«А якби в бою?!.»

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Чесне інтерв’ю командира найкращого танкового взводу ЗСУ, який знову останній на змаганнях НАТО. Після повернення з Німеччини капітан Роман Багаєв із 14 омбр розповів , як на Strong Europe Tank Challenge у їхніх Т-84 клинили механізми заряджання, горіла проводка та що з цим буде далі.

Після повернення з Німеччини капітан Роман Багаєв із 14 омбр розповів «Новинарні», як на Strong Europe Tank Challenge у їхніх Т-84 клинили механізми заряджання, горіла проводка та що з цим буде далі.

В тему: Горить проводка і ходить ходором гармата: військові показали танки, отримані для змагань у Німеччині

Другий рік поспіль українські танкісти з 14-ї волинської механізованої бригади ЗСУ брали участь у міжнародних змаганнях Strong Europe Tank Challenge на полігоні 7-ї армії США в Баварії. І тоді, й тепер нашу команду очолював капітан Роман Багаєв, чий взвод регулярно визнається найкращим танковим взводом України. Але в Німеччині у змаганнях із натовцями волиняни другий рік поспіль посіли останнє місце. У 2017-му — серед шести учасників, тепер — серед восьми.

Головною причиною минулорічної поразки Багаєв в інтерв’ю «Новинарні» називав незнання натовської специфіки, проблеми з мовою та відставання в тактиці. Казав, врятувало лише те, що старий Т-64 хлопці знали вздовж і впоперек.

Цього року причиною невдачі стали новоотримані танки Т-84 — значно сучасніші, ніж «шістдесят четвірки». Та якраз механіка цих «оплотів» підвела українських військових у перший же день змагань, спричинивши кпини російських і «сепарських» ЗМІ.

Військові вже повернулися в Україну. Комроти Роман Багаєв розповів «Новинарні», хто винен і що саме зламалося в танках; чим ці Т-84У кращі, ніж Т-64; як узагалі проходили змагання в Графенвері та коли «допиляні» «вісімдесят четвірки» можуть поїхати на Донбас.

Також Роман надав «Новинарні» ексклюзивні відеозаписи зі змагань — ті самі, де зафіксовано, як клинить механізм заряджання Т-84, іскрить проводка (танк ледь не згорів) та ходить ходором гармата.

Багаєв вибачається за нецензурну лексику в кадрі, але, мабуть, на таку ситуацію в армії інакше й не відреагуєш.

В тему: Битва за донецкий аэропорт — мифы и реальность

Адже ситуація дуже відповідальна, а через брак, допущений харківським заводом ім. Малишева, рік підготовки — нанівець.

«А якби в бою?» — резонне питання між матюками.

Це не «розгін зради» — це сигнал для роботи над помилками, яку слід обов’язково провести.

І, звісно, відповідь тим, хто вже встиг звинуватити у всіх гріхах Багаєва та його підлеглих, які пройшли АТО.

Капітан Роман Багаєв

Досьє «Новинарні»

Роман Багаєв,

позивний «Тюльпан»

27 років.

Кадровий військовослужбовець 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ (м. Володимир Волинський).

Капітан, командир 1-ї танкової роти.

У вересні 2016-го та 2017 року вигравав змагання на кращий танковий взвод Збройних сил України.

Народився у Криму, мешкав на Полтавщині, потім — у Харкові.

За рік до початку АТО за перерозподілом із Харкова потрапив до 51-ї волинської бригади, замість якої у грудні 2014-го сформували нову 14 омбр.

Воював в АТО також у складі батальйону спецпризначення «Колос».

За участь у бойових діях нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Несправності — з першого ж дня, хоча техніки із заводу Малишева не вірили

— Романе, у скількох членів нашої команди був досвід минулорічних змаганнях?

— Із дванадцяти людей лише п’ять брали участь у Strong Europe Tank Challenge 2017. Більшість їхала вперше.

— Які найважливіші етапи були на змаганнях? Що вдалося і не вдалося на цих етапах?

— Ключові — це «танковий взвод у наступі» і «танковий взвод в обороні». За них можна було набрати по 500 балів.

