СБУ відстоює “право” на зраду, корупцію і шантаж. Що не так із законопроєктом про СБУ

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 

28 січня парламент за скороченою процедурою протягом 17 хвилин ухвалив 285 голосами в першому читанні законопроект №3196-д «Про внесення змін до Закону України «Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України», в якому вводяться зміни до 36 законів та нова редакція закону про СБУ.

Голоси «за» дали 200 депутатів з фракції «Слуги народу» (2 утрималися, 7 не голосували), 22 депутати фракції «Європейська солідарність», 17 депутатів фракції «Голос», 19 депутатів фракції «Опозиційна платформа-за життя» (13 не голосували), 17 членів депутатської групи «Довіра» (2 не голосували), 6 позафракційних депутатів (2 не голосували), 4 члени депутатської групи «Партія «За майбутнє» (1 «проти», 3 утрималися, 6 не голосували). У фракції «Батьківщина» 1 депутат проголосував «проти», 8 утрималися, 7 не голосували.

На цю тему: Реформа СБУ: измениться, чтобы выжить, или законсервироваться, чтобы зарабатывать

У чому має полягати реформа СБУ?

 

За нашими спостереженнями, в 2014-2020 рр. СБУ була найбільшою порушницею прав людини серед усіх органів влади. Складається враження, що Служба отримала карт-бланш на будь-які засоби заради захисту територіальної цілісності та державного суверенітету України. Співробітники СБУ здійснювали незаконні обшуки, незаконні затримання, викрадення, насильницькі зникнення, утримання під вартою в нелегальних місцях позбавлення волі без рішення суду, катування та інші види жорстокого поводження, блокування інтернету, незаконне перехоплення телекомунікацій, безконтрольне надмірне прослуховування телефонів, безконтрольне стеження та тиск у різних формах на громадян, брали участь у незаконних екстрадиціях та видворенні шукачів притулку, надмірно засекречували інформацію. Крім того, СБУ постійно перевищувала свої повноваження, вилазячи, як чорт з табакерки, в ситуаціях, де її не повинно було бути взагалі. Наприклад, історії про втручання СБУ в бізнес та кришування корупційних схем заполонили Інтернет. Близько 30% кримінальних проваджень щороку, які вела СБУ, не належали до її підслідності за статтею 216 Кримінального процесуального кодексу. Усе це зумовлює високі очікування змін у спецслужбі, які мають перетворити її на сучасну цивілізовану інституцію.

 

Щодо реформи СБУ давно склався консенсус і вітчизняних, і міжнародних експертів: цей кентавр, який поєднує функції класичної спецслужби та правоохоронного органу, не має право на існування в країні, яка заявила про прагнення стати членом ЄС та приєднатися до НАТО. Треба позбавити СБУ правоохоронних функцій, подбати про забезпечення та дотримання нею прав людини, а також ввести механізми ефективного парламентського та позапарламентського контролю за її діяльністю, якого дуже бракує.

І тому законопроект, в якому ліквідовувалися Управління СБУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю та по боротьбі з економічною злочинністю, і було заплановано передати функції досудового розслідування СБУ Державному бюро розслідувань (ДБР) до 1 січня 2026 року, проводячи при цьому поступове скорочення чисельності та часткову демілітаризацію СБУ, був багатьма підтриманий як довгоочікувана реформа.
…А вийшло як завжди

Насправді ж за уважного читання законопроекту №2396-д ці ліквідовані управління будуть реінкарновані у вигляді функціональних підрозділів СБУ, на які покладається реалізація повноважень СБУ у сфері контррозвідувальної діяльності, і саме вони будуть здійснювати контррозвідувальне забезпечення у сфері боротьби з організованою злочинністю (зміни до статті 10 Закону «Про контррозвідувальну діяльність») та в контексті економічного потенціалу. Тобто так само «кошмарити» бізнес, кришувати контрабанду тощо, але в значно комфортніших умовах, оскільки контррозвідувальна діяльність, природно, більш закрита, ніж правоохоронна. А ДБР в його сьогоднішньому стані з граничною чисельністю 1600 осіб не може впоратися з розслідуванням злочинів навіть за своєю компетенцією, і тим більше просто нездатне виконувати функцію розслідування злочинів замість СБУ. Тому норми про передачу досудового розслідування в ДБР уявляються ілюзорними.

