Правоохоронці на папері: як влада «валить» ДБР

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Конкурс на посаду директора Державного бюро розслідувань з низки причин триває вже понад рік. Якщо ситуація не зміниться, на країну чекає правовий колапс, оскільки виникне непорозуміння з тим, хто і як має розслідувати злочини, які належать до компетенції ДБР.

Новий, потужний правоохоронний орган під назвою «Державне бюро розслідувань» мав розпочати роботу восени цього року. Вже повинні були обрати голову структури, його заступників, сформувати територіальні відділи й набрати штати, закупити необхідне обладнання тощо. Передбачається, що структура відбере в прокуратури функцію слідства й частину повноважень у Служби безпеки України. Держбюро повинно розслідувати злочини, скоєні чиновниками найвищого рангу.

Так, відповідно до закону, який Верховна Рада ухвалила ще в листопаді 2015-го, до компетенції ДБР належать злочини народних депутатів, екс-президентів, міністрів та їхніх заступників, а також порушення закону, які мог­ли вчинити генпрокурор і його заступники, директор НАБУ, судді, поліцейські (детальніше див. Тиждень, № 44/2016). Утім, на сьогодні Держбюро існує лише на папері: постанову про його створення Кабінет Міністрів ухвалив у лютому 2016-го.

Тоді як на практиці структура досі не має навіть очільника, конкурс на посаду якого триває вже понад рік. І це попри те, що прописані в законодавстві строки спливають. Мова, зокрема, про Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), а точніше про його прикінцеві положення, згідно з якими ДБР має запрацювати не пізніше ніж у п’ятирічний термін від дня ухвалення КПК, тобто до 20 листопада 2017-го. І якщо рік тому ще можна було сподіватися на вчасний запуск структури, то в жовтні 2017-го про це, очевидно, не йдеться. Генпрокуратура, спецкомісія, яка відбирає кандидатів, навіть президент заговорили про необхідність відтермінування запуску Держбюро.

В тему: У Луценко не планируют полноценную работу ГБР до конца 2019 года

«Вже кілька разів переносився запуск Державного бюро розслідувань. Перед нами знову постала необхідність вносити зміни до закону й відсувати дедлайн — 20 листопада. До названої дати слід як мінімум обрати керівника ДБР, який зможе за додатковий перехідний період сформувати й запустити Бюро», — заявив Петро Порошенко у вересні цього року, виступаючи в парламенті.

У Генпрокуратурі, своєю чергою, нагадали про ризики для розслідувань злочинів часів Революції гідності.

«Настає час змін до законодавства, які набирають чинності 20 листопада. Вони стосуються злочинів, підслідних ДБР і НАБУ. Підслідність ДБР — це ті справи й злочини під час Майдану, які ми розслідуємо. 20 листопада закінчується перехідний період. Але ДБР не створене, тобто продовжити розслідування злочинів воно не може», — розповів під час брифінгу на початку жовтня голова Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. І додав, що перехідні положення дозволяють слідчим прокуратури проводити свої розслідування ще два роки, однак якщо вони виявлять нові епізоди чи підозрюваних, то не матимуть права реєструвати нові провадження. «Тобто якийсь додатковий злочин зможе зареєструвати лише ДБР, якого немає. Залишається півтора місяця, але не помітно жодного руху в Раді, щоб якимось чином змінити ситуацію», — скаржиться Горбатюк.

Зважаючи на важливість новостворюваної структури, процес відбору вищого керівництва простим не назвеш. Він відбувається в кілька етапів: тести на знання законодавства, далі перевірка загальних здібностей, за результатами якої вибудовується рейтинг охочих обійняти високу посаду, слідом за цим перше коло співбесід. Потім мала відбуватися спецперевірка, що передбачає й проходження поліграфа. І останній етап — друге коло співбесід, під час яких мають обрати директора ДБР. Уже після цього кандидатури подають прем’єр-міністрові та президентові на затвердження. Активна фаза конкурсу почалася майже рік тому — 29 жовтня.

Тоді понад 60 кандидатів прийшло на тестування. Впоралися із завданням не всі: до другого етапу (перевірки загальних здібностей) допустили 49 осіб. Після першого кола співбесід, які відбувалися взимку, лишилося 19 осіб. Серед них і ті, кому активно пророкують посаду голови ДБР (наприклад, нинішній голова Військової прокуратури України Анатолій Матіос). Справа була за поліграфом. Однак тут, уже традиційно для цього відбору, почалися проблеми. Виявилося, що документації, яка регламентувала б проходження детектора брехні, немає.

Розробити її мало б Міністерство охорони здоров’я, а затвердити — Кабінет Міністрів. Попри, здавалося б, невідкладність конкурсу й обмежені строки, відповідний порядок проходження поліграфа кандидатами на посаду голови ДБР затвердили аж 11 травня цього року, фактично через понад три місяці після виникнення проблеми. А чинності документ набрав у середині літа, хоча за чотири-п’ять місяців, відповідно до законодавства, Держбюро мало б розпочати свою роботу.

