Як 30 років відносини між Іраном та Україною перетворились на смерті і брехню

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:   GETTY IMAGES. Представник іранської діаспори в Україні протестує проти п

Відносини України та Ірану за останні 30 років пройшли шлях від амбітного партнерства до суцільного колапсу. Усі ці роки Україна допомагала Ірану розбудовувати авіацію і фактично атомну енергетику, постачала зерно, а одного разу іранцям навіть дісталися українські крилаті ракети.

У вересні українські військові почали збивати перші іранські дрони-камікадзе, які били по містах. Київ тоді позбавив акредитації іранського посла в Україні, нагадує BBC News Україна.

А 18 жовтня, після кривавих атак іранських "шахедів" та нищення української енергетики, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запропонував президенту розірвати дипломатичні відносини з Іраном.

Тепер від Володимира Зеленського залежить, чи поставити крапку у відносинах з Іраном, принаймні за нинішнього керівництва цієї країни.

Незалежна Україна намагалася якомога глибше розвинути економічну співпрацю з Іраном. Попри низку успішних спільних проєктів, ці відносини супроводжувались скандалами, схемами та відвертою брехнею, яка врешті поставила дві країни на межу розриву.

Читайте також: Іран готовий відправити в рф ще близько 1000 одиниць зброї, — CNN

І саме час задуматися, чи не допомогла Україна розвитку іранських технологій, які тепер можуть використати проти українців. 

Дружба не без образ: мрії про нафту, Бушерський "облом" та іранський Ан-140

У квітні 1992 року, коли президент України Леонід Кравчук здійснив перший візит до Ірану, навряд чи хтось з українців міг очікувати, що через 30 років ця країна постачатиме зброю для ударів по Україні.

Київ тоді з оптимізмом вибудовував свою зовнішню політику, намагався здобути визнання і завдяки в тому числі розвитку міжнародних відносин рятувати економіку, яка летіла у прірву. Іран же був однією з перших держав, які визнали українську незалежність - вже 25 грудня 1991 року, встановив дипломатичні відносини та відкрив посольство вже у січні 1992 року.

Міністр закордонних справ Ірану Алі Акбар Велаяті тоді приїжджав до Києва і в укладеному меморандумі про економічну співпрацю з Україною визначили купу галузей, які були цікаві Ірану - від літакобудування і вагонобудування до сільського господарства та транспортування іранської нафти та газу українською територією.

Україна тоді розглядала можливість імпорту нафти та газу з Ірану, щоб зменшити залежність від Росії. За кілька днів до візиту Велаяті Україна та Азербайджан підписали угоду про співробітництво з Іраном щодо постачання іранського газу та нафти.

Але цей проєкт так і не став реальністю - як пояснював в інтерв'ю газеті День у вересні 1998 року тогочасний посол Ірану Бехзад Мазахері "через високі транспортні тарифи, які піднімають ціну енергоносіїв" у порівнянні з паливом з пострадянських країн.

Читайте також: Президент Ізраїлю показав докази застосування іранських дронів в Україні (ФОТО)

Алі Акбар Хашемі Рафсанджані

Фото: GETTY IMAGES. Співпраця України та Ірану активно почала розвиватися за президента Алі Акбара Хашемі Рафсанджані (1989-1997)

Саме Іран був ініціатором розвитку співпраці з Україною. Вже тоді верховним лідером країни був аятола Алі Хаменеї, який править і досі, а президентом - Алі Акбар Хашемі Рафсанджані, який прагнув подолати наслідки надзвичайно тяжкої та кривавої війни Ірану з Іраком (1980-1988).

Він намагався більше інтегрувати іранську економіку в світову і скористатися тим індустріальним потенціалом, який полишив по собі Радянський союз.

Режим, який прийшов до влади в Ірані внаслідок ісламської революції 1979 року, розглядав комуністичний режим в СРСР як ворожий, хоч і менш небезпечний, ніж США та Ізраїль. Тож від розпаду Радянського союзу в Тегерані прагнули виграти по повній.

