В КСУ почався суд над українською мовою по поданню українофобів

|
Версия для печатиВерсия для печати

 Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи за поданням про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Як повідомляє  Укрінформ, на засіданні суду присутні автори подання – народний депутат VII-VIII скликання від «Опоблоку» Олександр Долженков і позафракційний депутат Вадим Новинський; представник Верховної Ради у КС Ольга Совгиря, представник Президента у КС Федір Веніславський, а також залучені учасники конституційного подання представники МЗС, Міносвіти, Інституту мовознавства і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Суддею-доповідачем у справі виступає Сергій Головатий.

Під час усного слухання справи про відповідність приписам Основного закону норм мовного закону Головатий оголосив висновки експертних установ щодо дискутованих норм закону, – повідомляє "Інтерфакс-Україна".

Так, Міністерство культури у своєму висновку зазначає, що російська мова не є зникаючою і залишається фактично найчастіше вживаною мовою – що свідчить про відсутність ознак дискримінації.

Уповноважений Верховної Ради у своєму висновку також наголошує на відсутності дискримінаційних ознак щодо російської або інших мов нацменшин, а також відсутності поняття привілеїв для російськомовного населення.

У низці експертних висновків вищих навчальних закладів України також наголошується на відсутності дискримінаційних ознак стосовно російської мови.

Зі слів Головатого, зміст висновку юридичного департаменту КС з цього питання викладуть уже на закритій частині засідання. 

Виступаючи по суті подання, представник автора конституційного подання Долженков зазначив, що вбачає політизацію навіть у самих експертних висновках. 

З його слів, автори конституційного подання не порушували питання щодо цінності української мови. "Ми говоримо про те, що відповідно до низки положень... створюються умови дискримінаційного характеру... Конституційне подання не спрямоване на нівелювання української мови", – сказав він. 

Він додав, що "подання було подано не з метою маніпуляції", а у зв'язку зі штучно створюваними умовами заборони російської мови. "Не йдеться про протиставлення української та російської мов і про вільне використання мов нацменшин", – сказав він.

На засіданні КСУ 7 липня присутні автори подання: колишній народний депутат від «Опозиційного блоку» (у парламенті восьмого скликання) Олександр Долженков і позафракційни​й депутат нинішнього скликання Вадим Новинський. Останній завжди активно критикував «мовний закон».

Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила новий закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Закон набув чинності 16 липня.

Документ, серед іншого, передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та запровадження посади уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідно до закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані Президент, Голова ВР та його заступники, Прем'єр-міністр, усі члени уряду, керівники державних установ, підприємств і відомств, державні службовці та посадовці всіх рангів, керівники та особовий склад Нацполіції, судді, адвокати й нотаріуси, керівники закладів освіти, педагоги та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

Законом передбачено організацію безкоштовних курсів української мови для дорослих.

Водночас передбачається, що володіння українською стане обов'язковим для осіб, які мають намір отримати громадянство України. Для цього необхідно буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Разом із тим іноземні військовослужбовці, які служать у ЗСУ та мають державні нагороди, а набуття ними українського громадянства становить державний інтерес, зможуть отримати його без засвідчення рівня володіння державною мовою. Вони мають опанувати мову впродовж року з дня набуття громадянства.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Передбачається, що за п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на українських контент в ефірі телеканалів має становити 90%.

Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Водночас 21 червня 2019 року до КСУ надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

 «Аргумент»


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com