200% маржі на пластикових флягах. Чому так дорого і хто так заробляє на ЗСУ під час війни?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

 Міністерство оборони закуповує для ЗСУ пластикові армійські фляги щонайменше втричі дорожче ринкових цін. Лише цього року державна агенція «Державний оператор тилу» (ДОТ), створена кілька місяців тому, витратила понад 54 млн грн на придбання 153 тис. армійських фляг.

Звичайна пластикова літрова фляга обійшлася платникам податків у 355 грн, хоча такі ж фляги американського зразка вільно продають по 120 грн, а можна знайти і аналоги по 72 грн. Чому так дорого і хто на цьому заробляє? Журналісти видання NGL.media кілька тижнів розбиралися у такому дивному ціноутворенні.

Цьогоріч державне підприємство Міноборони «Державний оператор тилу» (ДОТ), що забезпечує нелетальні потреби ЗСУ, чотири рази пробувало закупити пластикові фляги для ЗСУ. Перші дві закупівлі за спрощеною процедурою у січні та квітні були скасовані. Участь у цих торгах брали три різні компанії і усі вони були готові продати 100 тис. фляг менше ніж за 20 млн грн – проте замовник відхилив усі пропозиції. Однією з причин стала відсутність актів відповідності технічній специфікації Міноборони – це важливий момент, до якого ми ще повернемося.

Тендер могли б оголосити втретє, але натомість ДОТ вирішив укласти пряму угоду з ТОВ «Колтрейн» і загальна вартість угоди при цьому зросла майже вдвічі – до 35,5 млн грн. Раніше ця компанія не продавала фляги (як і будь-які інші пластикові вироби) бюджетним замовникам і не брала участі у скасованих закупівлях.

Читайте також: Як крали на деревені для фортифікацій у Харківській обласній військовій адміністрації

Пластикова фляга для ЗСУ, створена за технічними вимогами Міноборони (фото Армія Inform)

Пластикова фляга для ЗСУ, створена за технічними вимогами Міноборони (фото Армія Inform)

У відповіді на запит NGL.media представники ДОТ пояснили таке рішення нагальною потребою у флягах і тим, що запропонована «Колтрейн» ціна була нижчою, ніж в інших компаніях, до яких звертався ДОТ.

За кілька тижнів після того, уже в червні, ДОТ уклав ще одну угоду за процедурою спрощеної закупівлі з ТОВ «Суперформ» на 53 тис. фляг майже за 18,8 млн грн. У цьому випадку одна пластикова фляга обійшлася лише на гривню дешевше, ніж у випадку з «Контрейном» – 354 грн проти 355 грн.

Про компанії-постачальники

Компанії, з якими уклало угоди підприємство Міноборони, викликають сумніви – зокрема, обидві компанії працюють зовсім недавно і відразу ж почали отримувати замовлення на сотні мільйонів гривень. Викликають питання і власники цих компаній.  

Наприклад, ТОВ «Суперформ», засноване півроку тому 27-річним Владиславом Лихосенком із Запоріжжя, лише за два останні місяці уклало п’ять угод з Нацгвардією та Міноборони на майже 310 млн грн.

Читайте також: Як крадуть та в золоті живуть наближені до "Слуг народу" постачальники Міноборони

Пластикова фляга для ЗСУ, створена за технічними вимогами Міноборони (фото Армія Inform)

Владислав Лихосенко (фото Facebook)

Раніше Владислав Лихосенко уже намагався працювати з Міноборони, але все закінчилось погано. У 2022 році він заснував ТОВ «Професійне спорядження», що збанкрутувало уже через рік. На компанії залишились 410 тис. грн боргу постачальникам і ще понад 970 тис. грн штрафів за протермінування поставок Міноборони по чотирьох договорах, укладених у квітні та травні 2022-го (одиндватричотири). Тоді угоди оборонного призначення не публікували у системі Prozorro, про них NGL.media дізналися з судового реєстру. 

Читайте також: Як зупинити розкрадання бюджетних коштів і махінації на тендерах

Лихосенко вчасно втік з компанії, що йде на дно. Буквально за місяць до старту справи про банкрутство він передав ТОВ «Професійне спорядження» у власність Андрію Іванову, а незабаром заснував ТОВ «Суперформ». Нова компанія з незаплямованою поки репутацією дозволила Лихосенку продовжити співпрацю з Міноборони та Нацгвардією. 

NGL.media виявили, що в крісло власника бізнесу з оборонними угодами на сотні мільйонів Лихосенко пересів акурат з крісла водія. Раніше возив начальницю управління ДФС у Запорізькій області Світлану Гаврилову і займався доставкою води. У його профілі LinkedIn вказано, що він професійний водій. В мобільному застосунку Getcontact його номер досі вказаний як «Влад водитель Гавриловой», «Влад водитель Светы Николаевны», «Доставщик воды», «Владислав Вода Лично» тощо.

Владислав Лихосенко не захотів говорити з виданням про оборонні підряди своїх компаній і проігнорував надіслані на його електронну пошту питання.