Підсумкова таблиця SETC 2018

А нічого не вдалося зробити. Ми поїхали на чотирьох Т-84. Під час «операції в наступі» вистрілив лише один танк. На решті трьох снаряд або не до кінця загрузився в гармату, або не спрацювали датчики.

Система показала, що танк не до кінця зарядився, тому гармата з гідростопора не знялася. Хоча насправді він зарядився, але пустий лоток не до кінця опустився — на одному танку вручну опускали.

На інших довелося вручну розштопорювати прицілом-дублером, тобто знімали гармату з гідроштопора через дубль.

УВАГА! Нецензурна лексика!

— Поясніть...

— Коли завантажується снаряд, гармата автоматично стає на кут заряджання, вона стає на гідростопор. Там є датчики, які відображають кінець кожної операції і передають сигнал далі. Гармата стоїть на куті заряджання, клин відчинений, гармата стоїть на гідростопорі, снаряд досилається. Якщо закривається клин — спрацьовує датчик, який відображає, що опустився важіль із пустим лотком, клин зачинений. Тоді спрацьовує датчик, з гідростопора знімається гармата — можна керувати.

У нас у трьох танках гармати були на куті заряджання, тому що не до кінця спрацювали датчики.

Також у двох танках підвела система керування вогнем — не було стабілізації гармати. Після кожного пострілу вона була рухома: пульт керування не чіпаєш, а вона трясеться.

Як із цим влучати на 1,5 км?...

УВАГА! Нецензурна лексика!

— Несправності почалися відразу?

— Так, це сталося в перший же день. Ми набрали 208 балів із 500.

На кожен танк давали по десять снарядів, всього на чотири танки — сорок. Ми змогли вистрілити лише 16 снарядів із 40.

На інших етапах змагання ми набрали багато балів, але стрільба нас підвела, а це було найголовніше.

— Виходить, провина за невдачу лежить насамперед на харківському заводі імені Малишева, де готували ваші Т-84. Представники заводу були з вами на змаганні? Намагалися ремонтувати?

— Були. Робили те, що могли.

Але спочатку вони нам не вірили, казали, що не може такого бути. Та під час наступної стрільби я зняв усе на відео, і вони намагалися ремонтувати. Але механізм заряджання так і не вдалося відремонтувати. Датчики постійно «вилітали» через кожні п’ять пострілів.

Іскрить ізоляція. УВАГА! Нецензурна лексика!:

П’ять пострілів — це ще добре, бо може зробити і два. Так було на етапі «операція в обороні». Там було 28 мішені. Ми вибили 21, а один танк залишили на прикриття — надіялися, що він вистрілить наприкінці. І от всі танки відстрілялися, підіймають три останні мішені — а в танка, на який ми сподівалися, «вилітає» МЗ (механізм заряджання — «Н») і він не може стріляти. Мішені ми обстріляли з кулеметів, але це не рахується...

В результаті дві країни вибили по 24 мішені, одна — 22, ми — 21, решта — по 20.

«На заводі сказали — навчання не проплачене»

— Коли ви почали готуватися до змагань? На яких танках?

— У січні ми вже були в Харкові на полігоні. Дізналися, що виступатимемо на Т-84.

Техніку прийняли нескоро. Один танк дали в березні. Ми з нього вистрілили п’ять разів, МЗ вийшов з ладу, його забрали на завод.

На заводі навчати нас не хотіли — сказали, що навчання не проплачене. Раз допустили на тренажери.

— У чому тоді полягали тренування?

— Якщо минулого року ми не знали програму змагань і тренували стрільбу, то тепер зосереджувалися на інших вправах.

У листопаді місяць вчили англійську у Львівській академії Сухопутних військ. Звісно, це мало для англійської, але проблем з іноземною вже не було. Ми мали лише одного перекладача, і це було більш ніж достатньо.

За весь час тренувань ми один раз стріляли усім взводом. Решту часу — не було чотири готових танки, щоб взводом могли поїхали тренуватися.

Можливо, тому злагодженість екіпажу була, але злагодженості взводу не було.

Є один танк, і всі на ньому стріляють. Але кожен має звикнути до свого танка.

— Тобто танки не встигли обкатати?

— Останній танк ми прийняли, вже коли грузилися на трали і їхали в Німеччину. З двох танків ми встигли постріляти.

