Що на нас чекатиме і що ви можете зробити після виборів

Версия для печати

Що маємо на цих виборах. Ляпас, яке молоде покоління дало не лише Порошенкові, а всій владній еліті, незалежно від кольору партійних прапорів. І тим, хто з першого ешелону, і з другого, і з третього - всім. Вони всі з однієї верстви, вони всі були і владою, і опозицією, і обіймали найвищі державні посади. Всі пролетіли.

На цю тему: Результат выборов: вору в лицо сказали слово «Вор!»

Це поки що лише нокдаун, чи вийдуть вони з нокдауну швидко, чи отримають наступні ляпаси і нокаут - це зараз ми не знаємо, команда Зеленського і його наступні дії - поки що чинник Х.

Всі, хто отримав моральні страждання від успіху Зеленського, просто сліпі, які живуть в минулому і власних ілюзіях. Світ змінився, назалежно від того, чи ви це усвідомлюєте, чи вам воно подобається і чи готові ви до змін.

Цього не зрозуміли вчасно не лише у Порошенка і Тимошенко. Цього не зрозуміли і команда Гриценка, і прихильники Смєшка, і об’єднані соціал-націоналісти. Буде шкода, якщо націоналісти так і не отямляться, і замість того, щоб пропонувати порядок денний майбутнього, триматимуться за гасла сивої давнини. В 21 сторіччі нема сенсу перейматися завданнями 17-го, 19-го і початку 20-го, треба розв’язувати завдання майбутнього.

Які варіанти можуть бути після другого туру.

Якщо Порошенко - то жити в Недороссії з жорстким режимом на кшталт путніського (те, що не вдалося свого часу Януковичу), але можна буде ходити у вишиванках і співати славня, або їхати працювати і жити за кордон і співати славня звідтіля, або повстанська війна на смерть, в якій проти вас спільно будуть недоросси і московити. Тому наше завдання - мобілізуватися за три тижні і не допустити його перемоги.

Найбільш ймовірна перемога Зеленського.

Тут все невизначено. Потенційно Зеленський більш жорсткий керівник. Наскільки він афілійований з Коломойським, наскільки втягнеться в олігархічний консенсус, наскільки готовий делегувати повноваження в своїй команді чи намагатиметься всі важливі рішення приймати особисто, як всі попередники, хто буде в його команді, чи готовий він воювати за Україну чи піде шляхом Порошенка, шляхом збереження впливу Московії - наразі ми не знаємо. Можливо припустити і те, що він дійсно спробує бути Слугою народу і спертися на активну частину громадян.

Багато що вирішать найближчі два тижні - насамперед оборонний сектор його команди, загальний план війни і конкретні люди на посади Міністра оборони, Начальника Генерального штабу і того заступника секретаря РНБО, який відповідатиме за оборонний сектор.

І ще дуже важливо - чи готовий Зеленський як Президент публічно бути більшим українцем, ніж пересічні громадяни. Хоча б більшим за Порошенка. Не в сенсі примусової українізації, в сенсі поваги до того позитивного, що є в українській традиції і поваги до українства в цілому.

Що нам.

Нарешті подорослішати, як це не дивно казати про моє покоління. Забути про добрих царів. Не йти на колаборацію з владою, якщо вона безчесна, не намагатися виправдати таку колаборацію ні загрозами, ні тактичними міркуваннями. Потиснути руку явним негідникам не можна, і виправдати таке не можна нічим.

На цю тему: Хаос в головах

Об’єднуватися. Не з міфічними лідерами, а з такими, як ви. Будете мати потужну спільноту - вона народить нових лідерів. Не будете - залишатимитеся упослідженими. Будь-яка влада намагається узурпувати все, на що їй вистачить сил. Бути сильнішими за будь-яку владу, гарно організованими, щоб відсторонити ту владу одразу, як спрямує не в той бік - ось мета вільних людей. Сильнішими і за чиновників, і за державний апарат збройного примусу, це єдиний запобіжник узурпації влади.

Зараз триває світова криза, і вона триватиме ще довго. Україна на одному з фронтирів глобальної кризи. Попереду часи важкі, чи будуть вони цікавими і відкриють шлях до нових можливостей, чи будуть просто стражданням без перспективи - то залежить винятково від нас самих.

Війна триватиме, і триватиме довго, якщо ми не здамося. Для кожного, у кого вистачає хисту подивитися динаміку воєнного бюджету Московії, реалізацію програм її розвитку і переозброєння, в тому не може бути жодного сумніву. Тим, хто на таке не здатний, достатньо послухати кілька разів московські пропагандистські канали. То все беззаперечні кроки Московії до поширення війни, жодна держава для інших завдань не витрачатиме таких ресурсів і не проводитиме такого зомбування власних громадян.

Головним театром воєнних дій будемо ми.

Тому готуватися до найгіршого. Мати зброю, навчатися воювати в партизанський спосіб або підтримувати тих, хто це робить. Бути готовими до масового опору, щоб у агресора і окупанта земля горіла під ногами. Чим краще ми будемо готові, тим більше шансів запобігти найгіршому. Для такого потрібні сотні тисяч людей.

Я це роблю.

—

Святослав Стеценко, сторінка автора на Facebook

На цю тему:

• Українці вважають, що корупція вбиває країну значно більше, ніж війна
• Армия Украины: преступное бездействие. Что убивает Вооруженные Силы
• Мы сами виноваты в своей бедности
• Левко Лукьяненко: Сегодня нужно действовать радикальнее
• ...Будущее, несомненно, принесет нам очередные качели