Чому ЗЕвлада жахається закрити телемарафон і повернути канал "Раду" народу

Версия для печати

 Лише 17% українців вважають, що телемарафон не втратив актуальності. У той же час новий міністр культури Микола Точицький почав роботу із захисту цього медіа-проекту. Тобто влада і далі надаватиме українцям нецікаві інформаційні послуги за їхні ж гроші?

На це та інші питання шукали відповіді у виданні Depo.ua.

Пацієнт скоріше мертвий, аніж живий. Про що свідчать цифри опитування

Абсолютно погоджуються з тезою про втрату актуальності формату телемарафону 35% українців. Ще близько 16% громадян скоріше підтримують таку позицію. У регіональному розрізі тільки південні регіони України мають менш негативне ставлення до телемарафону, тоді як показники інших регіонів майже не відрізняються.

Ці цифри із соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення Руху ЧЕСНО з 8 по 15 серпня 2024 року засвідчили втрату глядача головним інформаційним інструментом держави в усіх її регіонах. У центрі та на півдні, де показники дещо нижчі, вони все одно дуже високі. У мовному розрізі (рідна мова українська чи російська) також відмінності у ставленні до телемарафону не разючі.

Читайте також: Лише 17% українців вважають, що телемарафон не втратив своєї важливості

В опитуванні є ще один зріз – ставлення громадян до трансляції каналом "Рада" засідань парламенту. В усіх регіонах понад 50% опитаних схвалюють трансляцію, в центрі, на півдні і на сході показники найвищі. Отже, запит суспільства на відновлення відкритості роботи Верховної Ради зберігається — загалом за це близько 57%. Нагадаємо, канал "Рада" входить до пулу "Єдиних новин" разом із "1+1", ICTV, "Інтер" та "Ми – Україна".

Порівняно із попереднім опитуванням у грудні 2023 року оцінка українцями актуальності телемарафону погіршилася на 5%, відзначають в русі ЧЕСНО. У квітні Depo.ua аналізував причини падіння довіри українців до "Єдиних новин". 

Нагадаємо один із ключових висновків: казати, що знижується тільки підтримка телемарафону — неправильно, довіра до новин, які контролює влада, пішла донизу з рейтингами самої влади. Кишеньковий медіа-холдинг зараз не може цьому нічого заподіяти, хоча мав би перебудуватися таким чином, щоб повертати довіру собі, а заодно і підсобити з рейтингами владі. Для цього люди, які відповідають за проект, мали час його переформатувати, адже тенденція скорочення глядацької аудиторії триває ще з 2023 року. Проте нічого зроблено не було.

"Що стосується марафону — він був, є і буде. Просто потрібно шукати форму, щоб була зацікавленість у громадськості. Є велика кількість людей, які його дивляться. І також дуже важливо доносити єдиним голосом те, що відбувається навколо", — заявив новий міністр культури та інформаційної політики Микола Точицький на засіданні профільного парламентського комітету.

Таким чином він поставив крапку на темі закриття марафону новин до закінчення війни. Принаймні, з його слів виглядає так, що влада триматиметься за створений нею медіа-майданчик до останнього. Та чи вдасться знайти форму для зацікавлення суспільства, про що каже міністр? Технологічно – цілком, але на заваді стоятиме політична доцільність самого телепроекту, якщо в ньому свободи слова стане більше, аніж дозованої і контрольованої інформації.

Читайте також: Єдині з Медведчуком. Деякі ведучі спільного телемарафону, раніше агітували за "руській мір"

Свої шустери та голос опозиції. Якими можуть бути зміни в телемарафоні

Перше, що відразу спадає на думку, спробувати повернути в телевізійний ефір політичні ток-шоу – з обов’язковим обговоренням суспільно дражливих тем. Тут владні медійники можуть задавати тон, обираючи проблематику – від питань соціального захисту населення і зокрема військових до теми єднання українців усього світу в рамках реалізації президентських намірів, озвучених незадовго до святкування 33-ї річниці з Дня незалежності.

Знайти свого Шустера – і вперед. Але тут відразу виникають складнощі. По-перше, для дискусії потрібні люди, які користуються довірою, кишенькові експерти "Єдиних новин" на цю роль не підходять. По-друге, від влади необхідні спікери, які не просто гарно розуміються на темі розмови, а й здатні викликати довіру глядача.

Сумнівно, що парламентські "слуги", клерки з Банкової чи міністри, навіть після "косметичного ремонту" уряду, належать до таких осіб. Достатньо поглянути на рейтинги. Третє: для участі в дискусії доведеться запрошувати людей з протилежною думкою. А це перепона з перепон.

Цікавим, але витратним, виглядає розширення студій за кордоном, що дасть можливість розширити як іномовлення, так і покращити інформування українців про суспільно-політичне життя в Європі. Власними студіями за кордоном і раніше могли похвалитися далеко на всі навіть великі наші телеканали.

Читайте також: Влада використовує телемарафон «Єдині новини» для власного піару та зведення політичних порахунків

Значно менш фінансово витратним за ток-шоу виглядає розширення учасників вже наявних ефірів представниками опозиції. Щоб глядач почув альтернативну позицію. Або включити в пул хоча б один телеканал із "неблагонадійних". Тобто за бажання можна зробити ефіри привабливішими для глядача, але всі добре розуміють, що політична доцільність – переважить.