Настріл машин станом на квітень: перший танк — 40 снарядів, другий — 99, третій 26, четвертий — 36, п’ятий — 13 снарядів.

В тему: Доброволец Владимир Компаниченко: «Я горжусь этим прозвищем — «киборг»

Із другого танка 50 снарядів стріляли не ми, а комісія, що випробовувала тепловізор. Решту стріляли ми.

Датчик не працює. Відео:

«Запасні деталі доводилося брати з шостого танка»

— Ви зарано виїхали до Німеччини, тому що там перед конкурсом ще відбувалися міжнародні навчання НАТО Combined Resolve X. Із цих маневрів надходили дуже позитивні звіти про дії наших танкістів — «рейд після дводенної оборони», «вражаючий бій у місті», «підбили кільки «Абрамсів»... Там була можливість постріляти з Т-84 не віртуально, а реально, щоб звикнути до них?

— Постріляти ні, але змогли покататися. І вже тоді щодня в одного-двох танків відмовляли системи управління вогнем, хоча ми насправді ще не стріляли. На одному блоки погоріли — довозили з України.

Перед самими змаганнями [Strong Europe Tank Challenge] була пристрілка, всі танки стріляли. Але в перший же день все пішло шкереберть.

— У вашій бригаді на озброєнні стоять випробувані Т-64БВ. Чому на змагання потрібно було їхати на Т-84У — попередній, не надто надійній версії «Оплоту»?

— Можливо, «згори» була задача показати нові танки «Оплот».

Таких танків, як у нас (Т-84У «Оплот» — попередня версія Т-84 БМ «Оплот» — «Н») у 2001 році виготовили десять штук. Зараз залишилося шість, де ще чотири — не знаю. Вони зберігалися на заводі, на базі зберігання, декілька в 92-й бригаді.

Насправді, коли ми були на заводі, нам казали: «У нас „Оплоти“ [виготовляються на експорт] на Таїланд, зачекайте». За цей час БРЕМ «Атлет» з нуля зібрали, а до наших танків ніхто не мав діла. Ми ходили на завод і просили, щоб їх подивилися.

Зрештою їх подивилися «загально». Систему керування вогнем ніхто не дивився — запускається, і добре. А те, що відбувається після пострілу, нікого не цікавило. У нас навіть не було запасних деталей — брали їх із шостого танка, який перебуває на заводі.

Варто було б передивитися всі блоки, систему керування, паливну систему. Бо на навчаннях паливо у нас текло рікою. Танки 17 років стояли сухі — баки полущилися, полопалися гумові патрубки, що з’єднують паливну систему. Довелося по ходу замінювати.

Правда, зробили модернізацію — встановили тепловізор, встановили ЕОП (електронно-оптичний перетворювач — «Н») третього покоління на приціл командира.

Це агрегат, який повністю входить в систему керування вогнем. Він може дублювати навідника, якщо з ним щось сталося, він може стріляти зі свого місця. Їх встигли встановити лише на два танки. Також камеру заднього виду і драбинки, щоб заходити на танк.

Але все, що вони модернізували, можна було б зробити після змагань і відправити танки на Донбас.

— Ця модернізація стане в нагоді в бою?

— Тепловізор в бою знадобиться. Драбинки — це дрібниця.

Камера заднього виду — це понт, який не потрібен нікому. Вона стоїть збоку, вихлопні гази йдуть якраз на неї — коли машина рухається назад, нічого не видно.

ЕОП на приціл командира з нічним баченням — корисно, але потрібно бодай якесь освітлення, хоча б від місяця. Ми були в лісі — і там нічого не було видно.

GPS встановили.

Не все так погано у нашому танку

— Чим ці танки кращі в бойових умовах, ніж Т-64?

— Набагато кращий двигун. Він настільки потужний, що ми «Абрамсів» і «Леклерків» доганяли.

Відео:

І рух заднім ходом швидкий.

Також на Т-84 є енергоагрегат. Він тихо працює, можна вести вогонь, не запускаючи двигун.

Є модернізації для нічного бою. Водночас, коли я дивився в нічний приціл «Абрамсів», то наш крок вперед здається невеличким.

