Путіну вдалося немислиме - прищепити великій частині російського суспільства кримінальний менталітет

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Уявлення про правомірну і неправомірну поведінку зробили в Росії неймовірний кульбіт. Тепер люди, у чиїх діях немає жодного складу злочину, отримують великі тюремні терміни. А ті, хто відкрито порушили закон, зокрема кримінальний, отримують нагороди аж до "героя РФ".

Довгі десятиліття в цій країні панувала деформована правосвідомість. Для цього є маса причин. Вона дісталася нашій епосі у спадок навіть не від СРСР, а ще від Російської імперії.

Масової позитивної правосвідомості (вона охоплює усвідомлення цінності права, готовність відстоювати свої права і свободи, дотримання моральних і правових ідеалів у власному житті, правову культуру загалом) у цфй країні, мабуть, не було ніколи. Його місце завжди займав правовий нігілізм - серйозне суспільне захворювання, але не термінальна стадія соціальної онкології.

Правовий нігілізм виражається в ігноруванні правових норм, у презирстві до них. Але далеко не кожен правовий нігіліст буде особисто порушувати правові норми і аплодувати тим, хто це робить. Просто для нього правові норми не є ні цінністю, ні аргументом в оцінці поведінки інших і у власних діях.

Читайте також: Російських правозахисників за часів СРСР майже не хвилювало національне питання

Однак в останні десятиліття в Росії стрімко поширюється більш небезпечна і запущена форма деформації правосвідомості. Це вже не просто нігілізм, а повне і свідоме заперечення цінності права як соціального регулятора. Така деформація правосвідомості властива злочинцям і злочинним спільнотам. Вона заснована на корисливості, жадібності, жорстокості. Вони штовхають носіїв такої форми правосвідомості на тяжкі злочини.

Злочинність як форма девіантної поведінки присутня в усіх суспільствах, і проблема тут у тому, яка частка схильних до неї людей і яке місце вони посідають у соціальній ієрархії. Унікальність Росії в останні десятиліття полягає в тому, що злочинна поведінка стає новою нормою, яка стає дедалі масовішою. Ба більше, вона перетворюється на своєрідний соціальний ліфт, який дає змогу отримувати високий дохід, державні нагороди, робити кар'єру в силових структурах.

Читайте також: Сергій ЖАДАН: «російське суспільство має нести колективну відповідальність…»

Заохочення насильства

Фото:  Що не так з росією?

У Росії відбулося зрощення державної влади з криміналом. На чолі держави опинилися люди, для яких неповага до права, до закону — основа, невід'ємна риса їхньої діяльності. Це характерно, наприклад, для того, як ухвалювали поправки до Конституції і як ухвалюють у Держдумі нові законопроєкти. Там не просто порушуються "процедурні" законодавчі норми, як це сталося з референдумом щодо внесення змін до Конституції.

Самі ухвалювані закони суперечать принципам, на яких має бути заснована сучасна правова система, особливо в демократичній державі. А ще — принципам моральності, гуманізму, справедливості та здорового глузду.

Читайте також:  Як беззуба реакція Заходу на окупацію Грузії РФ заохотила Путіна напасти на Україну

З лютого 2022 року ухвалено велику кількість нових законів і поправок до чинних законів, які оголошують злочинним з точки зору держави будь-який виступ проти війни, яку керівництво Росії розв'язало проти України. Навпаки, участь у цій війні заохочується величезними, особливо для жителів регіонів, виплатами, різними пільгами тим, хто воює, та їхнім сім'ям, присвоєнням держнагород, звільненням від відповідальності за злочини, зокрема й тяжкі. Це стосується і злочинів, здійснених до укладення контракту, і тих, що скоєні на окупованих територіях.

Зараз для пересічного росіянина участь у війні проти України — законний соціальний ліфт для підвищення свого статусу. Глава держави публічно оголошує героями тих, хто взяв участь у вбивствах українців. Його меседж приблизно такий: "Неважливо, що один із вас забив бабусю гантелею заради її квартири, а інший зґвалтував 13-річну дівчинку. Взявши участь у війні, ви стаєте героями і складете нову еліту країни!". Тепер при прийманні на роботу саме таким "героям" має надаватися перевага. Ким вони стануть: вчителями, чиновниками, співробітниками силових відомств?

Дедалі частіше у школи до дітей як "героїв" запрошують учасників війни в Україні, які мають судимості за вбивства і зґвалтування, зокрема дітей і підлітків. До вишів без іспитів приймають дітей, батьки яких воюють в Україні. Їхні однолітки й ті, хто ще навчається в школі, починають доходити висновку, що вступу до хорошого вишу та успішній кар'єрі сприяють не хороше навчання, а вчинення їхніми батьками злочинів.

