Терористичний план Кремля зводиться нанівець: Як Україна виживає без світла, води та тепла

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Росія робить все, щоб майбутня зима стала найскладнішим випробуванням для України та всього світу.  Поки схоже на те, що цей план провалиться

Росія продовжує завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі України, залишаючи без тепла та води лікарні, школи та житлові будинки та прирікаючи мільйони жителів, що постраждали від війни, на замерзання. У Кремлі не приховують, що мета ударів – створити всі умови для гуманітарної катастрофи та схилити країну до переговорів.

Поки схоже, що цей план провалиться: жителі України освоюють приготування їжі на свічках і вчаться виготовляти саморобні пауербанки, українська влада по всьому світу шукає запчастини для ремонту енергетичних об'єктів, а про переговори з Росією ніхто навіть не заводить. Українська енергетична інфраструктура виявилася набагато стійкішою, ніж очікував Путін, і повністю знищити її не вдасться, але зберегти тепло в будинках буде набагато складніше, а це означає, що найважчий етап ще попереду.

Читайте також: Тяжкий досвід напередодні зими: Як виживали люди у багатоповерхівках під час облоги окупантами Чернігова

Терористичний план Кремля

Росія робить все, щоб майбутня зима стала найскладнішим випробуванням для України та всього світу. Починаючи з 10 жовтня російські військові влаштовують масовані атаки на українську енергетичну інфраструктуру. Наймасштабнішим став удар 15 листопада – росіяни випустили понад 90 ракет. За словами президента України Володимира Зеленського, без світла залишилося 10 млн мирних українців. Усього з початку війни уражено понад 400 об'єктів критичної інфраструктури у сфері електро- та теплопостачання.

Насамперед метою російських ударів стали електропідстанції, призначені для прийому, перетворення та розподілу електричної енергії та з'єднуючі частини української енергосистеми в єдине ціле. Очікувалося, що атаки на електропідстанції "розрубають" це ціле на частини.

Цілями другого рівня стали генеруючі потужності електростанції України, заявляв виконавчий директор найбільшої приватної енергетичної компанії України ДПЕК Дмитро Сахарук. Вони більші, і їх складніше вивести з ладу. Удари 15 листопада були спрямовані на об'єкти видобутку газу в Одеській та Дніпропетровській областях. Також росіяни обстріляли Хмельницьку АЕС, після чого вона тимчасово виявилася знеструмлена. Організатори атак, швидше за все, знали, як ефективніше вдарити українською енергосистемою, щоб завдати максимальних збитків.

У Кремлі та Міноборони не соромляться визнавати , що справді б'ють по енергетичним об'єктам України «високоточною зброєю». Не бентежить російську владу і те, що прицільні атаки по цивільній інфраструктурі, особливо напередодні зими, з погляду міжнародного гуманітарного права вважаються воєнним злочином. Зеленський заявляв , що Москва намагається використати майбутні холоди як зброю, яка вдарить по українцям, що залишилися без тепла і світла.

Читайте також: Як столиця України готується до можливого блекауту

«Перша частина російського плану — зробити умови життя надто суворими для виживання взимку і цим спровокувати нову хвилю міграції. Друга — психологічно зламати українців, змусити людей погодитись на будь-який результат заради припинення війни», — заявив голова Офісу президента України Андрій Єрмак. Професор Інсбруцького університету Герхард Манготт вважає , що напередодні зими та з її настанням це може стати «терористичною стратегією проти мирних жителів», а отже, Росія знову і знову намагатиметься руйнувати відновлену українцями інфраструктуру.

Життя в умовах блекауту

Приготування продуктів на багатті, збирання дощової води та обігрів дровами раніше були реаліями життя лише на лінії фронту, в окупованих районах чи населених пунктах, нещодавно звільнених від «російського світу». Там і зараз тяжка ситуація. Так, у містах Ізюм та Куп'янськ Харківської області багато хто досі живе без газу, світла та води. Люди змушені опалювати будинки дровами, зібраними у найближчому лісі. Відновити централізовану енергосистему у таких містах складно, оскільки масштаб руйнувань величезний, а Росія продовжує обстрілювати втрачені території.

