Влада інспірує справи проти волонтерів: як силовики підставляють тих, хто допомагає армії

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну волонтери та громадські активісти почали активно допомагати армії у боротьбі з російським ворогом. Зокрема, забезпечували військо усім необхідним технічним обладнанням, одягом, автівками тощо.  

Аби спростити процедуру ввезення таких товарів з-за кордону у березні 2022 року уряд ухвалив постанову 174, якою, зокрема, дозволив ввозити товари для військових за декларативним принципом і відніс їх до гуманітарної допомоги. Водночас у березні народні депутати ухвалили відповідний закон, який доповнив Кримінальний кодекс України статтею 201-2 про “незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги”.  І через декілька днів ця стаття стала інструментом для правоохоронців із переслідування волонтерів, щодо них почались обшуки та інші слідчі дії.

У цьому матеріалі Центр прав людини ZMINA описує найбільш показові кейси, коли волонтери потерпали від провокацій з боку правоохоронців, та пояснюємо, що не так із новим законодавством та його застосуванням. 

Як волонтери потрапляють у пастку “провокації на злочин” 

Протягом весни, літа та осені правоохоронні органи активно проводили обшуки у різних волонтерів, мотивуючи це підозрою у продажу автомобілів, призначених для Збройних сил України та іншої допомоги військовим. У більшості випадків слідчі обирали для переслідування волонтерів, які на постійній основі завозять автівки та інші речі в Україну як гуманітарну допомогу для військових. Волонтери купують все це за кордоном за власні кошти або ж за пожертви людей, а в Україні передають відповідним підрозділам ЗСУ або конкретним військовим. 

“Навесні стояло питання “бути чи не бути” українській державі. Це вимагало максимального спрощення процедур на митниці для забезпечення війська. Утім, попри очевидну користь від спрощення ввезення товарів для військових постановою КМУ 174, визнання цих товарів гуманітарною допомогою суперечить закону “Про гуманітарну допомогу”. Адже закон містить чіткі критерії визнання товарів гуманітарною допомогою, і куплені коштом волонтерів і жертводавців товари для військових ними не є. Тож і стаття 201-2 Кримінального кодексу на придбані таким чином товари розповсюджуватись не може. Проте правоохоронці почали використовувати те, що волонтери згідно з постановою 174 декларують автомобілі та інших товари для військових як гуманітарну допомогу, як формальний привід для кримінального переслідування“, – зазначає юридичний радник Центру прав людини ZMINA Данило Попков. 

Читайте також: Пастки поліції та бюрократія: що долають волонтери коли везуть автівки з Європи на фронт

Втім, правоохоронці одразу почали пошук тих, хто заробляє на продажу гуманітарки, серед відомих волонтерів, які займались благодійністю публічно, деякі з 2014 року, і які добре відомі своєю діяльністю у суспільстві. Тобто серед тих, хто ніколи не ховався. Більше того, під час розслідування і використання негласних слідчих дій правоохоронці застосовували метод провокації злочину, який заборонений законодавством.

Так, до волонтера приходив провокатор, який заявляв, що він працівник правоохоронних органів, і стверджував, що його знайомим військовим, які вже зараз їдуть на фронт, терміново потрібні автомобілі. Волонтер співпереживав і погоджувався продати автівки провокатору. Останній купляв автівки за ту суму коштів, за які купив їх волонтер. Але у момент передачі грошей волонтера затримували за “продаж гуманітарки”. Після цього правоохоронці звітували про чергову успішну операцію щодо “викриття схеми продажу гуманітарної допомоги так званими волонтерами чи злочинним угрупованням”. 

Існування такої схеми і провокації на злочин підтверджує й голова підкомітету з питань місцевих податків і зборів Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Мар’ян Заблоцький. Нардеп вважає справи проти волонтерів, де їх звинувачують у продажу гуманітарної допомоги, необґрунтованими. 

“Я вивчив дуже багато волонтерських справ, і жодна з них не має під собою підґрунтя. На мою думку, правоохоронці поводили себе настільки огидно, наскільки це можна було собі уявити”, – зазначив народний депутат.

Водночас метод “провокації на злочин” суперечить нормам Кримінального процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська конвенція з прав людини). Адже під час підготовки та проведення контролю за вчиненням злочину правоохоронцям забороняється провокувати і підбурювати особу з метою її подальшого викриття, впливати на її поведінку насильством, погрозами чи шантажем. 

За словами юридичного радника Центру прав людини ZMINA Данила Попкова, не дозволяється підбурювати до вчинення злочину особу, зважаючи, що без такого так званого “сприяння” правоохоронців, вона би цих дій не вчинила. 

Читайте також: Пастки для волонтерів. Як допомагати армії й не сісти у в’язницю? Аналіз найпоширеніших помилок

“Українське законодавство та практика ЄСПЛ забороняють правоохоронцям будь-які прояви підштовхування людини до вчинення злочину, повторні пропозиції про вчинення злочину, наполегливі нагадування і прохання, пропозиції заплатити більше за певний товар тощо. Ініціативу і активне бажання вчинити дію, за яку передбачена кримінальна відповідальність, має проявити саме підозрюваний, а не правоохоронці”, – пояснює Данило Попков. 

Відповідно до КПК та Європейської конвенції з прав людини, здобуті в такий спосіб докази не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Цей спосіб заборонений, оскільки через підбурювання, вмовляння та інші способи схиляння особи до вчинення злочину стираються межі між правоохоронцями і злочинцями. В основі ЄКПЛ і кримінального законодавства лежить принцип, що для боротьби зі злочинністю не можна використовувати злочинні методи.

Однак наразі провокація на злочин часто використовується правоохоронцями, зокрема представниками поліції, СБУ, БЕБ, щоб начебто взяти на гарячому недоброчесних волонтерів. 

Знаючи, що волонтери готові на все для допомоги військовим, правоохоронці використовують через своїх агентів емоційну легенду, що нібито автомобілі терміново потрібні для військових, які прямо зараз гинуть на фронті через їхню відсутність. Використання милосердя ще й під час війни з боку правоохоронців є не лише незаконним, але й ницим та аморальним”, – вважає Данило Попков. 

Так, відповідно до даних Офісу генпрокурора, з січня по листопад цього року було зареєстровано 427 кримінальних правопорушень щодо продажу гуманітарки.  

Нижче публікуємо опис п’яти гучних справ проти волонтерів, які розслідують правоохоронці за начебто продаж гуманітарної допомоги, яка передбачалась для армії. 

Читайте також: Ми бачимо систематичне звинувачення відомих волонтерів, — нардепка

Справа мовознавця і волонтера Святослава Літинського

Святослав Літинський. Джерело: facebook.com/svyatoslav.litynskyy

Святослав Літинський – мовознавець, громадський активіст, волонтер. Відомий тим, що судився із великими компаніями за те, щоб вони заговорили із клієнтами українською мовою. Був одним із кандидатів на посаду мовного омбудсмана у 2020 році. Судився за паспорт без дублювання російською мовою та маркування клавіатури українською. 

З початку повномасштабного вторгнення Святослав Літинський разом із командою волонтерів передав на потреби Збройних сил України понад 250 автомобілів. Про купівлю та передачу авто армії волонтер звітував у соцмережах.

Читайте також: Львівського волонтера відправлено під домашній арешт

Волонтерською діяльністю й активністю Літинського зацікавились правоохоронці. 8 вересня у його помешканні та ще одного львівського волонтера Назарія Островського провели обшуки слідчі з Києва у межах справи про нібито продаж гуманітарної допомоги. Обидва волонтери в цей момент перебували за кордоном. За словами Островського, вони поїхали купувати ще одне авто для українських військових. Обшук у Літинського відбувався при його дружині і двох дітях 8 та 10 років. 

Як повідомив волонтер Назарій Островський, правоохоронці обшукали недобудований будинок його родини поблизу Львова, а також будинок, який він отримав у спадок. Під час обшуку нічого не вилучили. Як стверджує Островський, будівельникам поліцейські сказали через двері, що прийшли через комунальні заборгованості, а насправді почали обшук. Волонтер Святослав Літинський у коментарях ЗМІ також говорив про схожу ситуацію. Проте в його випадку слідча група сказала рідним, що вони принесли йому повістку. 

“Зайшли у квартиру фактично обманом, бо сказали про повістку, а показали ухвалу Голосіївського суду Києва про обшук. Обшук є травматичним як для дружини, так і дітей”, – пояснив Літинський у коментарі “Радіо Свобода”.

