рф знову атакує енергосистему України; чи готова країна до нових масованих обстрілів

Версия для печати

Які об’єкти енергетичної інфраструктури ворог визначив, як пріоритетні, та що зроблено для їхнього захисту - великий розбір.

Вночі, 21 вересня, Росія вперше за шість місяців обстріляла енергетичні об'єкти у західному та центральному регіонах. Через наслідки ракетних атак були часткові знеструмлення в Рівненській, Житомирській, Київській, Дніпропетровській, Харківській областях, повідомили в "Укренерго".

"Ми розуміємо, що будуть удари по енергосистемі. Сьогодні перший раз був атакований енергетичний об’єкт на заході України. Тому питання впливу тих ударів на роботу енергосистеми важко зараз оцінити. Будемо це робити по ходу атак, і ми теж готуємся", – заявив міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі телемарафону.

Минулого року перші масовані ракетні удари по енергосистемі України РФ завдала 10 жовтня напередодні початку опалювального сезону, який розпочинається 15 жовтня.

Обстріли енергетичної інфраструктури тривали весь опалювальний період допоки окупанти не зрозуміли, що не зможуть досягти мети і занурити Україну у темряву.

"Очевидно, що цієї осені та зими ворог спробує повторити терор проти української енергетики", – вважає Володимир Зеленський.

За даними представника Головного управління розвідки Міноборони Андрія Юсова, російські окупанти проводять розвідку українських енергетичних об’єктів з метою завдання ударів по ним у майбутньому.

БізнесЦензор проаналізував рівень готовності енергосистеми за трьома критеріями: стан інфраструктури, рівень її захисту від повітряних атак та запаси енергоносіїв у зимовий період.

Ми публікуємо п’ять цілей, які за даними спецслужб України, ворог визначив, як пріоритетні. А також розповімо про те, що оператори, які управляють генерацією та системами передачі й розподілу електроенергії, роблять для захисту інфраструктури.

Що втратила енергосистема минулоріч

За даними Міненерго, в минулий опалювальний період Росія здійснила 33 масовані ракетні атаки по енергетичній інфраструктурі України. Всього, було зафіксовано близько 270 влучань.

Загалом, з жовтня 2022 року по березень 2023, РФ випустила по Україні більше тисячі крилатих та балістичних ракет. Ще приблизно стільки ж було випущено іранських ударних дронів-камікадзе "Шахед".

Постраждали 24 об’єкти генерації – теплові електростанції, теплоелектроцентралі, гідро- та гідроакумулюючі станції. Через це енергосистема втратила майже половину потужностей.

Ціллю номер один стала теплова генерація, яка дає третину електроенергії та виконує маневрову функцію — збільшує та зменшує виробництво електроенергії в залежності від попиту зі сторони споживачів.

Завдяки цьому ТЕС та ТЕЦ перекривають ранкові та вечірні піки споживання електроенергії.

На кінець осінньо-зимового періоду 2022-2023 рр. Росія завдала шкоди 78% потужностям українських ТЕС та 66% – блочних ТЕЦ.

Атомні електростанції, які виробляють більше половини електроенергії в Україні, на відміну від теплових та гідроелектростанцій працюють за рівним графіком і не можуть збільшувати та зменшувати обсяги виробництва в залежності від попиту.

РФ поки не здійснювала ракетних обстрілів атомних станції Україні якщо не брати до уваги обстріли підстанцій, які забезпечували вихід електроенергію АЕС в енергосистему. 

Проте, внаслідок тимчасової окупації ЗАЕС, яка є найбільшою генерацією у Європі, втрати атомної галузі вже складають 44% потужностей. Саме стільки виробляла ЗАЕС до окупації.

Також було втрачено 12% потужностей ГЕС, 75% – вітрової генерації та більше 20% – сонячної.

Як повідомили в Міненерго, зазнали руйнацій близько половини підстанцій системи передачі та магістральні мережі.

$11 млрд – у таку суму оцінив Світовий банк збитки, завдані обстрілами інфраструктурі електроенергетики, газу та системи опалення, а також видобутку вугілля в Україні.

