Екс-глава ЦРУ Девід Петреус - про Україну, Росію та уроки для Заходу: "Як командувач арміями у двох війнах, здивований, наскільки Путіна не турбують втрати"

Версия для печати

Тільки військова присутність може гарантувати, що будь-яку досягнуту з Кремлем угоду буде реалізовано, а не стане для Путіна лише перепочинком, щоб відпочити, переозброїтися, а потім відновити свої наступальні операції.

Україні необхідні гарантії безпеки, які передбачали б розміщення союзних військ на території країни, заявив в інтерв'ю виданню "Вот Так" американський генерал Девід Петреус. Колишній глава ЦРУ (у 2011-2012 роках) і командувач контингентом США в Іраку та Афганістані розповів також про те, що за майже три роки війни в Києві спостерігається зміна настроїв: на його думку, частина суспільства може погодитися на щось менше, ніж вихід на кордони 1991 року, при цьому партнерам необхідно допомогти Україні забезпечити вигідну переговорну позицію.

— Пане генерале, які ключі до перемоги України? Чи може Україна виграти цю війну і що для цього потрібно зробити?

— Що ж, це залежить від того, що ви маєте на увазі під словом "виграти". Спочатку я хотів би перерахувати те, що зараз Україні життєво необхідно. Потрібно надати Україні зброю, необхідну для стабілізації лінії фронту і припинення просування російської армії. Це просування обходиться Москві дуже, дуже дорого, але не настільки дорого, щоб Росія від нього відмовилася.

Я як людина, яка командувала арміями у двох війнах, здивований тим, наскільки Путіна і його генералів не турбують втрати. Це нехтування втратами просто разюче.

Тому нам потрібно допомогти Україні всіма можливими способами. Підхід має бути комплексним. Постачання зброї, зняття обмежень на використання наших далекобійних систем, надання більшої кількості систем ППО та боєприпасів для них, постачання більшої кількості артилерійських боєприпасів, більшої кількості іншої зброї та передових систем озброєнь, прискорення переходу на F-16 — усе це необхідно.

Читайте також: Генерал Петреус: Україна здатна самостійно виробляти зброю великої дальності

Український військовий стоїть поруч із першим отриманим Україною літаком F-16, 4 серпня 2024 року. Фото: Віталій Носач / Global Images Ukraine via Getty Images

Усе це необхідно для того, щоб Україна могла змінити динаміку війни. Нам потрібно змусити Росію поглянути на ситуацію і зізнатися: "Ми не можемо домогтися успіхів на фронті за прийнятною для нас ціною". Ми повинні змусити Володимира Путіна вчинити так.

Але Україна має докласти більше власних зусиль. Вона повинна мобілізувати більше солдатів. В українському парламенті безліч місяців тривали доволі емоційні обговорення, щоб узгодити закон про мобілізацію. Тепер його потрібно реалізувати. Потрібно набрати нових солдатів, навчити й екіпірувати їх. З деяких новобранців потрібно буде сформувати нові підрозділи, з деяких — резерви. Це важливо. І це, ймовірно, найважливіший фактор, який Україна контролює самостійно.

Усі інші чинники — зовнішні, за винятком ще одного: надзвичайної винахідливості інновацій, які впроваджує Україна. Українці поставили собі за мету виробити мільйон безпілотників. Ці машини цілком ефективні, і вони набагато дешевші, ніж ті, які ми виробляємо на Заході. Безпілотники змінюють правила гри на полі бою. Українська армія щодня запускає по російських військах тисячі безпілотників. Вони роблять це тому, що у них, на відміну від Росії, немає тисяч солдатів, яких можна кинути в бій, не піклуючись про втрати. Українці намагаються максимально уникнути втрат.

Ці безпілотні повітряні та морські системи дозволили Україні, країні без великих надводних бойових кораблів, знищити третину російського Чорноморського флоту. Вони змусили Чорноморський флот піти із західної частини Чорного моря, а також вивести судна із Севастополя. Це величезне досягнення! Але знову ж таки, на землі все більш хитко, тому що росіяни крок за кроком домагаються невеликих, іноді майже крихітних успіхів. Однак ці успіхи накопичуються, і якщо ви втрачаєте важливий логістичний вузол, такий як Покровськ, це створює проблему на тактичному і навіть оперативному рівні.

Читайте також: І усе-таки Путін програє. На власному полі

Український військовослужбовець 66-ї бригади, поранений у боях за Покровськ і накритий термоковдрою, прибуває до прифронтового польового госпіталю в Донецькій області. Україна, 3 жовтня 2024 року. Фото: Maciek Musialek / Anadolu via Getty Images

Що потрібно зробити нам — так це дозволити українцям змінити динаміку на полі бою. Потрібно зламати розрахунки Путіна, щоб він серйозно поставився до ідеї переговорів. І потім, якщо переговори відбудуться, нам потрібно надати Україні залізну гарантію безпеки. Для цього необхідно розмістити в Україні війська союзників. Тільки військова присутність може гарантувати, що будь-яку досягнуту з Кремлем угоду буде реалізовано, а не стане для Путіна лише перепочинком, щоб відпочити, переозброїтися, а потім відновити свої наступальні операції.

— Чи не вважаєте ви, що такі перемовини означатимуть, що Україна не поверне собі частину своїх територій? Чи погодиться Захід на те, що частина України залишиться окупованою?

