Чому Україні не потрібне Каховське море

|
Версия для печатиВерсия для печати

Невідбудова Каховської ГЕС – це очищена дніпровська вода, відновлення флори і фауни, відродження Великого Лугу.

Про це йдеться у статті видання Укрінформ.

Підрив російськими окупантами Каховської ГЕС у червні 2023 року спричинив одну з найбільших техногенних катастроф в історії не лише України, а й світу. Це призвело до масштабних трансформацій ландшафтів у Херсонській та Запорізькій областях. Зруйновані міста і села, евакуація десятків тисяч людей, припинення роботи ГЕС, портів, терміналів та всієї інфраструктури водного транспорту вздовж колишнього водосховища, втрата сотні тисяч гектарів зрошуваних земель…

У липні 2023 року уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт відбудови Каховської ГЕС, розрахований на два роки. За попередніми підрахунками відбудова коштуватиме орієнтовно один мільярд євро, ще стільки ж грошей піде на інші супутні роботи. У березні 2024 року Кабінет міністрів прийняв рішення про консервацію земель Каховського водосховища виключно для потреб відновлення гідротехнічних споруд.

Але яким бачать українські екологи майбутнє колишнього водосховища, чому вони б’ють на сполох і закликають владу не відновлювати Каховське водосховище у його попередньому вигляді. Екологи наголошують: збалансований та сталий розвиток цих територій можливий без відновлення Каховської ГЕС.

Основні свої аргументи вчені виклали на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Природа в окупації – 10 років російської військової агресії проти довкілля», яка пройшла 28–29 березня 2024 року.

НЕ ВАРТО ПОСПІШАТИ З ВІДБУДОВОЮ КАХОВСЬКОЇ ГЕС

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги

Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко вважає урядові рішення про експериментальний проєкт відбудови Каховської ГЕС занадто швидкими і недостатньо обґрунтованими. На її переконання (підкріплене думкою науковців та фахівців екологічної спільноти), вони не відповідають реаліям часу та суперечать екологічному розвитку не лише територій, де відбулося зневоднення Каховського водосховища, а й всього півдня України.

«Адже, коли ми говоримо про Каховську ГЕС і майбутнє регіону, то маємо в першу чергу говорити про реальне. Фантастичні речі нам не під силу. Через глобальні зміни клімату просто немає де взяти 18 млрд куб. води, щоб майбутня Каховська ГЕС почала працювати», – каже вона.

Екологи додають, що у жодній країні ЄС ніхто б не фінансував і не реалізував такий проєкт, як будівництво нової ГЕС та заповнення водосховища розміру Каховського, оскільки витрати, необхідні для такого проєкту, виглядають абсолютно нераціональними порівняно із потребами, які можна задовольнити за рахунок водосховища. Більшість країн ЄС навпаки займаються спуском значно менших водосховищ через їхню екологічну недоцільність і нові не будують.

Нагадаємо, що за ініціативи Президента України створена робоча група під співголовуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака і ексвіцепрем'єра Швеції Маргот Вальстрем, яка включає європейських і світових політиків, які опікуються питаннями довкілля. І ця група високого рівня вже підготувала Екологічний договір для України – компактний документ, в якому викладено всі позиції і рекомендації, що стосуються економіки, соціальної політики, екологічної сфери, інфраструктури, безпеки і, зокрема, сказано й про Каховську ГЕС.

Пані Тимочко акцентує, що одна з 50 рекомендацій, викладених у Договорі від міжнародної спільноти – прочитується так: врахувати думку науковців і громадськості щодо майбутнього Каховської ГЕС, щодо можливості її відновлювати чи не відновлювати.

«І це є дуже важливим посилом», – каже Тетяна Тимочко.

ВІДНОВЛЕННЯ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ПОРУШУЄ ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ – ЕКОЛОГИ

Разом з тим екологи Всеукраїнської екологічної ліги наголошують, що згідно зі 82 статтею Водного кодексу України регулювання річок і створення штучних водойм забороняється споруджувати в басейнах річок водосховища і ставки, загальний об’єм яких перевищує обсяг стоку цієї річки в розрахунковий маловодний рік, який спостерігається 1 раз на 20 років.

