Нові БТР-4 для армії ще не зроблені, але вже тріщать по всіх швах - експерт (ФОТО)

|
Версия для печатиВерсия для печати

Про це на своїй сторінці в Фейсбук пише відомий військовий експерт Сергій Згурець, розповідаючи про зрив (диверсію) виробництва вітчизняної броні для бронетехники приватним підприємством.

Враховуючи надзвичайну важливість теми, публікуємо пост директора інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергія Згурця повністю.

“Приватне підприємство «Лозовський ковальско-механічний завод» поставило на Харківське конструкторське бюро машинобудування (ХКБМ) три перших корпуси для виготовлення БТР-4 нової партії. Але виявилось, що вони прийшли з браком. На них є тріщини. Проте на непровареній і потрісканій броні стоїть клеймо військового представництва Міністерства оборони, що з цими корпусами все гаразд. Чесно кажучи, це просто якийсь сюр…

Нагадаю, що напередодні нового року генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив, що спільно з Міноборони та за підтримки уряду, нарешті, розблокували контракт під державні гарантії на постачання 45 БТР-4 для Збройних сил.

Перші 12 БТР-4 вже поставлено, здійснено передоплату на ХКБМ у 125 млн грн, а саме конструкторське бюро, що перебувало на межі банкрутства, врятовано зусиллями нової команди концерну. Адже і справді через невиплату зарплатні люди звіди розбігалися як із тонучого корабля. Також було заявлено, що усі БТР-4, і вже готові, і наступні, виготовлятимуть з української броні марки «71».

Проте перші нові корпуси з «Лозової», які днями доставили до Харкова, мають чітко виражені ознаки браку. Це неякісне зварювання, «не провар», як стверджують фахівці, броні – тобто, пустоти під тонким шаром металу, які можуть бути легко пробиті ворожими кулями. І також тріщини, які ховаються під фарбою. 

Окрім цього, кожен із цих залізних напівфабрикатів ще треба буде «допилювати напильником» із колосальною втратою часу, аби можна було встановити вузли та агрегати збиральними командами ХКБМ.

Компанія Defense Express отримала декілька фотографій, на яких все це можна розгледіти, включно з тим, де на поставлених корпусах поблизу номера корпусу стоїть зірочка військової прийомки.

На тлі цієї картини відзначу три моменти, які потребують відповідей..

1. Чому за виготовлення таких корпусів переплачується приватному підприємству за рахунок державного?

Після того, як перші 12 БТР-4 із замовлених 45 машин (за держконтрактом від 2016 р. під держгарантії) передали 92-й окремій механізованій бригаді, Айварас Абромавічус в одному із інтерв’ю назвав ціну за кожну машину. Це – 33 млн 600 тис грн. Отже, якщо прозорість, то додам і інші деталі.

33 млн 600 тис грн – це ціна для ХКБМ за контрактом від 28.12. 2016 р. З 2016 р. Приватне підприємство ЛКМЗ суттєво підняло вартість своїх послуг з виготовлення корпусу одного БТР - з 2,1 млн. до 3,2 млн грн. «Укроборонпром» через ХКБМ перерахував кошти на Лозову на виготовлення корпусів БТР-4 з урахуванням збільшеної ціни на корпуси та комплектуючі. Проте Міноборони закуповує і буде закуповувати БТР у ХКБМ за старою ціною. Тож законний прибуток на кожному БТР для ХКБМ був урізаний.

Питання: Чому державні посадові особи – «Укроборонпрому» та Міноборони - ухвалили рішення про зменшення прибутку для державного підприємства, яке перебуває на межі банкрутства, на користь інтересів приватної компанії? Фактично відбувається дотація приватного підприємства за рахунок ХКБМ і це суперечить заявам про порятунок КБ.

Також цікаво, чи не є порушенням перерахування десь 50 млн. грн. на Лозову, коли перед колективом ХКБМ так і не погашена заборгованість по заробітній платі?

2. Чому Лозова роками залишається монополістом у виготовлені корпусів для БТР-4?

