Фальсифікація справи Шеремета: підозрювану у вбивстві хотіли взяти на поруки 56 осіб, але суд не відпустив

|
Версия для печатиВерсия для печати

Апеляційний суд Києва відмовився відпускати з-під варти лікарку і волонтерку Юлію Кузьменко, підозрювану у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета.

Захист Кузьменко оскаржив арешт, вважаючи, що суд не дослідив докази, не допитав свідків, не звернув увагу на відсутність доказів того, що підозрювана буде переховуватись.

Адвокат просив скасувати запобіжний захід, наполягаючи на невинуватості лікарки.

Захист Кузьменко просив допитати свідків: ексчоловіка, цивільного чоловіка, матір, військового "Марта", який фігурував на записах розмов, оприлюднених слідством,  та головного лікаря. Суд заслухав лише лікаря та ексчоловіка.

Адвокат Владислав Добош продемонстрував суду власні докази, що, за його словами, свідчать про непричетність Кузьменко до вбивства.

Зокрема, за словами захисту, волонтерка познайомилась з іншим підозрюваним, Андрієм Антоненком, лише на початку 2016 року, і до вбивства Шеремета вони зустрічались лише два рази. Крім того, напередодні вбивства Кузьменко проводила час із родиною, що нібито унеможливлює підготовку до злочину.

Близько 3 десятків волонтерів і добровольців, а також нардепи від "Європейської солідарності" Яна Зінкевич, Михайло Бондар, Микола Величкович, депутатка від "Слуги народу" Вікторія Вагнєр, екснардепи Оксана Корчинска та Віталій Купрій. Загалом бажання взяти Кузьменко на поруки заявили 56 осіб.

У свою чергу, прокурор сказав, що Кузьменко не можна відпускати з-під варти. Жінка нібито може вчинити новий злочин - на підтвердження цього прокурор згадав записи розмов, на яких Кузьменко казала, що треба обстріляти Київ з "Градів".

Також, на думку прокурорів, підозрювана може переховуватись і знищити докази. Зокрема, слідство досі не знайшло вибухову речовину з міни, корпус якої зберігався вдома в іншого підозрюваного, Андрія Антоненка. Також правоохоронці планують перевірити "різке зростання матеріального становища" Кузьменко.

Раніше адвокат Кузьменко заявив, що на момент злочину вона була вдома з родиною. Це також підтвердив колишній чоловік лікарки. Однак прокурор вважає, що у жінки немає алібі, вона його нічим не підтверджує.

Нагадаємо, що один із керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.

12 грудня 2019 року правоохоронці повідомили, що підозрюють щонайменше п’ятьох осіб: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікарку й волонтерку Юлію Кузьменко ("Лісу"), музиканта й добровольця Андрія Антоненка ("Riffmaster"), добровольців Владислава та Інну Грищенків ("Бучу" й "Пуму").

Суд арештував Кузьменко та Антоненка, а Дугарь відправив під домашній арешт.

За версією слідства, Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Кузьменко закладала вибухівку під авто, Антоненко фігурує в розслідуванні як організатор.

Затримані заперечують свою причетність до вбивства і стверджують, що не схожі на вбивць, зафіксованих на камерах.

Кузьменко розкритикувала експертизу, яка нібито доводить її причетність.

Антоненко подав позов до президента Володимира Зеленського і міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що вбивство Шеремета було добре технічно підготовленим, а підозрювані говорили про покровителя, який їх має "витягнути" і захистити.

"Слідство.Інфо" вважає, що у розслідуванні вбивства журналіста Шеремета результати експертизи, на яку посилається Аваков, неоднозначні, а докази – слабкі та непереконливі. Поліція заперечує.

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністерство оборони закликало громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях.

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]