Бушерська АЕС

Фото: GETTY IMAGES. Будівництво Бушерської АЕС, 2003 рік

За президента Леоніда Кучми Україна з ентузіазмом взялася за низку проєктів співпраці з Іраном. 1992 року Іран вирішив відновити проєкт з будівництва атомної електростанції в Бушері, який зупинився 1980 року через наслідки ісламської революції - тоді уряд ФРН приєднався до санкцій США проти Ірану, і німецька компанія відмовилася від завершення об'єкта.

1995 року Іран підписав контракт з російською компанією щодо будівництва АЕС. Росіяни погодилися як субпідрядника залучити харківський Турбоатом, який мав виготовити турбіни, і ще кілька підприємств з України.

Проте у березні 1998 року після численних звернень США та Ізраїлю, візиту в Україну держсекретаря США Мадлен Олбрайт Леонід Кучма оголосив про відмову України від участі в проєкті в обмін на участь в ініціативі зі співробітництва з США в сфері високих технологій.

Українська газета День тоді писала, що втрати від неучасті в проєкті для українських підприємств могли дорівнювати 500 млн доларів, хоча Кучма заявляв, що втрати будуть незначними. У 2001 Дзеркало тижня оцінило втрати України в 50 млн доларів.

Турбоатом

Фото: УНІАН. Найбільше постраждав від рішення відмовитися від Бушерського проєкту харківський Турбоатом

Цей крок опоненти Кучми використовували для критики не лише його особисто, але й співпраці з США загалом, ще багато років - адже українська влада невдовзі почала заявляти, що сподівання на співпрацю з американцями в сфері високих технологій не виправдали себе.

Іран публічно висловлював невдоволення діями України.

"Українська участь, що передбачалася, визначалася тим, що ви мали угоду з росіянами на постачання для Бушерської АЕС турбін із харківського "Турбоатома". Відмова України від їхнього постачання викликала, м'яко кажучи, незадоволення в Тегерані. І хіба нерезонне? Адже покупці того чи іншого обладнання завжди шукають надійних партнерів. Тим часом деякі високопоставлені українські офіційні особи заявляли, що "позабушерська" позиція дозволить Україні отримати певні привілеї від США. Що ж, українській стороні видніше", - заявив у вересні 1998 року газеті День посол Ірану в Україні Бехзад Мазахері.

візит

Фото: УНІАН. Візит президента Ірану Мохаммада Хатамі до Києва, жовтень 2002 року

Хоча українська участь в проєкті Бушерської АЕС все ж таки відбулася. Сотні українських спеціалістів з атомної енергетики, інженерів і звичайних будівельників приїжджали в Іран з родинами чи без і працювали на Бушерський АЕС і до завершення будівництва станції у 2010 році, і після нього.

Щоправда, працювали вони за індивідуальними контрактами на російські компанії. Натомість найбільшим досягненням у відносинах з Іраном став українсько-іранський проєкт з виробництва літаків АН-140 на підприємстві іранської компанії HESA в Ісфахані з долученням певної частини іранських компонентів. В Ірані ці літаки називали IrAn-140.

Виготовлений в Ірані літак у лютому 2001 року здійснив перший політ і для участі в його демонстрації тоді літав прем'єр-міністр Віктор Ющенко. А у жовтні 2002 року в розпал "кольчужного скандалу", пов'язаного зі звинуваченнями США на адресу України в продажі "Кольчуг" до Іраку, Київ відвідав президент Ірану Мохаммад Хатамі.

Хоча під час зустріч з Кучмою лідери двох країн обговорювали розширення співпраці в літакобудуванні - Україна хотіла долучити Іран до виробництва Ан-70, постачання іранського газу через Україну в Європу, якихось суттєвих проривів не відбулося.