10 вересня голова Нацполіції Ігор Клименко описав це кримінальне провадження на своїй фейсбук-сторінці і виклав відеоролик, в якому оприлюднена розмова між нібито військовим і чоловіками, на імена Ігор та Назар, а також відео, як одна особа передає іншій гроші. Як зазначив Клименко, військовий у пошуках авто для бойових побратимів натрапив на оголошення благодійного фонду, однак, як виявилося, потрібно було заплатити 5500 євро за дві автівки, водночас у акті приймання-передачі військовій частині про вартість не можна було згадувати – продавці наполягали писати виключно “безоплатна гуманітарна допомога”. 

Волонтера Святослава Літинського викликали на допит як свідка 12 вересня.

Як заявляють поліцейські, таку схему заробітку використовують двоє чоловіків, які прикриваються низкою благодійних громадських організацій. Серед них – ГО “Незалежні”, керівником якої є Святослав Літинський. Він є свідком у цьому кримінальному провадженні. 

За словами Клименка, один із фігурантів, надаючи документи від ГО “Незалежні”, домовлявся із благодійниками про закупку авто за кордоном для потреб військових. Коли автівки доїжджали до кордону з Україною, ці люди розмитнювали їх через інші благодійні фонди, вказуючи, що ці машини будуть передані в дар військовим частинам ЗСУ.

Сам же Літинський пояснює, що правоохоронці підозрюють людину в тому, що вона продала волонтерський автомобіль, на який сама ж зібрала гроші. Так, в ухвалі суду написано, що знайомий Святослава Назарій, котрий разом із ним займається доставкою автівок, допоміг провезти автомобіль для капелана. Капелан, за словами волонтера, був у Києві під час бойових дій, по тому вирушив на Схід. Він має довіру та авторитет серед військових. Тому Назарій допоміг купити і ввезти цей автомобіль. У поліції є підозра, що цей капелан продавав гуманітарну допомогу. Хоча фактично капелан і знайшов гроші на цей автомобіль.

Святослав Літинський розповів, що до волонтерської групи щодня телефонують якісь люди з проханням продати автомобіль:

“Надзвонюють і просять, щоб ми продали гуманітарну допомогу саме у Львові. Це спеціальна провокація, аналогічна, як в інших волонтерів. Кажуть, що дуже потрібний автомобіль у Львові. Моя відповідь завжди, що ми не продаємо машин, а можемо допомогти привезти з Польщі та Німеччини і там оплатимо й допоможемо привезти та поремонтувати, але за умови, що передають армії”.

30 листопада Літинський повідомив у коментарі ZMINA, що з того часу ситуація ніяк не розвивається. Його викликали на допит як свідка, запрошення вручили під час обшуку, але він повідомив, що був за кордоном і не міг з’явитись у вказаний день. Також він додав, що за його даними, капелану Ігорю Плохому та Назарію Островському не продовжили обрані раніше запобіжні заходи – не спілкуватися, ночувати вдома тощо.

Після обшуків у Літинського правозахисні та волонтерські організації оприлюднили спільну заяву, в якій висловили глибоку стурбованість подібним тиском на волонтерів.  

Читайте також: Зеленський в присутності двох президентів відповів на питання про обшуки у волонтерів

Справа волонтера Олеся Дзиндри

Олесь Дзиндра. Джерело: varta1

У завезенні автівок під виглядом гуманітарної допомоги також підозрюють відомого львівського художника Олеся Дзиндру. 

30 серпня 2022 року у Львові почався суд над волонтерами Олесем Дзиндрою та Юрієм Музичуком у справі про продаж гуманітарної допомоги. Йдеться про передання третій особі – співробітнику Червоноградського територіального центру комплектування та соціальної підтримки Сергію Шарку кількох автомобілів нібито за винагороду. 

Читайте також: Як СБУ та Нацполіція фабрикують справи проти волонтерів

Насправді, як розповів Олесь Дзиндра виданню ZMINA, йдеться про чотири автівки, які волонтери купили у Словенії для конкретних військових підрозділів. Це було зроблено на прохання Української добровольчої армії і 80 десантно-штурмової бригади, однак Шарко до них звернувся, нібито знайшовши інформацію про волонтерів у телеграм-каналі, із тим, що для підрозділу, яким він нібито опікується, автівки потрібні терміново і переконав передати їх йому. Було домовлено, що він передасть волонтерам гроші за ці машини, щоб ті врешті купили авто тим підрозділам, яким пообіцяли. 

