Судова реформа: українці та Захід – за, оточення Зеленського – проти

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Українці практично не довіряють судам: менше довіри мають тільки російські медіа, свідчать останні опитування. Тому про судову реформу говорять і громадянське суспільство, і Захід. Чому судова реформа в Україні зупинилася і як її запустити наново?

Українці практично не довіряють судам: менше довіри має хіба що російське телебачення, свідчать останні опитування. В цій ситуації про необхідність судової реформи синхронно говорять і українська влада, і експерти в Україні, і представники Заходу. Між тим, резонансні справи щодо деяких посадовців свідчать, що влада не має великого бажання реформувати цю сферу, визнають експерти. Чому судова реформа в Україні зупинилася і як її запустити наново, з'ясовувало Радіо Свобода.

Президент України Володимир Зеленський ініціював низку законопроєктів, покликаних реформувати судову систему, і Верховна Рада може розглянути їх у найближчий тиждень.

На цю тему: Глобальна судова реформа почнеться в Україні у 2021 році - Зеленський

«Голосування парламенту за ці документи посилить принцип верховенства права та активізує трансформацію українських судів в інтересах народу. Як наслідок, суспільство відчує справедливість від роботи судів в Україні», – мовиться на сайті глави держави.

Ідеться про такі законодавчі зміни:

  • Рішення центральних органів виконавчої влади не можна буде оскаржувати в Окружному адмінсуді Києва, який останнім часом опиняється в епіцентрі корупційних скандалів. Судом першої інстанції для таких справ стане Верховний суд, апеляційною інстанцією – Велика палата цього суду.

  • Обов'язковою стане перевірка на доброчесність нинішніх та майбутніх членів Вищої ради правосуддя (центральний орган суддівського врядування – ред.). А крім того, постійно діючим підрозділом ВРП стане служба дисциплінарних інспекторів, які перевірятимуть українських суддів.

  • До Кодексу про адміністративні правопорушення внесуть норму про відповідальність за ненадання інформації, яку запитує дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя.

Незадовго до цього український прем'єр Денис Шмигаль на зустрічі з керівництвом НАТО запевнив, що для України «боротьба з корупцією та судова реформа є першочерговим пріоритетом».

Втім, українська влада згадала про судову реформу лише після того, як про її необхідність висловилися представники МВФ, Європейський союз та інші західні партнери. На такий збіг у часі звертають увагу експерти, правники та представники громадянського суспільства.

Голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков попереджає, що радіти реформаторським ініціативам Банкової ще зарано: «Ми маємо побачити тексти законопроєктів у Верховній Раді та почитати їх. Тоді зможемо зрозуміти, чи це робота у правильному напрямку, чи знову імітація».

Наразі найуспішнішим етапом судової реформи в Україні фахівці та міжнародні партнери називають запуск Вищого антикорупційного суду, всю законодавчу базу для якого створили за попередньої влади.

Яка користь від судової реформи, або «Чому Україна досі не в НАТО»

В пандемійний 2020 рік тема судової реформи опинилася на периферії уваги українських політиків. Але останнім часом про необхідність перезавантажити судову систему Україні нагадують практично звідусіль.

Нагадали українській владі про судову та інші реформи:

  • Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, він наголосив: «Зараз фокус має бути на реформи... Це добре для самої України, незалежно від НАТО. Але, до того ж, чим більш успішна буде Україна у втіленні реформ, тим ближче Україна наближається до членства в НАТО», – відповів Столтенберґ Радіо Свобода у зв'язку з нещодавніми словами Володимира Зеленського, який звертався до президента США Джо Байдена з запитанням: «Чому ми досі не в НАТО?».

  • Міжнародний валютний фонд. Після того, як місія МВФ поїхала з України, не анонсувавши наступних траншів фінансової допомоги, представник фонду Йоста Люнгман зауважив, що у переговорах МВФ з Україною одними з дискусійних питань була судова та антикорупційна реформи. Раніше в меморандумі з МВФ Україна пообіцяла: перевірити доброчесність всіх нинішніх членів ВРП і створити нові правила для перевірки її майбутніх членів на чесність. І друге – забрати в Окружного адмінсуду Києва право розглядати рішення центральної влади.

Між тим, колишній міністр економіки, а нині радник голови ОП Тимофій Милованов зробив у соцмережах різкі заяви, що співпраця нібито призупинена саме через МВФ, тоді як Україна зобов'язання виконала.

  • Посол ЄС в Україні Матті Маасікас. Він заявив, що Європейський союз повністю підтримуватиме судові реформи, важливі для євроінтеграції України та для її інвестиційного клімату. І назвав найважливіші кроки: перевірка доброчесності членів Вищої ради правосуддя та прозорий відбір членів до Конституційного суду.

  • Представники країн «Групи семи». Вони мали низку зустрічей з українською владою та експертами, на якій запропонували дорожню карту судової та антикорупційної реформ.

  • Верховний представник ЄС з закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель. Під час Ради Асоціації Україна – ЄС він закликав Україну братися до судової реформи у першу чергу.

