Ні звільнитися, ні піти на передову: як строковики стали заручниками війни

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Кілька років щоденної важкої роботи під пильним поглядом наглядача, який може побити тебе ногами, туманні перспективи колись звідси вибратися й замість оплати — їжа, спальне місце в казармі та 350—700 грн у місяць. Такою є строкова служба в Україні в умовах війни.

Нещодавно депутати зареєстрували новий законопроєкт, щоб звільнити військовослужбовців зі строкової служби. Але експерти й самі строковики сумніваються, що цей законопроєкт їм допоможе. Видання ТЕКСТИ розповідає, як строковики стали заручниками війни і що на них чекає в майбутньому.

Пастка-22

Після початку повномасштабного вторгнення українські військовослужбовці строкової служби потрапили в бюрократичну пастку. Під час воєнного стану вони не можуть звільнитися зі служби в армії, навіть якщо відслужили свій рік після призову. Тобто всі, хто потрапив на “строчку” у 2020-му чи 2021 році, залишилися служити без перспектив звільнення.

Воювати вони також не можуть навіть за власним бажанням — військових строкової служби не можна залучати до бойових дій. Навіть попри те, що багато строковиків під час наступу ворога в лютому 2022 року добровільно взяли в руки зброю та стали на захист держави. У липні 2022-го їх усіх перевели в тилові частини й заборонили воювати.

Єдиний вихід з цього становища — підписати контракт. Мінімальний строк служби за контрактом — 3 роки, його не можна розірвати після припинення бойових дій. Тобто навіть якщо війна закінчиться менше ніж через 3 роки, служба за контрактом триватиме.

Строковики, які служать від 2020-го, вже витратили понад 2 роки свого цивільного життя на службу. Не всі мріють про військову кар’єру, навіть якщо зараз хочуть на фронт.

— Мене призвали на військову службу 6 жовтня 2020 року, — розповідає строковик Микола (ім’я героя змінено, він побажав залишитись анонімним). — Тобто станом на зараз термін моєї служби становить майже 2,5 роки. Якщо я підпишу контракт на 3 роки — то разом витрачу на армію 5,5 років. Для мене це час, вирваний з життя.

Читайте також: Тилові щури Міноборони під час війни розкрадають на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя

350 грн на місяць

Від березня 2022 року строковики почали отримувати додаткову грошову винагороду, а по суті премію, — 30 тис. грн. Але від лютого 2023-го правила нарахування зарплати військовослужбовцям змінилися. У строковиків забрали цю премію й вони залишилися фактично ні з чим. Вчора Рада проголосувала за повернення цієї надбавки всім, від пожежників до поліції, але грошей у бюджеті немає й наразі невідомо, чи можливо виконати рішення депутатів.

Військовослужбовець Іван Савицький у своїх соцмережах намагається привернути увагу до строковиків, які стали заручниками. Він пояснив, що їхня зарплата завжди була такою низькою.

— Строковиків повністю забезпечує держава, — розповідає Савицький. — Їхня зарплата (в армії це називається грошове забезпечення) — завжди становила від 352 грн до 700 грн на місяць. Це щомісячна компенсація, наприклад, на сигарети. Таку саму зарплату строковики отримували й до повномасштабного вторгнення.

Але хоча формально строковиків повністю забезпечує держава, Іван вважає таку зарплату несправедливою.

— У нас є такий радянський стереотип про те, хто такі строковики. Це не тільки хлопчики 18 років, які щойно випустились зі школи. На строкову службу призивають чоловіків до 25 років. І людина може навчатися 5 років в університеті, а потім її призивають — тобто їй може бути вже 23 роки, наприклад. Це самодостатні, дорослі люди, дехто має родини — дружин і дітей, а жителі сіл, наприклад, також часто допомагають своїм батькам. І їм потрібні гроші.

СТРОКОВИКАМ МОЖЕ БУТИ ВЖЕ ПО 23 РОКИ. ЦЕ ДОРОСЛІ ЛЮДИ, ДЕХТО МАЄ РОДИНИ: ДРУЖИН І ДІТЕЙ. І ЇМ ПОТРІБНІ ГРОШІ

Частини також не забезпечують строковиків, наприклад, засобами гігієни. Безплатно видають лише мило. Микола розповідає, що йому його зарплати в розмірі 350 грн банально не вистачає, щоб купити все необхідне для душу.

