Офіцер служби генштабу австрійської армії: Росія вчиняє те, що нещодавно вважалося неможливим

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  Україна мала перемоги по пунктах, але не було нокауту

Україна довела, що може перехоплювати ініціативу на тактичному та оперативному рівні, але на стратегічному рівні ситуація набагато складніша.

Про це заявив в інтерв'ю DW австрійський військовий експерт Маркус Райснер.

Полковник Маркус Райснер (Markus Reisner) - військовий історик, офіцер служби генерального штабу австрійської армії, глава одного з відділів Військової академії у Відні. Служив на Балканах, в Афганістані та в Африці. В інтерв'ю DW він розповів про можливий подальший перебіг війни Росії проти України після атак на аеродроми у глибині території РФ

DW: Україна офіційно не підтверджує завдання ударів по російських аеродромах на початку тижня. Чи залишає це сумніви стосовно причетності ЗСУ до цих ударів?

Маркус Райснер: Новітні атаки треба розглядати у контексті останніх місяців. Ми бачили, що Україна провела низку досить відчутних для російської сторони атак і жодного разу однозначно не підтверджувала цих фактів. Згадайте про знищення крейсера "Москва" - флагмана російського чорноморського флоту, коли Україна утрималася від підтвердження своєї причетності до атаки.

Те саме стосується атаки на аеродром "Саки" у Криму, що призвело до значних руйнувань на цій військово-повітряній базі. Також ми пам'ятаємо про запуск українцями дрона у березні, коли він збився з курсу і впав неподалік Загреба. В останні тижні ми стали свідками цікавих застосувань неназваних систем в атаці на базу російського флоту в Севастополі.

І от тепер атака на аеродроми на російській території. Щодо цього також не було жодних офіційних заяв, але для нас очевидно, що ці атаки було здійснено Україною. Чому? Бо цього разу Україна визнала, що це була спроба запобігти атакам російських дронів і крилатих ракет на українську цивільну інфраструктуру. Таким чином Україна намагається вирішити цю проблему в принципі, атакуючи важкі бомбардувальники з крилатими ракетами і морські судна з крилатими ракетами в місцях їхнього базування. Мета - зменшити здатність російської армії атакувати Україну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полковник Маркус Райснер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Полковник Маркус РайснерФото: BMVL

 

 

 

 

 

Читайте також: Феєричні кадри знищення російської авіабази у Новофедорівці (ВІДЕО)

Чи може це означати, що українська промисловість здатна виробляти види озброєнь, що дістають на такі відстані?

Українські збройні сили неодноразово доводили протягом останніх місяців, що вони здатні до нестандартних рішень. І вони мають покладатися на власні сили. А останні події свідчать, що дрони дальнього радіуса дії виробляються. І тут ми повинні виходити з того, що ця здатність підтримується зусиллями західних країн, що стосується, в першу чергу, навігаційного обладнання.

Чи вдаватиметься Україна до "просування вглиб" Росії, тобто чи очікувати подальших подібних ударів?

Очевидним є, що Захід демонструє незацікавленість в ескалації. Тому у зв'язку з останніми подіями й наголошується, що ракети системи HIMARS не здатні вражати російські цілі на великій відстані і що США не мають стосунку до цих обстрілів. З іншого боку, Захід надає допомогу в інших аспектах, як-от забезпеченні навігаційними та розвідувальними даними.

Можна дійти висновку, що Україна намагається діяти дуже інновативно й неочікувано. Це призводить до чутливих поразок Росії на інформаційному фронті - адже відразу постають питання, яким чином українська зброя може сягати, скажімо, порту в Криму? Проте українські атаки матимуть стратегічні наслідки, якщо вони проводитимуться регулярно і масовано, якщо їх результатом буде ослаблення спроможності російської армії атакувати Україну дронами і крилатими ракетами.

Можна говорити про те, що російські системи протиповітряної оборони зазнають провалу, чи ще ні?

Коли було здійснено атаку на аеродром "Саки", росіяни намагалися видати це за акт саботажу чи аварію. Ясно, що через свою зарозумілість росіяни не можуть собі уявити, що бази вглибині їхньої території можуть зазнати атак. Але ми вкотре побачили, що вони помиляються, що до таких атак вони виявляються не готовими. Атака на аеродроми в Росії має змусити уже російське населення поступово шукати відповідь на запитання, чому це можливо, що ймовірно український дрон досягнув такого ефекту.

Читайте також:  Forbes: Українці знищили військової техніки рф на $16,6 мільярда за пів року

Останнім часом у російських ЗМІ пишуть про ніби підготовку у прикордонних з Україною регіонах до сухопутного наступу Збройних сил України. Чи спроможна Україна до цього?