літак

Фото: GETTY IMAGES. Так виглядав побудований в Ірані перший літак IrAn-140

Свою високу оцінку важливості відносин з Іраном Україна підтвердила після катастрофічного землетрусу в іранському місті Бам 26 грудня 2003 року, внаслідок якого загинули 26-34 тисячі людей, а до 200 тисяч зазнали поранень.

Тоді в Іран направили українських рятувальників, мобільний шпиталь з лікарями, зокрема, хірургами та травматологами, літаки Іл-76 з гуманітарною допомогою.

українські лікарі

Фото: GETTY IMAGES. Українські лікарі в мобільному шпиталі у місті Бам надають допомогу пораненим іранцям

І це був не останній раз, коли Україна надавала Ірану гуманітарну допомогу під час подібних катастроф. Проте невдовзі після завершення правління Кучми Україну струсонув інший скандал, цього разу вже пов'язаний з продажем озброєнь до Ірану.

Українські рятувальники на руїнах міста Бам, грудень 2003 року

Фото: GETTY IMAGES. Українські рятувальники на руїнах міста Бам, грудень 2003 року

Військові МНС

Фото: GETTY IMAGES. Співробітники МНС завантажують в Іл-76 гуманітарну допомогу для Ірану, грудень 2003 року

Схеми та смерті

У січні 2005 року після трьох турів виборів та протестів, які отримали назву Помаранчева революція, президентом став Віктор Ющенко.

Не минуло й кількох днів після інавгурації, як депутат Григорій Омельченко заявив, що українське керівництво в часи правління Леоніда Кучми продало в Китай та Іран по 6 крилатих ракет Х-55, які мали дальність у 3000 км, що ставило під загрозу союзників США - Японію та Ізраїль.

Ракети були спроможні нести ядерний заряд - хоч продали їх, зрозуміло без боєголовок. Омельченко звинувачував у причетності керівництво "Укрспецекспорту" та одного з високопосадовців СБУ, які, за його даними, лише на іранській схемі заробили 13,5 млн доларів. Справою зайнялася Генпрокуратура.

Ракети Х-55 Україна, згідно з домовленістю з США 1994 року, мала продавати лише Росії або утилізувати. Наприклад, у 1999 році в рахунок оплати газу Росії передали 575 ракет Х-55.

Ющенко

Фото: GETTY IMAGES. Під час візиту до США у квітні 2005 року Віктор Ющенко мусив відповідати на питання щодо продажу ракет в Іран

4 квітня 2005 року під час візиту до США в інтерв'ю NBC Віктор Ющенко підтвердив, що ракети були продані Китаю та Ірану. "Це правда, що українські ракети продавали Ірану та Китаю. Кілька днів тому я отримав меморандум, у якому детально описані продажі через підробку оригінальних документів через підставних осіб, які були пов'язані з низкою країн, включаючи Росію", - повідомив він.

У травні 2005 року в інтерв'ю журналу "Корреспондент" тодішній голова СБУ Турчинов повідомив, що витік інформації про продаж ракет був організованим, а Україну виставили ледь не головним торговцем зброї у світі, повідомляла Liga.net.

Читайте також:  Как уничтожались стратегические ядерные силы Украины

"Контрабанда ракет Х-55 - це був свідомий витік з СБУ. Мотивація його не була пов'язана з інтересами держави, це були внутрішньовідомчі розборки для усунення одних генералів і просування інших", - пояснив він.

Тоді повідомлялося, що злочинна група з громадян України, Росії та Австралії вивезла 6 ракет Х-55 спочатку до Китаю у 2000 році. А потім у травні-червні 2001 року 6 таких же ракет і комплект наземного устаткування для з їх перевірки вивезли до Ірану.

У продажі ракет звинувачували російського бізнесмена Олега Орлова та росіянина Євгена Шиленка, які використали підробний контракт від компанії Росвооружение для купівлі ракет та їхньої відправки нібито в Росію. А також ексспівробітника СБУ, керівника Укравіазамовлення Володимира Євдокімова, якого заарештували 2004 року - ще за правління Кучми.

