Громадянське суспільство України в умовах повномасштабної війни: дослідження

Версия для печати

 З початку повномасштабного російського вторгнення довіра українців до волонтерських та громадських організацій значно зросла. Громадянське суспільство відразу зреагувало на нові виклики й переформатувало свою роботу.

Так, з’явилося багато нових волонтерських рухів, які опікуються допомогою людям, що постраждали внаслідок війни; допомагають тваринам, які були покинуті напризволяще; евакуюють жителів прифронтових територій; займаються питаннями відновлення і відбудови тощо. Також організації, які довгий час працюють у напрямі боротьби з корупцією, надають якісні медичні послуги, займаються питанням освіти, продовжили свою роботу, проте вже з акцентом на подолання наслідків війни.

Як організації адаптувалися в умовах війни, як змінювався рівень довіри до волонтерів та громадських організацій у цей період, з якими найбільшими викликами вони зітнулись і якими є їхні плани на 2024 рік, показують результати дослідження Київського міжнародного інституту, проведеного в грудні минулого року. Видання ZMINA переповідає основні висновки цього дослідження. 

Методологія дослідження

Соціологічне дослідження “Громадянське суспільство в Україні в умовах війни – 2023” проводилося в межах проєкту “Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства”, що реалізується ІСАР “Єднання” у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку.

Головною метою є вивчення діяльності ОГС під час війни у 2022–2023 роки, зокрема вивчення досвіду адаптації та роботи громадських і благодійних організацій, а також волонтерських та гуманітарних ініціатив після повномасштабного вторгнення.

У межах дослідження автори провели опитування громадських і благодійних організацій (БО / ГО), а також 10 глибинних інтерв’ю з представниками ОГС та 15 глибинних інтерв’ю з представниками донорських організацій, ЦОВ та ОМС, ЗМІ, лідерів думок.

Читайте також: Членство України в ЄС та НАТО – це не приз за перемогу над злом 

Опитування організацій проводили з 27 листопада до 23 грудня 2023 року. Основним методом збору даних було телефонне інтерв’ю, в окремих випадках респонденти могли самостійно надати відповіді на онлайн-опитувальник.

Загалом опитано 1501 представника організацій громадянського суспільства і волонтера, з яких 1401 представляє БО / ГО, 100 – волонтерські організації та ініціативи. В опитуванні взяли участь організації з усіх областей України й міста Києва, а також до вибірки потрапило 0,3% організацій, релокованих за кордон.

Вибірка дослідження репрезентативна для зареєстрованих громадських і благодійних організацій, які наразі ведуть активну діяльність.

Статистична похибка вибірки не перевищує 2,5% для всієї вибірки та 2,6% – для вибірки ОГС.

Для досягнення цілей проєкту, крім опитування організацій, дослідники також провели кабінетний аналіз (desk research) вторинних наявних даних щодо діяльності громадських і благодійних організацій (дані відкритих реєстрів, наукові та аналітичні публікації, результати попередніх досліджень тощо).

Також був проведений медіамоніторинг, для якого обрано національні та регіональні онлайн-ЗМІ, інформаційні агентства, сайти організацій та органів влади, ТБ, загальноукраїнські й регіональні друковані ЗМІ та соціальні мережі (фейсбук, твіттер, ютуб, телеграм та інстаграм). Аналізу підлягали всі суспільно-політичні матеріали обраних ЗМІ, відібрані за ключовими словами “благодійний фонд”, благодійна організація”, “громадська організація”, “волонтерська організація”. Дослідження було проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Читайте також: 40 млн. українців - де вони? Три важливі демографічні показники останнього часу

Як змінювалася довіра до громадських організацій

За даними дослідження, протягом 2023 року відбулося невелике падіння довіри до волонтерів і громадських організацій: восени 2023 року волонтерам довіряли 84% (на початку року – 88%), громадським організаціям – 61% (на початку року – 66%).

Водночас у порівнянні з падінням довіри до органів влади в період із грудня 2022 до грудня 2023 року масштаб зниження довіри до волонтерів та ГО є набагато меншим, йдеться в дослідженні. Крім того, приблизно половина українців вважають, що громадські організації є ефективнішими в розв’язанні соціальних проблем, ніж уряд та бізнес.

“ІСАР “Єднання” проводить соціологічний “check-up” українських громадських і волонтерських організацій уже четвертий рік поспіль і вдруге після російського повномасштабного вторгнення. Зі звіту зрозуміло, що НУО вже адаптувалися до воєнних умов, і 80% з них не тільки продовжують свою діяльність в Україні, а й також беруть відповідальність за нові сфери ­– гуманітарне реагування, ветеранські рухи й відновлення країни”, – прокоментував виконавчий директор ІСАР “Єднання” Володимир Шейгус.

