Лише 10% українців повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади

|
Версия для печатиВерсия для печати

 У період із лютого по березень 2021 року Програма USAID «Нове правосуддя» провела національні опитування стосовно довіри до судової гілки влади, інших гілок влади та суспільних інститутів, незалежності та підзвітності суддів, сприйняття корупції у судовій системі та готовності інформувати про її прояви.

Опитування проводилися по всій Україні, за винятком окупованої АР Крим та непідконтрольних урядові районів Донецької і Луганської областей, і охопили дві групи респондентів – населення та професійних правників, які є учасниками судових проваджень, але не є суддями чи працівниками апарату суду (адвокатів та прокурорів). До опитування населення було залучено понад 2000 респондентів, а в опитуванні адвокатів і прокурорів взяли участь понад 630 респондентів.

Ключові результати

  • У питанні довіри до судової гілки влади та інших гілок влади в Україні спостерігається негативна тенденція. Лише 10% широкої громадськості визнали, що вони повністю чи переважно довіряють судовій гілці влади. Цей показник, отриманий у результаті проведення попереднього опитування Програмою USAID «Нове правосуддя» наприкінці 2018 року, був на рівні 16%. Лише 7% населення зазначили, що довіряють Кабінету Міністрів України, із таким самим рівнем довіри (7%) до Верховної Ради України. У 2018 році ці показники були дещо вищими – 13% та 11% відповідно. Водночас, довіра до Президента зросла з 15% у 2018 році до 25% у 2021 році.
  • Рівень довіри населення до засобів масової інформації збільшився до 36% у 2021 році порівняно з 31% у 2018 році, а рівень довіри до громадських (неурядових) організацій зріс із 29% у 2018 році до 35% у 2021 році.
  • Рівень довіри правників із досвідом взаємодії із судами до судової гілки влади та інших гілок влади в Україні також суттєво знизився. 40% повідомили, що вони довіряють тим судам, у яких здійснювали представництво у суді, а 27% зазначили, що вони загалом довіряють судовій системі як гілці влади. За результатами попереднього опитування правників, проведеного Програмою USAID «Нове правосуддя» у 2019 році, спостерігалися значно вищі рівні довіри, зокрема, 56% довіряли окремим судам і 44% довіряли судовій системі загалом. Рівень довіри адвокатів і прокурорів до більшості урядових установ та соціальних інститутів зменшився, проте рівень їхньої довіри до приватних виконавців судових рішень суттєво зріс – із 25% у 2019 році до 31% у 2021 році.
  • Рівень обізнаності широкої громадськості про судову реформу є дуже низьким, оскільки лише 9% респондентів зазначили, що в них є глибокі або принаймні базові знання про цю реформу. У 2018 році цей показник був на рівні 16%.
  • 64% населення переконані в тому, що підкуп є звичайною практикою в українських судах, і лише 8% переконані в тому, що судді завжди ухвалюють законні та справедливі рішення.
  • 14% населення повідомили про те, що в них був досвід участі у судових провадженнях щонайменше одного разу впродовж останніх 24 місяців. Їхнє сприйняття судів є більш позитивним, ніж населення в цілому. 62% користувачів судових послуг визнали, що вони не отримували вимоги щодо хабарів, неофіційних платежів чи подарунків під час їхнього досвіду взаємодії із судами, та 46% визнали, що судді ухвалювали законні та справедливі рішення. 35% респондентів із досвідом взаємодії із судами повідомили про те, що вони довіряють тим судам, у яких брали участь у судових провадженнях.
  • 49% адвокатів і прокурорів переконані в тому, що залучення представників громадськості до процесу конкурсного добору суддів та кваліфікаційного оцінювання суддів є виправданим, та 57% вважають, що залучення представників міжнародної спільноти до процесу конкурсного добору суддів Вищого антикорупційного суду було виправданим.
  • Лише 22% адвокатів і прокурорів зазначили, що їхня остання справа у суді була розглянута законно і справедливо, та лише 38% визнали, що судді загалом ухвалювали законні та справедливі рішення. У 2019 році ці показники були на рівні 56% і 60% відповідно. 46% адвокатів і прокурорів погодилися з тим, що під час їхнього нещодавнього досвіду взаємодії із судом були відсутні ознаки того, що судді діяли під впливом якоїсь іншої сторони або якихось осіб, і цей показник є значно нижчим порівняно з 68% у 2019 році.
  • Найважливішою позитивною тенденцією, виявленою в результаті проведення опитувань у 2021 році, є загальне зниження рівня терпимості до корупції та зростання готовності боротися з цим явищем. 42% населення зазначили, що вони б повідомили правоохоронні органи чи антикорупційні органи про спробу отримання хабаря із метою ухвалення необхідного судового рішення. Цей показник становив лише 20% у 2018 році.
  • 77% адвокатів і прокурорів погоджуються із тим, що суддя, якому відомо про корупційні дії своїх колег, повинен невідкладно повідомити про це Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) або інші правоохоронні органи, що є вищим показником порівняно з 63% у 2019 році. Водночас, 32% повідомлять НАБУ про корупцію у судах, а 24% – інші правоохоронні органи, що є також кращим показником порівняно з 2019 роком – 15% та 12% відповідно.

 «Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]