Фігурантами справи також були австралійський громадянин Хайдер Сафраз, який загинув у січні 2004 року під час поїздки на квадроциклі, а також керівник "Укрспецекспорту" Валерій Малєв, який загинув у ДТП ще у березні 2002 року. Адвокати Євдокімова стверджували, що саме він просив їхнього клієнта про посередництво у схемі.

В підсумку Євдокімова 2005 року засудили до 6 років ув'язнення - потім йому зменшили строк і врешті 2008 року Віктор Ющенко його помилував, після чого Євдокімов виїхав до Росії. А Олега Орлова, якого Україні видала Чехія, задушив в'язень у київському СІЗО влітку 2007 року.

В ті роки тривала дискусія, наскільки Росії було вигідно представити Україну як ненадійного партнера через корупцію в оборонному секторі, що не скасовувало її наявності.

У 2016 році в коментарі Сегодня колишній голова головного слідчого управління СБУ генерал Василь Вовк заявив, що в Іран продали саме "діючі" ракети Х-55. Вони підлягали утилізації, але гроші на неї розікрали. За його словами, про вивезення ракет Україні повідомили американці, після чого справу ще за Кучми розслідували під контролем керівника СБУ Ігоря Смєшка, за участі ЦРУ та ФБР. Вовк також поставив під сумнів випадковість смертей фігурантів справи.

У 2006 році міністр оборони Ірану Алі Шамхані повідомив, що країна освоїла технологію виробництва крилатих ракет.

Деякі ЗМІ та науковці, наприклад, американський CSIS Missile Defence Project вважають, що іранська крилата ракета Soumar з дальністю 2000-3000 км, вперше продемонстрована 2015 року, створена на основі тих самих вивезених з України Х-55. До одного "сімейства" з Soumar належить іранська крилата ракета Hoveyzeh з дальністю 1350 км, представлена 2019 року.

Читайте також: Золотая броня

Стагнація

Скандал навколо ракет припав на період з 2005 по 2016 роки, коли у співпраці з Іраном не було якихось суттєвих подій. З 2004 по 2016 рік не проводилися навіть засідання міжурядової комісії щодо економічного співробітництва.

Лише в червні 2005 року Іран відвідав з візитом тодішній секретар РНБО Петро Порошенко, який обговорював можливості постачання іранського газу в Європу через Україну.

Проте для Ірану це питання було не на часі. До влади у серпні прийшов радикальний антиамериканський президент Махмуд Ахмадінеджад (2005-2013).

Махмуд Ахмадінеджад

Фото: GETTY IMAGES. За президента Ірану Махмуда Ахмадінеджада (2005-2013) Україну під керівництвом Ющенка сприймали як підконтрольну США країну, а Україну під керівництвом Януковича намагалися залучити до низки проєктів

Як згадує колишній тимчасовий повірений України в Ірані Олександр Овчаров, який з невеликою перервою пропрацював у посольстві в Тегерані з 2005 по 2013 роки, ставлення Ірану до України в часи президентства Ющенка та Януковича відрізнялося.

"Іранці використовували приклад скандалу з турбінами Турбоатому як те, що ми перебуваємо під впливом західних партнерів і виключно з політичних міркувань втратили можливість. І коли Україна голосувала за якусь з резолюцій із засудженням стану прав людини, в приватних розмовах могли сказати - мовляв, розуміємо, ви ж підпорядковані Вашингтону і Тель-Авіву", - розповідає він про період відносин за каденції Ющенка.

Проте одного разу іранці відреагували жорстко, і скасували контракт на постачання зерна на мільйони доларів - замість цього купили дорожче зерно в Єгипті.

Попри це до 2015 року тривала співпраця в літакобудуванні щодо випуску літаків IrAn-140. Загалом, за даними посольства України в Ірані, їх побудували 19 штук.