За законопроектом 3196-д СБУ отримує нечувані повноваження, про які раніше навіть мови не було, і тепер буде мати значно ширші, ніж зараз, можливості контролювати державні органи, тероризувати бізнес, громадські організації і взагалі будь-яку людину, залишаючись ще більше, ніж зараз, безконтрольною та безкарною інституцією. Тут слід зауважити, що багато які норми законопроекту 3196-д викладені нечітко, неконкретно, допускають різні тлумачення, що залишає можливості для зловживань. Законопроект не відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо якості закону, на підставі якого обмежуються права людини та фундаментальні свободи: він має бути чітким, доступним та передбачуваним.

Так, в змінах до статті 1 Закону «Про національну безпеку України» надається таке визначення: «державна безпека України – стан захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, незалежності, конституційного ладу і системи державного управління, народонаселення, політичного, економічного, оборонного, інформаційного і науково-технічного потенціалу, який в умовах дії актуальних загроз невоєнного характеру забезпечує існування суверенної Української держави та спроможність виконання нею своїх функцій». Одразу виникає питання: «який» стосується «потенціалу» чи «стану захищеності»? – можна зрозуміти і так, і так. Але як не тлумачити, це визначення є оціночним судженням, за яким до державної безпеки можна віднести будь-що, не пов’язане з воєнними загрозами, тобто до компетенції СБУ можна віднести будь-яке питання, що стосується загроз невоєнного характеру. Проте компетенція СБУ в демократичній країні має бути чітко визначена.

Взагалі, розглядати в пакеті проекти змін до законів про національну безпеку і СБУ неправильно, оскільки внаслідок очевидного конфлікту інтересів це впливає на обсяг компетенції СБУ.

За статтею 1 законопроекту про СБУ «загрози державній безпеці – явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру. Актуальні загрози державній безпеці України визначаються Стратегією національної безпеки України». Знову «гумове» визначення, оціночне судження, під яке можна підвести будь-що. Нечіткість та неконкретність цього визначення залишає дуже великий простір для дискреції співробітників СБУ вирішувати, що саме є загрозою державній безпеці. Такий безмежний простір для тлумачення, що відноситься до державної безпеки і до загроз їй, створює широкі можливості для зловживань.

Наведемо ще одне «гумове» визначення. В змінах до Закону про контррозвідувальну діяльність розвідувальна діяльність замінена на розвідувально-підривну діяльність, яка визначається так: «розвідувально-підривна діяльність – здійснювана іноземними державами та їх структурами, а також організаціями, окремими групами та особами розвідувальна діяльність (добування інформації, що може бути використана для створення чи реалізації загроз державній безпеці та/або підвищення ризиків державної безпеки, а також створення умов, необхідних для добування такої інформації) та/або підривна діяльність (вплив на суспільні відносини, що становить чи може становити загрозу державній безпеці та/або підвищує ризики державної безпеки)». За такого визначення будь-який обмін інформацією з іноземцями, навіть якщо ця інформація не стосується держави, або успішний імпорт будь-якої продукції може тлумачитися в СБУ як підривна діяльність.

 

На цю тему: СБУ не регистрирует факт контрабанды $1,5 млн с участием своего сотрудника - СМИ

Нові повноваження СБУ

 

Що ж зможе вдіяти СБУ за законопроектом №3196? Її повноваження значно розширено в областях, де вона діє й зараз, і вони охоплюють й нові області діяльності.

 

Так, СБУ зможе суттєво втручатися у виборчий процес. Не пізніше ніж за 45 діб до виборов вона може внести до ЦВК подання щодо здійснення організацією партії або партією в цілому «сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Це подання тягне за собою відмову в реєстрації кандидатів в депутати. Воно може бути оскаржене в судовому порядку. Проте, це грубе порушення виборчих прав. Подання СБУ мало би бути спрямоване до суду, а не до ЦВК, а відмова в реєстрації партії може здійснюватися на підставі судового рішення.