Наступний момент – зниження актуальності новин телемарафону не означає, що вони робляться неякісно чи ведучі не такі. Одноманітність, дозованість інформації чи обмежене коло коментаторів, які вже набридли, – тільки частина загального тла. А доповнюється воно важкими мазками, не пов’язаними з самим новинами.

Наприклад, ще свіжа в пам’яті історія з бронюванням від мобілізації співробітників каналів із пулу "Єдиних новин", оскільки ці канали визнали критично важливими для функціонування економіки. У переліку Мінкульту є й інші медіа-майданчики, проте багатьох українців зачепили саме провладні "марафонці". Бо від них не почуєш критики.

Або інший приклад. Влада готує підвищення податків, мотивуючи це потребою фінансувати видатки ЗСУ, натомість продовжує витрачати величезні гроші на телемарафон, зокрема, у бюджеті на 2024 рік на нього виділили 1,7 млрд грн.

У березні видання "Наші гроші" повідомило: державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" уклало угоди з телеканалами, що входять до марафонів "Єдині новини #UAразом" та "Freeдом", на виготовлення контенту протягом року на суму 568 млн грн. Загалом же під час повномасштабного вторгнення "МПІУ" і телеканал "Рада" станом на березень заплатили виробникам контенту для марафонів 1,21 млрд грн.

У квітні прем’єр Денис Шмигаль, коментуючи петицію авторства військовослужбовця Павла Білоуса про перенаправлення коштів з "марафону" на потреби війська, заявив: "Забезпечення інформаційної безпеки є частиною державної політики у сфері національної безпеки і оборони, а реалізація єдиної інформаційної політики — пріоритетним питанням національної безпеки. Відповідно перерозподіл видатків шляхом їх спрямування на потреби інших складових сектору безпеки та оборони не є доцільним".

Однак, як підтверджує опитування, чинний формат забезпечення владою інформаційної безпеки з кишень українців подобається їм усе менше.

Читайте також: Мільйони на вітер і подругу президента Кравець: на що витрачають гроші канали "Дом" та Freeдом"

Коли українцям повернуть трансляцію засідань Ради

Оптимісти скажуть: свобода слова переможе цензуру відразу після перемоги. Песимісти ж, що такий формат новин існуватиме до виборів, оскільки відмовлятися від обкатаного механізму не поспішатимуть. Та й самим каналам, їхнім власникам, монобільшовикам, сателітам із депутатських груп підходить єдиний рупор.

На каналах не заморочуються, кому давати слово, а кому ні, щоб не дратувати верховних глядачів. Перелік гостей ефіру напрацьований. А ще уявимо, що завтра парламентський рупор "Рада" виконає бажання понад половини українців і почне транслювати засідання. Й громадяни побачать, скільки законодавців у сесійній залі, чим вони займаються. Тож зручніше нічого не змінювати та нагадувати про тнеобхідність дотримання режиму безпеки – тут в нагоді стануть залишки збитого ворожого дрону перед будівлею парламенту.

В тему: Медіаспільнота закликає «вичистити» з телемарафонів зашкварених ведучих

Існує й альтернативна думка: телемарафон може і не закриють, але суттєво змінити його інформаційну політику доведеться тільки під тиском наших партнерів. Нагадаємо, у квітні стало відомо, що Держдеп США вніс телемарафон у звіт щодо порушення прав людини в Україні. А в червні у The New York Times вийшла неприємна для нашої влади стаття "Великий крок назад: в Україні зростає стурбованість з приводу звуження свободи преси". Правильність аргументів американських журналістів підтвердило й опитування, про яке йшлося вище. Однак поки далі прозорих натяків офіційному Києву на дотримання свободи слова як одного зі стовпів демократії наші партнери не йшли.

Можна припустити, що партнери придивляються до двох моментів: по-перше, скільки грошей на телемарафон виділять на наступний рік, який, не виключено, може стати роком повоєнних виборів; по-друге, яку форму зацікавленості глядача знайде новий очільник МКіП. Якщо зміни не покращать стан справ зі свободою слова, Україна ризикує зіткнутися не тільки з критикою, а й прив’язкою подальшої допомоги до припинення бігу "марафонців" інформаційним простором.

Очевидно, не варто допускати такий поворот. Президент Володимир Зеленський після затвердження новачків в уряді дав їм завдання й окреслив терміни виконання: протягом осені кожен має показати визначені результати. Що ж, три місяці для створення нової форми "Єдиних новин" строк прийнятний. Якщо для цього є політична воля.

—

Юрій Васильченко, політичний оглядач; опубліковано у виданні Depo.ua.

Читайте також: 

• Ситуація в "Укрінформі" - це результат антидержавної інформаційної політики
• Медіа-шльондри в ефірах Національного марафону - це плювок в обличчя суспільству
• Телеканали та медіа олігархів нагнали в ефіри шахраїв, щоб "засирати" мізки українцям
• Головний помічник Зеленського маніпулює владою, викликає критику і не вибачається - Washington Post
• Як Єрмак і Ко побудували безкоштовну медіаімперію для Зеленського