Читайте також: Чи витримає українська енергосистема планомірні атаки російських загарбників

Після 10 жовтня звикати до життя із частковим енергопостачанням українці змушені повсюдно, зокрема й у Києві. Наразі жителям України доводиться вибудовувати робочі та домашні справи навколо графіків відключень електроенергії. Однак світло можуть вимкнути без попередження. При цьому блекаути можуть тривати до шести годин. Така практика триватиме щонайменше доти, доки Росія не перестане прицільно бити по енергооб'єктах.

Мешканка Куп'янська готує їжу біля під'їзду багатоповерхівки

Мешканка Куп'янська готує їжу біля під'їзду багатоповерхівки

Відключення дозволяють знизити навантаження на енергосистему та дають можливість проводити необхідний після ударів ремонт. Також графіки впроваджують, щоб вирівняти баланс між енергією, що виробляється і споживається. Це потрібно після того, як Росія знищує потужності, що генерують, або лінії електропередачі. Якщо споживачів не відключити і вони будуть використовувати більше енергії, ніж є в системі, вона розсинхронізується і ремонт займе тривалий час. Також відключення дозволяють зберегти електрику на об'єктах критичної інфраструктури — водонасосних станціях, лікарнях, заводах та підприємствах, де раптове відключення може вивести з ладу дорогу техніку. Вуличне висвітлення також зменшать.

Українців закликають заготовити пауербанки, запастися батарейками, свічками, теплими речами та термобілизною. В інтернеті публікують поради, як самостійно виготовити пауербанк для роутера, обігріти кімнату за допомогою однієї свічки та розігріти їжу без електрики, наприклад, на газовому пальнику або навіть на свічках. Мешканцям України рекомендують робити запаси продуктів тривалого зберігання та швидкого приготування.

Саморобна плита з дощок та свічок

Саморобна плита з дощок та свічок

У деяких містах, що залишилися без водопостачання, українці вишиковуються в черзі за водою. У ряді випадків водопровід могли зруйнувати навмисно. За даними Бі-Бі-Сі, саме так було у Миколаєві. Опитані журналістами експерти заявили, що труби могли зашкодити вибухівкою, про це говорив характер пошкоджень.

Мешканці Києва набирають воду зі свердловини у дворі

Мешканці Києва набирають воду зі свердловини у дворі. Фото: EPA/OLEG PETRASYUK

Фахівці з енергетики просять жителів України споживати воду та електроенергію економно: замінити всі лампочки на енергоефективні, включати енергоємні прилади почергово, обмежити споживання електроенергії в піковий годинник, коли важливо розвантажити енергетичну систему, — вранці з 6:00 до 11:00 та ввечері :00 до 23:00.

«У різні дні різні регіони демонструють різні результати, але загалом економія коливається від 5 до 10% у середньому», — розповідав голова правління національної енергетичної компанії «Укренерго» Володимир Кудрицький. Нову для більшості українців філософію економії просувають лідери думок у соцмережах та у ЗМІ. Декілька телеканалів провели ефіри при свічках.

Читайте також: "Апокаліптичний" сценарій енергетиці України поки не загрожує

Не вимикати світло обіцяють у будинках, де розташовані об'єкти критичної інфраструктури. Іноді вони вбудовані прямо до будівлі, розповідає голова ДПЕК Дмитро Сахарук. Це може бути обладнання для зв'язку, склади зберігання вакцин, сервери провайдерів, об'єкти водопостачання та теплопостачання. Втім, мешканцям цих будівель навряд чи можна позаздрити: наявність у будинку такого об'єкту може збільшити ризики прильоту.