Інший підрядник Міноборони – ТОВ «Колтрейн» – також має цікаву історію. Офіційно цю компанію заснували п’ять років тому Ольга Чубенко та Лідія Хоменко – на цих жінок зареєстровані сотні компаній в Україні. Наприклад, Ольга Чубенко значиться власницею 1166 компаній, її компаньйонка Лідія Хоменко фігурує у 68 компаніях. Як правило, така масова реєстрація проводиться для використання компаній у різних сумнівних оборудках.

Реальні підряди «Колтрейн» почав отримувати лише цього року – незабаром після того, як офіційною власницею компанії стала Юлія Кикоть. Першу угоду з ДОТ на 41,6 млн грн Юлія Кикоть підписала у березні, коли її компанія перемогла у спрощеній закупівлі на постачання 100 тисяч чохлів для фляг. Серед 11 учасників тендеру пропозиція «Колтрейну» не була найдешевшою, але замовник відхилив пропозиції учасників з меншими цінами.

Втричі покращена – втричі дорожча

Ринок армійських фляг в Україні представлений переважно флягами зразка армії США, що довели свою спроможність у багатьох воєнних конфліктах. Найчастіше «американські» фляги продають у роздріб по 120 грн, але вдалося знайти і за 72 грн

Читайте також: Як мухлюють на поставках для Міноборони: На зміну "золотим яйцям" приходять "золоті фляги" з Китаю

Проте українське Міноборони вирішило розробити власний стандарт фляги, взявши за основу все ту ж флягу армії США. Очевидні відмінності – напівпрозорий пластик і напис «Власність ЗСУ, не для продажу», менш очевидні – трошки інше різьблення на кришці та петля-утримувач.

Американська (зліва) і українська (справа) армійські фляги об’ємом один літр

Американська (зліва) і українська (справа) армійські фляги об’ємом один літр

В результаті усі фляги, які закуповує Міноборони, мають відповідати затвердженому зразку-еталону і технічним вимогам. Це має бути підтверджено актом відповідності Центрального управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

Чи виправдані такі умови участі у тендерах? Адже в результаті умовно українські фляги (бо замовляють їх все одно в Китаї) коштують щонайменше втричі дорожче за фляги натівського зразка.

Читайте також: "Харчова мафія" не здається й атакує Міноборони базиліком

Виробник переможців

Обидві компанії, з якими ДОТ уклав угоди, не мають власного виробництва і замовляють фляги у Китаї, причому в одно й того ж виробника – Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd.

«Головним критерієм для нас було те, щоб ці фляги відповідали технічному опису (інв. N198), оскільки це дає можливість реалізувати їх для потреб ЗСУ, що є одним із пріоритетних напрямків нашої діяльності, – пояснює директорка ТОВ «Колтрейн» Юлія Кикоть у листі до NGL.media. – Провівши ряд випробувань фляг різних виробників, зокрема українських, ми переконались, що тільки фляги виробництва Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd відповідали технічному опису, що і послугувало причиною купівлі саме таких фляг».

Виробництво компанії Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd розташоване у місті Тайчжоу на східному узбережжі Китаю. На рекламному фото цієї компанії на маркетплейсі Alibaba.com зображена та сама українська фляга з напівпрозорого пластику оливкового кольору з написом «Власність ЗСУ, не для продажу» по 3,85 дол. (154 грн) за штуку, причому вказана дата виготовлення – березень 2018 року. Цікаво, що технічний опис цієї фляги українське Міноборони офіційно затвердило лише у червні 2018 року.

Такі ж фляги, але без написів, китайці продають через Alibaba.com по 2,5 дол (100 грн), а фляги американського зразка з непрозорого пластику взагалі по 0,73 дол (29 грн) за штуку. 

Скільки заробили посередники?

Журналісти NGL.media зробили спробу замовити в Taizhou Huangyan Sigg Mold Co., Ltd  ще 100 тис. фляг для української армії, проте менеджерка компанії Люсі Чеа чомусь не зацікавилася запитом і не захотіла торгуватися. Втім, навіть без торгу заробіток на такій партії фляг (за умови, що ви можете продати їх Міноборони за тією ж ціною, що й «Колтрейн» і «Суперформ») з урахуванням транспортування до України і сплатою всіх податків і зборів складе від 12 млн грн і до 15 млн грн.

Втім, невеличкий експеримент NGL.media свідчить, що реальні прибутки постачальників можуть бути значно вищі.

Журналісти вирішили звернутися до інших виробників. За годину після реєстрації на Alibaba.com заявки на 100 тис. фляг за технічними вимогами Міноборони NGL.media отримали з десяток комерційних пропозицій. Журналісти спеціально не обирали з них найбільш економічно вигідну, а вели переговори з рандомною китайською компанією Staush, що спеціалізується на виготовленні посуду для напоїв.

За вимогами Міноборони фляги мають бути виготовлені з поліестеру Eastman Tritan™ Copolyester ТХ1001 і або еквіваленту. Після узгодження технічних моментів менеджерка Staush Кі Айріс оцінила партію у 100 тис. фляг  в діапазоні від 4,7 млн грн до 8,7 млн грн – залежно від типу пластику.

