Типова СБУ. Сергій Семочко: таємниці керівника економічної контррозвідки Служби

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Нерухомість на понад 200 мільйонів гривень, родичі з російським громадянством та бізнесом у Криму. Та та 200 смертей на совісті, якої, схоже, нема. Біографія «засекреченого» контррозвідника СБУ, який став заступником голови Служби зовнішньої розвідки.

Розслідування Лесі Іванової «Розвідкою по нирках» для програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом».

Сергій Семочко — керівник економічної контррозвідки СБУ, потім очільник столичного управління СБУ, а нині перший заступник керівника Служби зовнішньої розвідки. Другий розвідник в країні. Людина-загадка. Ще рік тому навіть його фото було неможливо відшукати. Хоча листи за його підписом кілька років тому зупинили закупівлі життєво необхідних ліків у всій країні.

На цю тему: Порошенко назначил новых глав областных управлений СБУ с удивительными биографиями

Контррозвідкою по нирках

Життя хворих на ниркову недостатність залежить від кількох мішків із 2 літрами препарату, яким щоденно промивають організм від токсинів. Таке лікування — дороге, тож його гарантує і закуповує для хворих держава.

«1 процедура коштує близько 250 грн. До 4 процедур на добу, 365 днів на рік. Тобто лікування 1 людини понад 300 тис гривень. Ось це лікування державі обходиться більше чверті мільярда гривень на рік», — розповідає редактор інтернет-видання «Наші Гроші» Юрій Ніколов.

Загалом у світі є два найбільших виробників діалізних препаратів: американці Baxter і німці Fresenius. Перші історично переважають на світовому і українському ринку. Ліки та засоби їх введення від різних виробників роками вважалися не взаємозамінними. Хто чим почав лікуватись, той тим і продовжував.

Тож чиновники від медицини роками закуповували ті препарати, якими вже лікувалися пацієнти. Для цього виписували тендери під конкретного виробника. Формально це була «схема» — вимоги тендерної документації підганяли під потрібну фірму. Але з огляду на медичний аспект ця практика існувала багато років і існувала цілком спокійно.

Аж поки нею раптом не зацікавилося СБУ. На облздрави в 16-17 році посипалися листи від економічної контррозвідки за підписом особисто Семочка.

По суті він казав лікарям: те, що ви вважаєте не взаємозамінним, можна замінювати. Для посилення ефекту листи інформували про кримінальні провадження по фірмі «Діавіта» — постачальнику американських препаратів, на котрих «сиділа» абсолютна більшість пацієнтів.

У «Діавіті» переконують: і листами, і провадженнями СБУ боролася не за тендери, а за хабарі, бо справи з’явилися після того, як фірма відмовилася платити спецслужбі відкати.

«Їм дуже важливо було показати, що НЕ платити — не можна, — запевняє Сергій Христинченко, директор департаменту «Діалізна терапія» компанії «Діавіта».

Не секрет, розповідає він, що роками фармбізнес в Україні доїв бюджет і косив від податків за допомогою офшорних схем. А СБУ, яка ці схеми знала і бачила, роками доїла фармбізнес — заробляла на тому, що ці схеми ... не чіпала. І займалося цим, каже Христинченко, саме економічна контррозвідка СБУ, котру два роки очолював Семочко.

«СБУ повинні запитати виробника — по якій ціні відвантажував товар на транзитну компанію, а потім запитати, з якою ціною цей товар приходить в Україну. Це видно — ця різниця і є дельта, яка виводиться в офшор. Що робить насправді СБУ? Вони не кажуть „давайте ви так більше не робіть“. А „ви нам заплатіть і далі возіть, ми до вас претензій мати не будемо“. Дистриб’ютор знімає на офшорі колосальні гроші, 700-800 тис — мільйон доларів, це СБУ не побачить суму. Їм простіше СБУ віддати разово 100-150 тис дол. в рік і працювати далі. І вовки ситі і вівці цілі».

На цю тему: Глава СБУ Грицак советовал Гройсану не закупать лекарства через ЮНИСЕФ и ПрООН. Документ

З 2015 року цей постачальник возить препарати напряму від виробника. Тоді ж і привід платити відкат СБУ відпав. А от в СБУ з’явилися питання до діалізних закупівель саме у цього постачальника.