На зміни чекають і транспорт. У Києві задля економії електроенергії на деяких трамвайних та тролейбусних маршрутах запустили автобуси на бензині. У Харкові збільшили інтервали руху трамваїв та метро.

У Раді обговорювалася і можливість переведення частини підприємств та організацій на віддалений формат. На думку депутатів, так можна компенсувати втрати, пов'язані із повітряними тривогами у робочі дні. Їхні збитки для ВВП оцінювали щонайменше у 7,5 млрд гривень, це приблизно $203 млн.

«Важливо організувати роботу як державного, так і приватного сектору економіки віддалено у неробочий час та у вихідні таким чином, щоб не лише компенсувати простий, а й забезпечити виробництво необхідної для перемоги продукції», — заявляв депутат Верховної ради Данило Гетьманцев.

Мешканців Києва можуть тимчасово переселити до інших регіонів, якщо ситуація на енергетичному фронті стане критичною. Євросоюз має намір розгорнути тимчасові притулки для переселенців на території України. А глава Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук закликала українців, які перебувають за кордоном, по можливості не повертатися в країну до весни.

Українська енергетика стійкіша, ніж сподівався Путін

Українська енергосистема має досить високий запас міцності, який унеможливлює повне її знищення. «Якщо десь зникає одна генерація, її підхоплює інша. Тобто все закільковане, і ми працюємо в єдиній системі. За радянських часів будувалася схема енергосистеми, де все налаштовано під подібні події, що відбуваються сьогодні», — розповідав голова енергетичної компанії ДПЕК Максим Тимченко. За його словами, не може бути «якогось армагеддону, ситуації, що всі розіб'ють і все погасне».

Українська енергосистема — одна з найбільших у Європі, має найрозгалуженішу систему ліній електропередачі на одиницю площі. Атомні, теплові та гідроелектростанції, теплоелектроцентралі, а також електростанції, що працюють на силі вітру, сонця та біопаливі, – всі вони об'єднані магістральними ЛЕП.

Генеруючі потужності України

Генеруючі потужності України

Енергосистема допоможе вистояти і надлишок потужностей, що залишилися з радянського періоду. На піку вони виробляли понад 300 млрд кіловат-годин, що дозволяло забезпечувати енергією військово-промисловий комплекс СРСР. Нині такої потреби немає. За останні 30 років після розвалу СРСР споживання електроенергії в Україні знизилося майже у 2,5 рази. Але потужності залишилися, і країна не відчуває браку вироблення електроенергії.

Окрім загального тренду на скорочення, попит на паливо додатково знизився після початку активних бойових дій. Війна спровокувала відтік населення та закриття підприємств, відбулося руйнування інфраструктурних об'єктів та знищення великих промислових виробництв, таких як «Азовсталь».

«Падіння споживання природного газу на 40% та електроенергії на 30% цього року дозволили амортизувати серйозні збитки від ударів російськими ракетами по енергетичній інфраструктурі», — заявляв директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Перевагою стало зростання частки атомної енергетики. На неї зараз припадає 56% виробництва електроенергії, оскільки Росія в основному завдає ударів по об'єктах газо-мазутної та вугільної генерації. Южно-Українська, Рівненська та Хмельницька АЕС продовжують працювати у штатному режимі. За винятком обстрілу останнього, до цього часу цілеспрямованих спроб вивести АЕС з ладу ракетними ударами Росія не робила.

Читайте також: Знищенням енергетичної інфраструктури Путін хоче «заморозити» Україну та змусити її здатися — Atlantic Council

ТЕЦ – ахіллесова п'ята української енергетики

Руйнування енергетичної інфраструктури може залишити мешканців міст без опалення. Напередодні зими це найбільша небезпека. У містах України переважно централізовані системи опалення, а отже, виробництво тепла нерозривно пов'язане із виробництвом електрики. Теплова енергія поряд із електричною виробляється на теплоелектроцентралях (ТЕЦ), які також регулярно стають цілями для російських ударів.