15 вересня 2023 року Денис Шмигаль відзвітував, що на даний час проведено майже 80% робіт із відновлення всіх мереж і мережевих підстанцій. На стільки ж відновлено теплогенерацію.

Скільки ракет та БпЛА насправді є в ворога

"Росія готується до атак на українську енергетичну систему взимку", – 16 вересня 2023 року таку заяву зробило Міноборони Великої Британії в Twitter. В ній йдеться, що РФ створює значні запаси ракет, та може застосовувати ракети, виготовлені цього року.

За даними попереднього міністра оборони України Олексія Резнікова, на початку повномасштабного вторгнення РФ мала 2257 ракет стратегічної дальності. Цей запас вона витратила за перший рік війни. Але попри міжнародні санкції агресору вдається продовжувати імпортувати комплектуючі для виробництва ракетного озброєння.

Наприкінці серпня 2023 року в ГУР підрахували, що в РФ є близько 585 ракет, які стріляють на відстань понад 500 км і якими ворог найчастіше атакує різні регіони України.

Згідно з даними, які навів РБК-Україна представник ГУР генерал-майор Вадим Скібіцький, це приблизно 270 одиниць балістичних та крилатих ракет "Іскандер", близько 75 "Кинжалів", орієнтовно 140 "Калібрів", а також близько 100 ракет Х-101, Х-555 і Х-55 з бойовою частиною. Крім того, агресор може мати в запасах ще орієнтовно 150 старих ракет Х-22.

Росія з весни займається не лише накопиченням ракет, а й нарощенням їх виробництва в порівнянні з довоєнним періодом. У серпні росіяни планували виробити: 118 ракет, у тому числі шість "Кинжалів", 30 балістичних ракет "Іскандер-М", 12 крилатих "Іскандер-К", 20 "Калібрів", близько 40 Х-101.

Окрім нарощування власного ракетного виробництва, Росія намагається отримати ракети малої та великої дальності від Ірану – Fateh-110, Zolfaghar та Shahab-3. Військове партнерство між країнами з початку повномасштабного вторгнення лише посилюється.

Як і минулоріч, військові очікуються комбіновані атаки на енергетичну інфраструктуру країни – ракетами та "шахедами". Запаси ударних іранських дронів в ворога збільшуються. Росія вже не тільки закуповує БпЛА в Ірану, але і запускає спільні виробництва.

Як пише The Washington Post, у 2022 році Росія з Іраном уклали мільярдну угоду на будівництво заводу в Татарстані, який має виробляти 6 тис. ударних дронів. В угоді йдеться про великовузлову збірку з подальшою локалізацією виробництва.

Крім того, у серпні 2023 року в огляді Інституту вивчення війни (ISW) повідомлялося, що Іран також будує завод з виробництва безпілотників в Білорусі. Це значно спростить логістику та приведе до збільшення повітряних атак на Україну.

В останні місяці РФ щоночі випускає по Україні 20-40 дронів-камікадзе "Шахед". З цього можна зробити висновок, що перша черга заводу в Татарстані уже запрацювала.

За даними Сухопутних військ, за рік країна-агресор випустила по українськім цілям понад 2 тис. "шахедів". Перший іранський безпілотник ЗСУ збили 13 вересня 2022 року.

З огляду на те, які запаси ракет та дронів накопичує ворог, можна припустити, що кількість та інтенсивність обстрілів енергетичної інфраструктури в осінньо-зимовий сезон будуть не меншими ніж торік.

Яка енергетична інфраструктура знаходиться у найбільшій зоні ризику

У Головному управлінні розвідки попереджають, що Росія посилила розвідку об’єктів енергетичної інфраструктури ще з липня. Ворог з’ясовував актуальний стан об’єктів.

За даними власних джерел БізнесЦензора, цілі вибиралися за тими ж критеріями, що і минулого року. Але з’явилися нові акценти.