Враховуючи ще приблизно 6,5 млн на транспортні витрати і сплату податків, вартість такої партії фляг в Україні зросте до 11-15 млн грн. Таким чином чистий прибуток «Колтрейну» можна оцінити у 20-24 млн грн. «Суперформ», зважаючи на меншу партію, міг заробити 10-11 млн грн. В обох випадках маржа сягає близько 200%.

Читайте також: "Харчова мафія" яка живиться на підрядах для Міноборони накопичує сили для удару у відповідь

Фінальна вартість однієї армійської фляги за нормативами Міноборони від компанії Staush, що включає транспортування партії до порту Нінбо-Чжоушань та завантаження її на корабель: 

  • пластик Eastman Tritan™ ТХ1001 – 2,15 дол. (86 грн);

  • пластик ТХ1001 – 1,48 дол. (59 грн);

  • пластик PETG – 1,15 дол. (46 грн).

Плюс 0,015 дол. (0,61 грн) до кожної фляги за тиснення напису «Власність ЗСУ, не для продажу». 

Вартість доставки 100 тис. фляг до Києва попросили порахувати українську компанію, що займається міжнародною логістикою. Оптимальний маршрут вибрали такий – три морські контейнери морем доставляють з китайського порту Нінбо-Чжоушань до польського Гданська, а звідти фурами до Києва.

Транспортування обійшлося у 1,5 млн грн, ще 2,5 млн грн – розмитнення (максимальна митна ставка на нашу партію в день підрахунку, мінімальна –  280,5 тис. грн). Журналісти додали ці витрати до вартості фляг і з отриманої суми «сплатили» 20% податку на додану вартість.

Вартість транспортування кораблем, як і мито, змінюється щодня в залежності від низки факторів, наприклад, курсу долара. У день розрахунків за курсом НБУ долар коштував 40,08 грн.

Нереальні терміни поставки

За умовами початкової угоди ТОВ «Колтрейн» мало поставити ДОТ партію фляг впродовж 19 днів з моменту укладання контракту, пізніше термін поставки продовжили ще на 15 днів. Проте у реальному світі, аби виготовити 100 тис. фляг у Китаї і доправити їх на склад в Україні, знадобиться щонайменше чотири з половиною місяці. 

Китайський завод може виготовити необхідну партію фляг за 45-60 днів. Ще 75-80 днів піде на доставку морем у Гданськ. Враховуючи складнощі з перетином українського кордону, орієнтовно 14 днів знадобиться на доставку до Києва. Тож від моменту замовлення фляг і до моменту їх отримання мине щонайменше 134 дні або чотири з половиною місяці. 

Тому втиснутися у визначені угодою терміни поставки можна лише за умови, що на момент підписання контракту фляги необхідного зразка уже є на складі в Україні.

Читайте також:  Що відбувається в Міноборони: стара корупція та нові проблеми

Власниця ТОВ «Колтрейн» Юлія Кикоть фактично підтвердила, що так і було. Якби угода з ДОТ з якихось причин зірвалася, то компанія мала намір пропонувати ці фляги іншим замовникам.

«У разі неукладення угоди з ДОТ, менеджери «Колтрейн» зв’язувались та проводили б переговори із Національною гвардією України, підрозділами Збройних сил України, Державної прикордонної служби, – стверджує Юлія Кикоть. –  Окрім того, компанія постійно б здійснювала моніторинг закупівель, які проводяться ДОТ та іншими суб’єктами, щодо придбання таких товарів».

Цікаво, що Нацгвардія замовляє фляги американського зразка по 198 грн за штуку. Натомість прикордонники минулого року справді купили їх за приблизно тими ж цінами, що і Міноборони. Проте вироби для армії мають тиснений напис «Власність ЗСУ, не для продажу», тож навряд чи їх купить хтось ще, окрім Міноборони. Виходить, що заздалегідь придбати 100 тис. фляг можна, або маючи гарантію отримання контракту, або ж невиправдано ризикуючи кількома мільйонами гривень.  

P.S. Наступного дня після публікації цього розслідування «Державний оператор тилу» надіслав до редакції NGL.media додаткове пояснення, у якому визнав, що фляги могли б бути закуплені за значно дешевшими цінами, але на заваді стала відсутність актів відповідності Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ.

«Ми контрактуємо лише тих постачальників, які надають нам весь перелік необхідних документів, що передбачені законодавством. В іншому випадку, ДОТ прямо порушує вимоги, попри те, що ціна може бути вигідна для держави, – йдеться, зокрема, у листі ДОТ. – Розуміючи прогалини в системі, ДОТ на постійній основі надає пропозиції ГУРСМЗ щодо покращення та виправлення помилок в технічних специфікаціях».

Повністю позицію ДОТ після виходу розслідування NGL.media можна прочитати тут.

Єлизавета Чип, розслідувачка;  опубліковано у виданні NGL.media


На цю тему: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]