Журнал Time називав централізовані системи теплопостачання «секретною зброєю України у справі зеленого переходу», оскільки їх у перспективі легко перевести на альтернативні та більш екологічні типи енергії, наприклад, біопаливо чи тепло від дата-центрів. Це могло бути дешевшим і потенційно більш енергоефективним, ніж у випадку з децентралізованою системою з тисяч котлів і бойлерів, що працюють на викопному паливі, як у багатьох європейських містах.

Але в умовах війни виявилося, що переваги обернулися недоліками: централізована мережа набагато вразливіша перед російськими атаками. Її устрій добре відомий російським енергетикам, тому Кремль може ефективно завдавати ударів. Не лише фізичні ушкодження ТЕЦ, які виробляють теплову енергію, а й масштабне руйнування труб теплопостачання може залишити без тепла цілий район чи квартал. При настанні морозів відсутність електрики протягом кількох годин може стати критичною для теплових магістралей - при замерзанні труби лопаються. Провести їхній ремонт буде складно.

Робітники в Києві лагодять труби центральної системи теплопостачання

Робітники в Києві лагодять труби центральної системи теплопостачання. Тарасов Володимир — Укрінформ ABACA Reuters

Подібне вже траплялося в Алчевську у 2006 році, коли після аварії близько 60 тисяч жителів довелося опалювати свої будинки електричними обігрівачами. Через кілька днів через відсутність гарячої води замерзла і каналізація.

Такий сценарій можливий при руйнуванні котелень та теплових електростанцій. Масштаб катастрофи також залежить від навколишньої температури. При –5°С труби довго зберігатимуть залишкове тепло, але при –25°С швидко замерзнуть. Чим нижча температура, тим менше часу залишається на ремонт, для якого до того ж потрібне спеціальне обладнання.

Читайте також:  "Зима – остання зброя Путіна проти України". Як країна може пережити холод без електрики від Запорізької АЕС

Постачання енергетичного обладнання

Ситуація взимку багато в чому залежатиме від постачання енергетичного обладнання з-за кордону. Воно критично необхідне для заміни та ремонту пошкоджених енергооб'єктів. Насамперед потрібні пересувні станції водопідготовки, мобільні теплові електростанції, альтернативні види палива, а також дизельні чи газові генератори, заявляв колишній міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. Ці локальні установки резервного харчування взимку у багатьох районах можуть стати основними. Проте їм теж потрібен запас палива. І тут виникають проблеми: із приладами Києву готові допомогти країни-союзники, але дизель у постачання не входить. 

В українському МЗС повідомили , що домовилися про постачання мобільного обладнання з владою або компаніями з 12 країн, зокрема Італією, Францією, Литвою, Фінляндією, Німеччиною та Польщею. В Іспанії підтвердили, що Мадрид передасть Україні генератори для лікарень та машин швидкої допомоги. Загалом країна отримає близько 600 одиниць енергетичного обладнання. Це небагато, враховуючи, що лише першого дня обстрілів 10 жовтня було пошкоджено 143 об'єкти, у тому числі 10 ТЕЦ та 19 електричних підстанцій.

Колишній заступник глави МЗС України Олена Зеркаль називає вихід із ладу енергетичного обладнання проблемою номер один для Києва. Потрібна рідкісна та дорога техніка, яка найчастіше не зберігається на складах. Потрібно щонайменше 25 потужних автотрансформаторів. В основному їх постачає Південна Корея. Розмістити замовлення на таке обладнання без черги дуже складно. Також складно замовити нові деталі у виробників, це може тривати від шести місяців до трьох років. Тому Україна просить західні фірми поставити її на початок черги та намагається перекупити потрібне обладнання в інших замовників, чия черга постачання вже підійшла.

