Як МОК купився на "чесне слово" і вирішив що з російських загарбників вийдуть гарні олімпійці

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  з російських загарбників вийдуть гарні олімпійці

МОК зняв бан із Росії, бо у Кремлі дали джентльменську обіцянку більше не красти українські спортивні клуби. А Гераскевичу на Олімпіаді заборонили шолом із фото вбитих РФ атлетів, щоб «не політизувати». МОК-джентльмени вибирають Z-пропаганду. Слідом за МОК до каси побігли й у ФІФА

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) учергове довів, що спортивна дипломатія - це мистецтво заплющувати очі за розкладом. 7 липня 2026 року виконавчий комітет організації ухвалив рішення, яке змусить навіть найбільших ідеалістів засумніватися в існуванні здорового глузду. МОК тимчасово зняв відсторонення з Олімпійського комітету Росії (ОКР) та фактично скасував усі обмеження для російських спортсменів напередодні кваліфікації до Ігор у Лос-Анджелесі 2028 року.

Як вони це пояснили? Юридична комісія МОК провела "ретельний аналіз" і з'ясувала, що ОКР більше не включає до свого складу спортивні організації з окупованих українських територій. Росіяни просто дали джентльменську обіцянку більше так не робити і не вести там діяльність. І МОК, наче наївна першокурсниця, радісно кивнув. Тобто, щоб зняти санкції, запроваджені у жовтні 2023 року за грубе порушення територіальної цілісності України, виявилося достатньо папірця з підписом "ми більше не будемо".

Читайте також: Як реагує світ на використанням спорту російським фюрером в цілях агресії?

Нейтралітет, який пахне грошима та пропагандою

Для того, щоб провернути цей трюк і не виглядати зовсім уже ганебно, МОК підготував ґрунт заздалегідь. Ще у травні 2026 року аналогічний "амністійний" квиток виписали Білорусі. А в червні на сесії в Лозанні швиденько переписали Олімпійську хартію, зафіксувавши там зобов'язання забезпечувати політичний нейтралітет "у будь-який час, вільний від державного, культурного чи економічного тиску".

Очільниця МОК Кірсті Ковентрі із Зімбабве з трибуни пафосно розповідала про "об'єднання світу через мирне змагання". Але диявол, як завжди, у деталях, які МОК намагається запхнути під килим.

Кірсті Ковентрі

Кірсті Ковентрі

Скасування директив автоматично прибирає пункт "спортсмени, які активно підтримують війну, не можуть змагатися". Як влучно зазначив засновник Tribuna.com Дмитро Навоша, тепер для повернення у світовий спорт таких персонажів, як Большунов, Рилов чи сестри Аверіни, майже не залишається формальних перешкод.

Ті самі обвішані медалями атлети, які у березні 2022 року стояли на мітингу в Лужниках під банерами "Za Россию" поруч із Путіним, тепер знову чисті перед олімпійською совістю.

Фото:  з російських загарбників вийдуть гарні олімпійці

Ті самі обвішані медалями атлети, які у березні 2022 року стояли на мітингу в Лужниках під банерами "Za Россию" поруч із Путіним, тепер знову чисті перед олімпійською совістю.

При цьому "чутливість" МОК працює вкрай вибірково. На зимовій Олімпіаді-2026 українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу заборонили виступати в шоломі з портретами вбитих Росією українських спортсменів. Тоді Ковентрі теж волала про те, що "не треба політизувати спорт". Загиблі атлети - це політика, а Z-пропаганда на державних стадіонах - це, мабуть, просто специфічне самовираження.

Читайте також: Олімпіада порожнечі: чому «Шолом пам’яті» Владислава Гераскевича став вироком для репутації МОК

Новий міністр - нові правила

Російська сторона вже навіть не приховує свого тріумфу. Новий міністр спорту РФ Михайло Дегтярьов радісно відпортував, що "ніяких більше перевірок на нейтральність не буде", ОКР відновлено у правах, а попереду - повернення прапора та гімну через тиск на окремі міжнародні федерації. Навіть традиційні вимоги щодо допінг-контролю від WADA, які передали під управління Міжнародного агентства допінг-тестування (ITA), у Росії сприймають як дрібну формальність на шляху до Лос-Анджелеса.

Національний олімпійський комітет України вже виступив із категоричним протестом. Українська сторона нагадала, що з початку повномасштабного вторгнення Росія вбила понад 600 українських спортсменів та тренерів, а також знищила сотні об'єктів спортивної інфраструктури. НОК України надав безліч доказів того, що російські спортивні структури продовжують діяльність на окупованих територіях, попри будь-які заяви для преси. Проте для Лозанни прагнення забезпечити "рівний доступ до змагань" виявилося важливішим за кров на кортах і татамі.

Усе це викликає стійке відчуття дежавю. У 1936 році МОК так само затято ігнорував заклики бойкотувати Олімпіаду в Берліні, завішаному нацистськими свастиками. Батько сучасних Ігор П'єр де Кубертен тоді взагалі називав Гітлера "одним із найвеличніших творчих умів нашого часу" (щоправда, Рейх перед цим підкинув збіднілому барону солідну суму у фонд). Після Другої світової війни МОК, звісно, визнав це помилкою і вибачився.

Читайте також: Чим відрізняється Олімпіада у Гітлера від ЧМ у Путіна?

Минуло менше століття, сценарій той самий. Залишилося почекати ще років п'ятдесят, поки нинішні чиновники підуть на пенсію, щоб почути чергове чергове "пробачте, ми не подумали". А поки що - ласкаво просимо на "нейтральне" свято спорту, де совість продається за ціною телевізійних прав.

Ефект доміно для циніків або черга за футбольними грошима

Коли відкриваєш браму пекла, не варто дивуватися, що туди одразу вишикується черга. Рішення МОК очікувано запустило ланцюгову реакцію серед інших спортивних чиновників, які спати не могли, так хотіли повернути колишні фінансові потоки. Першими на запах капітуляції перед агресором прибігли у ФІФА. Як повідомляє Sky News, головна футбольна організація планети вже щосили розглядає можливість скасування заборони на участь російських команд у міжнародних турнірах.

Інфантіно путін

Логіка тут просто залізобетонна. У ФІФА заявили, що тепер вони зобов'язані проаналізувати кроки олімпійського комітету і переглянути власні санкції. Ті самі санкції, які вони разом з УЄФА з пафосом запровадили у лютому 2022 року на невизначений термін через повномасштабне вторгнення в Україну. Виявляється, "невизначений термін" у футбольному світі триває рівно доти, доки старші товариші з МОК не дадуть зелене світло.

Читайте також: Спортократія на службі диктатури: як ФІФА та МОК перетворили "нейтральність" на зброю Кремля

Хоча, якщо чесно, президент ФІФА Джанні Інфантіно ніколи й не приховував своїх симпатій. Він ще в лютому прямим текстом бідкався, що організація просто-таки змушена розглянути питання зняття бану з росіян. Сказано - зроблено. Поки весь світ обговорював папірці з Лозанни, ФІФА тишком-нишком уже в червні допустила збірну Росії до юнацького чемпіонату світу. Мовляв, діти ж ні в чому не винні, а те, що ці "діти" завтра стануть новим інструментом кремлівської пропаганди на забитому під зав'язку стадіоні, футбольних функціонерів не хвилює. Гроші, як відомо, не пахнуть, навіть якщо вони пахнуть порохом.

—

Світлана Гринько для «Аргумент»


Читайте також: 

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]