Інший строковик, Максим (ім’я героя змінено, він побажав залишитись анонімним), який служить з весни 2021 року, отримує трішки більше грошове забезпечення – 420 грн на місяць. Він не нарікає на ситуацію, в який опинився, й розуміє, що триває війна, тому він не може звільнитися зі служби. Але водночас не готовий служити за таку низьку зарплату.

— Самі розумієте, що 420 грн на місяць – це не гроші, — каже Максим. — Працювати на якійсь іншій роботі, щоб заробляти, неможливо, бо важко спланувати, яким буде твій день і чи матимеш ти вільний час.

Максим водій. Він встає на службу о 06:00, іде на сніданок о 08:00, а потім чекає на виїзд на завдання. Якщо робочі завдання є — він їде з побратимами їх виконувати. Якщо ні — чекає до вечора. Раз на декілька днів Максим також заступає на чергування.

У той невеликий проміжок вільного часу, який залишається, Максим підробляє в інтернеті. Втім, цих грошей недостатньо.

Читайте також: Реформа пекла відбудеться не скоро: парламент тільки розпочав реформу ВЛК

Праця на фронт

У військових частинах строковики виконують важливу функцію – вони працюють на забезпечення української армії.

— Строковики — це водії, бухгалтери, інструктори, ті хто підносить патрони й рахує їх — це сотні й тисячі різноманітних посад, — пояснює Іван Савицький. — Бібліотекарі, кухарі, ті, хто носить баняки з кухні в їдальню, охороняє об’єкти, стоїть на блокпостах.

Строковик Микола розповідає, що кожного дня він виконує різноманітні завдання: від прибирання території до різання деревини на пилорамі. Зараз, наприклад, йому зі співслужбовцями дали роль будівельників. Хлопці обладнують житлове приміщення для військових — обшивають його деревом, утеплюють мінеральною ватою, підводять електрику.

Ми ніби у в’язниці

Окрема проблема, яка сильно хвилює строковиків, — це ставлення до них старших за званням військовослужбовців. Нещодавно в мережі з’явилося відео, на якому командир б’є солдата-строковика ногами. Інцидент трапився в одній з військових частин Житомирщини. Після публікації відео командир публічно визнав провину на своїй сторінці у фейсбуку й пояснив, що застосував силу до строковика, адже той нібито був на службі п’яним.

Держбюро розслідувань здійснило досудове розслідування та передало справу в суд. Підозрюваного командира вже відсторонили від займаної посади, йому загрожує до 12 років позбавлення волі.

Менш скандальні випадки жахливого ставлення до військових-строковиків непоодинокі. В армії строковики — це "найнижча каста” військовослужбовців.

— Якось традиційно склалось у нас в країні, що коли чоловік приходить на строкову службу, до нього перестають ставитися як до людини, — каже Микола. — До нас ставляться як до безплатної робочої сили, як до раба. Ставлення офіцерів і сержантів до строковиків жахливе. Обов’язки між контрактниками і строковиками навіть рівними за посадами та званнями, розподіленні нерівномірно.

Миколу обурює ставлення його командирів до нього та інших строковиків. Кілька місяців тому чоловіка та його співслужбовців перевели з однієї в іншу військову частину й забрали військові квитки. За словами Миколи, це нормальна процедура при переводі між частинами, і свої квитки солдати мали отримати під час прибуття на нове місце. Але командири не віддали документів.

МАЙОР ВІДПОВІВ: “ТИ У**БІЩЕ, СРОЧНИК. В ТЕБЕ НЕМАЄ ЖОДНИХ ПРАВ, НІЧОГО Я ТОБІ НЕ ВІДДАМ”

— Ми звернулися до командирів і попросили повернути нам наші квитки, але наше прохання проігнорували. Один з моїх побратимів вирішив піти до заступника командира частини й попросити його повернути військовий квиток. Це ж особистий документ військовослужбовця, який має бути в його розпорядженні. Але пан майор відповів йому: “Ти у**біще, срочник. В тебе немає жодних прав, нічого я тобі не віддам”.

Крім того, що строковики не розуміють, коли закінчиться їхня строкова служба, вони ще й не мають права піти у відпустку, щоб побачитися зі своїми рідними.

— Під час воєнного стану, згідно із законом, усім військовослужбовцям мають забезпечити 10-денну відпустку, — пояснює Микола. — А строковики такого права не мають. Максимум, що їм дозволено, — це 5-денна відпустка за сімейними обставинами.

— Демобілізувати нас не можуть, бо триває війна, — каже Максим. — Але я хотів би, щоб нам хоча б дали відпустку. Зрозумійте, деякі строковики не бачили своїх рідних по 1—2 роки.