Якщо щороку виготовляти по 100 БТР-4, то на задоволення потреб армії потрібно десять років. Ви розумієте шмат роботи? «Чому ми закуповуємо БТР-3? Тому що нам не вистачає потрібної кількості БТР-4. А чому закуповуємо різні колісні броньовані машини? Бо не можемо отримати достатню кількість ні БТР-4, ні БТР-3». Так мені пояснювали в Міноборони строкатість нашого броньованого арсеналу на колесах.

Зараз все вкотре вперлося в темпи та якість виготовлення корпусів на Лозовій. Після поставки перших 12 бронетранспортерів решта 33 БТР-4 мають надійти до війська до 1 вересня 2020 г. Очікуваний темп Лозової – 4 корпуси на місяць. І у нас в країні немає іншого місця, де можна виготовляти корпуси для БТР-4 за технологією, яка прив’язана до 71-ї броні. Так, ДП «ХКБМ» не має можливості загартовувати сталь марки 71, а ДП «Завод ім. Малишева» не має можливості загартовування бронедеталей великих розмірів (десь 35 деталей).

Щоб уникнути залежності від єдиного в Україні підприємства, що загартовує вітчизняну сталь та має недержавну форму власності, раніше на ДП «ХКБМ» був створений цикл виготовлення корпусів з броні високої твердості, яка не потребує загартування. Але - з закордонної загартованої броні. У такому варіанті технологічний цикл не потребує участі приватного ЛКЗМ. На ХКБМ та на заводі Малишева вже є все устаткування, аби, щонайменше, подвоїти кількість БТР-4, що може виготовлятися щомісяця. На ХКБМ стоять нові швейцарські станки-напівавтомати, які дозволяють забезпечити зварку корпусів з якістю, не гіршою, аніж за кордоном.

При цьому вартість корпусу БТР-4, виготовленого з імпортної броні, дешевша, аніж із 71 броні на Лозовій. Різниця у відпускній ціні за один корпус від ЛКМЗ та корпусу власного виробництва з імпортної броні становить понад 350 тис грн. на користь ХКБМ. Окрім цього, державне підприємство за кожний корпус додатково отримувало б понад 320 тис грн. по фонду заробітної плати.

Тож як вдається за цих обставин усе скидати лише в одну корзину Лозової?

Мені казали: «Ти знаєш, кожен корпус БТР-4, виготовлений на Лозовій з 71-ї броні – це «дійна корова». Вона дає «молоко» всім, її не можна чіпати». Звісно, я в таку примітивну реальність не вірю. Бо у нас боротьба з корупцією на всіх фронтах. Але дійсно дивно, що за шість років жодна імпортна броня на БТР-4 – ні бельгійська, ні польська, ні фінська – так у нас і не прижилась.

Скажете, якість у них не та? Довга дискусія. Але чому імпортна броня для «Онцилл», «Росомаків», «Козаків» і ще трьох десятків зразків бронетехніки підходить, а до БТР-4 – ні. Дійсно, крутий у нас БТР. Чи, може, не в БТРі справа?

В «Укроборонпромі» не доклали зусиль, аби вивести з глухого кута питання сталі для виробництва БТР-4. Пафосні запевнення про важливість виготовлення БТР-4 з 71-ї броні – це одне. Реальность – інша. Наведу статистку щодо корпусів БТР-4, виготовлених з 71-ї броні на ЛКМЗ. За даними, які я вже наводив у свої публікаціях, у 2011-12 рр. на 30 БТР-4, поставлених інозамовнику, були виявлені тріщини. З 2014 р. під час експлуатації 127 БТР-4Е та машин на їх базі, які були виготовлені на ЛКМЗ та експлуатувалися у військових підрозділах ЗСУ та НГУ, було зафіксовано 53 випадки дефектів корпусів у вигляді тріщин, з них 11 — у 2018 р. При цьому в деяких випадках спостерігалися множині тріщини. Основні дефекти — тріщини в корпусі на передньому броньовому листі на верхній частині корпусу. Для прикладу – дивіться малюнок, де позначена кількість таких тріщин на конкретній машині.

