«Розчищення русел» призводить до знищення річок і перетворення їх на водовідвідні канави»

|
Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

Вчений-гідролог Костянтин Данько - про варварське «покращення» ріки Сула.

Відгуки вчених-гідрологів на Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту» авторства Павла Квіти, продовжують надходити до редакції.

Публікуємо Завідувача лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень відділу системних гідрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидат географічних наук Костянтина Данько.

Опубліковано раніше на цю тему рецензії вчених:

ВІДГУК на звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту» 

“Виконаний звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула в Лохвицькому районі Полтавської області. Коригування робочого проекту» підготовлений у вигляді рукопису, складається з 13 розділів та 17 додатків.

При ознайомлені зі звітом одразу відмічається відсутність професійної лексики у тексті звіту. Зокрема, автори звіту вживають терміни «ріка» (С. 8, 9, 20, 28, 37, 80), «приплив» (С. 64), «водомірний пост» (С. 10), що не відповідає державній гідрологічній термінології, передбаченої ЧИННИМ ДСТУ 3517-97 Гідрологія суші. Терміни та визначення основних понять. Іноді у тексті взагалі зустрічаються словосполучення, які зовсім не відображають фізичної суті речей «гідрологічна спроможність» (С. 21). Не зрозуміло, що означає це вигадане словосполучення.

На цю тему: «Розчистка Сули» для екс-міністра Тараса Кутового: загрожений заказник “Середньосульський”

Зважаючи на тему звіту, наступним вбачається повна відсутність інформації про сучасний гідрологічний режим та екологічний стан, а також про гідрологічний режим та екологічний стан, які будуть спостерігатись після так званого «відновлення». 

Що стосується гідрологічного режиму, то з огляду на державну термінологію та термінологію Всесвітньої метеорологічної організації, під гідрологічним режимом розуміється сукупність змін стану певного водного об’єкту, що закономірно повторюються та притаманні йому на відмінну від інших водних об’єктів. У свою чергу, в звіті зовсім не розкрито характеристики сучасного гідрологічного режиму та його потенційних змін після так званого «відновлення». Зокрема в звіті не описуються теперішні умови коливання рівнів та витрат води, зміни температури води, льодових явищ, транспорту наносів та гідрохімічний режим впродовж року та у багаторічному розрізі, а також не зазначено, яких змін зазнають дані характеристики гідрологічного режиму після так званого «відновлення».

Щодо «екологічного стану р. Сула», то авторам звіту також не вистачило компетенції та фаховості у розкриті даного питання. Відповідно до положень Водного кодексу України, не варто оперувати такими поняттями як «екологічний стан річки», тому що автори розглядають лише конкретну її ділянку, не розуміючи умов, що склались вище та нижче по течії річки Сула. У даному разі слід говорити про екологічний стан масиву поверхневих вод. Саме в межах масиву поверхневих вод будуть здійснюватися ймовірні заходи з так званого «відновлення» гідрологічного режиму та екологічного стану». Зважаючи на це, здійснюючи оцінку впливу на екологічний стан масиву поверхневих вод варто оцінити потенційні зміни біологічних, гідроморфологічних, хімічних та фізико-хімічних показників, які сукупно описують якість масиву поверхневих вод. При Цьому про зміни гідроморфологічних показників у звіті взагалі мови не йдеться.

Крім термінологічної та концептуальної складової даного звіту також варто відзначити загальні аспекти цієї роботи.

Зважаючи на те, що головна мета об’єкту планованої діяльності полягає у відновлені «гідрологічного режиму та екологічного стану р. Сула», жодна теза чи висновок щодо ймовірних змін, які наведені у звіті, не підкріплені жодним виміром чи розрахунком. Зокрема, це стосується тієї частини звіту в якій зазначаються показники розчищення русла р. Сула (див. 1.3). Так з таблиці 1.1 є незрозумілим, як на ділянці No1, яка має довжину 1,40 км, будуть підтримуватись відмітки дна та поверхні води (102,7 м та 104,8 відповідно), та в який сезон чи фазу водного режиму вони будуть спостерігатись. Табл. 1.1 справляє враження, що такі відмітки будуть підтримуватись по всій довжині ділянки, що зумовить нульовий похил та швидкості потоку, що будуть близькі О м/с. Таким чином зі звіту не зрозуміло, які гідравлічні умови (гідравлічний похил, швидкості потоку, середня та максимальна глибина, площа поперечного перерізу, ширина, а також крупність руслового алювію), будуть після проведення так званого «відновлення гідрологічного режиму». На нашу думку, авторам варто було б поцікавитись, що подібні проекти, які стосуються руслорегулювання, варто розроблювати згідно положень та настанов чинних нормативних документів. Зокрема, такими є ВБН В.2.4-33-2.3-03-2000 – Регулювання русел річок. Норми проектування, а також СНиП 2.01.14-83 – Визначення розрахункових гідрологічних характеристик, на які в звіті немає жодного посилання.

Те саме стосується і частини звіту, присвяченої русловим процесам, які є визначальними та обумовлюючими чинниками руслового, швидкісного режимів та режиму рівнів води в руслі. Частина звіту присвячена русловим процесам нагадує погано написаний посібник з руслознавства, з незрозумілими термінами на кшталт «процес мандрування русел» (С. 11). Проте, у цій частині цікаво було знайти інформацію про руслові процеси та про русловий режим ділянки p. Сула, на якій буде здійснюватися планована діяльність. А саме цікаво знати, яка спрямованість процесів руслоформування відмічається у період водопілля та меженні, які розмивні та нерозмивні швидкості потоку притаманні даній ділянці, якій гранулометричний склад та крупність донних відкладів тощо.