"Це була крупновузлова збірка. Комплектуючі постачали з України, будували під наглядом наших інженерів. Іранці завжди позитивно оцінювали це і казали, що з Україною можна співпрацювати навіть на тлі санкцій - в авіабудуванні, сфері залізничного транспорту, постачання продовольства", - згадує Овчаров.

За його словами, іранці не закривали ринок для України, хоча в іранських умовах його могли зайняти конкуренти з Росії чи Китаю.

Прихід до влади Віктора Януковича збігся у часі з голосуванням більшості членів Ради безпеки ООН, зокрема, Росії та Китаю за санкції проти Ірану у червні 2010 року - через підозру в розробці ядерної зброї.

"Це призвело до припинення постачання російських протиповітряних комплексів С-300 в Іран. Був шалений скандал. Іран одразу ініціював перемовини з Україною, нам розповідали, в які сфери можна знайти і навіть в яких сферах можна росіян замінити. Вони використовували покращення відносин з нами, щоб "смикати за вуса" росіян, показували, що замінять Росію в деяких сферах Україною", - згадує Олександр Овчаров.

За його словами, дипломати тоді писали пропозиції як розвинути відносини з Іраном і максимально розширити туди експорт української продукції, враховуючи, що країна перебувала під санкціями. Але в уряду Азарова, на його думку, насправді не було жодного інтересу до реалізації подібних ідей.

"Ми писали пропозиції, збирався уряд, керівники міністерств схвалювали, але все лишалося на рівні балачок - без жодного руху. Ніякої пріоритетності Ірану не надавали, трохи пожвавилося лише культурна співпраця та парламентські контакти", - розповідає він.

Втім, саме з Іраном пов'язаний один з курйозних висловів авторства тодішнього президента Януковича після його зустрічі з президентом Бараком Обамою.

"Відбувся короткий обмін інформацією. Президент Обама поцікавився, як ідуть поставки обладнання для лабораторії, яку ми будуємо в Харкові, яка буде працювати на низькозбагаченому Ірані", - заявив Янукович тоді.Експерти тоді гадали, чи ця обмовка була випадковою.

Бушерська

Фото: GETTY IMAGES. Завантаження ядерного палива до Бушерської АЕС, 2010 рік

Тим часом українці продовжувала працювати над розвитком іранської атомної енергетики. "Зараз десятки українських вчених та фахівців у галузі ядерної енергетики дуже плідно співпрацюють з нашими вченими на Бушерській АЕС", - заявив того ж року посол Ірану в Україні Акбар Гасемі-Аліабаді в інтерв'ю Сегодня.

А 2014 року в Україні відбулася Революція Гідності, яка остаточно закріпила рух України до ЄС та НАТО. "З 2014 року Іран фактично вніс нас до прихильників США. З початком російської агресії в Україні у росіян було напевно більше аргументів для посилення своїх позицій", - вважає Овчаров.

2015 року припинилася співпраця в літакобудуванні - після 4 авіакатастроф літака IrAn-140 протягом 14 років їх виробництво припинили.

Нова надія

Перед колапсом у відносинах, який ми зараз спостерігаємо, була ще одна спроба розвинути співпрацю з Іраном. У липні 2015 року США, Росія, Британія, Німеччина, Франція, ЄС та Китай досягли угоди з Іраном щодо його ядерної програми, і частину санкцій з країни зняли.

В Україні ядерну угоду з Іраном оцінили позитивно і вирішили скористатися можливостями для нарощування експорту в країну, перш за все, аграрної продукції.

Бурдиляк

Фото: МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ. Посол України в Ірані Сергій Бурдиляк просував розвиток торгівлі з Іраном

У грудні 2015 року президент Порошенко призначив новим послом Сергія Бурдиляка, а 2016 року відбулося засідання міжурядової комісії з співробітництва, з візитом в Ірані побував міністр закордонних справ України Павло Клімкін - це був перший візит очільника МЗС України в Іран за 15 років.