Читайте також: Православ'я, самодержавство, антисемітизм: як влада Російської імперії заохочувала і виправдовувала єврейські погроми

Норми безправ'я

 

Фото: EPA/UPG

За радянських часів і в сучасній Росії можновладці завжди мали незрівнянно більше привілеїв порівняно з пересічним населенням. Але зміст цих привілеїв сьогодні змінився. Якщо в СРСР статус визначав доступ до матеріальних благ, влади, поїздок за кордон тощо, то зараз головне мірило статусу полягає в тому, який закон ти безкарно можеш порушити.

Держава не тільки не виконує роль головного організатора і регулятора соціально-правової реальності, але, навпаки, показує зразки антиправової та антисоціальної поведінки. Це загрожує важкими соціальними наслідками. Люди зневірилися в дієвості ухвалених законів (російське правосуддя часто має вибірковий характер і не карає впливових людей, які порушили закон). На наступному етапі порушення закону стає доблестю. Так, начальник втрачає авторитет, якщо не порушує закон, хоча має можливість порушити.

Кричущим прикладом демонстративного нехтування правовими нормами з боку керівництва країни стала анексія Криму. Вона спрацювала каталізатором потужного переродження масової правосвідомості в Росії. Спочатку демонстративно було порушено міжнародні зобов'язання Росії. Потім для припинення критики анексії всередині країни було ухвалено правові норми, які кваліфікують таку критику як заклики до сепаратизму і вводять за це кримінальну відповідальність.

Читайте також: Марні сподівання на бунт росіян проти війни

Перевернуті ідеали

Фото:

Повністю знецінилося право з початком повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Населення Росії дізналося, що з благословення керівництва в країні діють приватні військові компанії (це, згідно з КК РФ, 10-20 років позбавлення волі і не менш суворе покарання за найманство). Але жодної кримінальної справи за фактом скоєння цих злочинів не було навіть заведено. ПВК зайнялися вербуванням солдатів у в'язницях і не тільки. Творці ПВК і найманці, які, згідно з КК РФ, мали бути оголошені злочинцями, стали "героями".

Натомість злочинцями — терористами й екстремістами — стали оголошувати письменників, журналістів, громадських діячів і пересічних громадян, які виступають проти війни із сусідньою державою. Прості гасла "за мир" і "ні війні" оголошуються кримінальним злочином, публікація інформації про перебіг війни — фейками про армію.

Уявлення про правомірне і неправомірне, про правильне і неправильне, допустиме і неприпустиме в Росії буквально помінялися місцями. Цей процес торкнувся всіх верств суспільства, включно з керівництвом країни, бюрократією, силовими структурами.

У затриманні ймовірних терористів, які вбили понад сотню людей у "Крокус Сіті", взяли участь члени ДШРГ "Русич", підрозділу ПВК "Вагнер". Тобто люди, які самі мають бути піддані серйозному кримінальному покаранню, не тільки не заарештовані, а й допомагають ФСБ, і разом із нею публічно катують затриманих.

Читайте також: Русская культура всю свою историю лелеяла чмо — и оно выросло, расцвело

Отруєні покоління

Фото дня

У сучасній Росії просто на наших очах дуже швидко відбувається тотальний ціннісний переворот. Повністю змінюється моральна основа існування суспільства. Повністю перероджується правосвідомість. Ця метаморфоза робить соціально припустимими такі кримінальні злочини, як крадіжка, вбивство, зґвалтування (можна скоїти їх і стати героєм). Навпаки, неприпустимим стає протистояння злочинам, які вчиняє держава.

Участь і співучасть у злочинах держави — тепер не тільки підстава для поблажливості до вбивці та ґвалтівника, а й індульгенція на майбутнє. Убив, сів, повоював (тобто знову вбив), повернувся героєм, знову вбив, сів, повоював...

Як довго зможе існувати суспільство, перебудоване на цих відверто антисоціальних і антиправових засадах? Чи не стане повне переродження ставлення до права тією самою термінальною стадією раку, яка вб'є державу? Чи є надія на одужання? І чи є антидот від цієї отрути, яка дедалі більше просочує російське  суспільство, а найстрашніше, - їх дітей?

Читайте також: Європа має побачити: “звичайні росіяни” підтримують війну

Наум Коржавін 1956 року написав поему "По кому дзвонить дзвін?". У ній є рядки:

Роки витрачено на осягнення

Того, що має бути зрозумілим з народження.

У народжених в СРСР поколінь навряд чи був шанс побудувати нормальне суспільство: людей встигли отруїти більшовизмом. Але 30 років тому здавалося, що в 1990-ті люди прийняли антидот у вигляді інтелектуальної свободи, який дасть змогу виростити дітей іншими — справді вільними людьми, які поважають права людини, розуміють цінність права для нормального розвитку суспільства. В юності я думав, що ми на рубежі 1990-2000-х почнемо це будівництво, а наші діти його продовжать, і Росія поступово стане вільною демократичною правовою державою.

Але вийшло, що моє покоління отруїло своїх дітей ще страшнішою отрутою, ніж та, якою були отруєні ми. Боюся, що протиотрути від цієї нової отрути не існує.

Віктор Постнов, публіцист; опубліковано у виданні The Moscow Times


В тему: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]