Терористична ломка російського бидла. Чому вони це роблять?

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:  https://twitter.com/ponochevny

Середньостатистичний росіянин сьогодні – це малолітній імбецил, який брудним штопором виколює очі кошеняті, бо йому просто подобається процес 

У жорстокості, у зла немає іншої основи, крім самого себе. Добро – воно завжди для чогось, завжди для когось. Воно не існує в вакуумі – воно мінливе, тріпотливе й зворотнє. Добро – як вода, не має форми, але всюди знайде собі дорогу. Зло, справжнє зло – незворотнє. Скільки б часу не минуло, як би не змінювались люди, їхні звичаї і звички, зло залишається злом, пише видання "Ґрунт".

Жан-Франсуа Ліотар казав, що епоха модерну закінчилась із Освенцимом, і після Другої світової війни ми, люди, маємо знайти нові ідеали і новий спосіб мислення для того, щоб подібне не могло повторитися. Але воно повторюється. Ми бачимо це власними очима. Бачимо ще ясніше, ніж бачили це люди у середині минулого сторіччя. У прямому ефірі спостерігаємо, як ця інфернальна потвора розгортає свої мацаки, намагаючись торкнутися кожного серця, отруїти свідомість кожного з нас.

Читайте також: Як довго путінська орда ще зможе наступати?

Росіяни вбивають не тільки тих, кого вони вбивають фізично. Вони вбивають потроху кожного з нас, обмазуючи цією чорною отрутою мільйони і мільйони людей, промацуючи нашу власну людяність, намагаючись знайти кордони нашого болю – скільки ви зможете витримати?

Чи над цим думають садисти, вбиваючи українських військових на камеру? Навряд. Навряд вони взагалі про щось думають. Середньостатистичний росіянин сьогодні – це малолітній імбецил, який брудним штопором виколює очі кошеняті, бо йому просто подобається процес. Вони насолоджуються чужим болем, це їхній власний сорт героїну. Це люди, яким не доступні інші задоволення.

Рисунок:  https://twitter.com/ponochevny

Все, від чого ви звикли отримувати насолоду, все, що дає вам особисте відчуття власної значущості – творчість, процес пізнання, занурення у світ іншої людини, яка пустила вас у своє серце, спорт і подолання власної слабкості й ліні, споглядання вічної краси природи – все це їм недоступне. Вони відчувають свою значущість в інший спосіб.

Читайте також: Шлях російських людожерів, Путіна та його подільниці Львової-Бєлової, до обвинувачення МКС 

Я не закликаю вас жаліти їх. Справа не в тім, що вони злі, тому що нещасні, навпаки – вони нещасні, тому що злі. Радість від чужих страждань минає швидко, а збільшити дозу вдається не завжди і не всім. Бути мерзотою чи не бути нею – це вибір. Ніхто не приречений на те, щоб бути вбивцею. І, зрештою, ніхто не приречений на те, щоб бути росіянином.

Справа не лише у тих, хто фізично відрізає голову, чи стріляє у спину людям зі зв’язаними руками. Є багато голосів, які нині говорять: це нещасні, забиті й тупі діти алкоголіків, вони не бачили в житті нічого, крім насильства, і тому діють у єдиний доступний спосіб. Але я не бачу різниці між Іваном із Челябінської області і артємієм лєбєдєвим, який каже: “Я не люблю насильства, я ніколи навіть не бився, але я кажу російській армії: йдіть, і без Одеси не повертайтеся!” Немає різниці, кого де виховували – але результат той самий.

Читайте також: Zek-армія Путіна: убий свою бабцю-ветерана молотком, а тепер йди вбивати українців Путін тебе пробачить

Ключова проблема в тому, що росіяни інструментуалізували жорстокість. Вони вважають її корисною. Для них це просто метод, який працює – і при цьому він їм подобається. Це логіка картелів – щоб зберегти структуру і статки, ти мусиш вчиняти якомога більше немотивованого насильства; від того, наскільки багато ти вб’єш, залежить, чи виживеш ти сам.

