Компанія Neuralink імплантувала чіп першому добровольцю – які перспективи це відкриє перед людством у майбутньому

|
Версия для печатиВерсия для печати

Наприкінці січня власник Neuralink Ілон Маск повідомив, що його компанія вперше імплантувала нейрочіп у мозок людини. За словами підприємця, перший пацієнт уже повністю одужав і може керувати комп'ютерною мишею за допомогою своєї думки. Творці технології обіцяють, що в майбутньому нейроімплант не тільки покращить життя паралізованих людей, а й дозволить будь-якому користувачеві керувати різними пристроями силою думки і навіть спілкуватися телепатією.

Видання novayagazeta.eu розбиралося, як працює технологія та яким був шлях Neuralink.

Що сталося

Наприкінці січня Ілон Маск розповів, що перший споживчий пристрій, який отримав назву Telepathy, імплантували чоловікові, ім'я та інші дані якого не розкриваються. Наразі він проходить реабілітацію після операції. Імплантований чіп дозволяє силою думки керувати телефоном або комп'ютером, а через них практично будь-яким пристроєм. Як заявив Маск, перша людина, якій вживили нейрочіп від компанії Neuralink, повністю відновилася і змогла керувати комп'ютерною мишею силою думки.

Як зазначив Маск, першими користувачами Telepathy стануть люди, які втратили контроль над своїми кінцівками. «Уявіть, якби Стівен Хокінг міг спілкуватися швидше, ніж друкарка чи аукціоніст. Це і є наша мета», – додав він.

Neuralink почала набирати добровольців для тестування нейрокомп'ютерного інтерфейсу у вересні 2023 року. Компанія шукала пацієнтів із вертикальною травмою спинного мозку або бічним аміотрофічним склерозом (БАС). Вони мали бути старше 22 років і мати постійного опікуна. Дослідження нейрочіпів назвали PRIME (Precision Robotically Implanted Brain-Computer Interface), воно спрямоване на тестування трьох компонентів системи: самого імпланта, хірургічного робота R1, який імплантує пристрій, та додатку N1, яке підключається до імпланту.

Презентація дослідження

Повідомлялося, що в 2024 році Neuralink планує провести 11 операцій з імплантації імплантів, 27 - в 2025 році і 79 - в 2026 році. До 2030 року цей показник має зрости до 22 тисяч. За оцінками Neuralink, кожна операція коштуватиме близько 10,5 тисяч доларів.

Що таке Neuralink

Neuralink – це стартап, який Ілон Маск заснував у 2016 році. До підприємця приєдналися Ванесса Толос, інженер і фахівець з гнучких електродів з Ліверморської національної лабораторії Лоуренса, Філіп Сабес, професор Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, що вивчає контроль мозком рухів людини, і Тімоті Гарднер, професор Бостонського університету, який імплантував електроди у мозок втахів в'юрків і вивчав їх спів.

Neuralink займається розробкою інтерфейсу "мозок - комп'ютер", який здатний передавати сигнали мозку через Bluetooth. Це дозволить керувати комп'ютером або смартфоном безпосередньо за допомогою мозкових імпульсів.

Як працює технологія Neuralink

Стартап опублікував перші результати своєї роботи у 2019 році. Тоді в Neuralink розповіли, що «перехідник» кріпитиметься за вухом за принципом слухового апарату, і від нього до мозку йдуть ниткоподібні електроди. Усього потрібно імплантувати 3072 електроди, які розподілятимуться по 96 полімерних нитках. Ці нитки, в 16 разів тонші за людське волосся, будуть передавати сигнали мозку на комп'ютер.

Через рік Neuralink провів публічну презентацію оновленої технології. Нейроінтерфейс, що нагадує монету розміром 23х8 мм, назвали Link.


Чіп Neuralink. Фото: neuralink.com

Продуктивність системи вдалося покращити, що дозволило знизити кількість імплантованих електродів з 3072 до 1024. Сам чіп, або «перехідник», вирішили вживлювати під шкіру: він зчитує дані в мозку із затримкою менш наносекунди і з'єднується з різними пристроями по Bluetooth на відстані до 10 м. Заряду нейрочіпа вистачає на весь день, а вночі він заряджається за допомогою магнітного пристрою, подібного до зарядки Apple Watch. Нейроінтерфейс гарантує десятки років безперебійної роботи.

Перша презентація Neuralink

Тоді ж у Neuralink розповіли, що операцію з вживлення чіпа проводитиме робот-хірург, який просвердлює отвір у черепі та приєднує електроди. Ілон Маск пообіцяв, що операція буде безболісною і не вимагатиме анестезії, приблизно як лазерна корекція зору. На презентації показали двох свиней, яким, як стверджувалося, успішно імплантували чіпи, а потім безпечно витягли їх.


Робот-хірург Neuralink. Фото: TechCrunch

Можливості нейрочіпа

Чіп відповідає за глибинну стимуляцію мозку. Творці стверджують, що технологія допоможе людям з неврологічними захворюваннями, хворобою Паркінсона або Альцгеймера дистанційно керувати пристроями та подумки диктувати повідомлення. Швидкість передачі даних досить висока, щоб дозволити людям з ДЦП рухатися, а незрячим — бачити. З розвитком технології чіп зможе не лише зчитувати, а й записувати інформацію для моніторингу захворювань.