У статті 6 Закону «Про телебачення і радіомовлення» до переліку закликів, для проголошення яких не допускається використання телерадіоорганізацій, додані заклики до «пропаганди тероризму, сепаратизму, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку». Враховуючи, як розпливчато та нечітко визначено поняття «розвідувально-підривної діяльності», можна стверджувати, що ці зміни суттєво загрожують здійсненню свободи вираження поглядів. Тим більше, що Національна рада тепер зможе анулювати ліцензію телерадіоорганізації за поданням СБУ: до переліку підстав для позбавлення ліцензії (ч.2 статті 37 цього Закону) додано такий підпункт: «д) подання Служби безпеки України щодо здійснення ліцензіатом сепаратистської, терористичної, диверсійної чи розвідувально-підривної діяльності або інших дій, спрямованих на порушення недоторканності державного кордону України, проти основ національної безпеки, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Таке подання Служби безпеки України може бути оскаржено в судовому порядку». Це втручання СБУ у здійснення свободи вираження поглядів не можна вважати пропорційним і є порушенням цієї свободи. Як мінімум, мало би бути подання до суду, і позбавлення ліцензії за рішенням суду, яке вступило в законну силу.

СБУ отримує законний доступ до банківської таємниці. Якщо раніше банки мали обов’язок розкрити банківську таємницю органам прокуратури України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України у справах щодо виявлення необґрунтованих активів, то тепер до цього списку приєднали СБУ.

СБУ отримала право моніторингу виконання договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства. Представник СБУ також включається до конкурсної комісії щодо здачі в концесію об’єкта державної власності.

За змінами до статті 2 Закону «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» діяльність СБУ буде виведена з-під сфери застосування цього закону: «міжнародні передачі технічних засобів, озброєння, боєприпасів, військової та спеціальної техніки, які прямо чи опосередковано використовуються Службою безпеки України для здійснення оперативно-службової діяльності або для організації чи забезпечення її здійснення».

Кадри, як відомо, вирішують усе. Представник Центрального апарату СБУ з функціонального підрозділу, який здійснює контррозвідувальне забезпечення органів державної влади, тепер буде входити до Комісії з питань вищого корпусу державної служби. До складу конкурсної комісії в регіональних державних органах входить представник відповідних регіональних органів СБУ. «Комісія або конкурсна комісія при складанні загального рейтингу кандидатів враховує висновки перевірки Служби безпеки України». Більше того, «За результатами висновку Служби безпеки України… Комісією або конкурсною комісією може бути прийнято рішення про зняття кандидата з конкурсу. Якщо негативний висновок Служби безпеки України не враховується конкурсною комісією голова Комісії або конкурсної комісії зобов’язаний надати вмотивоване пояснення до Служби безпеки України щодо причин такого неврахування». Висновок Служби безпеки України може бути оскаржений в судовому порядку.

І прокурори стали цілком залежні від СБУ. «Призначення прокурора на адміністративні посади…, за винятком посади Генерального прокурора, здійснюється з урахуванням висновку перевірки Служби безпеки України, передбаченої Законом України «Про контррозвідувальну діяльність» (окрім прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури).

Власне, призначення на посаду в державній службі і раніше здійснювалося після обов’язкової спеціальної перевірки, яку проводила СБУ, але це носило більшою мірою формальний характер. Тепер цей процес легалізований, внормований, і вплив СБУ на призначення став значно суттєвішим. Тепер жоден з кандидатів на зайняття посад державної служби категорії «А» і «Б» без згоди СБУ фактично не зможе обійняти посаду, на яку претендує.

 

На цю тему: 20 лет СБУ: тяжелая «юность» спецслужбы

 

Інші порушення прав людини

У статтях 18-21 законопроекту про СБУ йдеться про право співробітників СБУ на затримання осіб і застосовування при цьому різних заходів примусу. При цьому співробітник СБУ не обтяжений необхідністю представляти себе, як поліцейський чи боєць Національної гвардії, і не зобов’язаний повідомляти, як вони, про затримання Центри безоплатної правової допомоги та здійснити право затриманого на повідомлення рідних про затримання. Тобто затримання, як воно визначається законопроектом про СБУ, позбавляє затриману особу права на доступ до правової допомоги, гарантованого статтею 59 Конституції, і не містить гарантій від порушень права на свободу, катувань і жорстокого поводження. З наданням таких повноважень СБУ можна буде забути про гарантії статті 29 Конституції.

В законопроекті №3196-д розмежовано контррозвідувальну та оперативно-розшукову діяльність, тепер контррозвідувальна діяльність не зможе слугувати підставою для проведення оперативно-розшукових заходів (ОРЗ). Це з лишком компенсується значним розширенням повноважень контррозвідувальних підрозділів і окремим визначенням контррозвідувальних заходів. При цьому багато які нові повноваження порушують права людини, закріплені в Конституції та міжнародних стандартах, зокрема, такі повноваження:

«– здійснювати опитування осіб, у тому числі без розкриття справжньої мети таких заходів та з використанням технічних засобів реєстрації реакцій людини одержувати від них документи, знімати з документів копії;

– здійснювати у визначеному законодавством України порядку контрольоване (під оперативним контролем) пересування осіб та/або контрольоване (під оперативним контролем) переміщення предметів через державний та митний кордон України; ”

– заходити до приміщень та на земельні ділянки фізичних осіб за згодою їх власників або володільців, у тому числі без розкриття своєї належності до Служби безпеки України та справжньої мети таких заходів;

– здійснювати обмеження доступу до визначених (ідентифікованих) інформаційних ресурсів (сервісів) з метою недопущення терористичного акту або вчинення розвідувально-підривної діяльності на шкоду Україні, протидії проведенню проти України спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на підрив конституційного ладу, порушення суверенітету і територіальної цілісності України, загострення суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації, тих які використовуються для організації, підготовки, вчинення, фінансування, сприяння або приховування акту несанкціонованого втручання в діяльність об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, з використанням технічних засобів, що встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій та іншими суб’єктами господарювання;

– витребовувати, збирати і вивчати, за наявності визначених законом підстав, документи та відомості, що характеризують діяльність підприємств, установ, організацій, а також спосіб життя окремих осіб, джерела і розміри їх доходів для попередження і припинення розвідувальних, підривних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України; отримувати від операторів та провайдерів телекомунікацій технологічну та іншу інформацію про функціонування мереж, у тому числі з обмеженим доступом, на умовах, визначених володільцем цієї інформації та підрозділом Служби безпеки України, який уповноважений проводити оперативно-технічні заходи; брати участь у перевірці походження інвестицій з метою недопущення процесу укладання і реалізації операторами (власниками) об’єктів критичної інфраструктури угод, що можуть негативно вплинути на безпеку, цілісність, стійкість та безперервність функціонування об’єктів критичної інфраструктури, або спроб використання об’єктів критичної інфраструктури у фінансуванні терористичної та розвідувально-підривної діяльності;

– виключно для припинення розвідувальних, підривних, терористичних та інших протиправних посягань на державну безпеку України, а також при переслідуванні осіб, підозрюваних у проведенні такої діяльності, у будь-який час безперешкодно заходити і перебувати на території та в приміщеннях органів державної влади та їх структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності, а на військові об’єкти, що охороняються, – в установленому порядку».

Для здійснення таких дій необхідний, як мінімум, дозвіл суду, проте про нього не йдеться. Хоча, наприклад, надання СБУ інформації недержавними юридичними та фізичними особами має здійснюватися на підставі статтей 31, 32 Конституції виключно за рішенням суду.

Контррозвідувальні заходи, які здійснюються за рішенням суду, передбачають спостереження за особою та місцем, аудіо-, відеоконтроль за особою та місцем, зняття інформації з телекомунікаційних та електронних інформаційних мереж, негласні обшуки, негласний контроль кореспонденції та інші. Слід зауважити, що за Законом про оперативно-розшукову діяльність ОРЗ, які порушують права людини, можливі тільки за дозволом суду у випадках, коли готується або вчинений тяжкий або особливо тяжкий злочин, і якщо інформацію здобути іншим шляхом неможливо. Контррозвідувальні заходи здійснюються «виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, підривних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах державної безпеки України», тобто підстави просто безмежні, а від суду вимагається надати дозвіл на їх проведення «невідкладно, але не пізніше шести годин» з моменту отримання клопотання про дозвіл «за участю особи, яка внесла клопотання». При цьому відмовити у наданні дозволу суддя може тільки у випадку порушення територіальної підсудності. Як на мене, така процедура отримання дозволу є ні чим іншим як знущанням над суддею.

У змінах до статті 15 Закону «Про боротьбу з тероризмом» посадові особи, залучені до проведення антитерористичної операції отримали право «здійснювати безпосередній доступ до стаціонарних та рухомих систем та приладів радіоконтролю, аудіо, відео та аудіо/відео спостереження, автоматизованих інформаційних, довідкових систем, обліків, реєстрів, банків або баз даних, документів, інших матеріальних носіїв інформації що належать або знаходяться у використанні державних органів, органів місцевого самоврядування, утворених відповідно до закону військових формувань, державних підприємств, установ, організацій, та/або що належать фізичним особам, юридичним особам недержавної форми власності» на території, де вона проводиться. Цікаво, чи є хоч одна європейська спецслужба, яка має такі повноваження? Про законність таких повноважень в Україні можна всерйоз говорити тільки за умови введення воєнного чи надзвичайного стану і застосування статті 64 Конституції.

СБУ тепер може легально використовувати інформацію, відомості або інші персональні дані про особу, що містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі. Законопроект 3196-д забороняє надавати особі інформацію про те, кому передаються її персональні дані, у випадках передачі за запитами органів, що здійснюють оперативно-розшукову або контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом.

А ось працівники СБУ, чиї персональні дані є державною таємницею «у зв’язку з безпосереднім здійсненням ними оперативно-розшукової, контррозвідувальної, розвідувальної діяльності, а також осіб, які претендують на зайняття таких посад, та осіб, які припинили діяльність», підлягають фінансовому контролю у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до СБУ, те ж саме стосується членів їх сімей. Тобто інформація про доходи працівників СБУ є закритою.

Так само закритою є інформація про витрати СБУ. До статті 1 Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» додали таку норму: «Не підлягає оприлюдненню згідно з цим Законом інформація про використання бюджетних коштів, яка є публічною інформацією, доступ до якої обмежено відповідно до закону». А відповідно до статті 8 Закону «Про державну таємницю» засекречується інформація про фінансування розвідки, контррозвідки та оперативно-розшукової діяльності, зокрема, за статтями 4.5.1 та 4.5.2. «Зводу відомостей, що складають державну таємницю» таємними є відомості про «фінансування забезпечення спеціальними та основними засобами, озброєнням, військовою технікою». Отже, фінансовий контроль за діяльністю СБУ, який здійснюється Рахунковою палатою, переведений у площину охорони державної таємниці, тобто є закритим для громадськості.

 

На цю тему: СБУ не должна расследовать преступления: статистика за 8 лет

 

Негативний вплив на сектор безпеки

Законопроект №3196-д має ще один суттєвий недолік: він надає СБУ повноваження, які належать іншим органам безпеки, створюючи дублювання компетенцій та конкуренцію цих органів, а також надає переваги СБУ порівняльно з іншими органами безпеки.

Наведемо відповідні приклади.

Так, у визначенні структури прикриття в статті 1 законопроекту СБУ ця структура може бути як на території України, так і за кордоном, тоді як контррозвідувальна діяльність здійснюється тільки на території України і дипломатичних установ поза нею. Створювати структури прикриття за кордоном є повноваженням Служби зовнішньої розвідки.