У день, коли машини мали бути передані Сергію Шарку, він приніс муляжі купюр, а волонтерів показово затримали і оголосили підозру у продажі гуманітарної допомоги, завезеної благодійним фондом. 

Як пояснює Дзиндра, вони дійсно співпрацювали із фондом, який організували друзі його сина Андрія Дзиндри, щоб простіше було переганяти машини через кордон, однак машини закуповували не на кошти фонду, а на свої власні або коштом самих військових, які потребували авто, та їхніх родин. І авто, що фігурують у справі, як зазначає Олесь Дзиндра, закуповувались за їхні власні гроші. 

На сьогодні Львівський суд відпустив Олеся Дзиндру та Юрія Музичука під особисте зобов’язання.

Справа волонтера Олега Яницького

Олег Яницький. Джерело: сторінка у фейсбуці

31 серпня цього року співробітники поліцейського спецпідрозділу КОРД провели обшуки в офісі львівського волонтера та підприємця Олега Яницького. Поліцейські, виконуючи слідчі дії за рішенням суду, вилучили всю гуманітарну допомогу, яку волонтери не встигли відправити військовим. Того ж дня ввечері волонтер Олег Яницький повідомив, що його намагаються прив’язати до кримінальної справи, яка стосується іншої людини. 

“Обшук провели без моєї присутності. Коли я приїхав, мені вручили ухвалу щодо кримінальної справи по волонтеру Богдану Лущаку, засновнику благодійної організації “Міжнародний благодійний фонд “Медична фундація” з іншої області. Я його бачив лише кілька разів. Знаю, що він возив автомобілі, у них було вільне місце, і так він передавав адресні посилки. Переважно йшлося про сім’ї, які втекли в Європу і чиї чоловіки воювали, і які передавали через цього чоловіка посилки. На кордоні він декларував цю гуманітарну допомогу і вказував адресу доставки мою. От вони за цією адресою і прийшли”, – розповів  Яницький виданню ZMINA.

За словами адвокатки волонтера Ірини Данилюк, обшук, який відбувався на підприємстві Олега Яницького, мав суттєві процесуальні порушення:

“До обшуку був залучений спецпідрозділ КОРД, що прямо суперечить законодавству України. Оскільки спецпідрозділ КОРД може залучатись тільки у випадку, якщо є достатні підстави вважати, що буде чинитись збройний опір. До того ж цей обшук відбувався без присутності Олега Яницького. Слідчі про це не повідомили йому. Обшуком було завдано шкоди підприємству і моральної шкоди самим працівникам”. 

Крім того, адвокатка вважає, що викликають сумнів аргументи правоохоронців про зв’язок Олега Яницького з тими особами, яким у подальшому була оголошена підозра. 

“Ми змогли довести суду і документально підтвердити, що усе вилучене майно, а це військове спорядження, одяг, наплічники, тактична медицина, техніка – все, що було вилучене під час обшуку, мало інших донорів ніж ті, що фігурували у кримінальному провадженні. Друге – це майно мало чітко визначеного отримувача допомоги у Збройних силах України. Тобто ми довели, що це майно жодним чином не мало потрапляти до фігурантів кримінального провадження, а воно мало чітке призначення на лінії фронту. Це було підтверджено командирами військових частин”, – додає Ірина Данилюк. 

Волонтер проходив у цій справі як свідок. За його словами, ніхто в правоохоронних органах не зацікавлений у тому, щоб дізнатись, що відбувалось насправді. Зацікавленість лише одна – відкрити справу і показати статистику керівництву.

За рішенням суду від 14 вересня, апеляційна скарга волонтера Олега Яницького була задоволена частково: арешт зняли з турнікетів та іншого військового спорядження. А на початку листопада суд ухвалив ще одне рішення: повернути волонтеру персональні речі – системний блок, комп’ютер, телефон та три записники. Поки що це єдина справа, у якій суд став на бік волонтера і повернув конфісковане майно та гуманітарну допомогу. 

Справа волонтера Сергія Цибульського

Сергій Цибульський. Джерело: сторінка у фейсбуці

Волонтер Сергій Цибульський з початку повномасштабної війни ввозив з-за кордону автомобілі, ремонтував їх і передавав фонду, з яким був укладений договір про надання технічних послуг. Потім автомобілі відправлялись на потреби українських військових на фронт. 