На цю тему: Сула, бабло и дикари

Щодо руслових процесів, також хотілось би відмітити, що у тексті звіту зустрічається і суперечливі тези. Так на (С. 11) зазначається, що «переформування русла під впливом максимальних витрат весняних повеней, з виходом води у заплаву та винесенням донних відкладів, які відкладаються у вигляді піщаних намулів і швидко заростають рослинністю». При цьому наступна теза говорить діаметрально інші речі, що «максимальні витрати очищають русла від накопичених наносів, але і формують рельєф дна, утворюють плеса і намивають перекати». А на (С. 78) описуються «максимально негативні руслові процеси». По-перше, зовсім не зрозуміло, чому вони «негативні». По-друге, швидкісний режим на звивинах (на меандрах), відбувається саме в такий спосіб, як це і описується на сторінці 78 звіту. По третє, для річки Сула є характерним процес вільного меандрування, який притаманний ділянці де є намір здійснення планованої діяльності. І на сам кінець, утворення поперечних похилів є також притаманним явищем для річок з проявом процесів вільного меандрування. Проте на рівнинних річках такі похили є незначними і є більш характерними для гірських водотоків.

Закінчуючи тему руслових процесів також хотілось би зазначити, що наведені параметри запроектованих перекатів (довжина та висота), та плес (глибина), які утворяться після штучного руслорегулювання та так званого «відновлення гідрологічного режиму», дають слабке розуміння змін руслового режиму. Зокрема незрозуміло, які швидкості потоку води будуть спостерігатись на ділянках русла з плесом та з перекатом. Чи за яких рівнів води перекату загрожує обміління. За яких рівнів води та за якої швидкості течії буде відбуватись розмив або зміщення перекату, замулення плеса тощо. Який режим температури води слід очікувати за проектних глибин. Відсутні у віті загальні характеристики є визначальними чинниками транспорту наносів, кисневого режиму та життя гідробіонтів.

Що стосується живої природи, а саме флори та фауни ділянки планованої діяльності, то висновки щодо оцінки впливу на рослинний та тваринний світ є надзвичайно сумнівними та суперечливими.

Так на (С. 33) зазначається, що «заболочення негативно вплинуло на стан орнітофауни», проте водно-болотні угіддя, по-перше, є типовим біотопом ділянки планованої діяльності; по-друге, ділянка планованої діяльності входить до ареалу поширення такого червонокнижного виду як Журавель сірий Grus grus (Linnaeus, 1758) [Червона книга України, Тваринний світ, 2009 р., С. 442]. Але у звіті зовсім не зазначається як саме «заболочення негативно вплинуло на стан орнітофауни». Взагалі, це чи не єдине згадування про орнітофауну у звіті. Хоча варто було б оцінити, як розчистка русла та так зване «Відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану», вплине на умови життєдіяльності макробезхребетних та земноводних, які входять до раціону багатьох видів птахів ділянки планованої діяльності. При цьому вплив на макробезхребетних та земноводних взагалі не розглядався.

Також дуже сумнівно розроблений підрозділ 7.6., присвячений «Заходам, спрямованим на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на об’єкти рослинного та тваринного світу». Зокрема, зі змісту даного підрозділу зовсім не зрозуміло, яким шляхом буде здійснюватися «охорона нір, хаток, лігв, мурашників, бобрових загат та іншого житла і споруд тварин, місць токування, линьки, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інших територій, що є середовищем їх існування та шляхів міграції», або «збереження цілісності природних угруповань диких тварин» тощо. Тому планована діяльність передбачає порушення цілісності сформованої екосистеми, яка є середовищем існування гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ тощо.

І на сам кінець, хотілось би відмітити ще декілька, на нашу думку, вагомих, зауважень до звіту.

У звіті зазначається (див. 1.5.6), що під час проведення розчистки русла для здійснення так званого «відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану», буде в першу чергу (1 чергу), «тимчасове складування» донних відкладень та вилученої вищої водної рослинності у прибережній зоні на території площею 21,2 га. При цьому – це «тимчасове складування» буде здійснюватися на відстані біля 50 м від берегів. Тому виникають такі питання: чому складування донних відкладень та вилученої вищої водної рослинності є «тимчасовим», а  також чому у звіті не написано жодного слова, що згідно Закону України про оцінку впливу на довкілля, за умов планованої діяльності складування осаду, мулові поля площею 0,5 гектара і більше або на відстані не більш як 100 метрів до прибережних захисних смуг необхідно робити оцінку впливу на довкілля з відповідним звітом. Проте, автори звіту взяли на себе відповідальність зазначити, що «максимальна товщина шару карт намиву — 0,5 м та що через такий шар багаторічні болотні і лугові рослини можуть проростати. При цьому не наводять посилань на жодну публікацію, яка може це підтвердити, не зважаючи на те, що вони самостійно не зробили жодних досліджень та оцінок з цього приводу.

На цю тему: Сула, бабло и дикари. Часть 2: Кутовому Сула уже не нужна, но кто ответит за “распил”?

І на останок хочеться відмітити той факт, що зважаючи на весь загальний текст про те, які «добрі зміни відбудуться» на ділянці планованої діяльності внаслідок розчистки русла та так званого «відновлення гідрологічного режиму та екологічного стану», автори звіту зауважують на тому, що розчищення русел призводить до знищення річок, перетворення їх на водовідвідні канави (С. 11). З чим ми і погоджуємось.

Завідувач лабораторії оцінки та управління ризиками затоплень відділу системних гідрометеорологічних досліджень Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України, кандидат географічних наук

Костянтин Данько”.

Джерело: Жити гідно


На цю тему:

 

Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com