Автотрансформатор вагою 250 тонн, підірваний російськими військами під час відступу у Херсонській області

Автотрансформатор вагою 250 тонн, підірваний російськими військами під час відступу у Херсонській області. Фото: УНІАН

Польські PGE та Tauron, німецькі EON та 50 Hertz, французька Schneider Electric та інші компанії зі США, Фінляндії, Литви та Португалії з весни відправляють в Україну трансформатори, вимикачі, генератори, кабелі та інше обладнання. Але в українській енергетичній компанії ДПЕК заявляють: це крапля у морі. І оцінюють вартість свого обладнання, яке підлягає заміні, приблизно $40 млн.

«Ми вже, на жаль, використали запас обладнання, який у нас був на складах після великих атак, які розпочалися 10 жовтня. Якусь кількість обладнання ми змогли придбати. На жаль, вартість обладнання зараз вимірюється сотнями мільйонів доларів… Нині це проблема у всіх енергетиків», — розповідав виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук після чергового удару по Україні.

Київ без світла

Київ без світла. Фото: TWITTER Kira Rusik

Ще одна проблема — сумісність радянського обладнання в Україні з іноземним, виготовленим за стандартами ЄС. Знайти техніку старого зразка у Європі складно. Тому в Києві просять західні країни пошукати на своїх складах і надати хоча б одиниці, що не працюють, щоб розібрати на запчастини. За словами Сахарука, із 40 трансформаторів, які необхідно замінити, ДТЕК поки що вдалося роздобути лише три.

Додаткова фінансова підтримка

Старший науковий співробітник шведської дослідницької організації «Стокгольмський форум вільного світу» Андерс Ослунд ставить зовнішню фінансову допомогу на перше місце серед факторів, які дозволять Україні вижити взимку та зберегти енергетичні об'єкти.

Збитки, заподіяні інфраструктурі країни з лютого, в Україні оцінюють у $100 млрд. Києву потрібно від 3 до $5 млрд закордонної допомоги на місяць до кінця наступного року, заявляла директор МВФ Крісталіна Георгієва. Ще більше — $6 млрд — оцінює цю потребу Атлантична рада. Це пов'язано із обваленням ВВП України на 30–35% цього року, що означає ще більше скорочення податкових надходжень.

Провідну роль у підтримці України зараз відіграють США. Конгрес ухвалив кілька пакетів допомоги на загальну суму близько $50 млрд. З них військова становить понад половину, решта припадає на фінансову та гуманітарну допомогу. Також Вашингтон повідомляв про намір виділяти $1,5 млрд. щомісяця для підтримки державних інститутів України. Євросоюз, на думку Володимира Зеленського, робить недостатньо. Президент України у серпні звинувачував Брюссель у затягуванні перерахування макрофінансової допомоги, назвавши це «або злочином чи помилкою». Цього року ЄС виплатив 2,8 млрд євро, незважаючи на обіцянку у травні надати Україні 9 млрд євро. Крім того, Євросоюз переважно надає Україні допомогу у вигляді кредитів, на відміну від США, які надають переважно гранти.

У Києві побоювалися, що американська допомога наступного року скоротиться, якщо на проміжних виборах до Конгресу більшість місць займуть супротивники Байдена — республіканці. Представники цієї партії напередодні виборів частіше висловлювалися про необхідність обмежити допомогу Україні, аніж демократи. У листопаді республіканці справді повернули собі контроль над Палатою представників. Але як саме більшість із них голосуватиме, припустити важко.

Багато експертів вважають за важливе до зими конфіскувати заблоковані Заходом резерви російського Центрального банку та передати їх Україні. Про це неодноразово просили українські політики. Російські активи обсягом понад $300 млрд заморозили у березні внаслідок санкцій. Це приблизно половина обсягу всіх золотовалютних резервів Росії. Втім, єврокомісар з питань юстиції та верховенства права Дідьє Рейндерс запропонувавне віддавати ці кошти, а повернути їх Росії у разі, якщо вона братиме участь у повоєнному відновленні України. Андерс Ослунд вважає, що у разі передачі Україні російські кошти має контролювати Захід. А от західна фінансова допомога загалом має, на його думку, бути максимально децентралізованою, щоб скористатися нею в Україні міг малий та середній бізнес, який постраждав від війни.

