12 тисяч “воєнних” справ за 6 років війни: без правової визначеності й уваги ЗМІ

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  ПЕРШЕ СУДОВЕ ЗАСІДАННЯ У СПРАВІ БРАЗИЛЬСЬКОГО ТЕРОРИСТА РАФАЕЛЯ ЛУСВАРГІ

“Проблема в тому, що судді не знають, як назвати цю територію і що там відбувається. АТО? Міжнародний збройний конфлікт? Внутрішній збройний конфлікт? Або не хочуть брати на себе відповідальність за кваліфікацію конфлікту та статус території, охопленої війною …"

В судах знаходяться сотні процесів, пов’язані з конфліктом та мають історичне значення, і все це проходить повз увагу суспільства, пише видання  Новинарня.

Протягом 2014-2018 років правоохоронні органи в шести областях (Донбас і прилеглі до Донбасу й Криму регіони) зареєстрували майже 12 тисяч правопорушень, які стосуються російсько-української війни.

Про це йдеться у 50-сторінковому звіті “Право на правду: Висвітлення судових процесів, пов’язаних зі збройним конфліктом в Україні”, який підготувала Медійна ініціатива за права людини.

На цю тему: Україна на фінальній стадії подачі меморандуму до трибуналу в справі моряків

Протягом семи місяців команда проєкту відвідала 37 судових засідань та отримала відповіді на інформаційні запити від органів прокуратури Донецької, Запорізької, Луганської, Дніпропетровської, Харківської, Херсонської областей щодо розслідування конкретної категорії злочинів.

Ідеться про справи, пов’язані зі збройним конфліктом в Україні. Це статті Кримінального кодексу:

  • 109 – дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу;

  • 110 – посягання на територіальну цілісність і недоторканність України;

  • 111 – державна зрада;

  • 258-3 – сприяння діяльності терористичної організації;

  • 258-5 – фінансування тероризму;

  • 260- створення непередбачених законом воєнізованих або збройних формувань;

  • 437 – планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни;

  • 438 – порушення законів та звичаїв війни.

Протягом російсько-української війни жертвами стали вже понад 40 тисяч осіб (з яких понад 14 тисяч – загиблі, решта – поранені), 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а наслідками стали численні факти порушень прав і свобод людини, воєнні злочини та злочини проти людяності.

“Так, усього за статтями 260, 258, 258-3, 109, 110, 111, 113, 114, 437, 438 Кримінального кодексу України по вищезгаданих шести областях України у період 2014-2018 років було зареєстровано 11 733 правопорушення та 1658 – скеровано до суду”, – йдеться у звіті правозахисників.

Із них лише 71 справа кваліфікувалася за статями 437 (планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) та 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. Це – менше 1% від усіх відкритих проваджень, згідно з дослідженням МІПЛ.

“Коли ми почали глибше розбиратися в цій проблемі, то побачили, що в судах знаходяться сотні процесів, пов’язані з конфліктом та мають історичне значення, і все це проходить повз увагу суспільства. Вони покликані пролити світло на те, що ж насправді відбулося в 2014 році. Але ці процеси відбуваються без участі глядачів та журналістів“, – констатувала координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова під час презентації звіту.

На цю тему: “А разве у Зеленского есть стратегия? Мир "любой ценой" не может быть стратегией”

Держава не облікує справи щодо збройного конфлікту

Правозахисники намагаються розібратися, чому кримінальні справи, порушені через війну проти України, привертають в Україні так мало уваги.

По-перше, констатують у Медійній ініціативі, державна статистична звітність не передбачає виокремлення кримінальних проваджень, які розслідують правоохоронці у зв’язку зі збройним конфліктом на території України. Тому журналістам складніше відшукати та відвідати серед масиву інших справ саме те засідання, яке стосується війни.

Аби звернути увагу медіа на ці справи, констатують у МІПЛ, є потреба у їх класифікації та систематизації, створенні інформаційної бази. Скажімо, відсутня систематизована інформація про те, які справи перебувають на досудовому розслідуванні, а які – вже в суді.

У прокуратурі натомість кажуть, що є лише службовий реєстр для користування правоохоронцями, а громадянське суспільство не має доступу до нього.

У Єдиному реєстрі досудових розслідувань окремого обліку конкретної категорії справ, які стосуються збройного конфлікту, також немає.

На цю тему: Імітація: гучна стаття «фінансування тероризму» в судових вироках обертається пшиком

Журналістам “воєнні” засідання нецікаві

За словами правозахисників, часто ЗМІ пишуть про справу фрагментарно, користуючись принагідно інформаційним приводом: затримання підозрюваного, обрання міри запобіжного заходу, оголошення вироку абощо.