Однак 14 вересня до його автосалону прийшли силовики й вилучили сім автомобілів та його особисті речі. Бюро економічної безпеки України висунуло підозру волонтеру в тому, що він незаконно отримує прибуток від продажу автомобілів, які ввозилися до України як гуманітарна допомога. 

Зі свого боку Держприкордонслужба 15 вересня повідомила на своєму сайті, що спільно з детективами Бюро економічної безпеки викрила схему незаконного продажу автомобілів високої прохідності на Київщині. Згідно з повідомленням, силовики вилучили у волонтера сім автівок загальною вартістю в 1,5 млн гривень. Пізніше в повідомленні Бюро економічної безпеки була вже вказана сума в 1,6 млн грн. 

Як розповів Цибульський виданню ZMINA, силовики спочатку висунули йому звинувачення за двома статтями: стаття 212 (“Ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах”) та стаття 201-2 (“Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги”) ККУ. Однак, за словами волонтера, перша стаття фактично одразу відпала. У другій – із 31 жовтня він став підозрюваним. 

Досудове розслідування в кримінальному провадженні здійснюють детективи Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва прокурорів Офісу генерального прокурора.

Сергій Цибульський припускає, що детективи Бюро економічної безпеки не мають часу розслідувати великі економічні справи, а тому беруться за волонтерів. Проте вважає свою позицію сильною, бо в справі бачить очевидні неточності, які свідчать про те, що її сфабриковано. 

“По-перше, є два ідентичних протоколи заявників, де написано, що вони в нас були й бачили такі автомобілі, які, я точно знаю, ми не завозили ніколи. Тобто вони пишуть те, що їм зручно. Питань у справі багато. Це абсолютне рейдерство і грабіж”, – пояснює Сергій Цибульський. 

Справа волонтера Олександра Яковенка та “Корпорації монстрів”

Волонтер Олександр Яковенко

Підприємець Олександр Яковенко з перших днів повномасштабної війни допомагав військовим, зокрема закуповував бронежилети, виготовляв протитанкові їжаки, збирав мішки для барикад. Загалом, за словами Яковенка, його компанії віддали на волонтерство близько 15–18 мільйонів гривень, він особисто – близько 5–7 мільйонів.

23 травня цього року правоохоронці відкрили кримінальне провадження щодо підприємця, його співробітника Володимира Курносова та Катерини Ножевнікової, засновниці одеського благодійного фонду “Корпорація монстрів”. 

Підстава – продаж гуманітарки, наданої країнами Євросоюзу, з метою отримання прибутку.

За даними УП, місцеві одеські силовики написали рапорт: є інформація, що Катерина Ножевнікова разом із підприємцем Олександром Яковенком й іншими волонтерами, а також представником військової частини “зорганізувались у злочинну групу”. Вони нібито налагодили “дієвий механізм”, щоб отримувати гуманітарку та використовувати її задля власного збагачення.

Зараз у цій справі лише один підозрюваний – це працівник компанії Яковенка Володимир Курносов, який допомагав перевозити гуманітарку. Він, за твердженням СБУ, продав 19 плит для броніків, квадрокоптер, тепловізор і 58 аптечок з гуманітарки. Уже два місяці чоловік перебуває під запобіжним заходом у вигляді застави в мільйон гривень.

Адвокат підприємця Олександра Яковенка Олександр Непомнящий у коментарі ZMINA повідомив, що закупівлю у Володимира Курносова здійснили на суму 10–11 тисяч доларів. Покупець здійснив три закупівлі військового спорядження — дрон, тепловізор, аптечки, пластини для бронежилетів. За словами адвоката, дрон належав Курносову та не мав військового призначення, пластини та тепловізор теж були ним куплені за власний кошт, а аптечки куплені організацією, яка не є благодійною, та завозилися як комерційний вантаж.

За даними адвоката, провокацію здійснювала людина, яка неодноразово залучалася до подібних дій правоохоронцями. Це 36-річний Андрій Усканов. Мобільні додатки, які визначають, як люди підписують той чи інший номер у телефоні, повідомляють про запис “Андрюха Обэп” (раніше так називався “відділ боротьби з економічними злочинами” у структурі МВС). 

На даний момент закінчилось досудове розслідування й триває ознайомлення з матеріалами справи. 

Що далі?

Після хвилі обшуків у волонтерів, Олег Яницький зв’язався з колегами з інших областей, щоб обговорити питання взаємодопомоги. Адже стало очевидним, що подібні справи проти волонтерів мають системний характер. 