Проте незабаром до влади в США прийшов противник ядерної угоди з Іраном Дональд Трамп. Вже у травні 2018 році США вийшли з ядерної угоди по Ірану і у серпні-листопаді того ж року відновили санкції проти країни, а у 2019 році Іран почав згортати її виконання. Проте Україна від співпраці не відмовилася.

торт

Фото: SOPA IMAGES/GETTY IMAGES. Торт на честь 40-річчя ісламської революції в Ірані на прийомі в іранському посольстві у Києві, 2019 рік

Сергій Бурдиляк заявив у вересні 2018 року в інтерв'ю Укрінформ, що Україна не має втрачати такий суттєвий ринок через політику США. "Давайте враховувати наші інтереси. По-перше, у нас з Іраном сьогодні дуже великий товарообіг: за минулий рік він становить понад 1 млрд 200 млн доларів, іранці називають цифри 1,5 і навіть 2 млрд. Держави, з якими у нас подібний товарообіг, можна порахувати на пальцях!" - казав дипломат.

За його словами, Іран був готовий купувати українську аграрну продукцію на 3 млрд доларів на рік, попри невдоволення Росії, а Україна могла б купувати в Ірані бензин, дизель і мазут.

У 2021 році Україна експортувала в Іран продукції на 625 млн доларів, за даними Держстату, 533 млн дол. становили зернові, ще 78 млн жири та олії (соняшникова олія). Натомість Україна купила в Ірані продукції на 99 млн грн переважно пластмаси, плоди та горіхи. Іран вийшов на 7 місце серед покупців українського зерна, але більшість своїх потреб все ж забезпечував російським зерном. А з поставкою нафтопродуктів з Ірану не склалося.

"Чорні лебеді" і брехня

загиблі

Фото: GETTY IMAGES. Пасажири та екіпаж, які загинули на борту літака МАУ. Акція пам'яті іранської діаспори в Лондоні

Справжнім "чорним лебедем" у відносинах двох країн стало збиття українського літака. Це трапилося на тлі конфронтації США та Ірану після вбивства 3 січня 2020 року ВПС США наближеного до аятоли Алі Хаменеї керівника підрозділу "Аль Кудс" Корпусу стражів ісламської революції Касема Сулемані.

8 січня 2020 року у небі над Іраном збили літак МАУ з українським екіпажем, що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран-Київ.

Загинули всі 176 людей на його борту, серед яких були громадяни шести країн - Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії. Серед загиблих були 9 членів українського екіпажу та ще двоє українських пасажирів.

Читайте також: Іран відкликав пропозицію про компенсації сім'ям загиблих у збитому літаку МАУ

Загиблі члени

Фото: GETTY IMAGES. Загиблі члени українського екіпажу літака МАУ

Спочатку Іран заперечував причетність до катастрофи, лише через кілька днів Корпус стражів ісламської революції взяв на себе відповідальність за "помилкове збиття літака".

Іран згодом визнав, що літак збила система протиповітряної оборони країни, яка тієї ночі була в стані підвищеної тривоги в очікуванні можливого удару США у відповідь. В остаточному звіті іранського розслідування причиною катастрофи назвали "людську помилку". Влада Канади та України назвали звіт, опублікований у березні 2021 року, незадовільним. За інформацією з Ірану, десятьом особам висунули обвинувачення у справі про збиття літака.

Секретар РНБО Олексій Данілов у квітні 2021 року заявив Globe and Mail, що відмова Ірану надати повний доступ до розслідування обставин збиття літака МАУ переконала його в тому, що літак збили навмисно. На його думку, Іран збив літак ймовірно для того, щоб припинити військову ескалацію зі США.

Вдруге Іран спіймали на брехні вже під час повномасштабної війни Росії проти України. Іран регулярно стверджує, що виступає проти неї. Міністр закордонних справ Ірану Амір Абдоллахіан 14 березня провів телефонні переговори з керівником МЗС України Дмитром Кулебою, повідомляє агентство Mehr.

"Ісламська Республіка Іран підтримує будь-які політичні зусилля щодо врегулювання кризи… Ми проти війни, чи то в Україні, чи в Афганістані, чи в Ємені і в будь-якому іншому місці без винятку", казав він.

Абдоллахіан також заявив, що Іран у співпраці з міністерством закордонних справ Польщі планує створити медичну бригаду Червоного Півмісяця на польсько-українському кордоні для надання допомоги українським біженцям.

Путін та Алі Хаменеї

Фото: GETTY IMAGES. У липні Путін відвідав Іран, де зустрівся з аятолою Алі Хаменеї

Проте вже у липні з'явилися повідомлення у ЗМІ про можливу поставку Росії іранських бойових дронів з'явилися. Тоді Володимир Путін відвідав з візитом Іран і мав перемовини з аятолою Алі Хаменеї, реальним лідером країни.

На зустрічі аятола заявив Путіну: "Війна за фактом жорстока річ та Ісламська республіка Іран не рада загибелі безневинних людей. Однак у вашому випадку, якби ви не проявили ініціативу, інша сторона зі своєю ініціативою розпочала війну. Якщо дорога НАТО буде відкрита, ця організація не побачить жодних перешкод перед собою, і якби ви не протистояли їй в Україні, вона сама почала б війну під приводом Криму".  МЗС Ірану неодноразово запевняло Україну, що поставок іранської зброї Росії не відбудеться.

акція

Фото: GETTY IMAGES. Акція перед посольством Ірану в Україні, жовтень 2022 року

Проте з вересня росіяни почали використовувати іранські дрони для ударів по військових об'єктах та енергетичній інфраструктурі України. 23 вересня Україна позбавила посла Ірану акредитації і скоротила кількість дипломатів в іранському посольстві у відповідь на постачання іранських озброєнь Росії.

Манучехр Мораді

Фото: GETTY IMAGES. Після збиття перших іранських дронів Україна позбавила акредитації іранського посла Манучехра Мораді

У жовтні в ЗМІ з'явилася інформація про можливу передачу Іраном Росії балістичних ракет Fateh-110 і Zolfaghar. 18 жовтня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вніс на розгляд президента Володимира Зеленського пропозицію про розрив дипломатичних відносин з Іраном через постачання іранської зброї Росії.

На думку Кулеби, Тегеран несе повну відповідальність за руйнацію відносин з Україною.

мохаджер

Фото: ЮРІЙ МИСЯГІН. "Мохаджер-6", який зуміли цілим приземлити ЗСУ

.

Фото: ОФІС ПРЕЗИДЕНТА. Зеленський та приземлений "Шахед-136", який росіяни маркують як "Герань-2"

Україна публікує безліч фото цілих та збитих іранських дронів, біля одного з них записував звернення президент Володимир Зеленський.

Читайте також: Дрони Mohajer-6 та Shahed з Ірану в рф: що за апарати і чим загрожують ЗСУ

1 листопада CNN повідомила з посиланням на джерела, що Іран підготував поставку Росії приблизно 1000 одиниць зброї - зокрема, дронів та балістичних ракет.

Того ж дня в ГУР Міноборони України повідомили, що Іран готує поставку 200 бойових дронів. За даними українських військових розвідників, поставку дронів у розібраному стані здійснюватимуть Каспійським морем до порту Астрахань. При цьому Іран послідовно заперечує, що постачає зброю Росії.

акція

Фото: GETTY IMAGES. Акція протесту біля посольства Ірану в Києві, 17 жовтня

Поставки іранської зброї викликали акції протесту в Києві - як українців, так і місцевої іранської діаспори. "Нам безмежно соромно за дії нашої держави, за те, що вона опосередковано бере участь у війні, постачаючи військові БПЛА та укладає договори про подальшу співпрацю з Росією. Ми підтримуємо Україну та наголошуємо, що рішення уряду щодо поставок озброєння пересічні громадяни Ірану не схвалюють", - йшлося у зверненні іранських студентів з НМУ ім.Богомольця.

Офіційний Київ каже, що Іран є співучасником воєнних злочинів Росії. "Для іранської політики дуже характерно, що вони говорять одне, а роблять інше", - вважає Олександр Овчаров. На його думку, зараз Іран може хапатися за можливості співпраці з Росією і через фінансові проблеми.

"Іранці завжди так роблять: говорять одне, а роблять інше. З одного боку це непопулярна ідея втручатися у війну. Але, з іншого боку, вони хочуть заробляти гроші і підтримувати відносини союзницькі з Росією", - каже директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

На його думку, між Іраном та Росією можливо існує домовленість, що Тегеран спростовує постачання зброї, а Москва "відмазує" іранське керівництво на міжнародній арені.

акція

Фото: GETTY IMAGES. Акція іранської діаспори в Києві, жовтень 2022 року

Що далі

Після останніх подій Іран та Україна опинилися на межі розриву відносин і постає питання, чи треба було вкладати ресурси в ці відносини у минулому, сприяти розвитку іранської економіки, враховуючи характер політичного режиму цієї країни.

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос відзначає, що не варто оцінювати широку співпрацю з Іраном, яку Україна вибудовувала в 1990-2000-і роки, крізь призму сучасних подій.

"На той період Іран розглядали як перспективну для співпраці країну, з ресурсами та зацікавленістю в цій співпраці. Україна відмовилася від співпраці над Бушерським проєктом. Американці мали компенсувати нам втрати, але нічого не вийшло", - каже він.

Він нагадує, що Британія, Німеччина та Франція у періоди потепління відносин Заходу з Тегераном також намагалися скористатися можливостями для відновлення співпраці з Іраном.Експерт також не бачить, що Україна зараз може виграти за допомогою розриву дипломатичних відносин з Іраном.

Хоча, на його думку, розрив відносин все ж може бути неприємним для Ірану. "Для Ірану відносини з Україною не дуже важливі, але втрата відносин з Україною розглядається як прикрий факт. Вони б не хотіли цього, бо це свідчить про погіршення їхнього міжнародного становища. І вони не хотіли б втручатися у війну, але логіка союзу з Москвою їх туди штовхає", - вважає він.

Семиволос також закликає розвивати відносини України з іранською діаспорою, яка в кількох країнах Європи провела багатотисячні акції проти іранського режиму.

Україна та Іран

Фото: GETTY IMAGES. Український прапор на акції іранської діаспори проти режиму аятоли Хаменеї у Берліні, жовтень 2022 року

Натомість колишній тимчасовий повірений в Ірані Олександр Овчаров пропозицію Дмитра Кулеби підтримує.

"Іран завжди поважав силу. Треба робити рішучі кроки, які матимуть для нього негативні наслідки. Це рішення про розрив давно напрошувалося. Якщо Іран офіційно заявить про припинення оборонного співробітництва з Росією до кінця війни, тоді б це можна було розглядати як готовність щось змінити. Інакше будемо відновлювати відносини вже після нашої перемоги", - вважає він.

На його думку, якщо рішення про розрив відносин ухвалять, варто подбати про безпеку українських дипломатів в Ірані, і організувати їхній безпечний виїзд, можливо навіть за допомогою Туреччини, щоб уникнути провокацій.

Також в Ірані лишаються працювати сотні українців - не тільки в енергетиці, але й в авіації та медичній системі цієї країни, а також українки, які створили спільні з іранцями родини. І про захист їхніх прав теж треба думати.

Посол України в Ірані у 2015-2022 роках Сергій Бурдиляк, який ще в серпні виступав за продовження співпраці з Іраном, коли ще не було прямих доказів постачання дронів до Росії, повідомив BBC News Україна, що зараз теж підтримує пропозицію про розрив дипломатичних відносин.

Георгій Ерман;  опубліковано у виданні BBC News Україна


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]