При цьому, це, звісно ж, неправда: ніхто не прийде вбивати росіян, якщо завтра вони зупинять цей карнавал смерті. Але вони не можуть зупинитися, тому що ця система існує виключно в дискурсі безкінечного насилля. Це механізм, який запустили одного разу, він набирає обертів і вже не може зупинитися. Вони просто не вірять у те, що існують люди, які живуть інакше. Якщо спрощувати, вони у принципі не вірять в існування добра. І не тому, що ніхто ніколи не був до них добрим, а просто тому, що добро не таке ефективне.

Читайте також: "Це робили Ленін, Сталін, а сьогодні – Путін". У Росії діє мережа таборів із "перевиховання" дітей, викрадених з України

Насильство і крайня жорстокість, жорстокість, яка не має логічного пояснення, яка не має практичного сенсу – це і є хребет російської держави і російської культури.

Навіщо вони це публікують? Щоб зробити нам боляче. Щоб продемонструвати нам свою ефективність. Вони справді вважають, що це може нас злякати. Чим виразніше, чим брутальніше зло, тим очевидніше, що ніякого добра взагалі не існує. Добро – це слабкість, казочки для дурачків, які шукають приводів для того, щоб не визнавати владу сильного. А якщо не існує ні добра, ні свободи, ні солідарності, ні справедливості, то за що ви боретесь? Просто визнайте владу того, хто здатен на більше зло, ніж ви. Того, хто ефективніший за вас. Така логіка тих, хто ці відео публікує.

Вони не бояться того, що весь світ відсахнеться від них, їм уже не потрібно, щоб їх любили. Тим більше, що завжди знайдеться якийсь нобелівський лавреат миру чи умовний владімір осєчкін, який розповість, що русскій чєловєк прост і нєвінєн, а винен в усьому виключно владімір путін, ну і, можливо, ще євгєній прігожин. Їм усього лиш потрібно, щоб світ визнав їхнє право безкінечно і з задоволенням убивати, катувати і ґвалтувати. Щоб світ не дивився у цю прірву, якою є російський народ.

Читайте також: Орда і світ: про Homo putinus, українську Голгофу та воскресіння

Цивілізований світ має ковзнути поглядом крізь прігожина і соловйова – і дивитися на Тарковського і Толстого, шукати якихось інших росіян, які здатні не вбивати (бажано в минулому), і сподіватися на те, що сучасні росіяни до них не дотягнуться. Але справа в тому, що відоси зі стратами – це і є нове російське кіно, і навіть імперця Толстого в сьогоднішній росії кинули би за ґрати просто за слово “мир” у назві роману.

Що нам із цим робити? Фіксувати. Запам’ятовувати. Доносити до кожного, найдальшого куточку в світі думку про те, що спілкуватися з росіянами, з будь-якими росіянами – це все одно, що мати справу з членами картелю.

Рисунок Алеши Ступина

Ніколи не знаєш, коли вони вирішать, що прийшла твоя черга розчинятися в кислоті. І як би не здавалося вигідним мати з ними справу – все, що вони можуть запропонувати – це тільки смерть, страждання і брехня. Питання тільки в тому – прямо зараз, чи трошки згодом. Важливо постійно наголошувати на тому, що кожному, хто сьогодні має справу з росіянами, у недалекому майбутньому буде неймовірно соромно.

Але головне – це знищення якомога більшої кількості так званих російських військових, у будь-якому куточку світу. Їхнє навернення не можливе, і камінь, який летить у вашу голову, вже ніколи не стане чимось іншим. Ви можете роками поливати його, але на ньому не виростуть квіти.

Читайте також:  Як українцям московити та комуністи стирали пам’ять?

На жаль, це єдиний спосіб для нас просто вижити. Ніхто з нас, хто зараз переживає це все, вже не буде щасливим. Треба це усвідомити і прийняти. Але ми все ще зможемо бути добрими, бути справедливими, бути разом, любити, створювати нове, бути сильними. Заради нас усіх, і мертвих, і живих, і ненароджених.

Катерина Мола, опубліковано у виданні ҐРУНТ

Мвлюнки: ALESHA STUPIN


В тему: 

 

 

 

 

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Підписка на канал

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]