Микола відчуває, ніби він живе у в’язниці.

— Харчування в солдатських їдальнях просто жахливе. Якщо контрактники мають можливість харчуватися за межами частини, то строковики — ні. Забезпечення речовим майном теж на найнижчому рівні. Усе, що мені видали на початку служби, вже в жахливому стані. Те, що видають зараз, — або не годиться за розміром, або максимально неякісне. Доводиться купувати речі власним коштом, але грошей навіть на засоби гігієни не вистачає. До того ж у нашій частині ще є проблеми з теплою водою.

Хоча б кілька місяців на перепочинок

Наприкінці березня у Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт. Він передбачає, що військовослужбовці за заявою можуть звільнитися від строкової служби. Потім вони зобов'язані протягом 5 днів прибути в центр комплектування і стати на військовий облік.

Далі ексстроковиків мають або мобілізувати, або звільнити в запас чи відставку, також у них залишається можливість підписати контракт. Цей законопроєкт дасть змогу тим строковикам, які хотіли піти в лави ЗСУ, нарешті звільнитися з військового обліку та мобілізуватись.

Втім, цей законопроєкт — це фактично мобілізація строковиків. Після кількох років служби й допомоги війську строковики досі не матимуть можливості відпочити і провести час з рідними. Але важко уявити військкомат, який не мобілізує відразу молодого чоловіка з досвідом служби. Тож опитані строковики вважають, що їх відразу мобілізують. З таким припущенням важко не погодитися.

— Я не знаю, чи дадуть строковикам, можливо, 3 місяці відпочити — щодо цього є суперечки. В 2015 році, наприклад, було прописано норму для тих, хто прослужив рік і був демобілізованим. Їх пів року не могли мобілізувати повторно, — згадує Савицький.

— Я бачу тільки два варіанти розвʼязання ситуації зі строковиками, — ділиться Максим. — Я готовий залишитися на строковій службі, але якщо нам повернуть додаткове грошове забезпечення, як у 2022 році. Або ж нас можуть демобілізувати, а потім за потреби мобілізувати, але дати час на відпочинок.

Тож оптимальним варіантом могла би бути відстрочка для строковиків, щоб вони могли хоча б кілька місяців провести з рідними.

Для тих, хто поки не готовий до мобілізації, у законі прописали “лазівку”. Строковика законопроєкт пропонує звільнити зі служби “по заяві”. Отже, якщо військовослужбовець хоче залишитися на строковій службі й не мобілізуватися, він може просто не писати цю заяву. Але він залишиться на грошовому забезпеченні в розмірі 350 грн.

Заручництво строковиків під час війни підсвітило ширшу проблему — до цих військових ставляться в армії, як до рабів. Рік повномасштабної війни строковики залишалися в армії без жодних перспектив вибратися звідти: ні в цивільне життя, ні на фронт. Від лютого вони ще й почали працювати фактично безплатно. І лише наприкінці березня депутати презентували законопроєкт, який ще мають розглянути й ухвалити.

Але незалежно від того, чи ухвалять новий закон, чи ні, ставлення до строковиків має змінитися. Для цього потрібно зламати радянську військову культуру, яка й досі побутує в багатьох підрозділах ЗСУ, — це завдання Генштабу та безпосередньо Залужного, який багато разів в інтерв’ю про свою прихильність до західного стилю управління військами.

Валерія Павленко, опубліковано у виданні ТЕКСТИ


В тему: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Новини

16:04
Бутусов: Про генералів, "паперові війни", "мистецтво доповіді" та сучасну війну: чому Сирський і Содоль потрапили під критику
14:11
Інформаційні ресурси упц (мп) поширюють тези російської пропаганди про «нелегітимність» Президента України, це свідома антиукраїнська діяльність
12:56
Залишення позицій під Харковом: проти командування 125 бригади відкрили справу
10:00
Мінкульт нарешті перевірить стан Почаївської лаври, якою користується московський патріархат
08:06
Втрати росії на фронті перевалили за півмільйона осіб
20:00
На вихідні в Україні переважно сухо, вдень +17-26°С
18:08
Влада дає рпц в Україні місяць часу на звільнення Нижньої лаври, далі застосують силу, - Карандєєв
17:13
До суду передали справу генерала Володимира Тоцького, ексзаступника голови СБУ часів Януковича
16:59
Генштаб ЗСУ скоротять на 60%
14:18
Першого заступника директора НАБУ відсторонили через розслідування можливого витоку інформації

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]