Якими українці бачать відносини з Росією та які асоціації викликають ця країна-агресор та прості росіяни

Версия для печати

Одразу після широкомасштабного вторгнення до 79% зросла частка тих, хто хоче мати закриті кордони, візи та митницю з росією. До травня 2024 року показник лишається практично незмінним і фактично лише трохи знизився

Упродовж 17-23 лютого  і 16-22 травня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів два окремих власних всеукраїнських опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання про те, якими українці бачать відносини з Росією, а також які асоціації українці мають про Росію та простих росіян.

Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія) було опитано 1052 респонденти протягом 17-23 лютого і 1067 респондентів протягом 16-22 травня.

Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас у кожній вибірці близько 2% – це українців, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.

За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. Фактори, що можуть впливати на якість результатів в умовах «воєнного часу», наводилися раніше КМІС.

Загалом, соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.

Відносини України і Росії

КМІС понад 15 років ставить респондентам моніторингове запитання, якими українці бачать відносини України з росією. У травні 2024 року КМІС знову поставив це запитання у своєму опитуванні і доцільно розглянути динаміку поглядів за період з 2013 року (тобто з періоду напередодні Революції Гідності).

Для ілюстрації ми пропонуємо подивитися, як українці відповідали в лютому 2013 року (задовго до Революції Гідності та окупації Криму і частини Донбасу), у лютому 2022 року (після окупації Криму і частини Донбасу, але до широкомасштабного вторгнення), у липні 2022 року (через декілька місяців після широкомасштабного вторгнення), у травні 2023 року і в травні 2024 року (поточні настрої).

Як можна бачити, перед Революцією Гідності переважна більшість українців (70%) хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами. Лише 15% наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами – із закритими кордонами, візами, митницями.

Причому досить істотна частка респондентів (12%) бажали навіть об’єднання в одну державу. Після окупації Криму і початку війни на Донбасі значно зросла частка тих, хто вважав, що відносини мають бути як з іншими державами (з 15% до 44%), хоча все одно 48% вважали, що країни мають лишатися дружніми (частка тих, хто виступав за об’єднання знизилася до 5%).

Зрештою, одразу після широкомасштабного вторгнення до 79% зросла частка тих, хто хоче мати закриті кордони, візи та митницю з росією. До травня 2024 року показник лишається практично незмінним і фактично лише трохи знизився, але все одно становить 75%. Лише 12% зараз хотіли б, щоб країни були дружніми, і лише 0.3% хотіли би об’єднання країн в одну.

Графік 1. Якими б Ви хотіли бачити відносини України з Росією?

* Для коректності аналізу динаміки з розрахунків за 2013 рік виключена АР Крим, а співвідношення між макрорегіонами відповідає поточній ситуації.

На графіку нижче дані наведені в регіональному вимірі із порівнянням з травнем 2023 року, лютим 2022 року і лютим 2013 року. До 2014 року у всіх регіонах (в т.ч. на Заході і в Центрі) переважна більшість бачили країни дружніми з відкритими кордонами, без віз і митниць.

Навіть перед широкомасштабним вторгненням у 2022 році лише на Заході трохи більше половини населення виступали за закриті кордони, візи і митниці (а 40% при цьому хотіли, щоб країни були дружніми). Станом же на зараз у всіх регіонах України переважна більшість населення хоче мати з Росією закриті кордони, візи та митниці. Зокрема, серед жителів Сходу, 67% так вважають, а серед жителів Півдня – 69%. 

Графік 2. Якими б хотіли бачити відносини України з Росією у регіональному вимірі

 На графіку 3 дані наведені у розрізі мови спілкування вдома. Серед тих, хто вдома спілкується переважно або лише російською мовою, 71% вважають, що з Росією потрібно мати закриті кордони, візи та митниці. 

Графік 3. Якими б хотіли бачити відносини України з Росією залежно від основної мови спілкування вдома 

Які асоціації мають українці з «Росією» та «простими росіянами»

Крім моніторингового вивчення, якими українці бачать відносини України і Росії, КМІС також регулярно ставив запитання про ставлення до Росії та простих росіян. Ще в лютому 2022 року, напередодні вторгнення, 34% українців добре ставилися до Росії, а в листопаді 2021 року 75% відповіли, що добре ставляться до простих росіян-мешканців Росії. Після повномасштабного вторгнення у травні 2022 року лише 2% добре ставилися до Росії і лише 11% добре ставилися до простих росіян-мешканців Росії[1].

Враховуючи однозначно критичну налаштованість до Росії і росіян, КМІС перестав регулярно ставити відповідні запитання у свої опитування через очевидність результатів, які будуть отримані. Проте в лютому 2024 року ми вирішили дослідити рівень кристалізації негативу до Росії та росіян.

Для цього ми просили респондентів у відкритій формі сказати, які «перші два-три слова спадають Вам на думку, коли Ви чуєте слово / словосполучення Росія або прості мешканці Росії» (частині респондентів запитання ставилося про «Росію», частині – про «простих мешканців Росії»).

Такий формат запитання більш гнучким і у респондента є більше способів висловити нейтральне або позитивне ставлення до Росії та простих росіян. Так, якщо людина зберігає тепле ставлення до простих росіян, то у відкритій формі можна або сказати «не знаю», «не мають жодних» або сказати щось нейтральне, наприклад, «рідня».