Основні цілі РФ в енергетичній системі на осінньо-зимовий період 2022-2023:

Теплова генерація лишається ціллю номер один через свою маневреність та порівняну вразливість. ГЕС теж відносяться до маневрової генерації та можуть змінювати обсяги виробництва, щоб зберегти баланс в енергосистемі. Але це монументальні споруди, які вивести з ладу можна лише підривом греблі. Вразливими місцями на ГЕС та ГАЕС є розподільчі пункти ((ВРП - ввідно-розподільних пристроїв), по факту це трансформаторні підстанції, через які електроенергія від генераторів потрапляє в енергосистему.

Енергетична інфраструктура України тримається на вузлах-підстанціях, які зв’язують між собою магістральні мережі. Саме ці мережеві підстанції, як і торік, є пріоритетною ціллю Росії.

Принципово новими цілями на 2023 рік для РФ може бути газова інфраструктура — компресорні підстанції на ГТС та підземні сховища газу.

Поточний контракт на транзит російського газу українською ГТС підписано у грудні 2019 року. Угода забезпечує потоки російського газу через Україну до 2024 року.

Після того як ЄС майже відмовився від російського газу, а Україна не планує продовжувати його транзит, Кремль може завдати ракетних ударів по газовій інфраструктурі.

Ймовірними цілями є компресорні станції, які створюють тиск на окремих ділянках ГТС. Без відповідного тиску газ не зможе постачатися магістральними газопроводами в окремі регіони, адже від компресорних станцій також залежить тиск газу в мережах облгазів, які постачають пальне на підприємства теплокомуненерго, для виробничих підприємств та населенню.

Єдина енергетична система України має розгалужену структуру, основою якої є генерувальні підприємства. ТЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС та інші станції віддають електроенергію в загальну мережу через розподільчі пункти. Ці пункти стали важливою ціллю для ворога.

Минулого року атаки на розподільчі пункти здійснювалися як на теплових станціях, так і на гідроелектростанціях. Враховуючи, що РФ є ядерним терористом, не можна виключати, що будуть завдані удари по таким пунктам і на АЕС.

Наскільки відновився енергосектор та як він підготувався до майбутніх обстрілів?

Захист об’єктів енергетичної інфраструктури будується за двома напрямами – фізичний захист та радіоелектронна боротьба.

На відміну від минулої осені, коли мішки з піском укладалися безпосередньо під час повітряних атак, у цьому році більшість компаній почали готувати об’єкти заздалегідь.

Заходи захисту об’єктів:

Державні та приватні енергетичні компанії забезпечують заходи захисту здебільшого власним коштом. На відносно невеличкій кількості об’єктів інженерний захист робить Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Але список об’єктів, які Агентство виділило як пріоритетні, є закритим.

За суб'єктивними оцінками співрозмовника в Міненерго і одного з членів енергетичного комітету Ради, кращий ступінь підготовки до зими та рівень захисту в об’єктів атомної інфраструктури, на гідроелектростанціях та на ТЕС ДТЕК.

Трохи гірша ситуація на мережевих підстанціях "Укренерго", погана — на ТЕС "Центренерго".

Атомні станції "Енергоатому" є основним джерелом виробництва електроенергії в Україні. Вони виробляють 55-60% електроенергії в країні.

Компанії належить чотири атомні станції на 15 атомних блоків, в тому числі окупована Запорізька АЕС, яка оперує шістьма блоками.

Влітку компанія проводила активну ремонтну кампанію і взимку "Енергоатом" працюватиме 9 блоками АЕС з 15 наявних (шість блоків ЗАЕС окуповані РФ).

В ДП "НАЕК "Енергоатом" розповіли про організацію підготовки.

"В нас є два напрямки роботи. Перший – це інженерний захист наших об’єктів від повітряних ударів. Його ціль – захистити об’єкти від ураження. Другий напрямок – це підтримка Збройних Сил України, які забезпечують протиповітряне прикриття об’єктів атомної енергетики. Наші об’єкти захищає Національна гвардія України. Ми ці підрозділи повністю утримуємо: сплачуємо грошове забезпечення та фінансуємо усе, що потрібно для захисту, у тому числі озброєння", – розповідають у ДП "НАЕК "Енергоатом".

