Шахрай Януковича Владислав Каськів і Арахамія схоже втягують Зеленського в нову репутаційну яму

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото дня

«Я не займаюсь репутаційним менеджментом», — так очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія пояснив журналістам hromadske свою спільну поїздку із чинним депутатом Закарпатської облради від забороненої ОПЗЖ Владиславом Каськівим до села Пилипець, що на Закарпатті.

Ідею Офісу президента будувати там новий гірськолижний курорт не зупинило ані повномасштабне вторгнення, ані неоднозначна біографія ключового бенефіціара цього проєкту, зазначає hromadske

Владислав Каськів

Владислав Каськів / hromadske

Хто такий Каськів і до чого тут австрійський інвестор?

Липень 2020 року. Офіс президента Зеленського на чолі з Андрієм Єрмаком обговорював створення високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава». Найповажніший гість, який презентував програму, — австрієць Гернот Ляйтнер.

Спілкувалися про будівництво підйомників, готельно-ресторанних комплексів та інших розважальних туристичних закладів на території села Пилипець Закарпатської області та прилеглих до нього сіл. І якщо після початку великої війни в ОП публічно припинили про це говорити, то сама грандіозна ідея не зникла, а перенеслась у підпілля. Однак виявилося, що австрійська компанія — лише ширма. Бенефіціаром цього задуму є не хто інший, як депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ Владислав Каськів.

Читайте також: Шахрай и злодій Каськів пройшов у Закарпатську обласну раду від ОПЗЖ

Депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ Владислав Каськів

Депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ Владислав Каськів / hromadske

У березні 2014-го Каськів звільнився з Держінвестпроєкту й перебрався до Австрії, у лютому 2015 року очолив інвестиційну компанію Ozario Holdings. До нього директором там був Петер Яндл — член наглядових рад компаній Дмитра Фірташа. Хоч на сьогодні Ozario Holdings ліквідована, зареєстрована вона була у Відні, за тією самою адресою, що й компанія Юлії Льовочкіної Teleferic Holdings.

Компанія Льовочкіної мала представника в Україні — Андрія Банцнера, який був помічником народного депутата Каськіва. А директором Teleferic Holdings був Гернот Ляйтнер — той самий інвестор, який у 2020-му навідувався на зустріч до Офісу президента. До речі, його компанія Masterconcept після російського вторгнення в Україну втілила не один проєкт у росії. Зокрема, Олімпіаду в Сочі у 2014-му та чемпіонат світу з футболу у 2018-му. 

Крім того, Гернот Ляйтнер володіє словацькою компанією Carpathian Mountain Resort, s.r.o, якій в Україні належать 12 компаній. Керує ними Ірина Кух — колишня працівниця Держінвестпроєкту часів, коли його очолював Каськів. І ці 12 компаній на кінець 2021 року мали у своїй власності 450 гектарів Закарпатської землі, де й планували будувати гірськолижний курорт «Боржава». Але цього виявилося замало.

hromadske

Від погроз до кримінальних справ

7 березня 2022 року, коли під Києвом точилися жорстокі бої з російськими загарбниками, а більшість країни потерпала від обстрілів, у закладі «Гранд Готель Пилипець» на Закарпатті розпочалася боротьба за цінну землю. 

Владислав Каськів намагався домовитись із місцевим підприємцем Іваном Боричком, аби той віддав йому свій готель «Берлога».

У 2014-му році Іван придбав земельну ділянку, оформив усі документи на власність і почав зводити на ній готельно-ресторанний комплекс. Тепер же Каськів наполягає, що планує будувати тут підйомник, а готель Івана йому заважатиме. 

Читайте також: Каськів купив «Олімпійську надію» на торгах з одним учасником  

hromadske

«Ультиматум був дуже простий: “Якщо ти його не забереш, за якийсь час ми його відіжмемо, заберемо, придумаємо, що із цим зробити, тому ти маєш це розуміти”. От такий був конкретний ультиматум», — розповів підприємець.

І вони таки придумали. До процесу залучили архітектора Валерія Безноська, який за версією місцевих, прийшов на посаду до їхньої об’єднаної територіальної громади під кінець 2022 року. Він переробив генеральний план села в такий спосіб, що шматочок ділянки, на якій розташований готель Івана Боричка виявився шматком ділянки, що належить ТОВкам з орбіти Каськіва — «Боржава СКі» та «Скай ленд».

Сам проєктант після цього поїхав за кордон і більше в Україні не зʼявлявся. А згадані компанії подали позов на підприємця з вимогою зобовʼязати його знести «Берлогу». Ба більше, щодо Боричка відкрили кримінальне провадження про нібито самовільне захоплення земельної ділянки, яка до оформлення Іваном права власності на неї, належала сільраді. Саму ділянку Боричка арештували. 

«Прокуратура подає зараз цивільну справу, що хоче вилучити цю ділянку на користь сільської ради. До речі, цю схему мені озвучив сам Владислав, мовляв, якщо я цього не зроблю, її вилучить сільська рада, потім йому чи надасть, чи продасть. Поки що так, все так відбувається, як він мені озвучував», — каже Іван Боричок. 

