Плани Кремля щодо Грузії змушують Байдена дозволити Україні все?

Версия для печати

Висока ймовірність, що проросійська партія "Грузинська мрія" (повністю - "Грузинська мрія - Демократична Грузія") піде шляхом чавістів у Венесуелі й оголосить себе після 26 жовтня переможницею виборів, незважаючи на їхній результат. Якщо у Венесуелі так можна, то чому в Грузії не можна.

Політичні режими Венесуели і Грузії об'єднує те, що авторитаризм у них перебуває в першій фазі свого становлення, коли він змушений миритися з легальним існуванням революціонерів і опозиції. Революціонери наполягають, що країна йде не тим шляхом, а опозиціонери стверджують - тим, але його треба коригувати.

Для об'єктивності, контрреволюціонери теж наполягають, що шлях не той, чим доводять - не всі зміни на краще. У Грузії та Венесуелі є революціонери й опозиціонери, і поки що контрреволюційна влада обох країн не в силах винищити перших і приручити других, як це сталося в РФ.

Читайте також: Грузинський досвід «дружби» з окупантом — що Україні треба знати

Це "поки що" в Грузії триває з жовтня 2012 р., а у Венесуелі з 1999 р., коли Уго Чавес уперше був обраний президентом і був беззмінним диктатором до 2013 р., поки не помер. Його смерть, а зовсім не "печеньки" Держдепу, викликала повстання, не менше, ніж в Україні, де Вікторія Нуланд тоді пригощала на Майдані сендвічами демонстрантів і поліцію. Повстання 2013 р. сильно підірвало вплив чавістів. Вони не можуть відновити його досі, притому, що чверть століття контролюють державні інституції та більшу частину бізнесів.

За чверть століття авторитаризм у Венесуелі так і не зміг перейти в наступні фази своєї еволюції, подібно до РФ, КНР або КНДР. Радянським, китайським і північнокорейським авторитаристам було простіше, ніж чавістам зміцнити свої позиції, оскільки вони прийшли до влади після кількох років громадянської війни. Чавес у 1999 р. був обраний президентом на чесних виборах, подібно до того, як у 1933 р. Гітлер став канцлером у Німеччині.

Це у 2002 р. призвело до того, що військові, які заарештували Чавеса, були змушені привезти його з острова на материк виключно під тиском громадської думки. Можливості диктатур, які прийшли до влади різними шляхами, потім виявляються теж різними.

Читайте також: В Грузії правляча партія рекламує себе плакатами зруйнованих Росією українських міст

Заявка Мадуро восени 2023 р. на війну з Гайаною за 9 місяців до виборів була ні чим іншим як спробою чавістів зберегти режим і розширити його електоральну базу шляхом анексії половини її території на референдумі 3 грудня. Мадуро пішов шляхом, яким вже ходили багато хто, включно з царем Миколою II, який вирішив стримати революцію за допомогою маленької і переможної війни з Японією. Путін і рашисти почали 20 лютого 2014 р. війну проти України після стояння на Болотній у Москві і на тлі Майдану, побоюючись сплеску протестів у РФ.

Гітлер і націонал-соціалісти змогли розвернутися лише завдяки тому, що в 1935 р. дипломатичними методами "віджали" Саарську область у Франції. Якби жителі Саару на референдумі 1935 р. висловилися за продовження перебування області у складі Франції, то зараз, ймовірно, мало хто пам'ятав би про Гітлера і його канцлерство.

У Саарі вимовили "А" і після цього навіть Муссоліні не зміг заперечувати проти референдуму про аншлюс Австрії та Німеччини. Мирне "збирання земель" продовжилося в Судетах за принципом - де німець, там і Німеччина під крик Геббельса про гноблення чехами німецької мови. "Захист" німців у Польщі та у вільному місті Гданську провели вже танками.

Авторитаристи з кремлівської "Мрії" намагаються виграти вибори, обіцяючи "віджати" у РФ шляхом переговорів округ Цхінвалі, так звану "Південну Осетію". Натякають, що потім зможуть "віджати" без стрілянини й Абхазію. "План перемоги" Іванішвілі простий і публічний - грузини мають лише вибачитися перед південноосетинським народом за спробу Саакашвілі у 2008 р. викинути російських окупантів із Цхінвалі.

"Братський народ", зрозуміло, прийме вибачення і почне переговори про умови свого повернення в "рідну гавань". За цією схемою пропонується почати і переговори з жителями Абхазії, де абхази, за даними Москви, становлять близько 50%, незважаючи на вигнання 250 тис. грузинів у першу російсько-грузинську війну 1991-1992 рр., які становили половину її населення.