«Приходило з управління контррозвідки людей 7-8, якщо не 12, — згадує Христинченко. — Важливі прізвища тих, хто їх посилав, а посилало їх керівництво департамента. І листи — вони підписані однією й тією ж людиною, яка очолювала це Головне управління контррозвідки СБУ».

Доки СБУ під керівництвом Семочка «воювало» з замовниками і постачальником за відкат — закупівлі просто зупинилися.

Володимир Гончарук, хворий з нирковою недостатністю, на діалізі вже 12 років. Йому півтора місяці не видавали необхідний для діалізу препарат. Протримався лише тому, що навчений попередніми перебоями із постачанням — мав запас. Так вижив сам і так допоміг вижити ще одному знайомому пацієнту.

Але так пощастило не всім: «Ніде його купить не можна було — це держзакупівлі і в продажі в аптеках його нема. Тобто реально його ніде немає. І в той момент чуємо — скоро людям буде каюк. Із інших міст передавали розчини в ті міста, де не було розчинів, бо вже кричали — рятуйте, бо немає, ми помремо. І простроченими мішками користувалися».

Кризу змогли пережити не всі: «Частина пацієнтів, котрі не могли за медичними показниками бути взяті на гемоліаліз або на трансплантацію — загинули. Таких пацієнтів не менше 200», — розповідає Христинченко.

На цю тему: Контрразведка и диализные заработки. На кого работает контрразведчик Сергей Семочко?

Копієчка до копієчки або магія СБУшного калькулятора

Озвучені дистриб’ютором діалізних ліків суми хабарів/відкатів, які контррозвідка СБУ роками знімала з бізнесу, не лишали сумніву — ці гроші десь мали осісти. Побачити їх можна було б у деклараціях співробітників СБУ. Але в 2016 р. в СБУ вирішили, що їхні доходи, будинки, квартири, машини і решта — це все «державна таємниця».

Однак ми можемо допомогти заповнити прогалину.

Як вдалося з’ясувати програмі, по місту Семочко пересувається на чорному, наглухо тонованому, Ленд Крузері з номерами, зареєстрованими на неіснуючу людину. Коли Семочко очолював Київське СБУ, цей позашляховик можна було регулярно спостерігати під столичним главком. Можна було б припустити, що автомобіль службовий. Але ні — відколи Семочко перейшов у Зовнішню розвідку, цей же позашляховик почав регулярно з’являтися у офісі розвідників.

Навряд чи СБУ-шники подарували розвідникам Семочка з приданим. Але звідки тоді у пожиттєвого чиновника ніби як свій Ленд Крузер на номерах прикриття? А може є іще щось чим він користується, хоча офіційно не володіє?

Так, є.

За спостереженнями програми, Ленд Крузер щоранку приїздить забирати свого пасажира в закрите котеджне містечко у престижному районі Конча-Заспа під Києвом. Щоразу паркуючись під одним і тим же будинком.

Добротний будинок на 333 квадрати. Офіційно його в лютому 2016 року придбала жінка на ім’я Тетяна Лисенко. Тут же в Козині, неподалік, є ще два величезних будинки, нещодавно оформлених на її дочку. Але про них пізніше. Для початку — ким Тетяна Лисенко доводиться Сергієві Семочку?

Ще у 2013 році вони приватизували сусідні ділянки під Ялтою, де, нагадаємо, Семочко працював до анексії. Але ці двоє — більше ніж сусіди. Ще давніше за адресою Лисенко у Ялті був приписаний Семочко Андрій Олексійович. За низкою ознак (однакові прізвища, по-батькові, місце народження, географія переїздів: Енергодар — Ялта — Київ) найвірогідніше Андрій — брат Сергія Семочка.

Окрім цього в соцмережах дітей Лисенко від першого шлюбу — постійно фігурує ще третя дитина, хлопчик, якого вони називають братом.

В Інстаграмі цей хлопчик має ім’я Ілля, а у ВКонтакті зараз підписаний як Ілля Лисенко. Однак, якщо погортати історію аканту на кілька років назад — виявиться, що раніше «Ілля Лисенко» називався «Ілля Семочко». У ВКонтакті є ще щонайменше три акаунти «Ілля Семочко» і вони пов’язані з цим спільними друзями і днем народження.