«Якби я обирав тільки одну – не три, а тільки одну, – я б вказав на реформу судочинства. Це мати всіх реформ. Не можна робити вигляд, що маєте верховенство права, права людини, що завгодно, – без незалежної і ефективної судової системи. Це серцевина демократичної країни: розподіл владних повноважень і незалежна судова система. Без цього важко й намагатися боротися з корупцією», – наголосив Боррель.

Українські суди – у самому кінці списку тих, кому довіряють українці, свідчить цьогорічне опитування Центру Разумкова на замовлення Офісу Ради Європи в Україні.

Повністю довіряють українському судочинству 1,7% опитаних, «скоріше довіряють» – 11, 3%. Меншою є довіра хіба що до політичних партій та російських ЗМІ, свідчить опитування.

Відтак користь від продовження судової реформи є очевидною не лише для західних дипломатів, а й для українських експертів, правників та громадських активістів.

Ті з них, з ким спілкувалося Радіо Свобода, говорять про таку користь від судової реформи.

  • Швидший рух України до НАТО та ЄС. Угоди України з обома структурами передбачають реформи в цьому напрямку. А в НАТО дають зрозуміти: без судової реформи говорити про вступ до альянсу зарано.

Україна має виконувати ці міжнародні зобов'язання, частина з яких навіть внесена до українського законодавства, наголошує заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

«Якщо ж Україна їх не виконуватиме, то не виконуватимуться і зобов'язання з іншого боку, зокрема і щодо надання фінансової допомоги», – попереджає експерт.

«Серйозної підтримки в міжнародних структурах не варто очікувати, якщо питання судової реформи не буде вирішене», – зауважує у коментарі Радіо Свобода голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков.

  • Фінансова допомога від донорів. Український бюджет дефіцитний. Так, у 2021 році кожну п'яту бюджетну гривню не вдасться взяти з податків, приватизації чи інших державних доходів. Хіба що позичити або надрукувати, наголошують фахівці.

Найменші відсотки – за пільговими кредитами МВФ, ЄБРР та Світового банку. Але є інша сторона медалі: вони дають гроші лише в обмін на реформи. Через гальмування судової та антикорупційної реформ український уряд впродовж останнього року позичає гроші під значно вищі відсотки: наприклад, через ОВДП та євробонди.

  • Сприятливий інвестиційний клімат. Інвестори майже не йдуть до країн, де судова система ненадійна та не може захистити їхню власність. Тому фактор правосуддя включають до міжнародних рейтингів інвестиційної привабливості країн світу.

З країною, в якій правосуддя немає, ніхто не хоче мати справу, вважає виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.

«Останні два місяці в Україні були найбільш показовими: згадаймо ту ж справу Татарова. І рішення в таких голосних справах можуть свідчити про дуже погану тенденцію: якщо в країні немає верховенства права, то з такими країнами міжнародні фінансові інституції не працюють», – попереджає Андрій Боровик.

​Гендиректор української інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала днями заявив в інтерв'ю «Голосу Америки»: «Зараз ми бачимо, що з кінця минулого року знову відновився інтерес інвесторів до України. Тож очікуємо, що через різке зростання економіки в цьому і в наступному році коло інвесторів, які почнуть вкладати реальні гроші в Україну, збільшиться».

  • Зменшення рівня корупції та захист прав людини. Про те, що боротьба проти корупції та за права людини «дуже ускладнена», Україні постійно нагадують західні дипломати.

Українські експерти ж заявляють, що суди в Україні множать корупцію: фактично в судовій владі існує така собі «суддівська мафія».

«Друге дихання» для реформи: з чого почати

Посли «Групи семи» пропонують Україні зрушити з мертвої точки судову реформу, зробивши кілька важливих кроків:

  • Гарантувати, щоб кандидати на ключові посади в судові і правоохоронні органи призначалися прозоро.

  • Тимчасово збільшити кворум для ухвалення рішень Конституційного суду, доки його не буде реформовано.

  • Посилити вплив міжнародних експертів на призначення суддів КСУ, а також «посилити дисциплінарну відповідальність та етичні вимоги до суддів».

  • Терміново провести реформу Вищої ради правосуддя.

  • Перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Ці тези частково перегукуються з останніми законодавчими ініціативами Зеленського, посли «Групи семи» і самі це визнають. Втім, практика роботи Верховної Ради показує: поява надважливого реформаторського законопроєкту і підтримка його президентом аж ніяк не гарантує, що його оперативно ухвалять та якнайшвидше втілять у життя.

Більше того, частина українських медіа доводить, що глава держави не пропонує тотальну судову реформу, йдеться радше про косметичні кроки, частина з яких не реформує Вищу раду правосуддя, а навпаки, посилює її.

З чого ж почати, щоб судова реформа в Україні почала приносити результати?

  • Більшість експертів говорять, що успішним прикладом був і залишається Антикорсуд, тому підходи до його формування треба масштабувати на всю судову систему.

  • Перезавантажити Вищу раду правосуддя та ВККС, і зробити так, щоб останнє слово за чесністю членів цих органів було за міжнародними експертами. В цьому українські експерти погоджуються з пропозиціями «Групи семи».