Читайте також: Уроки для України: чому Грузія здається Путіну і які неочевидні зараз проблеми постануть перед нами після війни

Іванішвілі вперше озвучив це 14 вересня на передвиборчому мітингу в Горі, але в Абхазії чутки, що Москва може повернути її Грузії, з'явилися в липні. Слова Іванішвілі викликали обурення по всій Грузії та акції протестів у Тбілісі, але за два тижні її прем'єр Іраклій Кобахідзе від "мрійників" повторив їх на Генасамблеї ООН, зробивши лише акцент на Абхазії. Лавров, виступаючи в ООН, теж озвучив цей план і підтримав Кобахідзе, чим зняв усі сумніви про місце народження плану, якщо вони були.

Отже, Кремль дозволив своїм грузинським "мрійникам" обіцяти перед виборами, що вони зможуть повернути округ Цхінвалі, а, можливо, й Абхазію, якщо засудять і заборонять партію "Національна єдність" та залишать назавжди у в'язниці Саакашвілі, якому за їхнім рішенням залишилося сидіти три роки. Кремль пропонує "мрійникам" по суті гібрид своїх планів "денацифікації" Молдови та України.

В Україні подібний план був у 2020 р. запущений через юриста Портнова, який вже двічі втік і вимагав посадити за що-небудь Порошенка і Турчинова. Генпрокурорка Венедіктова ще у квітні 2022 р. бадьоро рапортувала, що продовжує вести слідство, як вони здали Крим, поки не поїхала послом у Швейцарію і Ліхтенштейн.

Читайте також: Уряд Грузії вирішив поставити в Тбілісі пам'ятник царю Іраклію ІІ - він привів країну під протекторат Російської імперії

Москва нічого не втрачає, видавши такий план "Мрії". Обіцянка повернути не означає повернути, а тільки почати говорити про це. Такі переговори можуть тривати десятиліттями, як показує історія Молдови. Натомість знищення демократії та незалежності здійснюватиметься з розмахом руками грузинських портнових, деркачів і їм подібних, а не напряму ФСБ.

У фіналі Москва вийде на схему де "Південна Осетія" аналог Гагаузії, а Абхазія - "ПМР". Обидві визнані РФ частинами Молдови, незважаючи на те, що кремлівці не змогли записати в конституцію Молдови для них право вето з питань її зовнішньої політики. Таким правом вето Москва 7 років вимагала наділити і горезвісні "Д-ЛНР".

Кремль нічим не ризикує, запустивши план капітуляції і національного приниження від Іванішвілі і Кобахідзе, і сподівається за допомогою нього політично зберегти "Мрію". Але тут у Грузії виникають складнощі, яких не було у Венесуелі.

У Венесуелі в липні вибори були президентськими, у Грузії парламентські. Чавісти вважають, що зняли всі проблеми, поставивши професора і дипломата Едмундо Гонсалеса, який виграв їхні вибори, перед вибором - сісти до в'язниці або виїхати до Іспанії. Ймовірно, Гонсалес вирішив у свої 75 років, що штурм спецназом Мадуро будівлі посольства Бразилії у Венесуелі, де він перебував під захистом посольства Аргентини, поставить у складну ситуацію "великого миротворця" Лулу да Сілву і погодився виїхати.

Читайте також:  Буде ще одна війна: президент Венесуели Мадуро оголосив частину сусідньої Гаяни 24-м штатом країни

Лулу, не бажаючи опинитися в ідіотському становищі, теж наполягав на його від'їзді. Якби спецпризначенці захопили будівлю, а Лулу не оголосив би за це війну своєму другові Мадуро, або видав би Гонсалеса чавістам, то на Бразилію чекали б протести, як у жовтні 2022 р., коли він знову став президентом.

Тоді її від громадянської війни врятував опонент і експрезидент Жаїр Болсонару, закликавши своїх прихильників до спокою. Тепер добровільний на вигляд від'їзд Гонсалеса врятував Лулу від революції. Натомість у лютому 2024 р. Лулу звинуватив Болсонару у спробі держперевороту, а до того у 2023 р. заборонив йому балотуватися в президенти до 2030 р. Бразилія Лулу - дуже умовна демократія, звідки і її альянс із китайськими авторитаристами.

Чавісти видалили з поля Гонсалеса і формально їм залишається лише дожити до 10 січня, щоб провести інавгурацію Мадуро за десять днів до інавгурації президента США. У Грузії "Мрія" не може чесно виграти вибори і вислати з країни тисячі людей з десятка партій. Але намагатиметься зробити і те, і інше.

Іванішвілі ще навесні, коли проштовхував закон "Про іноагентів", погрожував масовими висилками і посадками після 26 жовтня. "Мрія" і Москва мають намір масштабувати в Грузії досвід чавістів. Вони самі, а зовсім не Держдеп США з "печеньками", перетворюють навіть поміркованих грузинських опозиціонерів на революціонерів.