На цю тему: Розкрито грандіозні махінації у медичній галузі Сергія Сьомочко, типового зрадника з СБУ (ВІДЕО)

Чому це важливо? Тому що, за даними майнового реєстру, у 2011 р., в Ялті, Кримський главк СБУ видав Сергієві Семочку квартиру. Приватизував її він навпіл — з Семочком Іллею Сергійовичем, тобто — сином. Найвірогідніше, це і є той самий Ілля Лисенко/Семочко, котрого нині називають братом діти Тетяни Лисенко.

Ці докази дозволяють зробити висновок, що Тетяна Лисенко є дружиною — офіційною чи неофіційною — Сергія Семочка. А Анастасія Лисенко (у шлюбі Котон), Станіслав та Ілля Лисенки — перебувають з розвідником-сбушником у родинних стосунках. І яскраво висвітлюють його справжній майновий стан.

Тут же, в Конча-Заспі, неподалік від будинку Тетяни Лисенко, падчерка Семочка Анастасія зимою 17 року купує ще один. І ми навіть знаємо, скільки він міг їй коштувати.

Восени 2016 року наша програма розповідала про нерухомість іншого відомого СБУшника, екс-очільника управління по боротьбі з корупцією — Юрія Артюхова. Аби зрозуміти, скільки міг коштувати такий маєток — порівнювали його з сусідами. Тоді й виявилося, що будинок зліва від Артюхова — якраз продавався. Продавався він за два мільйони доларів. І буквально через півроку саме цей будинок придбала Анастасія Котон. Сусідкою через паркан від одного СБУшного топа, стала родичка іншого СБУшного топа.

Однак будинок за 2 млн дол — не найдорожче, що придбала тої зими Анастасія. Неподалік є ще одне цікаве закрите містечко.

Тут мають будинки: екс-міністр транспорту Євген Червоненко, син екс-мера Києва Леоніда Чорновецького Степан, Павло Барбул — донедавна голова «Спецтехноекспорту». Це одне з найжирніших підприємств українського оборонного комплексу. Поставки зброї, валютні контракти, низка кримінальних проваджень за підозрою в дерибані сотень мільйонів бюджетних коштів. Одразу після звільнення Барбула, на його мати записали цей будинок площею 435 кв.м. І це все одно у півтора рази скромніше за третій будинок родини Семочко-Лисенків.

В січні 2017 року, маєток на майже 700 квадратів прямо навпроти Барбулів викупила все та ж падчерка Семочка.

На фото Анастасії та Станіслава щонайменше тричі за останні три роки з’являється яскраво-блакитний гелікоптер. Наприклад фото, зроблене під Одесою на виноробні ШАБО: «С винзавода уезжать с пустыми руками — плохой тон». Переліт маршрутом Київ-Одеса на сайті фірми-експлуатанта коштує від 4 до 6 тис дол.

Підсумуємо. Три будинки в Козині — дуже грубо це близько 8 мільйонів доларів. Ленд Крузер на «непробивних» номерах і недешеві польоти на гелікоптері. А тепер найважливіше питання: звідки це все взялося? Чи є хоч якесь зрозуміле джерело таких статків, окрім «дахування» фармацевтичних компаній?

Ми проаналізували доходи всієї родини за останні 8 років і не знайшли жодного реалістичного легального джерела.

Тетяна Лисенко. Батьки бізнесу не мали. Сама за даними відкритих реєстрів у Криму мала ФОП, тур фірму ПП «Ялта-Холідей», дві непафосні квартири і вже згадану земельну ділянку під Ялтою. Земля переписана на сина, квартири за даними і українського, і російського реєстрів — власника не змінювали, а отже офіційно — також не продавалися. А якби й продавалися, то за нинішніми цінами — принесли б не більше 200 тис дол доходу. Загалом за останні 8 років Лисенко заробила близько 135 тис дол, при чому все до 2014 року, надалі офіційного доходу не було. Вказана сума — це приблизно 1/10 будинку, який на Лисенко оформили.

