Чому нові корупційні скандали в Міноборони – лише питання часу

Версия для печати

Ми можемо покарати когось за злочин, а можемо цього злочину не допустити. Перше більш привабливе з точки зору видовища, але направду після сто третього разу викликає лише роздратування. І значно нижчий емоційний ефект. А от збитки лишаються.

Особливо це болюче в сфері оборони зазначають у виданні Цензор. НЕТ. Бо якщо щось на фронт не поставили вчасно, то там немає чогось життєво необхідного.

У четвер в НАЗК презентували результати дослідження, яке вказує на існуючі корупційні ризики в постачанні нелетальних товарів для Міноборони.

На які проблеми вказали автори дослідження: несистематичні та неузгоджені зміни правового регулювання у сфері оборонних закупівель. Якщо ви не знали, то постанова 1275, яка регулює оборонні закупівлі, змінювалась 8 разів, а постанова 1178 – 29 разів. І це точно не сприяє стабільності закупівель.

Але це щось дуже незрозуміле з точки зору звичайної людини, яка не займається щодня закупівлями. Особливо, якщо вона не закупівельник у військовій частині, де насправді числиться кулеметником.

Але є більше зрозумілі ризики, які вже обросли конкретними прикладами.

Читайте також: Деякі постачальники Міноборони намагаються потруїти бійців на передовій

Наприклад, таким корупційним ризиком у НАЗК назвали "нездійснення протягом тривалого часу актуалізації технічних специфікацій до предметів постачання та непрозорий порядок отримання акта про відповідність".

Пам’ятаєте історію з флягами втридогора? В червні на ngl.media вийшов матеріал про ДОТ та закупівлю фляг за 355 гривень. Автори порівняли ціни в інтернеті та в закупівлі Нацгвардії, де по 70 і 150, і вирішили, що ДОТ таки сильно переплатив.

Але ДОТ купував за нагальною потребою, яка надійшла від КСЛ. І вибору по суті не мав. Бо вони мали купити дуже швидко фляги, під які були прописані дуже чіткі умови.

Якщо ви не знали, ДОТ не може купити нічого, навіть якщо воно суперкласне, американське, норвезьке, українське, і на ринку втричі дешевше, якщо воно не відповідає технічним умовам.

Технічні умови написані у 2018 році. Для них за взірець була взята американська фляга.Згідно з цими вимогами, фляга має вироблятись з термопластичного матеріалу методом видувного формування – поліестер Eastman Tritan Copolyester TX 1001 або еквівалент, матеріал має забезпечувати чистоту, міцність, стійкість до нагрівання у мікрохвильовці, не зберігати запахи і не містити бісфенол-А.

І завдяки цим техумовам монополію на постачання отримала фактично одна група постачальників, у якої на складі лежали ці фляги. Чи знали про цей нюанс в КСЛ? Скоріше за все, так.

Читайте також: Як продуктова мафія годує непотребом ЗСУ. «Коли нам с**ть в очі, треба принаймні перестати казати, що це дощ»

Але найцікавіше в тому, що насправді військові з якими після скандалу спілкувалась автор, висловили щире здивування, а навіщо їм зараз фляги, якщо ними ніхто не користується.

На наступний рік Міноборони не планує більше закуповувати ні фляги, ні котелки, ні чохли до них. Але яка різниця, якщо хтось уже заробив на цьому десятки мільйонів.

Так само Міноборони зараз не планує купувати гумові чоботи. Але рік тому їх купили 125 тисяч у компанії "Трейд лайнс рітейл", що належить родині Гринкевичів. І на ті торги вийшла тільки компанія Гринкевича, а строк поставки був лише місяць. Це точно не була "розпаковка" під конкретного постачальника?

І ще один важливий нюанс в історії з флягами. Це була закупівля за нагальною потребою. На жаль, ще минулого року Громадська антикорупційна рада при Міноборони вказувала на те, що ця форма, попри зрозумілість для воєнного стану, також містить дуже серйозні корупційні ризики. Адже далі йде швидка закупівля за неконкурентними процедурами.

Наприклад, минулого року така історія часто відбувалась із пальним та оливами. Очевидно, що армія не може воювати без пального. Але ось в чому історія – станом на липень 2023 не був виконаний жоден контракт на закупівлю олив за перше півріччя. Контракти продовжували додатковими угодами. А в цей момент паралельно ішли швидкі закупівлі за нагальною потребою.

Зараз НАЗК також віднесла використання підстави "нагальності потреби" з метою застосування неконкурентних процедур оборонних закупівель до одного з корупційних ризиків в роботі Міноборони. Єдине добре, що вже цього року 90% закупівель пального від ДОТ відбувались за конкурентними процедурами.

Ще один важливий пункт зауважень НАЗК – "відсутність єдиного підходу до визначення орієнтованої та очікуваної вартості товарів оборонного призначення, зокрема, під час здійснення закупівлі продуктів харчування".