Аналітичні матеріали з’являються рідше.

Опитані правозахисниками журналісти зазначали, що тема судів не є цікавою як для редакторів та ЗМІ, так і для аудиторії.

“Низький інтерес суспільства, втома людей від збройного конфлікту, нецікаві або типові історії та довга тривалість судових процесів є тими факторами, які роблять висвітлення судових процесів просто нецікавими редакторам та журналістам”, – йдеться у звіті.

“Власне, ми мало пишемо на цю тему, тому що немає сенсу писати про те, що люди не читають. Сам по собі суд – це не інформаційний привід з точки зору читача. Хіба що якийсь суспільно важливий конкретний судовий процес, про це напишемо”, – прокоментував редактор одного зі ЗМІ.

Так, в основний період дослідження МІПЛ (січень-липень 2019 року) та додатково з серпня до грудня 2019 року було проаналізовано інформаційні повідомлення дев’яти всеукраїнських телеканалів та щонайменше 15 інтернет-ресурсів.

За період моніторингу відзначили лише кілька винятків – матеріалів, у яких журналісти спробували узагальнити інформацію про суди, що стосуються конфлікту.

Потрапив у поле зору правозахисників і матеріал “Новинарні“Милосердя Феміди. Гучна стаття “фінансування тероризму” в судових вироках обертається пшиком” – аналіз восьми вироків за статтею Кримінального кодексу України “фінансування тероризму” за 2018 рік.

На цю тему: Как суд отпустил сепаратиста Ефремова домой

Судді не знають, як говорити про війну

Серед проблем, які впливають також на недостатню поінформованість суспільства щодо процесів, є і кадровий голод у судах України. Через завантаженість суддів засідання часто переносяться.

Але служителі Феміди констатують, що і сторони у справі (здебільшого захисники) зловживають своїм процесуальним правом у засіданнях та подають необґрунтовані, на думку суду, клопотання, заяви, скарги.

Серед проблем також – недостатній рівень підготовки судових юристів для розгляду такої категорії справ.

Судді та адвокати скаржаться на брак чіткої законодавчої бази щодо статусу територій та збройного конфлікту, особливо коли йдеться про Донбас.

Судді не можуть самі визначати статус територій в процесах, не завжди розуміють, яке право застосовувати. У тому числі – у зв’язку із тим, що не володіють відповідними знаннями.

Ольга Решетилова (в центрі) під час презентації дослідження “Право на правду”

“Словом, якщо ви зайдете в реєстр і побачите там провадження, наприклад, по статті 260 ККУ (участь у незаконних збройних формуваннях), то ви не будете знати, чи йдеться про “ДНР/ЛНР”, чи про броварських тітушок”, – зазначає Ольга Решетилова.

На думку опитаних, проблему визначення статусу територій та конфлікту мають вирішити не суди першої інстанції, а Верховний Суд та законодавець.

“У ДЕРЖАВИ ПОВИННА БУТИ ЧІТКА ПОЗИЦІЯ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ В КРИМУ І ОСОБЛИВО НА СХОДІ ВІД ПОЧАТКУ ВІЙНИ”,

– сказав правозахисникам один із суддів, ім’я якого не називається.

“Проблема в тому, що судді не знають, як назвати цю територію і що там відбувається. АТО? Міжнародний збройний конфлікт? Внутрішній збройний конфлікт? Або не хочуть брати на себе відповідальність за кваліфікацію конфлікту та статус території, охопленої війною. Загалом, такі вироки пишуть за шаблоном, бо особливо не знають, як вказувати статус територій, наприклад. Навіть зараз, коли є закон про реінтеграцію Донбасу, бо злочини вчинялись же і до прийняття цього закону”, – сказав суддя.

На цю тему: Апелляционный суд Киева отменил приговор воевавшему за «ДНР» бразильцу Лусварги

Замість висновку: правда із судів вплине на деокупацію

У Медійній ініціативі за права людини підсумовують: інформаційна тиша у справах, пов’язаних зі збройним конфліктом, може мати вплив і під час процесів деокупації Криму та Донбасу.

“Ситуація може не лише суттєво ускладнити для України процес встановлення правди про події війни, а й стати однією з причин, що буде перешкоджати процесу встановлення миру та відновлення контролю над тимчасово окупованими Росією українськими територіями”, – резюмували правозахисники.

Людмила Кліщук,  опубліковано у виданні  Новинарня


На цю тему:

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com