Каскад дніпровських водосховищ акумулював до руйнування 43,7 км куб., з них Каховське – 18,2 куб. км води, це значно більше, ніж дозволено за цією статтею Водного кодексу України.

У багатьох країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки зараз існує тренд з демонтування гребель, тобто річки стають вільноплинними. В ЄС демонтовано понад 6 тисяч гребель, у Сполучених Штатах – понад 2 тисяч. Експерти переконані, що Україні теж варто долучитися до цього тренду, аби і наші річки змогли відновити свої природні самоочисні функції, від чого покращиться якість річкової води.

ЗНИКНЕННЯ МАСШТАБНОЇ ВОДНОЇ ПЕРЕПОНИ ВІДКРИВАЄ НОВІ ЛОГІСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ

На переконання українських екологів, надзвичайно важливо фіксувати збитки від екоциду, але не менш важливо думати про подальше відновлення території, яку займало Каховське водосховище.

Кандидат географічних наук, голова Кіровоградської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги Ольга Гелевера зробила масштабний географічний та екологічний аналіз території після руйнації, який було представлено на Всеукраїнській екологічній конференції.

Тож які аргументи на користь невідбудови Каховської ГЕС наводять екологічні експерти:

  • Логістичний потенціал

Каховське водосховище. Жовтень 2023 року. Фото: Дмитра Смольєнка / Укрінформ

Зникнення масштабної водної перепони відкриває нові можливості для відновлення наземних транспортних артерій та транзитного потенціалу регіону. Раніше, щоб потрапити, наприклад, з Енергодара в Нікополь чи Марганець, потрібно було об’їжджати 440 км, зараз можна побудувати мости і з’єднати ці території. Існуючу мережу шляхів можна модернізувати та доповнити новими мостовими переходами через відроджене русло Дніпра.

З точки зору водного транспорту – набагато краще використовувати річку, на якій немає штормів та шлюзів та затримок, пов'язаних з цим. Це дозволить відновити транзитні транспортні коридори, які раніше були перерізані водосховищем. Скорочення відстаней завдяки новим мостам та усунення перешкоди у вигляді величезного водосховища зробить регіон більш привабливим для логістичних компаній та вантажоперевізників. Покращиться зв'язок між лівим і правим берегами Дніпра.

ВІДРОДЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМ ТА САКРАЛЬНОЇ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ТЕРИТОРІЇ ВЕЛИКОГО ЛУГУ

  • Рослинність та екосистеми

Ось так зараз виглядає Каховське водосховище Фото: Владислав Куценко / Facebook

Зараз відбувається стрімке заростання території, завдяки чому вдалося запобігти розпиленню мулів Каховського водосховища, від якого застерігали науковці, адже цей регіон «славиться» пиловими бурями. Під час пилових бур зноситься величезна маса ґрунту, але у вологому ґрунті відбулося стихійне засівання і проростання різних рослин, яке укріпило величезні площі.

На переконання екологів, відновлення екосистем приведе до зростання різноманіття природи: замість майже однотипного біотопу штучних водойм, що займав понад 90% площі, з'являться десятки інших: болотних, лучних, степових, чагарникових, лісових… Зросте поглинання парникових газів, що важливо для виконання Україною зобов'язань щодо декарбонізації; збільшаться популяції багатьох рідкісних видів флори і фауни, включених до природоохоронних списків.

«За кілька років на місці Каховського водосховища виросте той мільярд дерев, про які Президент говорить, що їх треба висадити – вони самі виростуть, лише треба додати зусиль з догляду, прорідження і створення лісових масивів. Цим ми зробимо масштабний внесок у світову кліматичну політику», – впевнена голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

  • Великий потенціал для розвитку туризму

А ще Каховське водосховище 70 років тому затопило сакральну для українців територію Великого Лугу та п’ятьох Січей: Томаківської, Базавлуцької, Микитинської, Чортомлицької, Нової Січі (Підпільнецької).