Щодо Держдепу, то політменеджмент США ще 2008 року налаштувався на ідилію - президент-афроамериканець долає іпотечну кризу, запроваджувати нову економіку та їздить світом, роздаючи гранти на розбудову демократичних інституцій і благословляючи спільні інвестиційні проєкти.

Читайте також: Сценарій Кремля: проросійська влада Грузії залучила "тітушек" для розправи над опозицією

Ідилія майже за Френсісом Фукуямою - по всьому світу ліберальні уряди дотримуються прав людини, включно з інвалідами та ЛГБТ, як основи демократії, співпрацюють в економіці, спільно борються з глобальним потеплінням і хворобами, чим наочно переконують усіх, включно з останніми автократіями, слідувати цим шляхом.

Заради цієї ідилії Обама пробачив Москві навіть напад у 2008 р. на Грузію і підписав із Медведєвим пакт про перезавантаження. Держдеп збирався взагалі ні в що не втручатися, і немає в США більших ізоляціоністів, ніж функціонери Демпартії, схильні до цього ще з часів раннього Рузвельта і "Великої депресії". Гасло Трамп з 2016 р. - "Зробимо Америку знову великою" (Make America Great Again), скорочене до "МАГА", - це точно не про ізоляціонізм.

Але ця вашингтонська ідилія почала розвалюватися вже в другу каденцію Обами з двох основних причин. Перша, революції - Арабська весна 2011 р., потім у Венесуелі, Україні та інших країнах. Вони застали Держдеп і ЦРУ зненацька, як і ФСБ з кремлівцями. Ліберали виявилися неготовими до них політично і теоретично ще більше, ніж самі авторитаристи, у яких є столітня відмазка, що всі революції відбуваються із зовні - французами, Держдепом, масонами або ще хтось. Друга причина, імперська експансія РФ в Україну і Сирію, яка остаточно розбила кришталеву вазу планів Обами.

Читайте також: Як беззуба реакція Заходу на окупацію Грузії РФ заохотила Путіна напасти на Україну

У результаті Байден з весни 2021 р. став говорити про глобальний конфлікт автократій і демократій. Аналітики Демпартії все ще сподівалися, що це не зайде далі за санкції в торгівлі та політичні демарші на кшталт "путін - убивця". Але 24 лютого 2022 р. Москва розбила і це, проїхавши в Україні танком по залишках кришталю Обами. Напад Хамас на Ізраїль 7 жовтня загнав Демпартію США в ситуацію, коли їй довелося почати ще активніше видихати залишки свого ізоляціонізму і пов'язаних із ним ілюзій.

Проте функціонери Демпартії ще зберігають ілюзію, що їм вдасться все якось залагодити санкціями і вмовляннями у Венесуелі, Грузії, на Близькому Сході тощо. Щодо російсько-української війни у них, схоже, теж немає чіткішого плану, ніж надії на транзит влади в кремлі. Таємничий "План перемоги" Зеленського - лише елегантний піар-хід для додання колориту рутинному візиту до Байдена по залишки грошей, отримати які треба було, доки в США не закінчився фінансовий рік. Плюс створення інтриги для спецслужб РФ.

Зависла ситуація у Венесуелі, вибухова в Грузії, Нетаньяху, який вирішив воювати з Хамас і Хезболлою до повної ліквідації теократичного режиму в Ірані і готовий дати зброю революціонерам, - жорстко штовхають Демпартію до комплексного перегляду стратегій. Гарріс доведеться робити це і щодо російсько-української війни. Схоже, що цим займеться вже Байден на нараді в Рамштайні 12 жовтня, а Трамп до листопада ще приверне увагу не тільки закликом бомбити Іран, а й РФ. Республіканці краще, ніж демократи, готові до комплексної зміни стратегій Держдепу.    

—

Сергій Климовський, історик, археолог; кандидат історичних наук; опубліковано на стрінці автора у Фейсбук

Читайте також: 

• Грузинський поворот від воріт Європи
• Проросійські дії влади поставили Грузію на поріг революції
• Президентка Грузії назвала причини відмови правлячої партії від від зближення із Заходом
• В Грузії правляча партія рекламує себе плакатами зруйнованих Росією українських міст
• Грузія програла черговий раунд протистояння Росії. Урок повоєнній Україні
• «Грузинская мечта» может стать трагедией Грузии
• Чому народ в Грузії підтримує Україну, а влада - ні
• РФ розігрує «абхазький сценарій» для окупованих територій Сходу України?
• Донбасс и Абхазия: параллели и отличия
• Суд в Гааге начал расследование военных преступлений в Грузии в 2008 году
• Як Тбілісі знищує стратегічне партнерство з Києвом