Стан підготовки об'єктів генерації на ГЕС та ГАЕС "Укргідроенерго" учасники ринку та чиновники оцінюють як задовільний. Водночас компанія наразі, через інтенсивну роботу влітку, не має можливостей для накопичення достатніх обсягів води до початку опалювального періоду.

До 20% електроенергії в Україні виробляють ДТЕК Ріната Ахметова.

Внаслідок масштабних обстрілів, в кінці ОЗП 2022-2023 у ДТЕК не було доступно 1,4 ГВт потужностей. До кінця 2023 року компанія планує відновити більше половини із тих обсягів, які були зруйновані. Крім того, компанія розконсервувала кілька блоків ТЕС.

Таким чином, компанія ДТЕК Енерго Ріната Ахметова на кінець 2023 року планує вийти на той обсяг генеруючих потужностей, з яким починала опалювальний сезон 2022 року.

"З "Укренерго непроста ситуація. По-перше, у них великий обсяг робіт з відновлення. По-друге вони пізно почали укладати тендери на захист підстанцій від дронів-камікадзе та уламків від ракет", - пояснює ситуацію один з чиновників з енергетичного сектору.

За даними Наших Грошей, "Укренерго" з 14 серпня по 4 вересня уклало низку угод на будівництво захисних споруд для трансформаторів на електропідстанціях в різних куточках України на загальну суму 2,77 млрд грн.

Співрозмовники припускають, що керівництво "Укренерго" запізнилося з тендерами на відновлення через довгі переговори по цінам з підрядниками, оскільки завищена вартість робіт може стати аргументом для Міністерства енергетики та деяких чиновників з Офісу президента для ініціювання зміни керівництва оператора енергосистеми.

Окрім того, чимало підстанцій "Укренерго", за даними джерел БізнесЦензора в Міненерго, на середину липня не були укомплектовані достатнім обсягом трансформаторів.

Основа з причин — обмежена пропозиція на ринку трансформаторів з потрібною конфігурацією.

Водночас державна "Центренерго", у якої протягом року кілька разів змінилося керівництво, ремонтна кампанія з відновлення пошкоджених енергоблоків провалена.

При цьому компанія не була вмотивована шукати джерела вугілля, адже для роботи використовувала газ за пільговими цінами. "Центренерго" і зараз частково продовжує працювати на газі.

Попри це в Міністерстві енергетики запевняють, що якщо не буде масштабних ракетних обстрілів, то споживачів не доведеться відключати на більшості території України. Тим не менш, на випадок значних пошкоджень енерго інфраструктури, міністерство підготувало графік відключень споживачів.

А дефіцитні обсяги електроенергії взимку Україна буде отримкувати імпортом з ЄС - наразі доступна потужність по імпорту електроенергії в Україну становить 1200 МВт.

Чи можуть енергокомпанії купувати РЕБ?

Військовий фахівець із радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби Сергій Бескрестнов на позивний Флеш вважає, що приватні енергетичні компанії зобов’язані інвестувати в РЕБ. За дотримання низки процедур законодавство цього не забороняє.

"Російські підприємства у 2023 році почали масово закуповувати РЕБ після того, як держава їм сказала, що забезпечити їх електронними засобами захисту не зможе", – розповідає Сергій Флеш.

За його словами, на міжнародному ринку є велика кількість рішень для цивільних об’єктів, до яких відноситься енергетична інфраструктура.

"Об’єкти треба поставити на баланс підприємства, а експлуатацію передати військовим", – каже Флеш.

Проте він зауважує, що "зоопарк" виробів з усього світу це погане рішення. Або будуть вибрані один-три стратегічні постачальники РЕБ, або держава підтримає ті українські рішенні, які вже готові та потребують масштабування. Усі пункти РЕБ мають об'єднатися у єдину мережу контролю та управління.

"Те, що в Нацгвардії на озброєнні – це їхнє питання. Не ми вибираємо, який РЕБ закуповувати", – пояснює представник "Енергоатому". – "Але коли минулої осені з’явилася нова загроза у вигляді "шахедів", ми відразу спитали, чим ми можемо допомоги зі свого боку. На це витрачаються значні кошти, особливо в умовах воєнного стану".