Читайте також: Викривлене сприйняття інституту власності суперечить українському минулому і заважає майбутньому 

Сфери діяльності громадських організацій та волонтерів

Допомога Збройним силам України, а також жертвам російської агресії стала основним напрямом діяльності для громадянського суспільства з початком повномасштабної війни. Втім, 2023 року частка організацій, для яких сприяння армії і потерпілим від вторгнення РФ були основними сферами діяльності, зменшилася на 5% (із 43% у 2022 до 38% у 2023 році).

Кількість інституцій, які надають допомогу постраждалим від війни, знизилася ще помітніше – на 11% (із 43% у 2022 до 32% у 2023 році). Крім того, орієнтовно 10% громадських організацій, благодійних організацій та волонтерських ініціатив займаються міжнародною адвокацією. У майже чверті НУО (23%) за останній рік відбулися зміни в пріоритетних сферах діяльності, тоді як 77% організацій продовжили роботу у звичних для себе сферах під час другого року війни.

Сфери, в яких спостерігається розширення залученості громадянського суспільства за останній рік:

• робота з підлітками і молоддю – зростання на 29%;
• допомога вразливим верствам населення і людям з особливими потребами – зростання на 14%;
• охорона здоров’я – на 7%.

Основні напрями волонтерської роботи зосереджені на:

• допомозі ЗСУ – 46%,
• волонтерській допомозі жертвам агресії РФ – 26%,
• гуманітарній допомозі населенню – 20%,
• людям з інвалідністю – 16%.

Збільшення кількості громадських організацій під час війни

Із 2021 по 2023 рік на 43% зросла кількість благодійних організацій. Крім того, збільшилася кількість і громадських організацій та ОСББ: на 6,1% і 5,4% відповідно.

У 2023 році громадяни зареєстрували майже 5 тисяч громадських організацій. Для порівняння: 2022 року – понад 6 тисяч. Найбільша кількість реєстрацій відбулась у Києві, Дніпропетровській, Львівській, Харківській, Київській та Одеській областях. Хоча перелік областей-лідерів у 2023 році залишився майже таким самим, як і 2022-го, зміни темпів створення нових організацій за регіонами є цікавими, тому що найбільший приріст продемонструвала Херсонська область. На думку експертів, це пов’язане з тим, що область перебуває на межі бойових дій і постійно обстрілюється російськими військами. Крім того, на приріст організацій також вплинув підрив окупаційними військами Каховської ГЕС, унаслідок чого тисячі жителів Херсонщини залишилися без дому, а кількість загиблих людей і тварин навіть не можливо підрахувати.

Читайте також: «Гнучкий стратегічний дороговказ» влади який лякає

Географія громадських організацій

Орієнтовно 6,3% громадських організацій були змушені переїхати із зони активних бойових дій, водночас більшість релокацій (4,9%) відбулася 2022 року. У 2023 році цей процес сповільнився.

Половина громадських організацій та волонтерів (49%) мають локальну географію діяльності, діючи в окремих населених пунктах, громадах або областях. 

24% НУО вважають себе загальнонаціональними організаціями, 18% – регіональними, що працюють у декількох областях, і 10% – міжнародними.

Кому найбільше допомагають організації і волонтери

У 2023 році потребували допомоги передусім ті групи людей, чия життєва ситуація найбільше обумовлена війною: військові, ветерани війни та їхні родини, жителі прифронтових та звільнених регіонів і внутрішньо переміщені особи. Понад половину опитаних згадали також осіб з інвалідністю.

Більшість учасників опитування сходяться на думці, що потреби в допомозі майже всіх категорій осіб за останній рік радше зросли, ніж знизились. Водночас майже кожен п’ятий респондент вважає, що ВПО та українці за кордоном стали менше потребувати допомоги за останній рік.

Читайте також:  Про фінанси, бюджет і стратегію держави Україна

Співпраця організацій і волонтерів з органами влади

Чотири громадські організації та волонтерські ініціативи з десяти отримували запрошення до співпраці з боку державних органів або місцевого самоврядування. У ГО та волонтерів найбільше шансів налагодити плідну робочу взаємодію з місцевим самоврядуванням, а найменше – з центральною владою.