В тему: Набор в агенты ГБР

Власне, такі труднощі для конкурсу не нові. У спецкомісії, до якої входять представники президента, прем’єра та парламенту, проблеми стали виникати мало не з моменту створення: тут і складнощі з обранням цих самих представників, і їхня заміна, і відтермінування активної фази конкурсу через скарги кандидатів, і загроза відсутності кворуму, і скандали з відсутністю вищої юридичної освіти в деяких членів... Словом, процес затягувався від самого початку.

«Без відповідної документації про перевірку на поліграфі комісія могла або порушити закон і не провести її взагалі, або все ж таки дочекатися розробки потрібних документів та провести всі етапи конкурсу, як того вимагає закон. На початку року ми звернулися з цією проблемою до Кабміну. І нам постійно обіцяли, що ось-ось документація буде. Тож комісія вирішила зачекати. Але процес затягнувся на місяці! Аж у липні відповідна постанова Кабміну набрала чинності. Власне, у цьому й полягала суттєва затримка», — розповів у коментарі Тижню один із членів конкурсної комісії Денис Монастирський.

«Після затвердження постанови наша комісія провела засідання, на якому визначила, як саме обиратиме поліграфологів. Бо до них також є доволі серйозні вимоги. Зок­рема, має бути спеціальна післядипломна освіта. Як мені відомо, лише два виші в Україні можуть готувати таких фахівців: Національна академія СБУ та Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Плюс є вимоги до самого поліграфа, який повинен відповідати держстандартам. Ми вже звернулися до консультативної місії Європейського Союзу, щоб вона допомогла знайти фінансування. Також ця місія допомогла нам провести відбір поліграфологів. І нещодавно ми отримали його результати. Найближчого тижня маємо зібратися, щоб обрати спеціалістів із поліграфа», — каже Монастирський.

Після того як комісія призначить дати перевірок, за оптимістичними прогнозами, до передостаннього етапу конкурсу — спецперевірки — має минути приблизно місяць. Потім повинні пройти фінальні співбесіди з кандидатами. Як згадувалося вище, їх 19 осіб. І вже тоді останній етап — голосування за керівника ДБР. Утім, і тут можуть виникати проблеми, якщо згадати торішні скандали з наявністю чи відсутністю вищої профільної освіти в деяких членів конкурсної комісії.

Нагадаємо, йшлося про радника міністра внутрішніх справ Івана Стойка (представник Кабміну) та народного депутата Владислава Бухарєва (представник Верховної Ради). Вони навіть певний час не з’являлися на засідання, що давало підстави для занепокоєння. Адже за такої явки під час фінальних співбесід із кандидатами кворум комісії, а це п’ять осіб із дев’яти, був би під загрозою: хтось міг захворіти, поїхати у відрядження тощо. Тож і без того зірвані строки конкурсу довелося б продовжувати.

Доки тривала епопея з документацією для поліграфа, у складі комісії відбулися перестановки: Стойка, навколо якого розгорівся скандал, замінила заступниця міністра внутрішніх справ Тетяна Ковальчук. Щоправда, участі в засіданнях вона поки що не брала. Однак, як переконують у комісії, вже активно ознайомлюється з її роботою та вивчає кандидатів на високі посади.

«Прогнозувати завжди важко, адже загрози кворуму існуватимуть у будь-якому разі. Але об’єктивних причин того, що комісія не працюватиме, я не бачу. Якщо не виникне проблем, цього року вона має завершити свою роботу. Тож листопад-грудень — цілком реальні строки, щоб почути імена керівників Державного бюро розслідувань», — переконаний Монастирський.

В тему: «Карманный» Матиос уже почти директор ГБР, трудяга Горбатюк от конкурса уже отсеян

Однак він наголошує: обрання директора структури ще не означає її запуску.

«Однозначно ДБР не запрацює до 20 листопада. Не треба плутати обрання директора й запуск правоохоронного органу, який створюють із нуля. Цей процес може бути доволі тривалим. Адже необхідно знайти приміщення, набрати слідчих. І таку організаційну роботу має починати саме керівник: реєстрація юридичної особи, затвердження структури правоохоронного органу, робота з бюджетом тощо», — каже Монастирський.

Тож якщо залишити саме затягування конкурсу за дужками, то чи не найбільшою проблемою на сьогодні є строки, у які має запуститися Держбюро. На момент підготовки матеріалу до друку в парламенті все ще не було законопроекту, який продовжував би чи змінював би дію прикінцевих положень КПК. Тож поки що конкурсна комісія має створити ДБР за півтора місяця, а це ні теоретично, ні практично неможливо. Юристи, з якими вдалося поспілкуватися, зазначають: якщо ситуація не зміниться, на країну чекає правовий колапс, оскільки виникне непорозуміння з тим, хто і як має розслідувати злочини, які належать до компетенції ДБР. У самій конкурсній комісії кажуть: для остаточного запуску структури їм має вистачити року, а вже до кінця 2018-го Україна матиме новий правоохоронний орган. Однак такі слова, зважаючи на тривалий процес обрання голови Держ­бюро, викликає сумніви.

Станіслав Козлюк, опубліковано у виданні Тиждень.ua


В тему:


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменени