Підсумки-2019: думка громадян

Версия для печати

У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший. 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.

Загальнонаціональне дослідження проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології.

Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства  Нідерландів.

На цю тему: Ирина Бекешкина: «Пока нам угрожает не реванш, а неопределенность и управленческий хаос»

Прес-конференція «2019-й: підсумки і прогнози» проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

• Політиком 2019 року  однозначно визнано  Володимира Зеленського – його назвали у відкритому питанні 46% населення.  Далі йдуть:  Петро Порошенко (7,5%,  минулого року – 16%),   Юлія Тимошенко (3%, торік – 12%), Дмитро Разумков (3%), Юрій Бойко (3%, торік – 4%), Віктор Медведчук (2%).  24% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. – 25%).
• Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори – парламентські та президентські  (цю подію назвали  58% громадян), причому подія визанана позитивною. Далі йдуть: звільнення полонених  (8%), нормандська зустріч (5%), отримання Томосу (2%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (2%). Жодної події не змогли назвати 16% (минулого року – 12%).
• Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23%).  Далі йдуть: імпічмент Трампа (6%), війна в Сирії (2%), Брекзит (2%), протести «жовтих жилетів» у Франції (2%). Жодної події не змогли назвати 51%. 
• Переважна більшість громадян (44%) вважає, що Україна прямує  в правильному напрямі, в неправильному напрямі руху країни переконані 36%, а ще 20% своєї думки не визначили.  Наприкінці минулого, 2018  року, навпаки, абсолютна більшість (70%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18% – правильним (12% не визначилися). Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці  після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42% вважали напрям руху країни правильним, 31% – неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59% вважали прямування країни неправильним і лише 18% – правильним.

• Водночас, як і рік тому, більшість громадян вважає, що у більшості сфер життя становище в Україні за поточний рік  погіршилося, хоча й меншою мірою, ніж  минулого року. Рік тому щодо більшості сфер переважали оцінки змін на гірше, а цього року переважає думка, що ситуація не змінилася. Найбільш негативні  зміни у 2019 році,  на думку населення, сталися: у рівні цін та тарифів – тут погіршення зазначили 61% населення (85% у 2018), охороні здоров’я (46%), соціальному захисті (44%). Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах – обороноздатності країни (31% позначили зміни на краще, 15% – зміни на гірше і ще 44% – відсутність змін), міжнародному іміджі України (31% – зміни на краще, 21% – зміни на гірше і 38% – відсутність змін) та міжнаціональних стосунках (19% – зміни на краще, 15% – зміни на гірше і 54% – відсутність змін). В решті оцінюваних сфер переважають відповіді «не змінилося», проте  в балансі  відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 р.: пенсійне забезпечення (-25%,  було -48%), упевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%), рівень добробуту родини (-23%, було -52%), ситуація із злочинністю (-22%, було -46%),  оплата праці  (-21%, було -51%), рівень стабільності (-20%, було -63%),  економічне становище України (-18%, було -61%), рівень демократії (-5%, було -30%), дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%), освіта (-12%, було -25%), дотримання прав і свобод громадян (-8%, було -31%), становище російськомовного населення (-7%, було -23%), ставлення громадян до влади (-5%, було -61%), ставлення влади до громадян (-6%, було -54%),  становище україномовного населення (-3%, було -12%), становище етнічних та релігійних менших (-3%, було -18%).
• Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку  29%, змінилася на гірше, на думку 14% – на краще,  а більшість – 47% – вважає, що ситуація не змінилася.  Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими:  67%  вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% – на краще і 22% – що не змінилася.
• Загалом громадяни  оцінили економічне становище  країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою,  а рівень добробуту власної родини – в 2,75 бала.
• 28% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість – 50% – вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11%  населення.
• Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж – 18% – сподіваються,  що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини. Водночас і в різке, протягом трьох місяців,  погіршення економічного становища  країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17% і  16%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться – ані в країні (51%), ані в  родині (53%).
• А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще – і в країні (38%), і в родині (38%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% – щодо країни і 12% – щодо родини. А 18% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 22% – у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати – ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28%). 
• Більшість громадян (51%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 16%.  
• Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (52% вважають, що це відбудеться, і 36% – що ні) та щодо зростання інвестицій в Україні (відбудеться – 47%, ні – 33%). А  найбільш імовірно, що НЕ відбудеться, на думку українців:  зменшення корупції (вважають це імовірним 30%, ні – 59%), покарання корупціонерів (імовірно – 31%, ні – 58%), встановлення справедливого правосуддя (імовірно – 30%, ні – 56%), зниження рівня злочинності (імовірно – 32%, ні – 53%), зниження тарифів (імовірно – 31%, ні – 58%). А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади: дострокові вибори Президента (імовірно – 15%, ні – 70%), дострокові вибори Верховної Ради (імовірно – 18%, ні – 64%), зміна уряду (імовірно – 22%, ні – 58%). Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення  миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні – 46%, економічне зростання, відповідно, 45% і 45%, зростання добробуту людей – 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу – 38% і 37%.  
• Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише  два  політики  – Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%). Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%). А найгірший баланс довіри-недовіри мають Петро Порошенко (-66%), Віктор Медведчук (-61%), Віталій Кличко (-55%), Арсен Аваков (-54%), Юлія  Тимошенко (-54%),  Юрій Бойко (-47%), Анатолій Шарій (-41%).  Далі за рівнем негативного балансу йдуть: Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%).
• Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%), церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%), волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%). Позитивний баланс довіри також мають: державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%), Президент України (+32%), державна прикордонна служба (+28%), Національна гвардія України (+31%), Державна прикордонна служба (+28%), добровольчі батальйони (+25%), громадські організації (+16%), ЗМІ України (+15%), Омбудсмен (+11%). Майже ділиться  довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45%  не довіряють), патрульна поліція (45% довіряють і 44% не довіряють),  Служба безпеки України (довіряють 42%, не довіряють 45%). Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%). Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), політичним партіям (-54%),  місцевим судам (-53%), комерційним банкам (-51%), прокуратурі (-50%), державному апарату, чиновникам (-51%), Верховному суду (-42%), Антикорупційному суду (-42%), Національному Агентству з запобігання корупції (-40%), Спеціалізованій антикорупційній  прокуратурі  (-40%),   Національному  антикорупційному   бюро  України  (-36%), Конституційному суду України (-36%). Переважає недовіра також у ставленні до профспілок  (-29%),  Національного  банку  України  (-29%),  Верховної  Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%).

• Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 43% українців, 13% мають протилежну позицію – що нинішня влада  гірша, а, на думку 34%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. 
• Найближчим часом, на думку 16% громадян,  у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% – обов’язково і ще 13 – скоріше за все), а 71% – ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року. 
• Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3,  21% громадян, 66% вважають, що цього не буде.
• Останніми роками  громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій  – стабільна.  У  грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% – на Митний союз, у грудні 2015 року  – відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року – 58% і 11%, у грудні 2017 року – 59% і 11%,  у грудні 2018 року – 59% і 12,5%, а у грудні 2019-го – 64% обирають вступ до ЄС і  13% – до Митного Союзу.   Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон  майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%),  дещо з «меншим рахунком» переважає проєвропейська орієнтація  і в  Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному  (42% проти 23%).   Причому  і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%).

• Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО – так вважає 51% громадян (46% у 2018 р.,  38,5% у  2017 р.),  і ще 1,5% сподіваються  на військовий союз із США.  Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить  5,5% (7% у 2018 р.).  Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%. 

• Абсолютна більшість  українців  (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%.
• Більшість українців, як і минулого року,  має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017  р. – 76%, у 2018 р. – 69%), ще 21% (у 2018 р. – 17%) святкуватимуть обидва рази – і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у  2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише  25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік).  
• Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%).   Найбільше «щасливчиків» виявилося у Західному регіоні – 72%, але й в усіх інших «щасливчики» переважали: у Центральному регіоні  – 58%, Південному – 65%, Східному – 55%.
• У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що  наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде  гірший.
• Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% – в гостях у друзів чи родичів, 3% –  у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% – «у колі» Інтернету, 2% – на самоті перед телевізором, 1% – у цікавій подорожі по Україні, 1% – за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити.
• Середня сума, яку  українці готові витратити на новорічний стіл, становить  1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн).  Водночас 23% опитаних (як і торік)  відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей.
• У заочному «змаганні» – кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз – 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая «проголосували» 17%  (12% – у 2018 р.) і ще менше – за Санта Клауса (1%, у 2018 р. – 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки.
• Щодо подарунків, то, як і торік,  найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%),   успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у новому році  лише 1% населення. 
• Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%).  Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).  Надія та оптимізм переважають  в усіх регіонах України,  оптимізм – особливо на Заході (45%), а надія – на Півдні (67%).
• Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. – 67,5%),  регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. – 18%). Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України:  у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація – 78%,  регіональна – 14%, у Західному – відповідно, 76% і 17%, Південному – 84% і 12%, Східному – 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%). 

Джерело: Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

На цю тему:

• Українці втрачають віру у нову владу (ОПИТУВАННЯ)
• Майже половина укранців не вважають нову владу кращою за стару (ОПИТУВАННЯ)
• Бекешкіна: На "мир за будь-яку ціну" з РФ готові погодитись 14% українців (ОПИТУВАННЯ)
• Українці радикально змінили ставлення до "нових облич" у політиці – опитування
• Ірина Бекешкіна: Особливий статус Донбасу – неприйнятний. Повна амністія бойовиків – теж