Політичний вплив на судову систему України в результаті «реформи» збільшився, — опитування

|
Версия для печатиВерсия для печати

Принципова мета судової реформи - зменшити політичний вплив на судову систему України - не досягнута, натомість реформа навіть привела до протилежного результату.

Про це свідчать результати опитування професійнго юридичногосередовища, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" і Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка, передають Українські новини.

Тема дослідження - «Результати впровадження судової реформи в Україні станом на кінець 2018".

Так, 52,5% респондентів вважають, що мета зменшити політичний вплив не досягнута.

Ще 21% опитаних відповіли, що досягнутий прямо протилежний результат, і політичний вплив на діяльність судів збільшився.

"Тільки, 1,3% опитаних вірять, що відбулося зменшення політичного впливу на судову систему", - сказав на прес-конференції, представляючи результати опитування керівник центру "Соціальний моніторинг" Дмитро Дмитрук.

Професійне середовище вважає, що жодна із задекларованих цілей судової реформи не досягнута в повному обсязі.

Лише 1,5% експертів вважають, що судова система очищена від нечесних суддів, тільки 2% експертів вважають, що проблема корупції в судах вирішена і лише 9,5% експертів вважають, що доступ до правосуддя покращився.

Професійне співтовариство вважає, що досягнуто єдиної мети судової реформи - виконання вимог міжнародних організацій.

Це єдиний пункт опитування, за яким експерти висловили оцінку - мета досягнута або досягнута частково відповіли 51,8% респондентів.

Згідно з цим же дослідженням, відповідальними за провал судової реформи професійне середовище визнає президента Петра Порошенка і заступника глави Адміністрації Олексія Філатова.

Реальними кураторами судової реформи фахова юридична спільнота вважає: Філатова - 24,5% опитаних; Порошенка - 24,3% відповідно; європейських донорів - 11,5%.

39,6% опитаних експертів вважають відповідальним за провал судової реформи Порошенка, 17,5% - Філатова, 6% - голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Сергія Козьякова.

Опитування проводилося 28 листопада - 6 грудня методом телефонного інтерв'ю.

У дослідженні взяли участь 400 респондентів, серед яких адвокати, правоохоронці, судді, науковці, правозахисники та інші представники професійного юридичного співтовариства, які безпосередньо стикаються з роботою українських судів.

Судова реформа в Україні почалася в 2014 році на вимогу Революції гідності. Розробкою проекту одночасно займалися, за підтримки міжнародних організацій, громадська організація "Реанімаційний пакет реформ" і Рада судової реформи при Адміністрації президента. Але з часом виняткова функція розробки проекту реформи перейшла до Ради судової реформи, яку очолював заступник голови АП Олексій Філатов.

У 2016 році Верховна Рада затвердила законопроект "Про судоустрій і статус суддів", розроблений нею.

З 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) почала кваліфікаційне оцінювання всіх суддів на відповідність критеріям професіоналізму та доброчесності. Були ліквідовані суди першої та другої інстанції, а замість них утворені нові. Замість вищих спеціалізованих судів і Верховного суду України створено нові Верховний суд з відповідними касаційними палатами.

Процедура кваліфікаційного оцінки, створення Верховного суду і багато інших пунктів згодом отримали численну критику з боку професійної спільноти.


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com