Зміни до статті 24 Закону «Про телекомунікації» передбачають, що «Технічні засоби для зняття інформації з каналів зв’язку та інші технічні засоби негласного отримання інформації, що встановлюються для здійснення відповідними органами оперативно-розшукових та контррозвідувальних заходів, повинні відповідати стандартам і технічним регламентам, які розробляє уповноважений на це законом державний орган». Цим органом є СБУ, і зміни означають, що технічні засоби мають встановлюватися виключно СБУ. Це кореспондується з п. 11, п.16 ч.1 статті 11 законопроекту про СБУ, з яких випливає, що СБУ монополізує виготовлення та застосування технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку. Тобто в цих нормах заховане бажання забезпечити зняття інформації з каналів зв’язку виключно в СБУ та обслуговувати таким чином усі інші оперативні підрозділи, як це було раніше.

Підрозділи СБУ, що будуть здійснювати контррозвідувальне забезпечення у сфері боротьби з організованою злочинністю, отримують доступ до централізованих банків МВС та Національної поліції. Ці підрозділи також «взаємодіють на безоплатній основі з інформаційно-довідковими службами Офісу генерального прокурора України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань України, Антимонопольного комітету України, Фонду державного майна України, Рахункової палати України, Державної судової адміністрації України, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, банківських, фінансових та інших органів і установ, користуються інформаційними та аналітичними ресурсами (реєстрами, базами даних), які створюються згаданими вище суб’єктами». Така одностороння перевага в доступі до банків даних навряд чи буде до вподоби іншим правоохоронним органам, які не схильні надавати доступ одне одному до зібраної ними інформації.

Ч.2 статті 24 законопроекту про СБУ передбачає проведення СБУ спеціальних операцій на тимчасово окупованій території чи зоні бойових дій, при цьому тип операцій не визначається. Це створює конкуренцію між СБУ та Збройними силами України, оскільки поняття «спеціальна операція» вживається тільки в Законі «Про оборону» і належить до компетенції Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Можна навести й інші приклади.

 

На цю тему: Как СБУ воюет против пациентов в Украине

 

Контроль за діяльністю СБУ

 

У змінах до статті 10 цього ж Закону про національну безпеку якраз дуже чітко визначені умови для входження до тимчасових консультативно-дорадчих органів – громадських рад при Центральному управлінні СБУ для здійснення громадського контролю за діяльністю СБУ. Члени цих рад «в обов’язковому порядку проходять перевірку, передбачену пунктом 10 частини першої статті 11 Закону України «Про Службу безпеки України», та контррозвідувальне опитування». У п.10 ч.1 статті 11 йдеться про «перевірку осіб у зв’язку з їх призначенням на відповідальні та особливо відповідальні посади в органах державної влади, посади у Службі безпеки України, залученням до конфіденційного співробітництва чи використанням їх допомоги як гласних і негласних позаштатних працівників, оформленням допуску до державної таємниці…». А за змінами до ст. 1 Закону «Про контррозвідувальну діяльність», «контррозвідувальне опитування – опитування особи (в тому числі з використанням поліграфу) на предмет її контактів із представниками (членами) спеціальних служб іноземних держав та їх структур, терористичних організацій, транснаціональних злочинних угруповань».

Тобто до громадського контролю будуть допущені тільки, як говорили в СРСР, «особливо перевірені кадри». Скільки серед членів громадських рад буде конфіденційних інформаторів чи негласних позаштатних працівників СБУ – питання риторичне, відповідь на нього залишу читачеві. Ясно, що за такого підбору членів громадських рад цей механізм громадського контролю буде суто декоративним. До речі, незрозуміло навіщо було додавати цю норму до статті 10 Закону про національну безпеку, якщо вона передбачена п. 5 статті 66 законопроекту про СБУ.

А які ще механізми громадського контролю передбачені? Норму «Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором, виконувачем його обов’язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора заступниками Генерального прокурора» зі статті 7 Закону «Про контррозвідувальну діяльність» видалено, тобто контррозвідувальну діяльність залишають без прокурорського нагляду. За ч.1 статті 67 Закону про СБУ в новій редакції «Нагляд за негласними й іншими слідчими та розшуковими діями функціональних підрозділів Центрального управління і регіональних органів Служби безпеки України здійснюється Генеральним прокурором та уповноваженими ним прокурорами у порядку, визначеному законом», але ч.2 цієї ж статті проголошує, що «Під час здійснення заходів прокурорського нагляду уповноваженим прокурорам не надаються документи… про методи, сили і засоби оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності Служби безпеки України та виконання нею розвідувальних заходів, планування, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення оперативно-розшукових, контррозвідувальних заходів». Що ж то за контроль буде? Якщо додати, що прокурори не можуть бути призначені на посаду без згоди СБУ (відповідно до змін до статті 39 Закону «Про прокуратуру»), то стає ясно, що і прокурорський нагляд за діяльністю СБУ зведений нанівець. Чесно кажучи, він і раніше був непомітним.

Важко що-небудь сказати про контроль Президента за діяльністю СБУ. В цій частині закон про СБУ фактично не змінюється. Контроль здійснюється спеціально призначеними Президентом посадовими особами. Повноваження цих посадових осіб визначаються Положенням, яке затверджується Президентом України. Ані Положення, ані слідів діяльності цих посадових осіб ми не бачили, і, мабуть, не побачимо, бо законопроект про СБУ жодним чином це не конкретизує.

Єдина новація у питанні контролю стосується щорічного письмового звіту про діяльність СБУ, який за чинним законом Голова СБУ подає парламенту та Президенту. У законопроекті уточнено, що звіт має бути затверджений не пізніше 1 квітня і протягом 3 діб переданий Президенту, проте законопроект не передбачає санкції за неподання звіту. Протягом 3 діб з дня передачі річного звіту Президенту СБУ «оприлюднює інформацію про напрями та основні результати своєї діяльності за звітний період, а також стан доброчесності співробітників та працівників Служби безпеки України («Білу книгу»)». Протягом місяця з дня затвердження профільний парламентський комітет – з питань національної безпеки, оборони та розвідки – проводить комітетські слухання, на якому заслуховує Голову СБУ і затверджує обґрунтований висновок. Голова СБУ може бути звільнений з посади «за поданням Президента України у випадку визнання Верховною Радою України роботи Голови Служби безпеки України незадовільною за результатами його щорічного звіту про діяльність Служби безпеки України із зазначенням чітких причин та підстав такого рішення (якщо він перебував на цій посаді не менше року)».

Як на мене, механізми контролю за діяльністю СБУ, передбачені законопроектом № 3196-д, є бідними та недостатніми і потребують суттєвого вдосконалення.

 

На цю тему: Офис Президента: в обьятьях ФСБ

 

Висновки

Поспіхом ухвалені в першому читанні законопроект про СБУ та зміни до 36 законів значно розширили область діяльності та повноваження СБУ. Якщо законопроект 3196-д буде ухвалений в цілому, то СБУ буде контролювати призначення державних службовців категорій «А» і «Б», прокурорів, суттєво впливати різними шляхами на діяльність державних органів та бізнесу, грубо втручатися у виборчий процес та діяльність телерадіоорганізацій. Вкрай нечітко та неконкретно сформульовані визначення деяких основних понять залишають великий простір для зловживань. Нові повноваження СБУ грубо порушують права людини, зокрема, право на свободу та особисту недоторканність, право на приватність, право власності та інші. Водночас стають законними дії, які СБУ давно незаконно вчиняла: блокування Інтернету, перехоплення телекомунікацій та інші. Багато які повноваження СБУ дублюють повноваження Ради національної безпеки та оборони, Служби зовнішньої розвідки, Збройних сил, ДБР, МВС та Національної поліції, створюючи конкуренцію органів безпеки. Водночас сама СБУ залишається безконтрольною та безкарною, навіть існуючі бідні механізми контролю за її діяльністю зведені нанівець, а дані про витрати СБУ та доходи усіх її працівників включно з Головою СБУ є закритою інформацією.

Фактично законопроект №3196-д під оплески тих, хто вітає нас з довгоочікуваною реформою спецслужби, легалізує перетворення її на радянський КГБ. Чи прочитали депутати парламенту, за що саме вони проголосували?

 

Євген Захаров,  опубліковано на сайті Харківської правозахисної групи


На цю тему:

 

 

 

 

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  [email protected]