Знищення Каховської ГЕС дозволило запорізьким науковцям "зазирнути" в минуле. Фото: Дмитра Смольєнка / Укрінформ

Уже розпочалося археологічне обстеження цієї території, є можливість провести реконструкцію, що дозволить розвивати туризм та рекреацію. Напевно, кожен українець і той, хто проживає в межах України, і представники діаспори або іноземні туристи захочуть побачити колиску новітньої української державності, яка виникла на теренах Великого Лугу у ХV-ХVІІІ століттях.

У КАХОВСЬКОЇ ГЕС БУВ МІНІМАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, А НИНІ ТЕРИТОРІЯ ГОТОВА ДО ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ

  • Електроенергетика і маневрові потужності

Якщо говорити про енергетичний потенціал, то у Каховської ГЕС він був мінімальний, – підкреслює пані Тимочко. – Навіть за її відсутності вже майже рік ми абсолютно нічого не відчули. Більше того, останні обстріли росіянами нашої енергоінфраструктури показали, що потенціал відновлення і вироблення енергії, акумуляції енергії в Українській енергосистемі є дуже великий. Тому відновлювати цього «монстра» знову, щоб виробляти якийсь 1% в енергобалансі держави економічно недоцільно.

За підрахунком експертів, на початок 2022 року частка ГЕС та ГАЕС у структурі виробництва електроенергії України становила лише 6,7%. Потужність Каховської ГЕС дорівнювала 334,8 МВт. Утримання всього каскаду ГЕС коштує державі значно дорожче, ніж вартість виробленої ними електроенергії. Витоки сотень річок і струмків після будівництва гребель виявились нижче рівня Дніпра, що змусило до будівництва 34 насосно-компресорних станцій, які постійно перекачують воду з притоків – до водосховищ. Якщо на шести ГЕС Дніпровського каскаду працює близько 500 людей, то на цих насосних станціях – ще кілька тисяч.

  • Територія, яка вийшла з під води Каховського водосховища готова до будівництва відновлюваної енергетики

Тетяна Тимочко повідомила: ще у 2011 році Інститут відновлювальної енергетики Академії наук України обстежив південні регіони України і зробив висновок, що всі побутові потреби там можуть бути забезпечені виключно за рахунок відновлювальних джерел енергії.

І зараз, коли не стало Каховської греблі та Каховської ГЕС, на часі стоїть питання про стимулювання інвестицій для розвитку на вивільнених землях саме відновлювальної енергетики.

Наприклад, Нікопольська сонячна електростанція має потужність 200 МВт, займає площу 400 га. Тобто на площах колишнього водосховища можна виробити в 250 разів більше електроенергії на СЕС, ніж вироблялося на одній ГЕС.

БЕЗ КАХОВСЬКОГО ВОДОСХОВИЩА ДНІПРОВСЬКОЇ ВОДИ ВИСТАЧИТЬ ДЛЯ ПОБУТУ І ПРОМИСЛОВОСТІ, А ЯКІСТЬ ЇЇ ПОЛІПШИТЬСЯ

  • Забезпечення водою

Екологи стверджують, що без Каховського водосховища обсяги дніпровської води для потреб міст та промисловості не зменшаться. Кривий Ріг поступово відновлює водозабезпечення за рахунок води з Кременчуцького водосховища, що надходить руслом річки Інгулець. Будується водогін від міста Запоріжжя до Марганця, Нікополя та Покрова. Проблема забезпечення водою поступово вирішується і найближчим часом буде вирішена.

Ставок-охолоджувач ЗАЕС знаходиться на березі природного рукава Дніпра (р. Конка), тому подати воду туди не дуже складно. Відбувається диверсифікація джерел водопостачання, що допомагає протидіяти терористичним загрозам. А ще – поліпшилися умови для видобутку марганцевих руд у Нікопольському басейні, бо зменшилася потреба у відкачуванні підземних вод.

  • Поліпшення якості дніпровської води

Перетворення Дніпра на каскад водосховищ зі стоячою водою призвело до негативних наслідків: розмноження синьо-зелених водоростей, накопичення забруднюючих речовин, погіршення якості питної води, ускладнення роботи водоканалів. Зникли цінні промислові видів риби – осетрові (зокрема, білуга), оселедець, лосось, річковий вугор, катастрофічно зменшилася чисельність жереха та лина.

