Вбивство Вороненкова: чому не сидить Матіос?

Версия для печати

Чи не забагато трупів у справах, в яких головним хедлайнером був і є головний військовий прокурор?

... На брифінгу в ГПУ, Генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив про розкриття вбивства колишнього депутата Держдуми Росії Дениса Вороненкова.

Не аналізуючи зараз викладений Луценком фактаж, хочу зосередити увагу читачів цієї статті на дуже важливому моменті, виходячи з озвученого і нібито встановленого слідством мотиву цього злочину.

Ось, що нам каже Юрій Віталійович:

«Слідство встановило, що цей злочин є замовним. І ми переконані, що до його вчинення призвели свідчення Дениса Вороненкова про злочини російських військ на території України, а також у справі щодо державної зради Віктора Януковича. Саме для того, щоб не допустити свідчень Дениса Вороненкова в українських, та у подальшому у міжнародних судах, представники російських спецслужб підготували план фізичного знищення цього свідка», — зазначив Юрій Луценко.

В тему: Успехи следствия в деле Вороненкова: «Фактически сам факт убийства очевиден и установлен»

Тобто, за версією ГПУ, Вороненков був дуже і дуже важливим свідком для України і по справі Януковича, і по злочинам російських військових на території України. За таких обставин, а також враховуючи, що Вороненков був не тільки свідком у резонансній справі державного значення а ще й, по суті, перебіжчиком від ворога, якому загрожувала серйозна небезпека, українська влада, на підставі

Закону У К Р А Ї Н И «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3782-12/

забов’язана була вжити всі можливі заходи для охорони колишнього депутата Держдуми Росії.

І, начебто, така охорона, хоча і з запізненням, була Вороненкову надана.

В інтерв’ю російській «Новой газете» ще одного колишнього депутата Держдуми Росії, Іллі Пономарьова, який теж переховується в Україні від путінського режиму і який допомагав Вороненкову з переїздом в Україну, ми можемо прочитати наступне:

— Если он /Вороненков/ опасался за свою жизнь, почему ему дали охрану только неделю назад?

— Ну, это нарастало [постепенно]. А потом есть бюрократия, которая прикрывает задницу. Они все боятся, что их вздрючат. [Главный военный прокурор Украины Анатолий] Матиос и главный следователь по делу Януковича Руслан Кравченко были нашими главными друзьями все это время. Матиос реально очень переживал, ходил вплоть до президента и ходатайствовал за Вороненкова. У Матиоса музыкальное образование, и он фанат Максаковой. В итоге Вороненкову охрану выделили по указанию администрации президента, но не СБУшную, как у меня сейчас, а людей из ГУРа, из военной разведки. То есть, с одной стороны, государственная охрана, но почти что и не государственная.«

Натомість, тут і з’являються не дуже приємні обставини для нашої влади. А, конкретно, неприємні для Анатолія Матіоса і його підлеглих.

В тему: Видео убийства Вороненкова появилось в Сети

Якщо Пономарьову про своє клопотання перед Порошенком щодо Вороненкова і про виділення тому охорони за вказівкою Адміністрації Президента розповів сам Матіос, то Головний військовий прокурор свідомо Пономарьову брехав. Тому, що ніякі клопотання перед Президентом і, тим більше, вказівки з АП про охорону свідка у кримінальній справі, Матіосу не були потрібні. Взагалі. Бо, згідно п. 2 ст. 3 вказаного вище Закону прийняття рішення про застосування заходів безпеки свідка — це компетенція виключно слідчого і прокурора, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа за якою цей свідок проходить. Тобто, рішення про взяття під охорону Вороненкова спокійно і, головне, в межах своїх повноважень, міг прийняти або сам Матіос, або хтось з його підлеглих, хто займався справою Януковича. Таким «хтось» у провадженні проти Януковича є співробітник військової прокуратури Руслан Кравченко.

Навіть, якщо Матіос не збрехав і охорона Вороненкову була дійсно надана за вказівкою АП, то це є незаконним і некомпетентним рішенням. Знов таки, виходячи з норм діючого законодавства.

Незаконним не тільки тому, що рішення прийняв не уповноважений орган.

Все набагато гірше.

ГУР МО взагалі не має права здійснювати охорону свідків у кримінальному провадженні!

У п. 3 ст. 3 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» вказан вичерпний перелік державних органів, які здійснюють заходи безпеки учасників кримінального процесу. І там немає ГУР МО!

Більше того. В цій нормі Закону зазначено, що здійснення заходів безпеки покладається на спеціальні підрозділи, які створюються у складі структур відповідних органів. Тобто, безпеку учасників кримінального судочинства повинні забезпечувати фахівці з такої безпеки. Де тут ГУР МО, яке за законодавством і своїми функціями для цього не призначено і, як ми побачили, ще й не придатне?

