«Посуд помию, потім йду в туалет зливати» - кримські реалії економії води

Версия для печати

У селі Зеленогірське, що за 40 кілометрів на схід від Сімферополя, люди носять воду бідонами, відрами та пластиковими баклажками. Через аномальну посуху 2020 року місцеві залишилися без водопостачання. Чи не єдиний порятунок – водовози. Але й цю воду дають не щодня і в обмеженій кількості. Наші журналісти з’їздили в Зеленогірське і на власні очі побачили, як в умовах жорсткого дефіциту води виживають кримчани.

Зеленогірське – це село в Білогірському районі, біля підніжжя гір і витоків річки Сари-Су. Людмила Фатіна, що проживає в цій місцині, вже кілька місяців, двічі на тиждень, у пластикових пляшках носить собі воду і живе в суворому режимі економії.

«Ємності з водою, в руках, я сама ношу на другий поверх. Як помию посуд – цією ж водою йду в зливати туалет. Ось так я економлю воду», – жаліється жителька Зеленогірського Людмила Фатіна.

Вода зникла через аномально посушливий рік, кажуть експерти. Як наслідок, почав пересихати каптаж – єдине джерело, з якого у селі й розходилась по трубах вода. Тоді для місцевих і почали працювати водовози.

Люди кажуть, у селі завжди були складнощі з водою, але так сутужно – не було ще ніколи. Проте кримчанин і експерт водогосподарства у Криму Олександр Лієв каже, що для цієї місцини така посуха не вперше.

«Таке вже бувало, бували посухи і значно гірші. Дуже сильною була посуха в 1994 році, значно жорсткішою була ніж те, що відбулося у 2020 році. Бували посухи і за часів Радянського Союзу. А проблеми з водопостачанням цього регіону – вони існують завжди. Цей регіон один із найбільш вологонедостатніх у Європі», – сказав у коментарі Крим.Реалії ексголова комітету АР Крим із водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства Олександр Лієв.

Вже наприкінці 2020 року, залежною від підвозу води опинилася вся верхня частина села Зеленогірське, це 15 із 23-х вулиць. Та навіть цю кількість повноцінно влада забезпечити не може, води на всіх не вистачає.

«Норма споживання води на людину становить 54 літри на добу. З того обсягу, що ми привозимо – 38 М³ води, не завжди вистачає для запасання кожній людині. Тому що на 1572 людей, які щодня потребують підвозу, необхідно 84 М³ води, відтак ресурс ділимо рівномірно на всіх. Витрати на воду оплачує сільська адміністрація, громадяни отримують її безкоштовно», – пояснювала у грудні 2020 року підконтрольна Росії голова адміністрації Зеленогірської сільської ради Світлана Федорцова.

Люди мають цілу низку претензій щодо дій місцевої влади стосовно протидії наслідків посухи.

– Набираємо бідони, відра, баклажки, а потім так і варимо, так і перемо, так і миємося. А якщо в крані немає води вже чотири місяці, як інакше?

– Відра тягаю руками, все болить. У мої 80 з гаком років, як ви думаєте, болить мені чи не болить?

– Ось вийдемо вранці і чекаємо, коли приїдуть водовози. Буває о дев'ятій, десятій, одинадцятій ранку, а буває о п'ятій вечора. Я всі дні працюю, це добре що люди, яких я прошу, набирають мені воду.

– Це жахливе становище, просто жахливе.

– Можна до нас, хоча б одну трубу протягнути. Поставити тут якусь водонапірну вежу. Ось вам і вихід із ситуації, – жаліються жителі Зеленогірського.

Щоб додатково поповнити запаси, люди шукають воду, хто як може – хтось набирає у сусідських колодязях, хтось – у відкритих джерелах, а хтось – їздить за водою аж у сусідні села. Підприємливі кримчани збагнули попит і тепер додатково пропонують купувати воду ще й у приватних водовозів, російський рубль за літр.

Олександр Лієв переконаний, що підконтрольна Росії місцева влада не зацікавлена у вирішенні цієї проблеми.

«Прогнозувати дії окупаційної влади в Криму дуже важко тому, що для цього треба розуміти мотиви. А мотиви окупаційної влади Криму були у тому, щоб розмістити на півострові військові бази. Військові ж бази водою якраз забезпечені у повному обсязі і там проблем з водою немає. Чи є для тамтешньої влади проблемою те, що населення не забезпечено водою? Прогнозувати складно. Але точно можу сказати, що не для того, щоб поліпшити життя населення, окупаційна влада захоплювали Крим», – зазначив у коментарі Крим.Реалії ексголова комітету АР Крим із водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства Олександр Лієв.

Місцева влада каже, що розробила план порятунку. Бурити свердловини недоцільно, тому, мовляв, воду можна взяти з Білогірського водосховища. Це за 12 кілометрів від Зеленогірського. І хоча проєкт водогону на папері вже є, та грошей на його реалізацію немає. Тому людям радять чекати опадів.

– Кажуть чекайте дощів, будуть дощі – буде вода!

– Чекаємо дощів, рясних, в горах, тільки в тому випадку буде поповнення каптажів, колодязів, – повідомили Крим.Реалії жителі Зеленогірського.

Саме опади могли б частково вирішити проблему вододефіциту, підтверджують і експерти. Особливо – рясні снігопади, які б зберегли вологу в горах і навесні наповнили б річки. Та, попри нещодавні опади у Криму, синоптичні прогнози на 2021 рік невтішні. Про це наших колег із Радіо Крим.Реалії повідомила фахівець у галузі зміни клімату та довгострокового прогнозу погоди Вазіра Мартазінова.

«Ми йдемо до посухи. Що стосується січня, то, за нашими розрахунками, опади будуть нижче від норми. І в межах норми буде лютий. Якщо подивитися, якою буде весна – то весна теж не рятує. Тому що в квітні опадів практично немає, він став дуже сухим. На нього розраховувати не має сенсу. У березні ми очікуємо опади теж нижче від норми. Травень повинен бути з опадами, але він проблему вже не може вирішити», – повідомила в ефірі радіо Крим.Реалії завідувачка відділу кліматичних дослідів НАН України Вазіра Мартазінова.

Такі самі прогнози озвучують і в російському гідромецентрі – 2021 рік буде так само посушливий, як і 2020-й. Зима у Криму тепла, без опадів. На початку січня у Сімферополі зафіксували найвищу температуру за останні 90 років – 17,6 °C.

«Аргумент»

На цю тему:

• Вода в Криму: пріоритети окупантів
• Игорь Лосев: Крым, вода и шантаж
• Вода у Криму закінчується, 60% її "втрачається" у водопроводах, окупанти лише "освоюють" гроші – вчені