Нейроінтерфейс Neuralink у розібраному вигляді. Фото: neuralink.com

Ілон Маск стверджує, що Neuralink спростить життя і тим людям, які не мають серйозних фізичних обмежень. Підприємець обіцяє, що нейроінтерфейс допоможе контролювати рівень гормонів, а це дасть можливість справлятися з тривогою і навіть позбутися депресії та залежностей шляхом «перепрограмування» частин мозку, які відповідають за їх розвиток.

Власник стартапу описує й інші можливості чіпа:

прослуховування музики прямо з чіпа;

керування автомобілями Tesla;

підтримка ігор - наприклад, StarCraft.

Як просувалася розробка

Історію розвитку стартапу не можна назвати безхмарною. Так, незадовго до першої презентації Neuralink колишній співробітник розповів про конфлікт між групою вчених та інженерів. За словами співробітника, Маск вимагав прискорити терміни здачі проекту всупереч усім обмеженням, що піддавало ризику випробуваних тварин. У результаті проект залишили шість із восьми наукових співробітників.

У квітні 2021 року Neuralink показала відео з макакою, яка грає у відеогру Pong. Завдяки імпланту N1 Link з 1024 електродами дев'ятирічна макака на ім'я Пейджер змогла переміщати об'єкти на моніторі за допомогою курсору.

Спочатку її вчили грати за допомогою джойстика, заохочуючи банановим пюре. Одночасно система Neuralink збирала інформацію про роботу нейронів мозку тварини та навчалася передавати інформацію про рух її лап. У результаті нейроінтерфейс посилав імпульси мозку макаки на комп'ютер кожні 25 мілісекунд.

Пейджер грає в Pong

Проте вже на початку 2022 року стартап зіткнувся зі звинуваченнями у жорстокому поводженні з тваринами. Зоозахисники заявили, що в ході експериментів Neuralink загинули або приспали десятки мавп. У відповідь у компанії розповіли, що дотримуються всіх федеральних законів і узгодять досліди з регуляторами. У Neuralink навіть продемонстрували спеціальний віваріум, побудований для піддослідних тварин.

Віваріум Neuralink

У тому ж році стартап звернувся до Управління санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) США за дозволом про проведення випробувань на людях, але регулятор відхилив заявку. Повідомлялося, що причиною стали десятки недоліків пристрою, у тому числі пов'язані з тим, що крихітні нитки електродів можуть мігрувати до інших областей мозку, викликаючи запалення, порушення у критичних областях та розриви кровоносних судин.

Однак у травні 2023 року FDA все ж таки видало Neuralink дозвіл на проведення клінічних випробувань мозкових імплантатів на людях. Дослідження триватиме 18 місяців, протягом яких добровольці проводитимуть щонайменше дві години на тиждень на сеансах випробування нейроінтерфейсу.

Аналоги Neuralink

У січні 2024 року стало відомо, що китайські вчені з Університету Цінхуа успішно імплантували нейрочіп паралізованому чоловікові. Це сталося ще у жовтні 2023 року, а у грудні таку саму операцію провели другому пацієнту.

Перший пацієнт втратив рухливість через травму спинного мозку внаслідок аварії 14 років тому. Однак лише через три місяці реабілітації він зміг взяти рукою пляшку води і вже самостійно їсть.


Пацієнт із імплантом самостійно п'є воду. Фото: tsinghua.edu.cn

Імплант розробляли десять років. Він має розмір двох монет, розташованих поруч, і вживлюється не в нервову тканину, а в епідуральний простір черепа. Пристрій функціонує аналогічно до розробки Neuralink - вловлює сигнали від нервів і передає їх на зовнішній приймач, прикріплений до скальпу, а потім імпульси розшифровуються на телефоні або комп'ютері.

Нейроімплант планують застосовувати при травмах спинного мозку, епілепсії та бічному аміотрофічному склерозі. Проте розробники стверджують, що у майбутньому він дозволить розширити можливості мозку із переробки інформації.

Вгорі: Ілон Маск. Фото Stringer / Anadolu / Getty Images

Переклад: «Аргумент»


На цю тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

20:00
У неділю гроза лише на південному сході України, тепло
18:07
Олександр Чебаненко: Про чергову імітацію, паспорти чоловікам за кордоном та біг влади по граблях
16:05
Адепти московського патріархату мають психічний розлад та потребують медичної допомоги, - лікар о. Олексій Данилов
14:13
Офіційно: ЗСУ контролюють дві третини сіл Очеретиного та Соловйового на Донецькому напрямку
12:05
Провал оборони в Очеретино створив для ЗСУ загрозу поразки майже у всій Донецькій області
10:04
У квітні 2022 року "зелена влада" планувала здати росії суверенітет України, цьому запобіг Джонсон - Die Welt
09:01
Уночі збито 21 з 34 ракет окупантів, але є влучення у 4 ТЕС
08:00
ГЕНШТАБ ЗСУ: ситуація на фронті і втрати ворога на 27 квітня
20:00
У суботу в Україні дощі лише на сході, на півдні до +25°С
18:05
Від Чорнобилю 1986 - до Чорнобилю 2024: ядерна енергетика нашої країни підійшла до небезпечної межі

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]