Топ-менеджер енергетичної компанії не під запис розповів, що бізнес зараз не може придбати засоби РЕБ на вільному ринку, адже вони постачаються лише в ЗСУ.

"Проте наразі тестуються такі засоби РЕБ, які можуть бути погоджені до експлуатації в МО. Виробники хочуть їх пропонувати за трьохсторонніми договорами між продавцем, покупцем і експлуатантом – власне ЗСУ", – розповідає він.

Чи достатньо пального на зиму?

Вугілля

Стабільне проходження опалювального сезону залежить не тільки від темпів відновлення енергообєктів, інтенсивності російських обстрілів та роботи сил протиповітряної оборони, але і від наявності достатньої кількості вугілля та газу на яких працюють ТЕС та ТЕЦ.

За планом на початок опалювального сезону на складах ТЕС має знаходитись 1,8 млн тонн вугілля. Проте, через зрив "Центренерго" кампанії з поповнення складів та серпневу спеку, вересні рівень запасів вугілля на складах зменшився і становив 1,35 млн тонн. Це на 500 тис тонн менше, ніж у вересні 2022 року, але на 585 тис тонн більше рівня запасів, які були у вересні 2021 року.

Проблема із виконанням плану із поповненням запасів вугілля знаходиться на стороні державної генеруючої компанії "Центренерго" та держшахт, які не можуть забезпечити такі обсяги.

Наразі для роботи на період ОЗП державній генерації "Центренерго" потрібно 500 тис тонн вугілля. Єдиний доступний логістичний маршрут - імпорт з ЄС.

У вересні тонна вугілля в Польщі (на кордоні з Україною) коштувала 170$. Тобто, для поповнення складів, держгенераціі "Центренерго" потрібно знайти $85 млн.

Навіть за умови, що у компанії буде цей обсяг грошей на закупівлю, вона встигне поставити такий обсяг лише за умови, що контракти на імпорт будуть заключенні негайно, пояснює не під запис учасник енергоринку.

Хоч "Центренерго" і анонсувало заключення контрактів на імпорт вугілля проте наразі немає інформації про домовленості. Це може бути повязано із постійною зміною керівництва компанії.

Натомість ДТЕК Енерго Ахметова законтрактувала у Польщі 210 тис. тонн вугілля. Не виключено, що компанія Ахметова пропонуватиме державі викупити ці обсяги для "Центренерго".

Газ

На 19 вересня запаси газу у сховищах становили 14,7 млрд кубометрів, з них 2 млрд кубометрів закачали іноземні компанії.

Для порівняння, на ту ж дату минулого року нерезиденти зберігали в Україні лише 0,31 млрд кубометрів газу. Іноземних трейдерів привабили цінами на зберігання.

За прогнозами на перше листопада в українських сховищах буде закачано 16 мільярдів кубометрів, з них 3 млрд куб. м - це газ компаній-нерезидентів на зберіганні.

Більшість газу нерезидентів в українських газових сховищах уже продано іноземним споживачам, або буде продано, адже ціна газу в ЄС взимку зросте на 30-40%. відповідно майже всі обсяги газу нерезидентів буде відкачено назад у ЄС та у Молдову грудні-лютому.

При цьому "Нафтогаз" у своїх релізах про підготовку до зими враховує газ нерезидентів в загальному балансі. Якщо компанії-нерезиденти почнуть відбирати закачані 2-3 млрд кубометрів газу з українських сховищ для іноземних покупців, то Україну чекає сувора зима.

Джерело: БізнесЦензор

Фото з відкритих джерел

«Аргумент»

На цю тему:

• Знищенням енергетичної інфраструктури Путін хоче «заморозити» Україну та змусити її здатися — Atlantic Council
• Данілов назвав ідеолога знищення енергетичної інфраструктури України, він - етнічний українець
• Євросоюз заповнив підземні газові сховища до опалювального сезону на два місяці раніше від плану