«Щонайперше – треба забезпечити доброчесність членів органів суддівського врядування (ВРП та ВККС). Як цього досягти? В меморандумах між Україною і західними партнерами передбачена незалежна комісія за участі експертів- міжнародників, яка зможе перевірити на доброчесність членів цих органів, а також перевірятиме кандидатів», – пояснює Роман Куйбіда. За його словами, цей підхід застосовувався у відборі суддів Антикорсуду, а нині він передбачений для призначення головного антикорупційного прокурора.

На цю тему: Дипломати країн G7 розкритикували переписані законопроекти про судову реформу

Згідно з Конституцією України, Вища рада правосуддя має 21 члена. 11 з них призначають судді, решту – президент, парламент, а також об'єднання адвокатів, правників та прокурорів: по два члени від кожного з цих суб'єктів та професійних об'єднань. Наразі закон не передбачає попередньої перевірки цих кандидатів, яка б відсіяла недоброчесних, визнають експерти.

  • Повноцінна судова реформа буде неможливою, якщо не розірвати кругову поруку суддів, попереджає правник, колишній заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера.

«До Вищої ради правосуддя, згідно з Конституцією, має входити більшість суддів. Але в такому разі вона не спонукатиме формувати незалежні та справедливі суди, виникатиме кругова порука», – попереджає Андрій Магера.

Такий підхід, який Україні пропонують західні партнери, він вважає допустимим у розвинених державах, де судді у переважній більшості заслуговують на довіру. В Україні ж, на його думку, потрібно суворо контролювати доброчесність кандидатів та відсіювати їх за допомогою конкурсів. Якщо ж це не спрацює, каже він, доведеться змінювати Конституцію для того, щоб цей орган ліквідувати. Тоді функції ВРП щодо дозволу на арешт суддів виконуватиме парламент, решту функцій – інші органи влади. «Над цими змінами вже треба думати», – закликає правник.

  • Потрібні зміни до законодавства, оскільки нинішні закони не зобов'язують перевіряти на чесність членів Вищої ради правосуддя, констатує юрист, заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Противники реформи судочинства: хто вони

В Україні, на думку експертів, склалася дивна ситуація: пересічні українці практично не довіряють судам. Отже вони, як виглядає, обома руками підтримають докорінну зміну судової системи.

Про таку зміну українській владі нагадують всі представники Заходу, які сприяють українським реформам. Реформу судочинства декларують і уряд, і президент. Водночас після запуску Антикорсуду в 2019 році похвалитися на цій ниві особливо нічим, зазаначають експерти.

Що (або хто) в такому разі блокує судову реформу?

Експерти згадують тут кілька моментів.

  • В оточенні президента є група осіб, яка категорично проти судової реформи, і глава держави часто зважає саме на її рекомендації (стверджує Михайло Жернаков).

«Запитання про те, чому реформа не відбувається, треба адресувати Володимиру Зеленському. Бо поки що він слухає тих, хто зацікавлений в знищенні реформ. Зеленський має сам розібратися з цими речами», – закликає Михайло Жернаков.

(Про відсутність на це політичної волі говорять також Андрій Боровик, Андрій Магера та Роман Куйбіда).

  • Сама судова система не зацікавлена в тому, щоб її реформували, каже Андрій Боровик.

  • «За останні 10-20 років в Україні склалася така собі суддівська мафія, яку найбільше влаштовує те, що було до першої спроби реформи у часи Порошенка. Їх тоді взагалі ніхто не ганяв, вони класно жили», – пояснює він.

  • Найбільші українські олігархи не зацікавлені у судовій реформі – їх здебільшого влаштовує статус-кво (говорять Андрій Боровик і Роман Куйбіда).

«Блокують реформу сили, пов'язані з олігархами і з владою. Вони гальмують ухвалення будь-яких реформаторських законів. Це вигідно владі – вона може здобувати ті судові рішення, які їй необхідні, – пояснює Роман Куйбіда. – Саме тому визначальну роль у реформі повинні мати міжнародні експерти. Бо вони не представляють ті корпоративно-мафіозні клани, які є в Україні і вплив яких досі було неможливо зруйнувати».

Найважливіше у реформі судочинства – не формальні зміни в системі, не статки суддів, а те, які рішення вони виносять; а цю річ можна змінити не менше ніж за 5-10 років, попереджає Андрій Боровик.

«Але треба зробити перший крок, очистивши ВРП і ВККС, які далі зможуть поширювати принцип доброчесності суддів»,– пропонує експерт.

На цю тему: Судова влада покидьків: свідчить Павло Вовк

У цих речах взагалі не можна зволікати: Україна уже втратила понад рік, і немає гарантії, що не втрачатиме час надалі, попереджає Андрій Боровик.

Наприкінці минулого року посли країни G7 мали зустріч із президентом Володимиром Зеленським, під час якої просили забезпечити чесний і прозорий відбір суддів КСУ.

27 жовтня 2020 року Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суди.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході: пролунали заяви про те, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України. 15 грудня Рада відновила повноцінну роботу НАЗК.

Євген Солонина,  опубліковано у виданні  Радіо Свобода

«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»


На цю тему:

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  [email protected]