10-річний ювілей царствування в Києві Кличка: дика забудова та забуті обіцянки

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:   10-річний ювілей царствування в Києві Кличка

“Віднині я заявляю: у місті Києві оголошується нульова терпимість до корупції”, — запевняв Віталій Кличко, коли складав присягу мера столиці у 2014 році. 5 червня виповнилось 10 років з моменту, як міський голова Києва вперше вступив на посаду. Наразі триває його третя каденція у цьому статусі. 

“Український Діснейленд” на Гідропарку, безбар'єрність Києва, відсутність заторів та навіть метро на Виноградар — це лише невелика частка того, що Віталій Кличко обіцяв реалізувати за час на посаді. 

Рух ЧЕСНО проаналізував передвиборчі програми та найгучніші обіцянки мера Києва за 2014, 2015 та 2020 роки. Детальніше про те, яким був шлях до цієї посади, що вдалося зробити та чим запам'яталися 10 років київського міського голови — у новому матеріалі. 

Шлях до посади мера

Шлях Віталія Кличка у політиці розпочався ще у 2006 році — тоді він став штатним радником тогочасного президента України Віктора Ющенка, а також обрався депутатом Київради від громадянського блоку “ПОРА - ПРП”, будучи його очільником. 

Політична агітація Громадянського блоку ПОРА-ПРП, 2006 рік

Пізніше політик повторно увійшов до складу Київської міської ради — проте вже від “Блоку Віталія Кличка”, а протягом 2012-2014 років був народним депутатом Верховної Ради IIV скликання від УДАРу. 

Кличко з “ударівцями” в Раді

Віталій Кличко був одним із найактивніших політиків під час Революції Гідності разом із Арсенієм Яценюком та Олегом Тягнибоком. Він регулярно виступав на трибуні Майдану, розбороняв сутички на Грушевського та вів перемовини як представник опозиції. 

Рух ЧЕСНО раніше писав, що Кличко — фактично єдиний політик періоду Революції Гідності, якому вдалося не лише залишитися в політиці після її завершення, але й бути переобраним тричі поспіль.

Віталій Кличко під час Революції Гідності​​​​​​

Навесні 2014 року Віталій Кличко зазначив, що “прийняв зважене рішення балотуватися на посаду мера Києва”, та висловив підтримку Петру Порошенку на президентських виборах. Хоча раніше й сам Кличко мав президентські амбіції, натомість Порошенко хотів балотуватись у мери Києва. Тоді ж політики підписали декларацію про єднання, яка передбачала консолідацію заради перемоги демократичних сил на виборах. Вже незабаром почали з'являтися і спільна агітація, яка закликала голосувати за Петра Порошенка на президентських виборах, а за Віталія Кличка — на місцевих.

Передвиборча агітація, 2014 рік

2014 року місцеві вибори у Києві проводилися синхронно із президентськими — 25 травня. Тоді Віталій Кличко виграв у першому турі, отримавши 57,46% голосів, а партія УДАР отримала 77 місць у Київській міській раді. 

Кількома днями пізніше, 5 червня 2014 року, Верховна Рада 7 скликання достроково припинила повноваження Віталія Кличка як народного депутата, і того ж дня політик склав присягу вже на посаді київського міського голови. І ось десять років Віталій Кличко є “директором міста” — так він сам себе жартома  назвав на засіданні Молодіжної ради у грудні 2023 року.

Цікаво, що до початку своєї політичної кар'єри Віталій Кличко агітував голосувати за тих кандидатів на місцевих виборах, які пізніше складали йому конкуренцію. До прикладу, у 2002 році брати Клички з'являлися на агітаціях партії “Єдність”, яку очолював колишній мер Києва Олександр Омельченко

Агітація за партію “Єдність”, 2002 рік

Викриття корупціонерів

Передвиборча програма мера Києва 2014 року розпочалася твердженням про зміну системи управління містом. Тоді Віталій Кличко звернув особливу увагу на потребу у викритті корупційних схем:

“Не допустимо до управління містом осіб, причетних до корупції, розкрадання міської власності, порушень прав та свобод громадян і тиску на бізнес” — зазначено у програмі.

Цілковито позбутися корупціонерів Київському міському голові не вдалося, адже чимало схем здійснювалися під час перебування Віталія Кличка при владі, а інколи — взагалі членами його команди. До прикладу, у 2024 році завдяки розслідувачам стало відомо, що колишній очільник Київського метрополітену Руслан Брагінський, який обіймав посаду 10 років, збагатився на кілька мільйонів доларів під час перебування на посаді. 

Кількома місяцями раніше викрили корупційну схему розкрадання 10 мільйонів гривень з бюджетних коштів, що були виділені на ремонт доріг. Серед фігурантів — директори “Київшляхбуду” та “Київавтодору”. 

Крім того, у 2021 році ДБР опублікувало розслідування, згідно якого системна корупція посадовців КМДА може щорічно завдавати збитків Києву на загальну суму близько 10 млрд гривень. І головний механізм розкрадання — недостатній контроль за розподілом коштів між керівництвом КМДА та комунальними підприємствами. 