Водночас треба розуміти, що нейтральні слова не є свідченням теплого ставлення, але є свідченням нижчої кристалізації негативу. Тобто якщо людина всім серцем ненавидить Росію, то перші два-три слова будуть варіацією ненависті, а не нейтральними міркуваннями.

Отже, для початку, на графіку 4 нижче наведений розподіл, скільки серед сказаних слів можна вважати умовно негативними / критичними до Росії / росіян, умовно нейтральними чи навіть позитивними, а також наводиться % тих, хто відповів «не знаю або не маю жодних асоціацій».

Як можна бачити, у 94% випадків висловлювання щодо «Росії» є негативними або критичними і лише в 5% випадках – нейтральні або позитивні (і ще 1% не змогли відповісти). Щодо «простих росіян» ситуація лише трохи краща – у 80% випадках слова та словосполучення є негативними, а в 6% – нейтральними чи позитивними (і ще 14% відповіли, що не мають асоціацій чи не можуть відповісти). 

Графік 4. Які слова / словосполучення спадають в першу чергу, коли українці чують «Росія» та «прості мешканці Росії» % серед усіх названих слів / словосполучень 

На графіку 5 нижче наведені, власне, отримані слова та словосполучення (помаранчевим – негативні та критичні, синім – відносно нейтральні та позитивні).

Графік 5. Хмара слів / словосполучень 

На графіку 6 хмари слів наведені у регіональному розрізі для «простих мешканців Росії». Хоча на Півдні / Сході трохи більше тих, хто дає нейтральні або позитивні або невизначені відповіді, проте і в цьому регіоні 75% слів / висловлювань – негативні або критичні (на Заході / у Центрі – 83%). 

Графік 6. Хмара слів / словосполучень щодо «прості мешканці Росії»

Коментарі виконавчого директора КМІС Антона Грушецького до результатів опитування:

 В українському суспільстві дедалі частіше в публічному медіа просторі можна бачити емоційно забарвлені дискусії щодо доцільної тактики і стратегії України в умовах тривалого російського вторгнення, особливо після жахливих ударів, як-от на Київ, Кривий Ріг та інші міста 8 липня. Українці зламали вже чимало списів і чимдалі, тим менше можна говорити про розважливі аргументовані дискусії, а, навпаки, усе більш помітними стають можливі лінії розлому та лінії потенційної поляризації.

Проте треба пам’ятати, що наш російський ворог від цього тільки радий і зі свого боку буде підігрівати взаємні звинувачення, аби тільки роз’єднати українців і налаштувати один проти одного. Мрія Росії – трансформувати український дискурс з «Росія – наш екзистенційний ворог і наше виживання залежить від успішності опору агресору» на «Наш головний ворог – усередині країни» (і тут широка палітра – від «корумпованої влади» до «егоїстичних громадських активістів» і «несвідомих громадян»). 

Опитування КМІС (та інших компаній) засвідчують, що українці все ж усвідомлюють екзистенційну загрозу від Росії (нещодавнє опитування показало, що більшість це розуміють, зокрема, 60% вірять, що Росія хоче знищити українську націю або здійснити фізичний геноцид[2]), хоча очевидними є і певні негативні тренди в громадських настроях.

На нашу думку, владі, журналістам, громадським активістам та простим громадянам варто зосереджуватися на інклюзивних інтерпретаціях, які повинні бути фундаментом світогляду сучасної української громадянської нації (а не «боротися» за вузькі обмежені визначення та зверхню моралізацію, кого вважати «правильним» українцем у нинішніх умовах – це шлях до фрагментації суспільства). Спокійний, підкріплений фактами та коректними інтерпретаціями діалог, а не емоційні категоричні та драматизовані  звинувачення, мають бути в основі розбудови української нації.

Крім зазначеного вище розуміння екзистенційної загрози, серед українців є чітке об’єднавче прагнення інтеграції України в євроатлантичний простір. І також чітке об’єднавче усвідомлення ворожості Росії та простих росіян. Українці можуть дискутувати щодо (не)доцільності перемовин з Росією, щодо поточних цілей та стратегічного вектору дій, проте абсолютна більшість українців хочуть відгородження від Росії та росіян.

У 2020 році 57% українців вірили, що в майбутньому Україна зможе нормалізувати відносини з Росією[3], але зараз можна впевнено говорити, що абсолютна більшість українців (справедливо) не хочуть мати нічого спільного з Росією та росіянами та на багато років уперед будуть їх сприймати як ворогів.

Джерело:  КМІС

В тему:

• Про наявний геноцид українського народу з боку фашистської Росії
• Росія порушує майже всі закони та звичаї війни
• Рассказ свидетеля казней жителей Бучи в оккупации: «Стреляли либо в затылок, либо в сердце»
• Звірства російських загарбників в Україні: ґвалтування, вбивства, знущання
• Воєнні злочини Росія проти дітей України 
• Путін давно мріяв про світ без українців. Світ дослухався? Тепер ми бачимо, що це означає
• «Тепер ви вірите, що це не просто війна, а геноцид?»
• Почему россия это государство-террорист: страшные кадры из под Киева, откуда бежала армия путина (+18)
• Увидит ли мир на скамье подсудимых Гаагского трибунала путина?