Імпорт електроенергії

Ще одним способом забезпечити населення електрикою в умовах знищення потужностей, що генерують, міг би стати імпорт електроенергії. Раніше Україна купувала її у Білорусії та Росії, щоправда, у невеликих обсягах і припинила після початку війни. У грудні 2021 року частка імпорту становила 2,8% загального електроспоживання. У березні Україна повністю синхронізувала свою мережу із європейською системою передачі електричної енергії (ENTSO-E), це дало можливість як експортувати, так і імпортувати енергію з Європи. Київ навіть почав постачання, але припинив одразу після масових ударів по енергооб'єктах.

Наприкінці жовтня державний трейдер «Енергетична компанія України» (ЕКУ) вперше у тестовому режимі імпортував електроенергію зі Словаччини. Потужність складала 1 МВт. Поки що це лише перевірки, але голова ЕКУ закликав до якнайшвидшого впровадження цього інструменту.

"Імпорт дозволить отримати невеликі обсяги в 500-600 МВт за загального дефіциту понад 1,5 ГВт", - заявляв директор українського Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук. А голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький припустив , що Україна почне отримувати електроенергію з-за кордону вже цього опалювального сезону. На зустрічі з єврокомісаром з енергетики Кадрі Сімсон порушив питання щодо підвищення ліміту до 1500 МВт.

Поки що налагодити імпорт із ЄС не вдається з двох причин. По-перше, ENTSO-E обмежила пропускну спроможність міждержавних мереж до 500 МВт, хоча технічно Україна могла б постачати чи отримувати до 1,7 ГВт через лінії електропередачі, що з'єднують її з енергосистемою Румунії, Словаччини та Угорщини.

По-друге, імпорт електроенергії з Європи коштуватиме надто дорого для Києва. Наприклад, у жовтні максимальна ціна мегават-години в Україні становила менше 80 євро (3 тисячі гривень), а в Угорщині понад 260 євро (10 тисяч гривень). Трейдерам доведеться продавати енергію за місцевими цінами в Україні, але купувати набагато дорожче. Тому, швидше за все, Україна почне постачати електроенергію з ЄС лише у критичній ситуації.

Робота на запобігання

Найнадійнішим способом зберегти та захистити енергетичні об'єкти стало б посилення системи протиповітряної оборони України. Поки вона має всього 10% від необхідного, заявляв Володимир Зеленський. Атаки Росії вже змусили Захід переглянути військову допомогу для Києва. Так, США обіцяли передати 8 зенітно-ракетних комплексів NASAMS норвезького виробництва, перші два вже відправили.

Окремою проблемою стали іранські безпілотники-камікадзе, які важко виявити за допомогою радарів. Україна стверджує, що її кошти ППО збили більше половини з них. Але, судячи з збитків, завданих електромережам, цього недостатньо. Пентагон, окрім NASAMS, обіцяє передати Україні засоби протидії безпілотникам, включаючи систему VAMPIRE (Vehicle-Agnostic Modular Palletized ISR Rocket Equipment). Вона здатна вразити невеликі квадрокоптери типу Mavic, російські Орлан-10 і Оріон, іранські Mohajer-6 і Shahed, а також інші моделі. Вражає у прямому сенсі, за допомогою невеликих 70-міліметрових ракет, тоді як більшість протидронових систем використовують глушіння сигналу чи перешкоди.

Vampire_1

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Іспанія передала Україні чотири системи ППО Hawk та ЗРК Aspide. У НАТО також пообіцяли надіслати Києву 100 станцій глушіння безпілотників. Це допоможе зробити неефективними дрони російського та іранського виробництва, заявив Столтенберг. 

