Рішення ПАРЄ: Російська Федерація - це терористичний режим

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 У четвер, 13 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій Росія визнана терористичним режимом.

Тобто, вперше на рівні авторитетної міжнародної організації державу-агресора визнано парією в сучасному світі. Як вдалося досягти такого результату та чи варто чекати негайних і серйозних наслідків від прийняття такого документу – в матеріалі видання "Апостроф".

Офіційно парія

На осінній сесії ПАРЄ, яка триває у Страсбурзі, була представлена резолюція під назвою "Подальша ескалація агресії Російської Федерації проти України". Цей документ був ухвалений одностайно, за неї проголосували 99 депутатів, присутніх у залі, один утримався. У ній вказується, що "ця агресія має бути однозначно засуджена як злочин сама по собі, як порушення міжнародного права та як головна загроза міжнародному миру і безпеці".

Читайте також: Наслідки "руського міру" в Ізюмі. Історія 447 поховань  

До резолюції була внесена правка, яка пропонувала "оголосити Російську Федерацію терористичним режимом". Під час голосування її підтримали 79 депутатів, двоє були проти і один утримався. Окрім того, була включена поправка із закликом надати Україні системи ППО. То чи можна вважати таку серйозну підтримку документу тріумфом для України? Так, але є нюанси, каже "Апострофу" експерт-міжнародник Олександр Сушко.

"Звісно, не варто впадати в ейфорію, але згадана резолюція ПАРЄ – це великий дипломатичний успіх України і друзів України. Разом з тим, маємо розуміти, що в ПАРЄ біля півтисячі депутатів, а не сотня, яка голосувала за цей документ. Справа в тому, що правила голосування такі, що голосують лише ті, хто присутній в залі на той момент, і таке волевиявлення рахується. Загалом же маємо достатньо хороший результат. Тим більше, ми маємо справу з першим фактом визнання міжнародною організацією Росії терористичним режимом, тобто це справді успіх", - каже експерт.

Читайте: Росія ніколи не стане іншою. Маємо забути все спільне

З ним погоджується політолог Тарас Жовтенко, який звертає увагу на те, що прийняттю документу посприяла масована ракетна атака України останніх днів.

"Ця атака була останнім аргументом для Європи, щоб визнати очевидне. Тобто, ця істерика після вибуху на Керченському мосту істотно підсилила наші аргументи, які висловлювались і раніше стосовно визнання російського режиму терористичним", - каже експерт.

Оглядачі звертають увагу на формулювання, використане в резолюції – йдеться не про державу-спонсора тероризму, а саме про визнання російського режиму терористичним. За словами Олександра Сушка, ми маємо справу з політичною декларацією. В США є такий статус як держава – спонсор тероризму, він - юридичний. Якщо державі присвоюється такий статус, то за цим йде чітко визначений набір дій – санкції, заборона будь-яких економічних та політичних взаємодій з державою, накладання санкцій на будь-яку компанію, яка взаємодіє чи має бізнес з компанією, зареєстрованою в країні-спонсорі тероризму.

Тобто цей правовий статус тягне за собою вельми далекосяжні політичні та економічні наслідки, і досягти такого рішення набагато важче, ніж отримати рішення ПАРЄ, яке є виключно політичною констатацією. Тобто, резолюція – це важлива дипломатична перемога, але за своєю вагою вона не тотожна присвоєнню Росії статусу країни-спонсора тероризму у варіанті США.

Читайте також: «Православний тероризм» московського патріарха Кирила Гундяєва

З Сушком погоджується і Тарас Жовтенко, який вказує на те, що термін "держава-спонсор тероризму" сприймається через призму юридичної термінології США. Ця ідея бере початок ще з терактів 11 вересня 2011 року, і стосувалася безпосередньо країни, яка підтримує або засновує терористичні рухи, що становлять загрозі для США та міжнародної безпеки загалом.

"Очевидно, ПАРЄ не могла прямо використати американський термін, вона пішла іншим шляхом. На основі Резолюції про російський терористичний режим може бути вироблена європейська санкційна система, відмінна від американської. При цьому все рівно беручи за основу американську рамку, будуть вироблені основи для застосування економічних, фінансових та політичних обмежень", - вважає експерт.

Читайте також: Як приходить до тями Харківщина, що пережила нашестя російських загарбників: зруйновані мости, зниклі сусіди, з’їдені собаки

Терористичні наслідки

Те, що на рівні авторитетної інституції ухвалене відповідне рішення, може використовуватися в подальшій дипломатичній роботі як Україною, так і нашими партнерами. Безумовно, ті, хто вніс у Конгрес США законопроект про статус держави-спонсора тероризму для Росії, тепер можуть апелювати до резолюції. Так, формально тут нема прямого причинно-наслідкового зв'язку, і цей документ не достатньою умовою для присвоєння вищезазначеного статусу Росії, але все-таки певний зв'язок існує.

"Останні ракетні обстріли нашої інфраструктури Росією якраз спонукали наших партнерів до конкретних дій – прийняття цієї резолюції ПАРЄ, так і на рівні рішень про надання нам додаткової зброї, про що ми днями почули від окремих держав і на зустріч формату "Рамштайн". Тому документ ПАРЄ є ще й індикатором настроїв поглиблення сприйняття Росії як країни-парії, до якої неможливо ставитись як до відповідального учасника міжнародних відносин", - стверджує Олександр Сушко.

Читайте також: Як вигнати фашистську Росію з ООН і навіщо це Україні

Окрім усього іншого, резолюція також стане вагомим аргументом при запровадженні санкцій та обмежень проти Росії для тих країн, які не хотіли спиратись виключно на позицію України. Тобто, прийняте рішення полегшить і аргументацію щодо згаданого статусу Росії на національному рівні в деяких країнах Західної Європи, каже Тарас Жовтенко.

"Чим більше буде такого визнання на національного рівні – тим більше аргументів для того, щоб робити щось з Росією в Радбезі ООН, приміром. Одна справа, коли про обмеження прав Росії в РБ ООН говорять окремі національні держави, і зовсім інша – коли про це говорить організація, яка об'єднує практично всю Європу", - підсумовує експерт.

— 

Денис Захаров,  опубліковано у виданні АПОСТРОФ


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]