Наступ української армії влітку і звільнення окупованих територій були перемогами по пунктах. Але не було нокауту. Так, росіяни залишали техніку і відходили, але бракувало взяття в полон значних мас російських солдатів, і це не дозволяє російському суспільству усвідомити, що війна входить у фазу великих втрат.

Так, Україна довела, що може перехоплювати ініціативу на тактичному та оперативному рівні. Але на стратегічному рівні ситуація набагато складніша. У першу чергу, це стосується атак РФ на українську критичну інфраструктуру. Тут Україна потребує більшої підтримки Заходу для захисту своєї, так би мовити, центральної нервової системи.

І друга важлива обставина у стратегічному плані - росіяни збагнули, що доля війни вирішується не на полі бою, а у країнах Заходу, звідки надходить необхідна Україні допомога. І Росія намагається переконати населення західних країн у невигідності подальшої підтримки України, намагається зруйнувати єдність Європи, сподівається на зміну настроїв у Європі. Європа ж намагається зміцнити єдність для подальшої підтримки України. Росія вичікує змін настроїв як в Україні, так і в Європі.

Також після проведеної Росією "часткової" мобілізації у грудні-січні мобілізовані масово прибуватимуть у зону воєнних дій. І з огляду на це постають питання, буде чи не буде Росія розпочинати новий наступ і чи здатна Україна організувати оборону по всій лінії фронту, що становить понад тисячу кілометрів? Це буде викликом наступних тижнів і місяців.

Тобто зараз ще більше поєднаються виклики як на полі бою, так в на інформаційному полі? Чи підтримуватиме Захід Україну й надалі і чи на обох рівнях? Чи є у Вас застереження щодо цього?

Є така проблема. У зв'язку з війною може бути ухвалено тільки два рішення. Перше - рішуче стати на бік України та підтримувати її у боротьбі з агресором. Україна може виграти цю боротьбу, якщо не тільки США, а й Європа надаватимуть їй масовану підтримку. Інше рішення полягає у тому, що Європа усвідомить, що війна заскочила її зненацька і що вона не готова підтримувати Україну. І якщо саме таким є розуміння ситуації на найвищому політичному рівні, то тоді треба докласти всіх зусиль, щоб розпочати переговори і припинити воєнні дії. Ось це два можливих рішення.

А те, що відбувається зараз, це зволікання, нерішучість і відтермінування ухвалення рішень. І це не може дати жодного результату, бо, з одного боку, є російська армія, яка - і нам це потрібно визнати - досі спроможна до стратегічної ініціативи. Росія робить серйозні помилки з важкими для неї наслідками, але вона досі не розбита. 

З іншого боку, українська армія надалі потребує постійної безперервної підтримки. Якщо їй не допомагати, вона не зможе перемогти у цій війні. Зараз ми маємо ситуацію, коли допомоги замало для виживання, але забагато для того, щоб померти. І це та проблема, яку ми маємо в нашому інформаційному просторі, адже складається враження, що все іде нормально і Україна сама може дати собі раду. Але це помилково.

Хто, за Вашими спостереженнями, втрачає інтерес до війни? Тільки суспільство на Заході чи західні уряди також? 

Проблема у тому, що наше суспільство прожило 80 років без війни. І тільки війна у Сирії його опосередковано зачепила, маю на увазі хвилю біженців. А тепер війна іде на порозі Європі, і всі бояться, що війна охопить континент - і саме цей страх стимулює Росія. А з цим пов'язані інші побоювання: чи викличе війна економічну кризу, чи застосують "брудну бомбу", чи постачатимуться продукти харчування, насамперед зерно, чи будуть нові хвилі мігрантів через голод? І Росія активно поширює такі страхи.

А керівництво європейських країн приділяє недостатньо уваги цьому. Бо проблема в тому, що Європа завжди усвідомлювала і позиціонувала себе як мирний об'єкт. Вона розширювалася за рахунок країн Східної Європи, які хотіли до неї приєднатися. І зараз настав історичний момент, коли раптом з'ясувалося, що є сила, яка намагається зупинити розширення Європи. Росія вчиняє те, що нещодавно вважалося неможливим.

І ось зараз настає момент істини: чи здатнe демократичне об'єднання, що ґрунтується на спільних цінностях, захистити своїх однодумців? І Росія чітко це усвідомлює і робить ставку саме на цю карту, вважаючи наше суспільство декадентським, занепалим і не здатним до захисту. Європа ще не усвідомила, перед яким історичним викликом вона опинилась.  

Олена Перепадя; опубліковано у виданні Deutsche Welle


В тему:

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]