Німеччина передала систему IRIS-T. Поки що лише одну, але, за словами прем'єра України Дениса Шмигаля, вона виявилася вкрай ефективною — вразила 9 цілей із 10. Агентство Reuters повідомляло, що Італія готує пакет військової допомоги Україні, до якого можуть увійти системи ППО SAMP-T середньої дальності та Aspide, а також переносні ЗРК Stinger. Щоправда, євроскептики з «Руху 5 зірок» виступили проти, і врешті-решт питання з поставками заморозили. Франція та Німеччина пообіцяли продовжити допомогу. Питання в тому, наскільки ці заяви відповідатимуть чи розходитимуться з реальними діями та як швидко здійснюватимуться поставки.

На тлі російського обстрілу навіть Ізраїль, який раніше зберігав нейтралітет, дозволив країнам НАТО надати Україні озброєння з компонентами, виготовленими в Ізраїлі. Йдеться про електрооптику та системи управління вогнем — їх має намір відправити Великобританія. Офіційного підтвердження цих даних немає. Але відомо, що 16 листопада Володимир Зеленський обговорив тему ППО з Біньяміна Нетаньяху, чия партія «Лікуд» перемогла на дострокових парламентських виборах в Ізраїлі.

Зима як перевага для України

Наступна зима стала головним наративом кремлівської пропаганди. Провладні ЗМІ розповсюджують лякаючі матеріали про населення та армію України, які не переживуть морози. Насправді зима стане серйозним викликом насамперед для російських військових, які мають серйозні проблеми з постачанням та логістикою, вважає прес-секретар Пентагону генерал Пет Райдер.

Росіяни зазнавали труднощів і з літнім одягом. Футболки, шкарпетки, білизна, кросівки та берці на фронт передавали волонтери, але їх зусиль було явно недостатньо. Налагодити постачання не вдалося за вісім місяців війни, тож розраховувати, що солдати отримають зимове екіпірування у достатній кількості, не доводиться.

Водночас, українські військовослужбовці набагато більш підготовлені до зимового сезону. Їхні ланцюжки поставок одягу набагато коротші, а логістика простіше. США вже передали Україні 50 тисяч парок, 4,7 тисячі штанів, 39 тисяч флісових шапок, 23 тисячі пар черевиків, 18 тисяч пар рукавичок та 6 тисяч наметів. На зустрічі Контактної групи з оборони України в Рамштайні 25 жовтня кілька інших країн також пообіцяли надати зимове спорядження.

Сенатор-демократ Ліндсі Грем порівняв ситуацію, в якій опинилися російські окупанти, із гітлерівськими загарбниками, для яких свого часу сувора зима стала прокляттям на чужій території. У таких умовах Росія може спробувати заморозити бойові дії, щоб нагромадити більше сил до весни.

Поки що Кремль намагається максимально розколоти ЄС та зменшити його можливості надавати будь-яку допомогу Україні. Обмеження постачання енергоресурсів на Захід викликало зростання світових цін на газ, а шантаж навколо припинення участі в зерновій угоді спровокував підвищення цін на сільгосппродукцію і може викликати голод у найбідніших країнах. В умовах енергетичної, продовольчої та фінансової кризи підтримка України, ймовірно, знизиться. Найімовірніше, саме це і є справжня мета Володимира Путіна, який за вісім місяців вторгнення так і не зміг досягти капітуляції Києва. Подальший розвиток та результат війни багато в чому залежатимуть від політичної волі Заходу.

В Інституті вивчення війни вважають, що світові солідарність і рішучість стануть визначальними для подальшого ходу війни. Путін чекає настання холодів, щоб зрозуміти, чи змінить зима позицію Заходу у підтримці України. У разі скорочення підтримки можливість нового російського бліцкригу може бути вищою. Якщо ж обсяги допомоги зростуть або хоча б залишаться на колишньому рівні, то Москва, швидше за все, зменшить свої вимоги та зосередиться на збереженні під контролем вже завойованих територій.

Катя Максимова;  опубліковано у виданні The Insider


В тему:

 

 

 

 

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]