А щоб не було ілюзій щодо підтримки національного виробника броні, то така деталь. Виплавка 71-ї броні здійснюється на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь». Але ці замовлення для металургів непрофільні та малоцікаві. У загальному обсягу металопрокату «Азовсталі» замовлення для наших військових – не більше, ніж 0,5%. А мороки багато. Тому і не бачать на «Азовсталі» сенсу напружуватись. Мовляв, беріть те, що виходить з наших станків, які насправді не розраховані на допуски, які потрібні конструкторам. Тож як завжди: маємо те, що маємо.

3. Чому мозолі важливі за IQ?

Як взагалі так сталося, що ХКБМ з конструкторського бюро перетворилось на звичайне збиральне підприємство? Це – повне нерозуміння його суті та завдань. Зварювальники та збиральники, яких можна навчити збирати БТР за півроку, не здатні розробити нову бойову машину піхоти, завершити модернізацію Т-64, довести до розуму проекти «Краб» та «Бастіон», зробити з БТР-4 роботизовану платформу, оцінити, переварити та адаптувати надбання «Ноти», реалізувати нові проекти з інозамовником – від «Фертіни» та далі. В цих напрямах прибутків для держави потенційно більше, ніж від мозолів у конструкторів.

Виконання контракту з Міноборони на постачання БТР-4 силами ХКБМ зовсім не означає, що конструкторське бюро має бути вбите як мозковий центр бронетанкових компетенцій. Але саме до цього йде.

Що далі?

Злі язики стверджують, що генеральний директор ДК «Укроборонпром» Айварас Абромявічус мав зустрічі з власником ЛКМЗ, колишнім народним депутатом та впливовим бізнесменом Анатолієм Гіршфельдом. Не важливо, коли це було – чи коли в «УОПі» ухвалювали рішення про виготовлення корпусів БТР-4 лише на Лозовій. Чи коли Президент відвідував Харків, дивувався з занепаду нашого танкограду і закликав бізнесменів допомогти «оборонці». Але хіба про таку допомогу йшла мова?

Тож зараз у гендиректора «Укроборонпрому», думаю, є актуальна нагода ще раз оперативно зустрітись з власником Лозової. І почати виправляти ситуацію. Або взяти на себе всю відповідальність за саботаж при виконані державного замовлення.

Аналогічні виклики зараз стоять і перед Міністерством оборони. Нещодавно був випадок, що військова прийомка ввела в оману керівництво Міноборони щодо реального стану розвідувального корабля, який виготовляється за ДОЗом під державні гарантії на підприємстві «Кузня на Рибальському». Акт 818 представництва був фіктивним. Що, історія повторюється, але вже в Харкові?

Як сталося, що 85 представництво замовника не побачило, у якому стані надійшли корпуси з Лозової на ХКБМ? Що трапилось з увагою у керівництва 85 представництва Олега Плющакова чи у його підлеглих, коли вони спостерігали за виготовленням чи приймали нові корпуси майбутніх «четвірок»? Особливо якщо згадати той напір та зверхконтрольність, з якою минулого року 85-а військова прийомка вела «зарубу» проти фінської сталі. Її голова Плющаков «боронив» державу від «сміття», сертифікованого країнами НАТО, але несподівано легко погодився прийняти відвертий брак з ЛКМЗ.

Це все має відчутний присмак корупції. Як, власне, і сама прийомка у нинішньому її вигляді виглядає корупційним рудиментом і корозійною плямою на репутації Міноборони. Таке враження, що у військовому відомстві не поспішають зачистити цю «корозію». З огляду на це видається, що ДБР має усі необхідні підстави вивчити ретельніше історію неякісних та вибіркових перевірок військової прийомки з Харкова.

А повертаючись до місця та ролі «Укроборонпрому» у переозброєнні армії – в моєму розумінні, це головна місія концерну - скажу так. Увага до діджиталізації, трансформації та комунікації, то, звісно, супер. Але слайди та презентації «Укроборонпрому» про гарне майбутнє не замінять реальне керівництво та контроль за поточними процесами. А це – бруд, піт і відповідальність. Чи відповідальність у країні - вже не в тренді? Подивимось. БТР-4 знову покажуть, хто чого вартий…”

Ще про БТР-4 можно прочитати у публікації «Это мусор!»


На цю тему:
 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com