Але історія Івана в Пилипці далеко не унікальна. 

Надія Гладьо

Надія Гладьо / hromadske

Надія Гладьо — жителька сусіднього села Подобовець, що є частиною тієї самої ОТГ. За дивним збігом обставин, у жінки теж хочуть відібрати оселю, у будівництво якої вона з родиною вклала останні 10 років життя. Землю для її родини ще у 2013-му виділила сільська рада. Згодом вони отримали всі документи й право власності.

«У 2013 році ми почали будуватись, у 2017-му практично вже був будинок, і ми зробили приватизацію, у нас документи були готові. Почалась ця вся катавасія, вже третій рік напевно. Дзвінки анонімні. Вони кажуть: “Куплю цей дім”, російською мовою. А я відповіла: “Цей будинок не продається, ми його будуємо для себе”», — розповідає Надія Гладьо.

Дзвінки Надія вирішила проігнорувати. І вже через певний час їй порізали кабелі, які щойно підвели до будинку електроенергію. Коли ж і це на родину Гладьо не подіяло, у вересні 2022 року в реєстрі судових рішень зʼявилося кримінальне провадження. Мовляв, чоловік Надії ще у 2013-му разом із тодішнім сільським головою незаконно заволоділи цією землею, а ділянка взагалі розташована за межами будь-якого населеного пункту. 

Поруч із ділянкою Надії на кадастровій мапі є ще одна — на 25 соток. Належить вона ТОВ «Боржава-Замкова Гора». Бенефіціар компанії — Ровшан Гусейнов, батько Ренати Гусейнової. Вона була помічницею Каськіва в парламенті, коли той був народним депутатом, а зараз — його цивільна дружина, з якою депутат має спільного сина. У власності Ровшана, хоча сам він зареєстрований у Києві, є ще 97 земельних ділянок у Міжгірському районі, більшість із яких — безпосередньо в Пилипці. Ще 40 ділянок — у власності Ренати. У компанії «Боржава центр», що їй належить, — іще 25. 

Аби розібратись, хто, з ким і за що судиться, а також що там із новим генпланом, якого місцеві так і не бачили, ми поїхали до очільника Пилипецької ОТГ Віталія Пиринця. Він запевнив, що новий генплан є, але нам показати він його не може, бо архітектор виїхав за кордон, юрист на лікарняному, а в нього самого показувати генплан немає повноважень. 

Ми домовилися зустрітися з Віталієм Пиринцем наступного дня — мовляв, буде юрист і зможемо разом вивчити новий генплан села. Проте очільник ОТГ раптово виїхав із села.

Читайте також: За розкрадання в Держінвестпроекті затримано двоюрідного брата Каськіва

Голова ОТГ

Голова ОТГ / hromadske

Арахамія не займається репутаційним менеджментом

Владислав Каськів на дзвінки журналістів hromadske не відповідав. Тож поставити йому запитання вийшло лише під час позапланової сесії Закарпатської облради. Але відповідати він був не налаштований. 

«Мені не цікаві ні ви, ні ваші питання. Я не вважаю вас засобом масової інформації, тому ні бажання, ні наміру з вами спілкуватися не маю», — відповів нам Владислав Каськів. 

Владислав Каськів

Владислав Каськів / hromadske

Під час розслідування нам також стало відомо, що у супроводі Каськіва на початку жовтня до Пилипця приїжджав очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. На запитання журналістів про те, що він із Каськівим робив на Закарпатті, Арахамія відповів, що займається залученням інвестицій і дивився на проєкт гірськолижного курорту «Боржава». 

Очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія

Очільник фракції «Слуга народу» Давид Арахамія / hromadske

Інна Попович, журналістка-розслідувачка; опубліковано у виданні hromadske


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У п'ятницю в Україні синоптики прогнозують сніг
19:25
НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо одеського експрокурора Олега Корнілова через утаємничену нерухомість у Дубаї
19:20
Іспанський суд арештував віллу і автівки ексначальника Одеського ТЦК Борисова
18:03
218 громад перейшло до ПЦУ цьогоріч, з початку війни - 1185
17:14
Офіцер 211 бригади Пастух, який знущався з підлеглих, отримав підозру, але він переховується від слідства, - ДБР
17:03
Російська ракета спричинила авіатрощу літака Azerbaijan Airlines в Казахстані, - Euronews
16:55
Ще чотири кабелі зв'язку, що з'єднують Фінляндію та Естонію, вийшли з ладу
14:08
Як нардепи оборонного комітету Ради від корумпованої "Слуги народу" покривали і покривають "яйця по 17" та інші злочини на мільярди
14:02
В Метінвесті озвучили сценарії на випадок окупації Покровська: "Єдина шахта коксівного вугілля в Україні"
13:43
Медіарух наївно закликає Зеленського застосувати санкції РНБО щодо Портнова - українофоба, багаторічного поплічника Коломойського та братів Суркісів

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]