Екологи впевнені, що відсутність застійних явищ, характерних для водосховищ, покращить водообмін і самоочисну здатність відновленого русла Дніпра, поліпшиться якість води та з'явиться можливість відновлення природних нерестилищ для цінних промислових видів риб.

ВІДНОВЛЕННЯ ЗРОШЕННЯ В ПІВДЕННИХ РЕГІОНАХ ТА УНИКНЕННЯ НЕБЕЗПЕКИ ПОВТОРНОГО РУЙНУВАННЯ ГРЕБЛІ

  • Відновлення зрошення в південних регіонах України

Сучасні технології зрошення (краплинний полив, керований комп’ютерами) потребують незрівнянно менших обсягів води і дають змогу розвивати інтенсивне овочівництво та садівництво. Для цього на території колишнього Каховського водосховища пропонують побудувати сучасні насосні системи, створити мережі невеликих ставків як проміжних резервуарів для накопичення і розподілу поливної води. На малопродуктивних територіях, які використовувалися для вирощування зернових культур, можна створити ставки-накопичувачі дніпровської води, які б наповнювалися під час весняного водопілля.

Тетяна Тимочко наголосила, що зрошення – це дуже важливий момент, який потрібно розвивати, орієнтуючись на приклад Ізраїлю – країни, де взагалі немає великих річок. Перейшовши на крапельне зрошення та використовуючи мінімальну кількість води, вони вирощують фрукти і овочі не тільки для власного ринку, але й експортують велику кількість сільгосппродукції.

  • Уникнення небезпеки повторного руйнування греблі водосховища

Українці, які пережили трагедію через підрив рашистами греблі Каховської ГЕС, навряд чи захочуть знову перебувати під такою ж загрозою, яка повернеться у випадку відновлення водосховища.

Відновлення водосховища, якщо таке рішення буде реалізоване, триватиме 7–10 років. За цей час будуть побудовані нові системи водопостачання та зрошення, пробурять свердловини для використання підземних вод, дно водосховища заросте рослинністю, тварини пристосуються до нових умов, утвориться нова екосистема. Тож повторне затоплення цієї території знищить і рослини, і тварин, тобто буде очевидним екоцидом.

Ось такою у стислому концентрованому вигляді є позиція українських науковців, екологів, експертів, фахівців, представників громадських екологічних організацій щодо вкрай важливого державного питання – відновлення чи не відновлення Каховської ГЕС.

Вони закликають владу не відбудовувати Каховське водосховище у його попередньому вигляді. Наголошуючи, що збалансований та сталий розвиток його територій можливий без відновлення ГЕС, а після завершення війни там відкриється потенціал для розвитку рекреації та туризму, створення підприємств, будівництва житла, розміщення сонячних електростанцій, вирощування певних культур та відновлювання природних ландшафтів.

Перше фото: Каховська ГЕС / Укрінформ

«Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

08:06
Втрати росії на фронті перевалили за півмільйона осіб
20:00
На вихідні в Україні переважно сухо, вдень +17-26°С
18:08
Влада дає рпц в Україні місяць часу на звільнення Нижньої лаври, далі застосують силу, - Карандєєв
17:13
До суду передали справу генерала Володимира Тоцького, ексзаступника голови СБУ часів Януковича
16:59
Генштаб ЗСУ скоротять на 60%
14:18
Першого заступника директора НАБУ відсторонили через розслідування можливого витоку інформації
12:06
Об "небесну сотню" витерли ноги: суд закрив провадження щодо 4 начальників "Беркуту" та ексчиновника МВС через закінчення строків давності. Це диверсія
11:50
Dragon Capital заявив про тиск на бізнес з боку БЕБ (тобто, ОП)
10:00
Китай і Бразилія опублікували спільне комюніке: підтримують "мирну конференцію" щодо України лише за участю рф
09:01
Глава Нацполу Іван Вигівський живе у будинку подруги, а сестра торгує пальним із фігурантами справ поліції. Він без проблем пройшовт"спецперевірку" СБУ (ВІДЕО)

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]