 році агентство пророкувало "золоте століття газу". Тепер воно очікує, що потреби населення і промисловості, що зростають, в енергії будуть покриватися в основному за рахунок "зеленої" енергетики - насамперед вітряків і сонячних батарей.

"В результаті вторгнення Росії в Україну світова енергетика стрімко змінюється у нас на очах. Змінюється не на час, а на десятиліття, - сказав Біроль. - Заходи, які вживає влада у всьому світі у відповідь на кризу, обіцяють історичний, рішучий поворот до більш чистої, доступної та безпечної енергосистеми майбутнього".

Якщо всі взяті на сьогоднішній день зобов'язання будуть виконані, до 2030 року вкладення в чисту енергетику збільшаться до 2 трлн доларів на рік, що в півтора раза більше за поточні інвестиції.

В результаті зростання викидів парникових газів, що викликають глобальне потепління, припиниться вже 2025 року. А попит на всі види викопного палива перестане рости або скоротиться, прогнозує IEA.

"Споживання вугілля почне знижуватися вже протягом найближчих кількох років, попит на природний газ стабілізується до кінця десятиліття, а перехід на електромобілі призведе до того, що попит на нафту почне скорочуватися в середині 2030-х", - йдеться у звіті.

На фото угорі: Китай давно зробив ставку на відновлювану енергетику

«Аргумент»

На цю тему:

• Найбільше джерело зеленої енергії швидко випаровується. Що може врятувати гідроенергетику – Bloomberg
• Зелена енергетика України 2.0: чого чекати її виробникам після закінчення війни
• Європарламент включив природний газ та атомну енергію до «зелених» інвестицій