“Ми звернулися до комітетів Верховної Ради, до Тимчасової слідчої комісії, створеної на вимогу депутатів, які підтримали волонтерів. У мене є дві основні гіпотези, чому почались переслідування волонтерів. Перша – десь “нагорі” у правоохоронців виникло питання, що є стаття, яка передбачає контроль, аби не було розкрадання гуманітарки, а слідчих дій і показників нема. Тому правоохоронці вирішили “пробігтись” по волонтерах. Друга версія – ці обшуки закинули з ФСБ. Ми думаємо, що є “кроти” у високих кабінетах. Основною ціллю тут було б, щоб волонтери менше займались допомогою, боялись, менше допомагали воїнам і, відповідно, боєздатність ЗСУ падала”, — розмірковує Олег Яницький. 

На засідання ТСК запрошували і самих волонтерів. Вони, за словами Яницького, зі свого боку розповідали депутатам і про системні переслідування по автомобілях, і про справи щодо бронежилетів.

“Це була перша найголовніша зустріч, на якій нарешті ТСК отримала чітку інформацію стосовно того, що відбувається. Відповідно, ми маємо хорошу співпрацю, оскільки і голова ТСК народний депутат від “Слуги народу” Сергій Козир, і її члени чітко заявили, що у них є достатньо інформації для того, щоб зрозуміти, що це системні переслідування, і правоохоронці фактично створюють проблему для країни, переслідуючи волонтерів”, — каже Яницький.

На думку юридичного радника Центру прав людини ZMINA Данила Попкова, провадження проти волонтерів мають бути закриті з багатьох причин: 

Насамперед через те, що майже у всіх справах авто і товари купувались коштом самих волонтерів або людей, які їм ці кошти пожертвували, а не донорів. Це виключає гуманітарну природу цих вантажів у розумінні закону “Про гуманітарну допомогу”

Крім того, майже у кожній справі можна говорити про недоведеність факту продажу і мети отримання прибутку волонтерами. Навпаки, волонтери вкладали додатково власні кошти, крім акумульованих за допомогою публічних зборів пожертв. Отже, за словами юриста, кримінальні переслідування волонтерів мають бути негайно припинені як з мотивів порушення законодавства правоохоронцями і необґрунтованості звинувачень, так і з огляду на аморальність і суспільну шкідливість цих дій.

Варто додати, що кримінальні справи проти волонтерів шкодять їхній репутації і, як наслідок, знижують довіру суспільства до волонтерського руху, що врешті відображається на рівні забезпечення Збройних сил України і загалом обороноздатності країни. З іншого боку, через страх переслідування чимало волонтерів та активних громадян просто припиняють свою діяльність або зменшують її обсяги. Відтак дії правоохоронців можна розцінювати не в інтересах суспільства, а навпаки – на шкоду. 

Усі ці справи щодо волонтерів Центр прав людини ZMINA передав до Офісу генпрокурора, щоб там їх взяли під  особливий контроль та детально вивчили дії представників правоохоронних органів. 

Людмила Тягнирядно, опубліковано на сайті Центра прав людини ZMINA 


Читайте також: 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Система Orphus

Важливо

ЯК ВЕСТИ ПАРТИЗАНСЬКУ ВІЙНУ НА ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Міністр оборони Олексій Резніков закликав громадян вести партизанську боротьбу і спалювати тилові колони забезпечення з продовольством і боєприпасами на тимчасово окупованих російськими військами територіях. .

Як вести партизанську війну на тимчасово окупованих територіях

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републікація матеріалів: для інтернет-видань обов'язковим є пряме гіперпосилання, для друкованих видань – за запитом через електронну пошту.Посилання або гіперпосилання повинні бути розташовані при використанні тексту - на початку використовуваної інформації, при використанні графічної інформації - безпосередньо під об'єктом запозичення.. При републікації в електронних виданнях у кожному разі використання вставляти гіперпосилання на головну сторінку сайту argumentua.com та на сторінку розміщення відповідного матеріалу. За будь-якого використання матеріалів не допускається зміна оригінального тексту. Скорочення або перекомпонування частин матеріалу допускається, але тільки в тій мірі, якою це не призводить до спотворення його сенсу.
Редакція не несе відповідальності за достовірність рекламних оголошень, розміщених на сайті, а також за вміст веб-сайтів, на які дано гіперпосилання. 
Контакт:  [email protected]