Прозорий міський бюджет

Іншим акцентом столичного мера було забезпечення прозорості бюджету, аби кожен киянин міг бачити бюджетні витрати міста — про це Віталій Кличко наголошував у програмі і 2014, і 2015 років. 

Зазначимо, що це радше успішний приклад реалізації передвиборчої обіцянки. У червні 2015 року був представлений електронний бюджет Києва, а пізніше запустили сервіс Kyiv Smart City. Окрім того, що платформа стала порталом відкритих даних та відображала стан виконання міського бюджету, Kyiv Smart City також цифровізував транспортну інфраструктуру, ввівши туди е-квитки та картку киянина. 

У 2021 році ініціатива припинила своє існування, проте більшість функціоналу була перенесена у мобільний додаток “Київ Цифровий”. Наразі на сайті КМДА у категорії “міські сервіси” можна отримати інформацію про стан виконання бюджету та перелік бюджетних запитів.

Читайте також:  Секрет перемоги найбільших мерів України криється у ... комунальних тендерах

Сайт КМДА, категорія “Фінанси та бюджет”

Парки та сквери — локомотив піару

“Київ — місто зручне для життя” — таким був один з орієнтирів майбутнього мера столиці у передвиборчій програмі 2015 року. Як один із заходів для реалізації цієї мети, Віталій Кличко обіцяв будувати нові сквери та парки, загальна площа яких має складати 2 тисячі гектарів. Про це йшла мова і у 2020 році — тоді Київський міський голова зазначив, що Київ має стати зеленим містом, “як Відень”.

Протягом десяти років парки будувалися. Віталій Кличко зазначив це як один зі своїх здобутків протягом каденції у соцмережах — всього з 2014 року було оновлено та створено 570 парків та скверів. Київський міський голова відкривав реконструйовані парки “Куренівський”, “Перемога”, “Відрадний”, “Наталка” та ще багато зелених зон столиці. І всі із позначною “за ініціативи міського голови Києва Віталія Кличка”. 

Вийшов навіть спеціальний фотоальбом “Зроблено в Києві. Обіцяємо — виконуємо. В. Кличко” з підбіркою фото реконструкції у столиці

Усе це однозначно є перевагою на користь озеленення міста. Але є одне “але”. Діяльність Київського міського голови у забезпеченні столиці зеленими зонами є непослідовною. І доки відкриваються одні зони, інші — перебувають під ризиком забудови, попри своє багаторічне існування. 

Раніше Рух ЧЕСНО писав про продовження ризиків забудови ландшафтного заказника Протасів Яр імені Романа Ратушного. У 2022 році Віталій Кличко пообіцяв, що Протасів Яр залишиться зеленою зоною — відповідне рішення про створення ландшафтного заказника ухвалила і Київська міська рада. Проте судові баталії продовжуються — активісти повідомляли про те, що позов забудовника ТОВ “Протасів Яр” про скасування рішення про створення заказника було повернуто для повторного розгляду в апеляційний суд.

Читайте також:  Поки українці воюють, забудовники у Києві продовжують знищувати історичні будинки

Продовжує боротися із забудовниками ще одна зелена зона — екопарк “Осокорки”. Впритул до озера Тягле, яке знаходиться на території зеленої зони, українсько-литовська девелоперська компанія Stolitsa Group продовжує реалізовувати свій план по зведенню багатоповерхівок та житлових комплексів. Водночас, активісти-захисники парку виступають проти проєкту, оскільки він може нанести непоправної шкоди природі заказника. 

На початку березня на території екопарку “Осокорки” здійнялася пожежа. Тоді лунали версії про те, що це міг бути спланований підпал, який пов'язують із компанією-забудовником Stolitsa Group.

Пожежа в екопарку “Осокорки"

У Києві справді регулярно відкриваються нові зелені зони. Проте водночас, природні ландшафти перебувають під загрозою винищення через неконтрольовані забудови. І саме тут регулювання збоку Київського міського голови могли б посприяти їхньому захисту. 

Читайте також:  Внаслідок вірогідного підпалу забудовником з російською назвою "Століца груп" у Києві згоріла частина ландшафтного заказника «Осокорківські луки»,

Розбудова транспортної інфраструктури

Однією з обіцянок Віталія Кличка у 2014 році було покращення транспортної інфраструктури у столиці таким чином, щоб був “пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем”. У наступних передвиборчих кампаніях це доповнювалося обіцянками про метро на Виноградар до кінця 2020 року та про побудову п’яти станцій метро на Троєщину. 