25% опитаних повідомили, що вони добре налагодили зв’язок з центральними органами влади, 39% – з місцевою виконавчою владою, 46% – з органами місцевого самоврядування.

Основні труднощі та потреби організацій і волонтерів

Ключові проблеми в діяльності громадських організацій стосуються фінансової забезпеченості (58%) та кадрових проблем – вигорання команди, надмірної праці співробітників, нестачі кадрів (34%).

Частка громадських організацій, які повідомили про ці труднощі, дещо зросла у 2023 році в порівнянні з 2022 роком. Натомість поширеність проблем з технічною забезпеченістю залишилася 2023-го на рівні 28%, і зменшилась кількість організацій, які заявляли про проблеми з наявністю офісу та комунікацій (26%), фізичною безпекою команди й майна організації (21%) та організацією роботи (20%).

Інші дослідження також підтверджують, що ОГС потерпають передусім від фінансових та кадрових труднощів. Організації часто відчувають брак коштів на забезпечення існування в проміжках між проєктами. Що стосується кадрових проблем, то вони пов’язані в вигоранням персоналу; релокацією працівників (як за кордон, так і в межах України); переходом фахівців до лав ЗСУ або з регіональних ОГС до організацій міжнародного рівня чи до інших сфер, що пов’язане з вищим рівнем заробітної плати.

Вагомою перепоною для волонтерської діяльності є також недостатня взаємодія з органами державної влади та місцевого самоврядування (11%). Учасники якісного дослідження вказують, що дуже болючою проблемою для волонтерів є нормативно-правове регулювання їхньої діяльності та, відповідно, взаємодія з правоохоронцями. Респонденти-волонтери відчувають постійний ризик порушити закон під час збору коштів, закупівлі необхідних товарів.

Читайте також: Дефіцит робочої сили в Україні майже 5 мільйонів працівників

Плани громадського сектору на 2024 рік

Чотири найбільш згадувані громадськими організаціями напрями роботи у 2024 році тісно пов’язані з подоланням наслідків війни:

• відбудова інфраструктури й житла;
• реабілітація і підтримка поранених військових, членів їхніх родин та жертв бойових дій;
• соціальна і психологічна допомога широкому колу постраждалих від війни.

Що стосується стратегічних цілей громадських організацій на 2024 рік, згаданих представниками громадського сектору та експертами під час глибинних інтерв’ю, вони також є дуже різноманітними. Зокрема, це посилення сталості та інституційної спроможності самих організацій, а також широкий перелік завдань для відновлення, розвитку та зміцнення України в умовах війни.

Де брати гроші на проєкти

Дві третини організацій зазначили, що основними джерелами фінансування у 2023 році для них залишаються пожертви, членські та благодійні внески або донати. Міжнародні гранти посідають друге місце – 22%, доходи від власної економічної діяльності використовують 18% організацій. Частка організацій, що отримують фінансування з державного або місцевого бюджету, дещо зросла: 2023 вона становила 7,9%, тоді як 2022 року – 5,6%.

Джерела фінансування для ГО і волонтерських ініціатив переважно збігаються. Втім, волонтери частіше отримують пожертви й донати від населення, місцевого бізнесу та громадських активістів у порівнянні з громадськими організаціями.

Читайте також: Настрої українського суспільства: дії влади нервують українців, але немає «капітулянтських» настроїв

Респонденти експертного дослідження дотримуються думки, що міжнародні донори є ключовим джерелом фінансування громадських організацій в Україні. У 2023 році, на думку експертів, донори збільшили обсяг фінансування, а також зросла кількість самих донорів, які активно діють в Україні. 

—

Людмила Тягнирядно, опубліковано у виданні ZMINA

В тему: 

• Стало відомо, скільки мешканців України вважають Росію агресором (СОЦІОЛОГІЯ)
• Українці довіряють ЗСУ більше, ніж Зеленському, Рада далеко позаду
• Абсолютна більшість європейців підтримує Україну та зменшення залежності від російського газу (ОПИТУВАННЯ)
• Тугу за Батьківщиною відчувають 70% українських біженців за кордоном, — опитуванння
• Влада не впоралася із жодною реформою (ОПИТУВАННЯ)
• 88% українців пишаються своїм громадянством (ОПИТУВАННЯ)
• Українці не сприймають компроміси з рф, особливо щодо територій (ОПИТУВАННЯ)
• Кожен п'ятий українець вважає себе націоналістом (ОПИТУВАННЯ)
• В очах 78% українців усі росіяни несуть відповідальність за розв’язану рф війну (ОПИТУВАННЯ)