Володимир Пилат: До бойового гопака йшов усе життя

Версия для печатиВерсия для печати
Фото:

“На мене вішали ярлик націоналіста, радикала. Багатьом не подобалося, що чіплявся за історію України і лицарський кодекс честі. Казали, не потрібно ідеології, філософії, моралі … Бруд на нас лили майстри східних єдиноборств і кікбоксингу. Мовляв, Пилат з нациками зв'язався.

Органи викликали на співбесіди: "Зачєм тєбє ето нада? Чєрєз 20 лєт Украіни нє будєт". Ну, той полковник здох, а Україна є.”

Мій дід козацького роду. Служив в охороні цісаря. Коли бив у плече, людина падала, як солома. Палець мав, як моїх два. Коли жав пшеницю, сніпок брав кистю. Другий дід – із лицарського роду, мав герб. Батько у нього вдався. Був міліціонером у Львові. Якось затримав 13 злочинців. Стріляв із двох рук, бив однаково лівою й правою.

Коли вийшов фільм "Фанат", казали: "Володю, це ж про тебе". Я по шість-вісім годин тренувався, мав перший дан із карате, чорний пояс. Коли знаєш понад 200 слів японською, судиш змагання, живеш за кодексом Бусідо (кодекс честі самурая. – Країна). Усе кинути – важко. Але в державі треба було щось міняти.

Почав шукати витоки нашої бойової культури. З'ясував, що до 1939-го на Галичині було понад 20 видів українських бойових мистецтв – навкулачки, на поясах, навхрест. Дід казав: "Був у нашому селі майстер, який вчив хлопців битися і на шаблях, і на палках. На Паску боролися на килимах, а на Різдво – навкулачки". Де ж воно все ділося?

Володимир ПИЛАТ, 64 роки, засновник і викладач бойового гопака. Народився у Львові 15 вересня 1955-го. Батько працював у міліції, мати була кравчинею. У дитинстві займався гімнас­тикою, вільною боротьбою і карате. Закінчив кулінарне училище у Львові, технікум харчової промисловості. Працював кухарем. 1985-го створив експериментальну школу з дослідження й вивчення бойової культури українського народу. Президент Міжнародної федерації бойового гопака. Автор книжок і підручників із методики національних бойових мистецтв. 2016 року бойовий гопак законодавчо визнаний націо­нальним видом спорту. Львів’янка Ярослава Іванишин під школу подарувала будинок у Брюховичах. Восьмий рік її розбудовує. ”Гопак три десятиліття переслідували. Не пускали в школи й спортзали. Я втомився робити семінари у горах, наметах”. Автор книжки ”Співаник гопаківський” про вплив співу на техніку бою. Генерал-полковник, заступник гетьмана Українського козацтва по Західній Україні. Розлучений. Має сина 15-річного Данарія. Дан – бог води, Арій – бог війни. Хобі – кулінарія. Подобаються бойові породи собак – вівчурі, бультер’єри. Тримати їх удома не має можливості. ”У мене квартира на 28 квадратних метрів”. Живе у Львові

Володимир ПИЛАТ, 64 роки, засновник і викладач бойового гопака. Народився у Львові 15 вересня 1955-го. Батько працював у міліції, мати була кравчинею. У дитинстві займався гімнас­тикою, вільною боротьбою і карате. Закінчив кулінарне училище у Львові, технікум харчової промисловості. Працював кухарем. 1985-го створив експериментальну школу з дослідження й вивчення бойової культури українського народу. Президент Міжнародної федерації бойового гопака. Автор книжок і підручників із методики національних бойових мистецтв. 2016 року бойовий гопак законодавчо визнаний націо­нальним видом спорту. Львів’янка Ярослава Іванишин під школу подарувала будинок у Брюховичах. Восьмий рік її розбудовує. ”Гопак три десятиліття переслідували. Не пускали в школи й спортзали. Я втомився робити семінари у горах, наметах”. Автор книжки ”Співаник гопаківський” про вплив співу на техніку бою. Генерал-полковник, заступник гетьмана Українського козацтва по Західній Україні. Розлучений. Має сина 15-річного Данарія. Дан – бог води, Арій – бог війни. Хобі – кулінарія. Подобаються бойові породи собак – вівчурі, бультер’єри. Тримати їх удома не має можливості. ”У мене квартира на 28 квадратних метрів”. Живе у Львові

На цю тему: Рада узаконила боевой гопак

… Їздив по Україні, ходив по селах. Вишукував характерників на Запоріжжі, в Харкові, Одесі. У Сумах зустрів діда. Розказав, що 1922-го комуністи вбили останнього вчителя бойового гопака. Він знав, що козацтво мало бойовий рукопаш, який одночасно виконується як танок. Як та ж капоейра (афробразильське бойове мистецтво з елементами танцю. – Країна). Танцювальні кроки дають легкість у ногах. Від нього почув і за гопак, і за спас, і за хрест. В Одесі познайомився з Леонідом Безклубим, хранителем знань із техніки рукопашу.

На мене вішали ярлик націоналіста, радикала. Багатьом не подобалося, що чіплявся за історію України і лицарський кодекс честі. Казали, не потрібно ідеології, філософії, моралі. Їм потрібні бультер'єри, які кидатимуться, на кого вкажуть.

1990-го в Києві на змаганнях із карате та кікбоксингу гопаківці завоювали перші місця. Через рік знову. Суддя чіпляється: "Зніміть хрестики!" А тоді: "Переодягніть шаровари, тут інакші мають бути". Хлопці резинки знизу повідпускали, вийшли широкі штани, як для кікбоксингу.

Бруд на нас лили майстри східних єдиноборств і кікбоксингу. Мовляв, Пилат з нациками зв'язався. Органи викликали на співбесіди: "Зачєм тєбє ето нада? Чєрєз 20 лєт Украіни нє будєт". Ну, той полковник здох, а Україна є.

Забирали спортзали, не давали працювати. Тільки з'являться хлопці – як уже з ними провели бесіду, вони "з'їхали". Та я робив своє. Семінари проводив за власні гроші. Тренував безплатно.

Мав конфлікт із КГБ. Тривали процеси проти тих, хто зай­мався "підвальним карате", а паралельно – грабунками. Їх і треба було саджати. Я у Галицькому райвідділі вів групу захвату особливо небезпечних злочинців. За мене заступилася міліція.

Тренувалися хлопці з Братства Святого Володимира, Братства Андрія Первозванного, Спілки української молоді, Варти Народного руху. Мене знали і В'ячеслав Чорновіл, і брати Горині, й подружжя Калинців. 7 листопада 1997-го сталася провокація. Політикани втягли гопаківців бити комуністів на вулиці Крушельницької. Після того побоїща моїх хлопців арештували, 200 осіб вигнали з інститутів, 19 сиділи по півроку. Забрали всі шість спортзалів. Звільнили з роботи – працював у школі шеф-кухарем.

2003 року йшов у Верховну Раду від партії "Воля народу". Вночі привітали з перемогою, а вранці сказали, що виграв Тарас Чорновіл.

З жінками важче працювати, вони емоційні. Але гопаком можуть і мають займатися. У мене було багато учениць. Дружина Катерина Тарновська тренувалася вісім років. Вела жіночий бойовий напрямок, який я назвав асгарда. Розвивали школу, популяризували. Школа "Асгарда" виступала в Туреччині, Польщі, Білорусі, Прибалтиці. Ми написали дві книжки. Запатентували асгарду як вид бойового мистецтва.

Катерина пішла із сім'ї. Не спілкуємося. Єдине, що добре зробила, – віддала сина. Данарій живе зі мною. Теж займається бойовими мистецтвами. Єдиний із класу, хто хоче служити в армії. Каже: "Тату, всі мріють утекти за кордон".

Бойовим гопаком займаються тисяч 15. Це небагато. У моїх планах – приблизно три мільйони. Тоді гопак вийде в олімпійські види спорту.

Створив ще один вид спорту – вільний козацький бій. Дає можливість спробувати себе і в ударній техніці, і в боротьбі.

На цю тему: «Не буває так, щоб країна дісталася комусь на халяву — лише через кров і смерть»

Козаки у бій ішли з піснею. Коли людина співає, пропадає страх. А після бою піснею знімали стрес. Спів укріпляє дихання. Збільшує біополе людини. Співаки мають здорове серце і шлунок. У них добре працює перистальтика кишківника, бо допомагає діафрагмальний м'яз. Перед тренуванням і після співаємо лицарські, стрілецькі, козацькі, упівські пісні.

Сина Віктора Ющенка висвячував у козаки. Він, будучи президентом, дав добро викладати бойовий гопак в академії Служби безпеки України. Я вже налаштувався переїжджати до Києва. І тут – бах: нардеп Олександр Волков написав статтю. "Шароварами шурша, едет крыша не спеша". Розгромили ідею.

Мене труїли кілька разів. Вижив, дякуючи учням, лікарям і друзям.

Вихідних не маю 34 роки. Навчаю народної медицини, біолокації, масажу. У гопаку є оздоровчий напрямок, культурно-мистецький, бойовий. Тренер бойового гопака має бути лікарем, психологом, філософом і духовною особою. У багатьох тренерів по дві-три вищі освіти.

У школі діє сухий закон. Кожна гопаківська сім'я повинна мати п'ятьох дітей. Заборонено робити щеплення. В Україні малюку до півтора року роблять їх 21. А імунна система формується саме до цього віку. Хочу, щоб у нас була здорова нація.

Пропонували працювати із криміналом. Обіцяли кошти на розвиток гопака. Мені таке не треба.

На цю тему: Андрій Чабан: «Висадили мене на верхні нари, петлю на шию накинули — хотіли повісити...»

Першого тренера Володимира Шміла зарізали на розборці. На мене напали 10 чоловік на вулиці Чайковського у 2000-х. Ішов стомлений додому після тренування. Перший удар пропустив, ударився головою в стіну. Але згрупувався, чотирьох нокаутував. Решта почали тікати, я добивав. Потім зрозумів, що готується пастка. Поїхав зі Львова. Брат казав: "Цілу ніч їздили воронки, додому приходили кілька разів" У Карпатах із пацанами відсидівся місяць. Хотіли щось на мене повісити.

Планував збудувати в Карпатах усесвітній вишкільний центр гопака, крутіший від Шаоліня. Але це вже робитимуть учні. Не маю сил. За три роки тричі перехворів на запалення легень. 2018-го зламав ногу – майже рік на милицях.

Та справа продовжиться. Вже є осередки в Канаді, США, Польщі. Бодхідхарма (перший патріарх чань-буддизму, засновник вчення чань. – Країна) приніс у Шаолінь 12 комплексів бойових вправ. Я дав понад півтори тисячі.

Павло Вольвач, фото: Валерій Шмаков;  опубліковано у виданні журналі КРАЇНА


На цю тему:

 


Читайте «Аргумент» в Facebook и Twitter

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.

Важно

Как эффективно контролировать местную власть

Алгоритм из 6 шагов поможет каждому контролировать любых чиновников.

Как эффективно контролировать местную власть

© 2011 «АРГУМЕНТ»
Републикация материалов: для интернет-изданий обязательной является прямая гиперссылка, для печатных изданий - по запросу через электронную почту. Ссылки или гиперссылки, должны быть расположены при использовании текста - в начале используемой информации, при использовании графической информации - непосредственно под объектом заимствования. При републикации в электронных изданиях в каждом случае использования вставлять гиперссылку на главную страницу сайта www.argumentua.com и на страницу размещения соответствующего материала. При любом использовании материалов не допускается изменение оригинального текста. Сокращение или перекомпоновка частей материала допускается, но только в той мере, в какой это не приводит к искажению его смысла.
Редакция не несет ответственности за достоверность рекламных объявлений, размещенных на сайте а также за содержание веб-сайтов, на которые даны гиперссылки. 
Контакт:  uargumentum@gmail.com