Як компенсувати збитки від пошкодження української енергосистеми за допомогою «зелених» мегават

Версия для печати

Через російську агресію сьогодні Україна стикається з безпрецедентними викликами у сфері енергетичної безпеки. Аварійні відключення світла навіть влітку стають для населення звичними, і вже сьогодні громадян готують до дуже непростої в сенсі забезпечення струмом зими.

Фахівці стверджують: ураження такого обсягу, якого зазнала значна частина української енергосистеми, робить її відновлення чи ремонт  неможливим і потребує будівництва з нуля. Тож критично важливим зараз є пошук шляхів компенсації втрачених мегават. І один із них –  розвиток так званої «зеленої» енергетики.

Альтернатива приваблює інвесторів

Насправді Україна в цьому напрямку почала розвиватися ще до початку повномасштабної війни.  У 2016 році в межах виконання зобов’язань України, в тому числі за Угодою про асоціацію з ЄС, було схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни Клімату до 2030 року.

Крім того, було роблено Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Вона передбачає зменшення обсягу викидів парникових газів, відмову від викопного палива і запровадження інвестицій у відновлювальні джерела енергії.

Цей документ розробили на виконання міжнародних зобов'язань згідно з Паризькою кліматичною угодою від 2015 року. Україна стала членом Енергетичного Співтовариства (Energy Community), що об'єднує країни для співпраці у енергетичній сфері. Вона отримала статус спостерігача у Асоціації органів емітентів, яка відіграє ключову роль у регулюванні міжнародного обміну та торгівлі «зеленою» енергією.

Читайте також: Експерт про марнотратство електроенергії: щоб краще економити, треба розуміти години відключень - основна проблема не кондиціонер, а бойлер 

Важливо, що окрім декларацій крокувати у ногу з Європою, Україна демонструвала й неабиякі успіхи  в цій сфері. Так, за даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України,  2019 року було інвестовано майже 3,7 млрд євро у рекордні 4,5 ГВт потужностей відновлюваної електроенергетики нашої держави.

Завдяки інвестиціям, активності бізнесу, стимулам та освоєнню потенціалу цього сектору Україна за рік піднялася на 8 місце у рейтингу інвестиційної привабливості  «зеленої»  енергетики країн, що розвиваються.  Для порівняння, у 2018 році країна в цьому рейтингу посідала скромне 63 місце.

До великої війни встановлена потужність відновлюваної енергетики (ВДЕ) в Україні становила близько 10 ГВт. Найбільш привабливою для бізнесу виявилася сонячна енергетика, за темпами розвитку якої   Україна  у  2020 році  увійшла  у ТОП-5 європейських країн.

Більшість її об’єктів збудували до 2020 року – у період, коли діяв високий «зелений» тариф.

Енергію Сонця – на службу громаді

На Сумщині, наприклад, перша сонячна електростанція потужністю 5 мегават з’явилася у 2019 році. Її спорудили у селі Куянівка неподалік Білопілля коштами інвесторів, якими стали представники грузинської «Міжнародної енергетичної корпорації». У реалізації проєкту також брали участь фахівці з Китаю, Іспанії, України та Казахстану.

Для цієї СЕС місцева громада виділила 6 гектарів землі, на яких розмістили 21 тисячу сонячних панелей. Виробіток сонячної електростанції сягав майже 8 тисяч мегават на рік, що дозволяло забезпечити електроенергією повністю весь Білопільський район.

Читайте також: Останні масовані атаки рашистів завдали енергетиці збитків на понад 1 мільярд доларів

СЕС у селі Куянівка

Схожу за потужністю електростанцію планували відкрити також і в Тростянці, але через непорозуміння між німецьким інвестором та «Сумиобленерго» реалізація цього проєкту затримується.

Активно використовували енергію сонця на Сумщині і побутові споживачі.

Так, станом на початок 2020 року в області було зареєстровано 472 сонячні електростанції.  На початку 2019 року їх налічувалося 143.

Тобто всього за один за рік кількість будинків, обладнаних сонячними панелями, в регіоні зросла втричі. І немає сумніву, що навіть попри згадане вище зниження тарифів для виробників альтернативної енергетики у липні 2020 року, їхнє число і далі б зростало, якби не почалася повномасштабна війна.

Після численних ракетних ударів та уражень  дронами було пошкоджено приблизно 50% енергетичної інфраструктури України. Серед іншого,  дуже постраждали і об’єкти зеленої енергетики, частка яких в структурі виробництва електроенергії до повномасштабної війни становила 13%. Восени 2022 року з експлуатації вимушено вивели майже всі вітрові електростанції та близько половини сонячних, більшість з яких розташовані у Південних та Південно-Східних регіонах України. Через це частка відновлюваних джерел в енергобалансі скоротилася більше ніж удвічі.

Читайте також: Ракетні удари російських загарбників мають на меті українські трансформатори. Чи можна їх сховати?

Пошкоджена танками окупантів  сонячна електростанція на Запоріжжі

Значних руйнувань зазнав Миколаївський енергетичний вузол. Відомо також, що 100% сонячних електростанцій було вщент зруйновано у Харкiвській області. Однак, попри це, в умовах ворожих ракетних обстрілів наших ГЕС, ТЕЦ та інших генеруючих об’єктів «традиційної» енергетики, у нас немає іншого шляху, окрім як розвивати відновлювальну енергетику.  Та й технічно це зробити простіше.

Так, вони теж можуть потрапити під удар, але шкоди від цього буде менше. І є розуміння необхідності прямувати саме цим шляхом. На тій же Сумщині, скажімо, енергію сонця вирішили застосовувати для забезпечення струмом комунальних закладів.

Зокрема,  у середині лютого 2023 року за допомогою Асоціації «Енергоефективні міста України» на даху Тростянецької міської лікарні встановили сонячну електростанцію загальною потужністю 45 кВт.

Читайте також: Українці полюбили батат і спаржу. Як війна заохочує людей забезпечувати себе власними продуктами

СЕС на даху Тростянецької міської лікарні

Схожу сонячну електростанцію, потужністю 60 кВт, торік влітку змонтували й у Сумській центральній міській лікарні. Наразі вона забезпечує більше половини потреб закладу в електроенергії. Кошти на її встановлення зібрала ГО «Екоклуб» (м. Рівне) разом із благодійниками з Польщі, Чехії та Німеччини.

Експерт ГО «Екоклуб» Дмитро Сакалюк розповів, що проєкт «Сонячна допомога Україні» має на меті зробити внесок в енергетичну безпеку громад шляхом встановлення сонячних електростанцій для лікарень та водоканалів.

Експерт ГО «Екоклуб» Дмитро Сакалюк

«Йдеться про безпеку людей, адже це дозволяє розвантажити систему і полегшити роботу енергосистеми, а також про економію коштів, бо 1 кВт електроенергії сьогодні коштує для медичних закладів близько 7 грн, а електроенергія, вироблена станцією – близько 2 грн. Таку ініціативу ми впроваджкємо по всій Україні», – повідомив Дмитро Сакалюк.

Читайте також: США допоможуть в створенні розподіленої електромережі і здивовані швидкістю відновлення пошкоджень

За підтримки міжнародних донорських організацій та Сумської міської ради у травні 2024 року  було збудовано і введено в експлуатацію сонячну електростанцію й на одному з водозаборів КП «Міськводоканал», яка на 15% забезпечує його потребу в електричній енергії. За 22 дні роботи СЕС сумарна генерація склала 7,9 МВт/год електричної енергії.

СЕС на водозаборі сумського КП «Міськводоканал»

У Сумах на черзі – встановлення сонячної електростанції   для потреб КНП «Дитяча клінічна лікарня Святої Зінаїди». Завдяки її роботі пацієнти матимуть цілодобове гаряче водопостачання. Ще одна електростанція буде облаштована на даху теплиці з червонокнижними рослинами, що на території природно-заповідного фонду «Юннатівський». А також у планах реалізація амбітних проєктів із будівництва сонячної електростанції великої потужності для КП «Електроавтотранс» і локальних сонячних станцій на інших водозаборах КП «Міськводоканал».

Робочим на Сумщині залишається також вищезгаданий проєкт із будівництва промислової СЕС в Тростянці. Після чого інвестори мали намір і далі розвивати в регіоні «зелену» енергетику у всьому її розмаїтті. Мова, зокрема, йшла про спорудження у Шостці та Кролевці біоелектростанцій, а неподалік Білопілля – вітрової електростанції, котра, окрім електроенергії, продукуватиме ще й водень.

«Зелена» енергетика – для безпеки країни

Ясна річ, що війна у ці плани вносить свої корективи. Те саме Білопілля сьогодні перебуває під обстрілами, тому коли і в якому обсязі вдасться реалізувати задумане, залежить насамперед від безпекової ситуації. І тут важливо мати розуміння того, що  енергія, вироблена за допомогою сонця, вітру, водню та атомної енергетики, здатна зарядити українців впевненістю у їхньому завтрашньому світлому дні.

Це на профільній конференції у Берліні торік продемонстрував міністр енергетики  Герман Галущенко, який заявив, що розвиток відновлюваних джерел енергії та прискорення енергетичного переходу дасть змогу Україні зміцнити енергетичну безпеку країни. За його словами, розвиток відновлювальних джерел енергії – майбутнє української енергетики.

Читайте також: Зелена енергетика України 2.0: чого чекати її виробникам після закінчення війни

Міністр енергетики України Герман Галущенко

«Ми бачимо майбутній енергетичний мікс України таким: 50% – це атомна генерація, яка зараз виробляє більш ніж половину всієї електроенергії в Україні, а решту 50% вироблятиметься з відновлюваних джерел», – сказав міністр. 

Висновки та перспективи

Отож, навіть в умовах війни зелена енергетика хоч і повільно, але крокує вперед – будуються нові станції або ж відновлюються ті, які були пошкоджені внаслідок бойових дій, втілюються різні проєкти. Через своє географічне розташування і природний потенціал Україна має все необхідне, щоб підсилити свою енергосистему відновлювальними джерелами, а відтак – і європейську через експорт надлишкових потужностей, що  гарантуватиме незалежності від російських ресурсів.

Але водночас ця робота  потребує і значних коштів. У держави їх сьогодні обмаль, а іноземні інвестори не вкладатимуть гроші в щось, що може бути знищене черговою російською ракетою чи дроном. Однак шанс повернутися на довоєнні позиції у розвитку зеленої енергетики  у нас є. І таке відчуття, що чим більше ракет летітиме по відомих ворогу об’єктах енергетичної інфраструктури, тим стійкішою ставатиме наша енергосистема. Бо ж не вугіллям і газом єдиним…

—

Сергій Ханін, журналіст, Суми; опубліковано у виданні Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва

Читайте також: 

• Як змінилося споживання електрики після атаки російських загарбників на енергомережу України
• Чому не працюють графіки відключень світла
• Ситуація в енергосистемі на 10 травня: Міненерго знову закликає економити з 17:00 до 22:00
• Обстріли рашистами енергооб'єктів. Чи має Україна план "Б" для захисту енергоінфраструктури?
• Дефіцит електроенергії в Києві сягатиме 30%, відключення будуть масовими