«Число Петра» та приПОРОШЕНі «націоналісти»

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  «Число Петра» та приПОРОШЕНі «націоналісти»

Яка наволоч претендує на роль «головних українських патріотів» у наступному скликанні Ради.

На Заході мешкає найбільш релігійний електорат, який щонеділі відвідує церкву й слова священика мають високий авторитет.

Петро Порошенко ще після результатів першого туру зрозумів, що вдруге президентом йому не стати, тому його широкомасштабна агітаційна кампанія насправді мала на меті перемогу не на президентських, а на парламентських виборах, які відбудуться восени. Один із найбагатших олігархів із потужними амбіціями та розгалуженими політичними зв’язками, які глибоко вкоренилися за п’ять років президентства, Порошенко навіть після програшу виборів зовсім не збирається залишати українську політику.

«Число Петра»

У новому парламенті Порошенко планує стати главою великої парламентської фракції, яка в ідеалі повинна була б набрати 25% голосів – саме стільки, скільки проголосували за Порошенка в другому турі виборів. Цією цифрою – «25%» у Порошенка намагаються «прикріпити» українських виборців, які проголосували проти Зеленського і нав’язати їм стійку належність до електорату екс-президента.

У рамках такої кампанії у соцмережах поширюють аватарки з числом «25%», створюють риторичні меми з політичними цитатами, і подейкують, що вже навіть запускають створення футболок та інших аксесуарів із цією «порошенківською цифрою». Одночасно «порохоботи» організовують мітинги біля Адміністрації Президента з метою «подяки» Порошенкові за 5 років корумпованого правління і розміщають у соцмережах фото з написами «Дякую».

На цю тему: За сприянням Порошенка відроджуються кримінальні авторитети часів Януковича, – Лещенко

Прихильники Порошенка у Facebook масово протиставляють «розумну меншість у вигляді цих «25%» «тупій більшості», тобто решті 75% виборців, зображаючи виборців Порошенка у вигляді інтелектуальної еліти нації на противагу «глядачам телевізора». Тобто відбувається класична мобілізація електорату кандидата до вересневих парламентських виборів, яка має на меті посіяти почуття довіри, вдячності та підтримки екс-президента, який тепер майже на півроку мусить зникнути з вершини української політики. Очевидно, що такі масові вуличні та інтернет-кампанії організовуються не стихійно вдячними громадянами, а цілеспрямовано з визначеною політичною метою.

При цьому потрібно поспішати, адже найближчі кілька місяців уся увага українців буде прикута до нового президента, до нових людей з його команди, а минулого гаранта цілком об’єктивно призабудуть. А якщо врахувати, що попереду сезон літніх відпусток, то Порошенкові треба добре запам’ятатися виборцям, до яких він планує з’явитися восени вже в образі народного депутата. Адже з депутатським мандатом Порошенкові будуть не страшні ні кримінальні справи, ні звинувачення антикорупційних органів. А на посаді голови великої парламентської фракції, з якою владі доведеться домовлятися і рахуватися, він узагалі буде невразливим.

«Головний патріот»

Риторика останнього періоду президентства Петра Олексійовича засвідчує, що він уже загорівся амбітною метою – мобілізувати під егідою своєї партії «Солідарність» (хоча, можливо, партія ще зазнає ребрендингу) весь патріотично-державницький електорат під гаслами «мови, віри, армії» і презентувати свою політичну силу як єдину опору державності.

Якщо 2014 року передвиборча програма Порошенка була далекою від державницького націоналізму й обіцяла швидке вирішення всіх соціально-економічних проблем — від війни, яку Петро Олексійович обіцяв закінчити за години, до підвищення рівня зарплат і пенсій, то на парламентські вибори 2019 року Порошенко йде в образі «консерватора і націоналіста». Головними реципієнтами державницьких гасел Порошенка має стати патріотичний, націоналістичний електорат — люди, які поділяють і розуміють вагомість ідей державності, національних цінностей, єдності вертикалі влади під час війни. Тому нову передвиборчу програму Порошенко спрямовує саме на експлуатацію націоналістичного електорального поля з метою заволодіти голосами патріотів.

У новому для себе образі державника-патріота Порошенко сподівається мобілізувати під свої знамена державницько-націоналістичний електорат насамперед Західної України. І, перш за все,у цілями виборчої кампанії Порошенка мають стати Львівщина, Івано-Франківщина та Тернопільщина, в яких Порошенко набрав більшість у першому турі. Ці області Петро Олексійович тепер вважатиме своєю електоральною вотчиною. Саме тут проживає найбільш свідомий і чутливий до національних гасел виборець, для якого слово «патріотизм» не є порожнім звуком. До того ж на Заході мешкає найбільш релігійний електорат, який щонеділі відвідує церкву й слова священика мають високий авторитет. А хто сьогодні в українській політиці презентує себе в образі головного будівничого української церкви?

«ПриПОРОШЕНий націоналізм»

Де-факто, за такої ситуації традиційні проукраїнські націоналістичні сили, такі як ВО «Свобода», «Правий сектор», ОУН, Конгрес українських націоналістів та інші, які мають багаторічну традицію послідовної боротьби і в лавах яких є чимало ветеранів ОУН-УПА, Порошенко планує посунути на маргінес. Адже саме він тепер планує виступати в ролі головного проукраїнського патріота і єдиною противагою московській агресії.

На цю тему: Погром национал-патриотов: зачем это нужно Порошенко

При цьому якщо у складі націоналістичних політичних сил переважають справжні українські патріоти та бійці АТО, то новоспечені «припорошені» націоналісти-державники, які готуються взяти під контроль націонал-патріотичний електорат, окрім риторики, не мають жодного стосунку до патріотизму. Де-факто, російськомовний у побуті олігарх і до недавнього часу парафіянин Московського патріархату Петро Порошенко готується приміряти на себе роль «головного українського націоналіста і патріота», про що свідчить його послідовна консервативно-державницька та антиросійська риторика.

Водночас соратники Порошенка в битві за патріотичний електорат, а саме такі популярні обличчя та спікери БПП, як Ніна Южаніна, Артур Герасимов чи Олексій Гончаренко, ніколи не були помічені в симпатіях не лише до національно-державницьких цінностей, але й до української мови. А теперішній активний порошенківський спікер Олексій Гончаренко взагалі був членом «Партії регіонів» від 2005 року до 2014 року й активним пропагандистом надання російській мові статусу державної в Україні.

Саме такі обличчя під брендом новонаверненого українського державника Порошенка претендують на роль «головних українських патріотів» у наступному парламентському скликанні.

Валерій Майданюк, опубліковано у виданні  Вголос


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com