Дочка Анастасія Котон. Вік — 30 років, останні кілька — доглядає за дитиною. Офіційно працювала до 2014, за останні 8 років загалом заробила близько 59 тис дол. Вказана сума — це приблизно на балкон у одному з двох будинків, який на неї оформили.

Зять Володимир Котон. Також навряд би міг бути спонсором оптової закупівлі будинків у Конча-Заспі. Його батьки — приватні підприємці в Криму (роздрібна торгівля в магазинах). Сам за останні 8 років офіційно заробив півтори тисячі гривень.

Старший син Станіслав Лисенко. За останні 8 років близько 18 тис грн. офіційних доходів. Його дівчина (або ж дружина , судячи з сомереж) в Криму має ФОП, надає послуги з манікюру.

Молодший син неповнолітній.

А як що до самого Семочка?

Його особисті офіційні доходи, як і родина, засекречені разом з декларацією. Однак на сайті СБУ досі можна знайти старі декларації найвищого керівництва, тож приблизний порядок цифр — зрозумілий.

Наприклад, очільник СБУ Василь Грицак у 2015 році отримав 254 тис грн., це при «найщадящому» курсі долара — 1,5 тис дол./міс. Виходить, що Грицаку знадобилося б 120 років служби на будинок, в якому найвірогідніше живе Семочко.

Перший заступник Грицака Віталій Маліков збирав би на такий будинок 83 роки. А скандальний перший зам-Грицака і головний по боротьбі з корупцією Павло Демчина трудився б ... 138 років.

Це на один будинок. Тож є цілком обґрунтовані сумніви, що офіційної зарплатні Семочка вистачило б на три.

І власна родина йому теж не допомогла б. Батьки сбушника бізнесу ніколи не мали, в Енергодарі були приписані у звичайній «панельці». Два роки тому мама переїхала ближче до синів — придбала скромну однокімнатну квартиру в передмісті столиці Ірпіні. Брат Семочка з дружиною займається страховками, живе в селі під Бородянкою і їздить на «Октавії» ... і , здається, на цьому теж можна завершувати.

Курка чи тризуб: надійний тил замголовного розвідника

Де наразі частіше мешкає родина Лисенків-Котонів — сказати важко. Судячи з їхніх соцмереж, після окупації вони постійно курсують між Києвом та анексованим Кримом.

У серпні Інтернет-видання ОРД опубікувало копії російських паспортів — нібито виданих Тетяні Лисенко, Анастасії Котон і Володимиру Котону. Копії виглядали цілком реалістично. Формат бланку — відповідав формату російського паспорта. Фото на них — це й справді Тетяна Лисенко, її дочка та зять. Дати народження також співпадали.

Ми перевірили дані паспортів і можемо обґрунтовано стверджувати — родина заступника головного розвідника України має російське громадянство.

На цю тему: Леденец для СБУ

Хоча МВС РФ відмовились підтвердити паспортні дані за нашим запитом, ми верифікували їх на сайті податкової служби Росії. Там за номером паспорта, ПІБ і датою народження можна дізнатися — чи існує валідний паспорт з такими даними, та чи надавався його власнику індивідуальний податковий номер.

За даними Федеральної потаткової служби РФ, Тетяні Лисенко і її зятю — російський ІПН присвоєно. Це означає, що російські паспорти з такими персональними даними — існують. За номером оприлюдненого паспорта, нібито виданого дочці, ІПН не пробивається.

Окрім цього в Єдиному реєстрі юридичних осіб РФ знайшовся витяг на повного тезку Станіслава Лисенка з Ялти (старший син Лисенко), де він також зазначений громадянином Росії. Такі ж витяги ЕГРЮЛ видає — на дружину і тещу Станіслава, і на батьків Котона. Тобто загалом 8 родичів з підозрою на подвійне громадянство. Подвійне, в котрому друге — це громадянство країни, з якою Україна вже п’ятий рік воює.

_ _ _ _ _

На запит програми про коментар Сергій Семочко прислав письмову відповідь, у якій зазначив, що питання про родинні зв«язки з Лисенко це конфіденційна інформація про його особисте та сімейне життя. Пояснень щодо природи цього звязку, походження майна та громадянств РФ Семочко не надав.

Опубліковано у виданні  Bihus.info


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com