Крижаний блеф: чому Трамп лякає світ Гренландією, доки фіни вчать американців ходити по снігу

|
Версия для печатиВерсия для печати
американські військові на навчаннях в Норвегії вчаться ходити на лижах

Дональд Трамп продовжує свій хрестовий похід за найбільшим шматком льоду на планеті, аргументуючи необхідність анексії Гренландії «негайними загрозами» з боку Росії та Китаю. За версією Білого дому, острів буквально оточений ворожими есмінцями та підводними човнами, які тільки й чекають моменту, щоб підняти триколор над Нууком.

Проте, як з’ясували журналісти The Times, реальна картина значно прозаїчніша: поки Трамп малює апокаліптичні сценарії, професійні розвідники та натівські стратеги лише знизують плечима.

Виявляється, що російська загроза в Арктиці зараз слабша, ніж будь-коли за останні 15 років, а головна небезпека для безпеки США походить не від Путіна, а від самого Трампа, чиї погрози можуть зруйнувати унікальну систему розвідданих союзників.

Привид «Володимира Великого» та реальність морських пасток

Для розуміння арктичної напруги варто поглянути на російський підводний човен проєкту 955А «Володимир Великий». Озброєний 16 балістичними ракетами, цей гігант намагається непомітно прослизнути через вузьке місце між Гренландією, Ісландією та Британією.

Це класична гра в «кішки-мишки», де на хвості у росіян зазвичай висить британський мисливець класу Astute. У певний момент у глибоких водах Атлантики британці передають «естафету» американським колегам.

Читайте також: Як Трамп вирішив купити Гренландію, а натомість виштовхнув Європу в обійми України

Ця тристороння угода між США, Норвегією та Британією є основою безпеки Атлантики. Якщо Трамп спробує забрати Гренландію силою, ця витончена система обміну розвідданими просто розвалиться. Замість посилення безпеки, Америка отримає «сліпу пляму» біля своїх берегів, де російські субмарини зможуть гуляти, як у себе вдома.

бази

Заяви Трампа про те, що Гренландію «захоплюють росіяни та китайці», викликають у військових аналітиків іронічну посмішку. Ед Арнольд із Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI) зазначає, що російська присутність у регіоні останніми роками лише скорочувалася. Причина банальна: Кремль спалив майже всі свої ресурси у війні проти України.

Російська позиція в Арктиці сьогодні найслабша за останнє десятиліття. Що ж до Китаю, то його активність обмежується «науковими дослідженнями», які хоч і можуть бути прикриттям для майбутнього шпигунства, але наразі не становлять жодної військової загрози. Схоже, Трамп бачить есмінці там, де вчені просто рахують білих ведмедів.

Найцікавіше те, що Пентагон у своїй стратегії на 2024 рік взагалі не згадує Гренландію як нагальну проблему безпеки. У національній стратегії безпеки США за листопад про острів теж ні слова.

Але Дональд Трамп, мабуть, володіє якимись «особливими» знаннями, які дозволяють йому ігнорувати звіти власної розвідки заради можливості отримати доступ до мінеральних багатств острова. Адже Гренландія — це не про безпеку, це про «пиріг» із корисними копалинами, від якого кожна велика держава хоче відкусити шматок.

В тему: Пацієнт з Білого дому. Чому психіатри (й не тільки) стривожені погіршенням стану Дональда Трампа

Арктичні воїни: чому американцям краще не знімати рукавиці

Солдати фінської армії на параді на честь Дня незалежності в місті Хаміна, 6 грудня 2022 року. Фото: Takimoto Marina/Getty Images

Солдати фінської армії на параді на честь Дня незалежності в місті Хаміна, 6 грудня 2022 року. Фото: Takimoto Marina/Getty Images

Найбільш показовим моментом у цій сазі є реальна боєздатність США в умовах вічної мерзлоти. Попри всі погрози, Америка має критично мало ресурсів та досвіду для ведення війни в Арктиці. На останніх навчаннях Joint Viking у Норвегії американські морпіхи, м’яко кажучи, не вразили.

Військові джерела повідомляють про курйозний випадок: фінські резервісти, які грали роль загарбників, настільки ефективно «нищили» американців, що командуванню довелося просити фінів стримати свій запал. Фінських воїнів довелося буквально вмовляти «перестати бити американців», аби не деморалізувати союзників остаточно.

Європейські союзники — скандинави та британці — володіють тим самим «savoir-faire» (вмінням), якого Вашингтону катастрофічно бракує. США навіть залежать від Фінляндії у питаннях технологій будівництва криголамів. Трамп, намагаючись захистити регіон через конфронтацію з арктичними сусідами, обирає найгірший шлях.

Він ображає тих, без чиєї допомоги американські солдати ризикують просто замерзнути, не зустрівши жодного російського підводного човна. Як зазначив генерал Сер Джеймс Еверард, загроза — це неправильне слово. Є комерційні ризики та боротьба за ресурси, якими НАТО цілком здатне керувати через існуючі угоди, якщо тільки хтось не вирішить перетворити ці угоди на конфлікт за територію.

В тему: Чорна скринька Пандори: головні тренди та ризики 2026 року

Мінеральний апетит під соусом патріотизму

Наостанок варто зауважити, що китайська активність у видобутку копалин в Арктиці останнім часом падає через високі витрати та політичні ризики. Світ стає свідком того, як реальні економічні фактори охолоджують запал Пекіна.

Проте Трамп продовжує використовувати «китайську загрозу» як зручну ширму. Гренландія багата на рідкоземельні метали, і саме це є справжнім об’єктом бажання. Але замість того, щоб домовлятися про спільні розробки з Данією, Вашингтон обрав шлях погроз, який може призвести до розвалу найуспішнішого військового альянсу в історії.

Гренландія справді є ключем до Арктики, але цей ключ відкриває двері до співпраці, а не до анексії. Спроба Трампа виставити себе захисником острова від «орд Путіна» виглядає як погана постановка в театрі абсурду.

У результаті ми маємо ситуацію, де найбільшим дестабілізуючим фактором у високих широтах став не Кремль, а Білий дім. І якщо завтра американські підводні мисливці втратять російську субмарину через відсутність даних від британців чи норвежців, то винуватця не доведеться шукати в Москві — він сидітиме за Резолют-деском, розглядаючи карту Гренландії як свій новий гольф-клуб.

«Аргумент» за мотивами публікації The Times


Читайте також: 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Новини партнерів

Реклама

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]