Насправді, якщо систему керування вогнем налагодити, то вона буде хороша.

Наш танк найнижчий. І в нас на танку є лопата для риття окопу.

У них (натовців) танки не можуть стріляти, коли їдуть вперед, а гармата дивиться назад. Наш може. І для бойової готовності їм треба більше часу.

— Як прокоментували іноземні команди провал наших танків?

— Казали, що механізм заряджання — це і добре, і погано. У «Леопардах», «Абрамсах» немає механізму заряджання. У них є заряджаючий — додаткова людина в екіпажі.

— Представники від заводу зробили якісь висновки після змагань?

— Вони робили доповіді на завод. Немає запасних запчастин на ці танки, тому не знають, як їх ремонтувати. А якщо в бойових умовах зламається, то лишати один і розбирати на деталі для інших?..

«Якби добрали свої бали за стрільбу, у трійку переможців точно увійшли б»

— Які результати ви показали на етапах, де танки не використовували?

— На них максимально можна було набрати 100 балів.

Ідентифікацію техніки ми здали 24 з 30. На момент завершення були другі з чотирьох.

У розвідці набрали 42 бали з 45 і на фініші мали перше місце.

За медичну допомогу і відновлення пошкодженої техніки були на третьому місці: правильно сказали координати, зробили дев’ять рівнів доповіді за стандартами НАТО, викликали вертоліт.

Якби ми набрали свої бали за стрільбу, як у минулому році з Т-64, то в трійку переможців точно увійшли б.

У минулому році ми в обороні набили більше, ніж теперішній переможець (німці — «Н»).

З іншого боку, на Т-64 ми б втратили 50 балів на водінні. Одна з вимог вправи — це їхати на повній швидкості заднім ходом. Т-84 заднім ходом може їхати 35 км/год, а Т-64 — до 4 км/год.

У водінні зараз ми зайняли четверте місце, але з першим різниця була незначна — 20 секунд.

«Челленджери» та «Леклерки» — це швидкі танки, але чомусь відстали від нас.

У радіаційному та хімічному зараженні у нас був другий результат.ґ

«Т-84 тепер наші. Але в підрозділі всі танки мають бути однотипні»

— Ці Т-84 тепер ваші? Стануть на озброєння 14 омбр?

— Їх ще не привезли з Німеччини. Але так, п’ять танків вважаються в нас на озброєнні. Дадуть ще один.

— Це буде шість нових танків. А яка потреба?

— У підрозділі мають бути всі однотипні танки. Потрібно ще чотири.

Але якщо попередні так довго робили, то навіть не знаю, коли з нуля решту зроблять.

У мене два взводи на Т-84, а один — на Т-64. Вони не зможуть виконувати разом бойові завдання через різні швидкості танків.

— Якщо ці шість танків відремонтують і вони будуть у бригаді, коли поїдуть на Донбас?

— Думаю, що після параду на День Незалежності вони будуть на Донбасі. Спершу їх на заводі мають налагодити, а потім випробуємо боєм.

Якраз там і виникне проблема, що у взводах різні танки. Єдиний варіант — одному взводу на Т-64 ставити окремі завдання.

В тему: Украинские танкисты уничтожили российскую ЗРПК «Панцырь»

Фотогалерея зі змагань SETC 2018 (прес-служба ГШ ЗСУ):

Strong Europe Tank Challenge 2018 фінал 6Strong Europe Tank Challenge 2018 фінал 1Strong Europe Tank Challenge 2018 фінал 4Т-84 - танковий взвод в обороні _Strong Europe Tank Challenge 2018 Попкоtank-challenge-2018-4tank-challenge-2018-5tank-challenge-2018-6Strong Europe Tank Challenge 2018 _5Strong Europe Tank Challenge 2018 _3Strong Europe Tank Challenge 2018 _2Strong Europe Tank Challenge 2018 _4Strong Europe Tank Challenge 2018 _1Strong Europe Tank Challenge 2018 фінал 2Strong Europe Tank Challenge 2018 фінал 3Strong Europe Tank Challenge 2018

Ольга Гордійчук; фото: Роман Багаєв і Роман Киричук; опубліковано у виданні Новинарня


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com