Читайте також: Гниле м’ясо для бійців ЗСУ. Як продуктова мафія знущається з українців

Варто зауважити, що Громадська антикорупційна рада МОУ не один раз вказувала, що збереження закупівель за каталогом, а не за окремими категоріями товарів фактично консервує цей сегмент за обмеженою групою постачальників, які є своєрідними харчовими "Росукренерго" - компаніями-посередниками, які здебільшого не тільки нічого не виробляють, але і не постачають товари на фронт, бо це роблять субпідрядники.

Навесні НАКО було проведено аналіз закупівель за останній рік, які здійснювались як колегіальним органом Міноборони, так і ДОТ.

Під час аналізу виявилось, що, наприклад, компанія "Трейд граніт", яка зараз опинилась фігурантом кількох скандалів з якістю поставлених харчів, у 2023 прописала в каталозі ціни на низку товарів на рівні 0,01 грн за кілограм. Такі ціни в компанії були на нектарин, черешню, цвітну капусту, малину та свіжі огірки. Очевидно, що таких цін не могло існувати на ринку. Але це дозволило компанії виграти тендер.

Згідно з аналізом, який ГАР МО зробило за підтримки НАКО, різниця цін у каталогах різних компаній становила іноді 900 %.

Зараз компаніям-учасникам заборонено понижувати ціни на окремі товари більше ніж на 40% від ціни Держстату, але часто постачальники їх опускають на 35%.

Читайте також: В очікуванні останньої битви: Чи зможе Міноборони перемогти пацюків харчової мафії?

На ті позиції, де вони впевнені, що це не замовить військова частина.

На що ще звернуло увагу серед корупційних ризиків НАЗК, так це на вибірковість і нечіткість критеріїв передплати.

Наприклад, згідно з відповіддю ДОТ на запит НАКО серед постачальників харчування таку передплату отримало 8 компаній, зокрема ТОВ "ЮГ ПРОД ТОРГ"; ТОВ "Буський консерний завод"; ТОВ "Контракт Продрезерв 5"; ТОВ "ФУДГРАНД"; ТОВ "АДЕЛІН"; ТОВ "Охтирка м'ясопродукт"; ТОВ "ТРЕЙД ГРАНІТ ІНВЕСТ" та ТОВ "АСІКС ГРУП".

Не отримали ТОВ "Міт пром", "Черкаський м’ясокомбінат" та ТОВ "Твій хліб".

Виплата авансів відбувається згідно з наказом міністра, який передбачає, що дозвіл на таку передплату дає профільний заступник міністра. Інших чітких критеріїв для подібної виплати немає.

Загалом НАЗК виділено 3 системні корупційні ризики та 8, які виникають безпосередньо під час тилових закупівель.

Наостанок зупинюсь на ризику, який стосується порядку перевірки ділових партнерів.

На думку аналітиків НАЗК, наділення ДП "ДОТ" повноваженнями щодо перевірок на етапі, який передує укладенню договору, могло би сприяти запобіганню укладенню договорів з недоброчесними контрагентами та значно знизило б ризик завдання збитків державному бюджету.

Зокрема, подібні практики діють у Великій Британії та Канаді.

Читайте також: Результати ревізії в Міноборони: в меню замість осетра – перловка, жінки в ЗСУ без закупок спіднього

Відповідно до ч. 1 ст. 16 закону "Про публічні закупівлі" замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їхню відповідність кваліфікаційним критеріям. У ч. 2 ст. 16 Закону визначено, що замовник встановлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору.

Втім попри це, частина постачальників харчів є компаніями-посередниками без власного виробництва з орендованими складами, а постачальники одягу не мають власних швейних потужностей.

Читайте також: Що відбувається в Міноборони: стара корупція та нові проблеми

Відтак Міноборони вже зараз потрібно не тільки переглянути деякі ТУ, очевидно прописані під одного виробника, але й вхідні кваліфікаційні критерії для учасників тендерів, щоб вже на старті не допускати до постачання армії компанії з когорти "Роги й ракотиці".

Інакше - виникнення нових скандалів з постачанням залишається лише питанням часу.

—

Тетяна Ніколаєнко,  опубліковано у виданні Цензор. НЕТ

Читайте також:  

• Ворог серед нас: на захист харчової мафії стали судді з квартирами у Москві
• Яйця по 2.40 замість 17 гривень: чому це ще далеко не перемога над корупцією в ЗСУ
• Агентура спецслужб РФ в Україні відкрито і безкарно нищить реформу харчування для війська (ПРІЗВИЩА)
• Схоже продуктова мафія Міноборони здаватись не збирається
• Держаудитслужба визнала, що Резніков брехав, а ціни на закупівлю харчів дійсно були завищені
• Результати ревізії Міноборони в таємному документі: яйця по 17 гривень за штуку таки були
• Як Резніков надурив державу та українських виробників форми та іньшого річового майна
• Журналіст розповів, чому був змушений оприлюднити документи про корупцію в Міноборони під час війни