Не придатне, бо головного свідка у гучній справі державного значення не захистило. За оцінкою багатьох експертів охоронець Вороненкова охороняв його вкрай непрофесійно. І хоча нападника він і застрелив, але основної своєї задачі не виконав.

Власне, на сьогодні, можна впевнено стверджувати, що заходи безпеки щодо Вороненкова взагалі були просто нікчемні. І ще велике питання: свідомо вони були такими нікчемними, чи тільки від професійної безпорадності?

В будь-якому разі це провина службових осіб Військової прокуратури, які за законом були забов’язані забезпечити достатню безпеку свідка Вороненкова у своєму кримінальному провадженні і призначити для цього належний і компетентний правоохоронний орган з професійно підготовленим для таких заходів підрозділом.

І це не просто провина. Це кримінальний злочин Матіоса і його підлеглих. Зокрема, Руслана Кравченко. Злочин, який передбачений статтею 380 Кримінального кодексу України — Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист, — в якій вказано:

«Неприйняття рішення, несвоєчасне прийняття або прийняття недостатньо обґрунтованих рішень, а також невжиття, несвоєчасне вжиття достатніх заходів для безпеки працівників суду, правоохоронних органів або осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та їхніх близьких родичів службовою особою органу, на який покладено функції забезпечення безпеки зазначених осіб, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, — караються позбавленням волі на строк до п’яти років.»

Для порівняння. У 2016 році, в моїй, мабуть, надважливій для держави, але сфальсифікованій військовою прокуратурою сил АТО, кримінальній справі по "хуліганству«’, «свідка» — раніше двічи судимого наркомана Олександра Стефаненка, охороняла СБУшна «Альфа», яка возила його по Краматорську і Бахмуту на двох (!) мікроавтобусах з десятком спецназівців. У матеріалах справи є ухвала суду, яка винесена за клопотанням військової прокуратури сил АТО, про забезпечення охорони цього свідка підрозділами СБУ.

В тему: Интересные подробности о Паршове, убийце Вороненкова (рассказ его командира)

Виникає просте питання: а чому, в 2016 році, у якійсь, фактично, дрібній кримінальній справі, військова прокуратура зробила все можливе, аби забезпечити сувору охорону, не менш дрібному, чим сама справа, свідку, а в 2017 році, у резонансній і дійсно надважливій для держави кримінальній справі, для охорони головного свідка вона не зробила нічого, що наказано і передбачено діючим законодавством?

Виникає ряд ще більш незручних для влади питань.

А чи не забагато трупів у справах, які розслідувала і розслідує військова прокуратура і в яких головним хедлайнером був і є Анатолій Матіос? Трупів, які виникали вже під час досудового слідства і судового процесу.

Вбивство адвоката російського ГРУшника Олександра Александрова Юрія Грабовського. Справу вела і підтримувала публічне обвинувачення військова прокуратура.

«Самогубство» колишнього заступника Голови Нафтогазу Юр’єва під час обшуку по справі Курченка-Кацуби-Бойка-Клименка. Кримінальне провадження на той час по цій справі здійснювала військова прокуратура

Вбивство Дениса Вороненкова — свідка у справі Януковича, яку чомусь, не за підслідністю, теж розслідувала військова прокуратура.

Совпадєніє?

Якось дивно виходить, що військова прокуратура України постійно звертається за правовою допомогою по кримінальним справам до Росії, яка є агресором щодо України і окупантом нашої території, співробітники військової прокуратури України спокійно катаються на гірсько-лижних курортах російського Кавказу, нашпігованого феесбешниками, і нікого в Україні з владних структур це досі не збентежило.

З урахуванням наведеного, злочинна і, як ми бачимо, невиключно, що й умисна, недбалість керівних посадових осіб військової прокуратури, яка привела до вбивства ключового (за версією ГПУ) свідка у справі Януковича, існуючі стосунки між військовою прокуратурою України і правоохоронними органами ворожої Росії, породжують серйозні сумніви щодо озвучених ГПУ мотивів вбивства Вороненкова. Нам мало брехали по іншим кримінальним справам? Чому ми повинні вірити у ГПУ і особисто Луценку на цей раз?

—

Олександр Ружанський,  Правдиві новини

В тему:

• Расстрел Вороненкова: безответственность власти или предательство?
• Вороненкова на встречу-приманку перед убийством мог позвать местный силовик, — Пономарев
• Тайна следствия без головы
• Украина: страна нераскрытых убийств и убийц во власти
• Вокруг судьи без головы