У січні 2020 року під час інспекції будівництва метро на Виноградар Віталій Кличко запевняв, що “все йде за графіком і обидві станції метро — "Мостицька" і "Проспект Правди" — будуть відкриті вчасно: до кінця 2021 року”  

Варто зазначити, що у 2015 році Світовий банк розробив нову схему транспортних маршрутів Києва. Проте значна частина з рекомендацій, на жаль,  не була реалізована, а залишилася лише на папері. Серед тих маршрутів, які почали роботу столицею — тролейбусний маршрут №30 та автобусний маршрут №114. Тендер на розробку техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) на Троєщину був оголошений у 2019 році, проте незабаром його скасували. 

Читайте також: Києву не вистачає 57 шкіл і 70 дитячих садків

У контексті громадського транспорту Києва неможливо оминути й зупинку п'яти станцій метро на синій гілці у 2023 році, що були пов'язані із проблемами у тунелі між станціями “Либідська” та “Деміївська”. Віталій Кличко в усіх публічних заявах зазначає, що зупинка руху поїздів відбулася із метою запобігання аварійній ситуації, а не через саму аварійну ситуацію безпосередньо. Водночас, досі немає експертного висновку стосовно причини проблеми у тунелях, проте роботи по реконструкції тривають за планом. 

Окремою проблемою є неконтрольоване будівництво, яке здійснювалося над станціями метро — зокрема, будівництво житлового комплексу “Obolon Plaza” над станцією “Оболонь” та торгових центрів “Оазис” та “Dream Town” на станціях “Героїв Дніпра” та “Мінська”. 

Також залишається невідомим потенційний вплив підтоплень на ділянці Поштової площі на саму станцію метро “Поштова площа”. Рух ЧЕСНО раніше писав про виїзний візит ТСК по Києву з метою огляду ділянки, на якому було замовлено експертне дослідження по виявленню аварійності ситуації на території.

Будівництво та ремонт мостів

Нові мости були кроком для реалізації обіцянки про перетворення Києва на “місто без заторів”. У 2020 році Віталій Кличко зазначив, що роботи по оновленню інфраструктури вже тривають:

“Ми оновлюємо дорожню інфраструктуру, мости і шляхопроводи, в ремонт яких не вкладали кошти десятиліттями”, — запевняв на онлайн-конференції “Яким ми бачимо Київ” Київський міський голова. 

У звіті за 10 років на посаді мера Віталій Кличко зазначив, що відбувся капітальний ремонт 175 мостів та шляхопроводів. Справді, у 2019 році відбулося відкриття велосипедно-пішохідного мосту від Арки Свободи українського народу до Володимирської гірки — Скляного мосту. На фінальній стадії перебуває запуск Подільско-Воскресенського мосту, що з'єднуватиме лівий берег та район Подолу. Водночас, терміни відкриття цього мосту для автомобілів постійно змінюються — наразі ним може користуватися лише спеціальний комунальний та громадський транспорт. 

Читайте також: Як містобудівна, читай мафіозна, «реформа» «слуг народу» буде вбивати культурну спадщину України?

Варто згадати й Шулявський міст, який частково обвалився у 2017 році. Тоді обвалилися частини зовнішньої конструкції пішохідної частини шляхопроводу. Після ремонту, кількома роками пізніше, на мості впали ще й стовпи освітлення, які обмежили рух мостом. Тоді Віталій Кличко казав, що “міст не був в аварійному стані, а просто втомився”. Проте окрім “втоми” моста, проблемою є й те, що відбудовою Шулявської розв'язки займалася компанія скандального нардепа минулого скликання — Максима Микитася, який є фігурантом антикорупційних розслідувань. 

Кількома днями раніше Віталій Кличко відкрив новий пішохідний міст, що з'єднує безлюдний Оболонський острів та парк “Наталка”. Міський голова зазначав, що міст зведений за кошти меценатів, проте на сайті Prozorro є тендер розміром у 20 мільйонів на “добудову” його. Крім цього, на благоустрій острова було витрачено 174,9 мільйона гривень. 

Віталій Кличко на відкритті нового пішохідного мосту

Вочевидь, усе це відбувається під час того, як інші мости потребують ремонту — на останньому засіданні Київради Віталій Кличко сам зазначив, що мости Метро та Патона перебувають в аварійному стані. Під час каденції Віталія Кличка, ремонтні роботи на мостах не здійснювалися, хоча ділянка мосту Метро є складною — це експериментальна конструкція, яких було лише кілька в СРСР. За словами міського голови, наразі триває розробка проєкту протиаварійних робіт та підготовка до початку ремонту. 

Десять років Віталія Кличка на посаді мера Києва були різними — і, відверто, не завжди успішними для столиці. Як зазначав сам міський голова Києва у себе в соцмережах, за цей період були оновлені дороги, збудовані та відремонтовані дитячі садки та школи, а медичні заклади одержали оновлене матеріально-технічне забезпечення. Водночас, період каденції Віталія Кличка поглибив проблеми у сферах стратегічного значення — як-от, у транспортній інфраструктурі, та підсвітив проблему відсутності належного контролю за використанням бюджетних коштів.

Аміна Лікар, опубліковано у виданні Руху Чесно


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]