— По-перше, це не залежить від Заходу, це залежить від України. Я нещодавно здійснив свою четверту поїздку в Україну за 16 місяців. Я можу сказати, що настрої в Україні трохи змінюються. І я думаю, що починає з'являтися деякий ступінь прийняття такого варіанту — принаймні в деяких частинах суспільства, які найбільше постраждали від поневірянь і труднощів.

Невелика частина населення може погодитися на щось менше, ніж повне звільнення країни.

— Але якщо російську армію не буде розгромлено, Путін зможе використати це перемир'я тільки для того, щоб наростити її боєздатність, поповнити свої сили і знову почати війну.

Саме тому необхідно дати Україні залізні гарантії безпеки. Чи то членство в НАТО, чи то коаліція під керівництвом США — на території України мають бути розміщені війська союзників. Прикладом можуть послужити країни Балтії. Там ми розмістили розумну кількість військ з інших країн НАТО. Те ж саме буде потрібно і тут. Якщо цього не буде зроблено, я не думаю, що в України з'являться гарантії захисту, необхідні для серйозних переговорів.

— Чи вважаєте ви, що нинішня стратегія західних союзників адекватна? Чи не слід у рази збільшити військову підтримку України з боку США та країн ЄС?

— Я думаю, що підтримка, яка надається всіма країнами, а не лише США, має бути збільшена. Те ж саме стосується зняття обмежень на використання наших далекобійних систем для ударів по російській території. Враховуючи, що українці щоночі б'ють по російській території своєю далекобійною зброєю, я не бачу різниці між ними. Я також не вважаю переконливим нещодавні спроби Путіна брязкати ядерною зброєю.

Читайте також: Ексочільник ЦРУ розповів про відповідь США на ядерний удар путіна по Україні

—  Нещодавно ви опублікували книжку "Історія воєнних конфліктів з 1945 року по Україну". Яка вона — сучасна війна? Які два ключові уроки ми маємо винести з війни в Україні?

—  До сучасних конфліктів належать багато різних форм ведення війни — від тероризму і боротьби з тероризмом до партизанської війни і боротьби з партизанами. Ми бачимо такі конфлікти по всьому світу.

Те, що ми бачимо в Україні — це інший тип війни. Це високоінтенсивна конвенціональна війна, в якій сторони винахідливо використовують безпілотники і безпілотні системи. Їх використовують не тільки в повітрі, а й на морі, а тепер дедалі частіше й на землі.

Скоро на українському боці воюватимуть роботи у формі собак. Уже є самохідні кулемети-роботи і дистанційно керовані кулемети. Є дистанційно керовані машини, літаки і судна. Урок, який нам потрібно винести, полягає в тому, що масова промислова війна все ще можлива. Тому нам потрібно розширити нашу військово-промислову базу. Витрата боєприпасів на фронті набагато перевершує ті розрахунки, які ми вели в останні роки. Це великий урок.

Бойовий собака-робот під час 9-ї Китайської виставки військових інтелектуальних технологій у Пекіні, 2024 рік. Фото: Chen Fangting / China News Service / VCG via Getty Images

Інший урок — нам потрібно стати винахідливими і застосувати інновації, напрацьовані Україною. Її бойовий досвід перевершує той, що є у США або будь-якої іншої країни світу.

Читайте також: Екс-директор ЦРУ: російська армія показала всі військові недоліки, які лише можна уявити

— І ще я хотів би поставити запитання про роль розвідки в цій війні. Наскільки США або країни ЄС допомагають Україні розвідданими? Чи можна сказати, що завдяки західним супутникам та іншим можливостям союзних розвідок українці бачать усе, що відбувається в глибині Росії та на лінії фронту?

— Так, роль розвідки в цій війні вкрай суттєва. Але, враховуючи мою останню урядову посаду, я не можу коментувати, як допомагають США і наші союзники, чи бачать вони все на землі. Це не те, що я можу коментувати. 

— Так, але чи можете ви зараз послати сигнал, я не знаю, Володимиру Путіну або його генералам: "остерігайтеся, ми дивимося на вас"?

— Я думаю, він цілком усвідомлює, якими є наші можливості. Деякі з цих можливостей були продемонстрованіІзраілем у його боротьбі з "Хезболлою", а також у його операціях у секторі Газа. Якщо вони є у цієї країни, то ви можете припустити, які можливості є у найсильнішої держави світу."

— Що ви думаєте про майбутнє нашого регіону? Ви оптимістичні чи песимістичні щодо майбутнього України, демократичного майбутнього Білорусі чи змін у Росії?"

— Коли я був командувачем у період наростання зіткнень в Іраку, я говорив, що я не оптиміст і не песиміст, я реаліст. А реальність в Україні така, що перемогти дуже-дуже важко, але важко — не означає безнадійно.

Бесідував  Олександр Папко,  повне інтерв'ю з екс-главою ЦРУ Девідом Петреусом дивіться на YouTube-каналі "Вот Так".

Читайте також: 

•  "Ядерна ескалація - це двостороння гра. З Росією не грають"
• Вбивство Солеймані - важливіше, ніж вбивство Осами бін Ладена, - екс-директор ЦРУ 
• Ексдиректор ЦРУ про стратегію перемоги над Росією: Українці мають продовжувати креативити 
• NYT: Пентагон створює нове командування для підтримки України
• США попереджали Путіна що знищать ЧФ РФ і всі російські сили на українській території якщо той застосує ядерку
• Шість екс-очільників ЦРУ звинуватили Трампа у замаху на свободу слова