Влада проігнорувала 80-річчя правозахисника, політв'язня радянських таборів, політика Степана Хмари

|
Версия для печатиВерсия для печати

Післямайданна влада проігнорувала 80-річний ювілей Степана Хмари – Героя України, політв'язня радянських таборів та народного депутата трьох скликань, який завжди перебуває в опозиції до влади.

В радянські часи він був засуджений до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання. Покарання відбував у таборах для політв'язнів № 35, 36 на Уралі. За нескорену позицію і там, у таборах відсидів 306 діб карцеру. Він активно брав участь в політичному житті, вступав в партії і виходив з них, різко критикував очільників партій, перебуваючи в них, порушуючи фундаментальний закон української політики – не чіпати "своїх". Постійно аргументовано критикує владу незалежної України, за що його діяльність максимально замовчується в підконтрольних владі ЗМІ. А останнім часом його навіть викликали на допити в СБУ. 

Зараз Степан Ількович Хмара їздить з лекціями, дає інтерв'ю, веде сторінку на "Фейсбуці".

 

Степан Ількович Хмара народився 12 жовтня 1937-го року в селищі с. Боб'ятин (тоді Польська республіка, а нині — Сокальський район Львівської області), в селянській родині.

В середині 60-х він вступив в Львівський медичний інститут і швидко долучився до дисидентського руху. Розповсюджував самвидав та іншу заборонену літературу. Вперше в Україні переклав працю Сахарова "Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес".

Коли радянська влада розпочала масові арешти опозиційної української інтелігенції Степан Хмара, після арешту Чорновола, продовжив видавати "Український вісник" підпільно. 7-8 номер його був готовий у 1974 році, фотоплівку передали на Захід, і там переклали англійською і видали. Крім іншого, в "Українському віснику" було опубліковано й праці Хмари "Етноцид українців у СРСР" та "Генеральний погром", які перевидавалися багатьма європейськими мовами. "УВ" став одним із найважливіших джерел історії політичних репресій середини 70-х років. Можна сказати, що Хмара відкривав очі Європі на те, що насправді коїться в СРСР.

Після повернення з таборів в 1987 році Хмара одним з керівників Української Гельсингської спілки, а після її перетворення на політичну партію з квітня 1990 — заступником голови партії. Він був одним з найактивніших учасників Українського культурологічного клубу, Комітету захисту українських політв'язнів, Комітету захисту УГКЦ, в 1989 р. організував і очолював 5-ти тисячне вахтове голодування-протест українських греко-католиків у Москві за відновлення релігійних і національних прав УГКЦ.

Хмара активно займався політикою, був автором проекту і доклав максимальних зусиль, аби була схвалена Постанова Верховної Ради України "Про проходження військової служби громадянами України на території України" (1990 р.), підготував проект постанови ВР "Про розпуск КПРС-КПУ і націоналізацію її майна, брав участь в Революції на Граніті.

В листопаді 1990 року штатний провокатор полковник міліції Григор'єв і кримінальна злочинниця Любов Жирна за участю численної "групи підтримки", спорядженої відеотехнікою, розіграли провокаційну сцену в підземному переході на Хрещатику. Хмара роззброїв Григор'єва, після цього депутата заарештували. В постанові про арешт Хмари було записано, що після звільнення він "на шлях виправлення не став, скоїв цілий ряд нових злочинів

Він був позбавлений депутатської недоторканності і запроторений за ґрати за те, що наче побив міліцейського офіцера–провокатора. Пізніше колишній Генпрокурор Михайло Потебенько визнав: "Арешт Хмари був помилкою". Випустили його після після поразки ГКЧП і проголошення незалежності України, наступного ж дня.

Далі він виступав за те, щоб якнайшвидше з України були виведені російські війська Чорноморського флоту, щоб Україна не передавала Росії стратегічних бомбардувальників ТУ-95 і ТУ-160. Хмара є автором 7 абзацу ст. 17 Конституції України: "На території України не допускається розташування іноземних військових баз."

Хмара є безпосереднім автором положення, яке з неймовірними труднощами вдалося відстояти, а саме 10 ст. Конституції України: "Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".

Активний учасник Помаранчевої революції. Герой України, кавалер ордену Ярослава Мудрого і ордену Свободи. 

«Аргумент»


В тему:

За матеріалами: depo.ua


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

Погода



влажность:

давление:

ветер: