Бутусов про бої біля Покровська та Курахового: обстановка критична, вимагає негайних рішень

Версия для печати

Cтрім головреда Цензор.НЕТ Юрія Бутусова присвячений ситуації, що склалася на фронті в районі міст Покровськ та Курахове.

Найперше привертає увагу обстановка на Донецькому напрямку. Там ситуація критична на трьох напрямках, і бої йдуть дуже важкі на напрямку Великої Новосілки. Але особливе загострення сьогодні - це Покровськ і Курахове. Щодо Курахового обстановка склалась просто критична, яка вимагає негайних рішень. А рішень немає.

Сьогодні нарешті змінили командувача ОТУ "Донецьк" - замість генерала Олександра Луценка призначений генерал Тарнавський. Щодо моєї оцінки – в цих подіях я не очікую від цього рішення якихось негайних змін. Очевидно, це наслідок того, що був просто громадський тиск, який вимагав змін по ОТУ "Донецьк". Адже ніяких завдань, ніякої зміни дій по обстановці не відбувалось тривалий час. І це відповідальність не тільки генерала Луценка. Луценко на початку війни командував одним з найбоєздатніших наших з'єднань, 79 десантно-штурмовою бригадою. Так життя складається, що далеко не кожен керівник, який на посаді командира роти, командира батальйону, інколи навіть командира бригади, може виконувати свої завдання і отримувати схвальні оцінки. У цьому нема ніякої драми.

Спільну відповідальність за те, що відбувається на напрямку і за ті накази, які там віддаються, мають також вищі начальники, які безпосередньо втручались у віддачу наказів на тактичному рівні. А це і командувач ОСУВ "Хортиця" генерал Гнатов і Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Також спеціально на Покровськ приїжджав Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський. Він майже щотижня проводить засідання Ставки, де розглядається ситуація конкретно по ОТУ "Донецьк". І очевидно, що тривалий час ці ставки були безрезультатними і обстановка була інакша. Ставка не контролювала ситуацію, ухвалювались зверху донизу неадекватні обстановці рішення, ну і тепер під тиском громадської думки вирішили, щоб люди не обурювались, військові не обурювались, зняти командувача ОТУ "Донецьк".

Нагадаю, що начальником штаба ОТУ "Донецьк" залишається сумнозвісний полковник Ледовий, який абсолютно бездарно себе проявив на ОТУ "Луганськ", і замість того, щоб цю людину зняти взагалі, відсторонити від управління військами і дати йому якусь посаду, де він хоча б якийсь досвід командування на рівні штаба бригади отримає, його засунули в штаб ОТУ "Луганськ". І зробили це Олександр Сирський, генерал Гнатов, командувач ОСУВ "Хортиця". Тому, чи будуть якісь зміни в організації роботи штабу, чи дадуть Тарнавському щось змінити і бути самостійним хоч трохи, ми не знаємо. Нас цікавлять результати, а не просто якась людина на посаді.

Подивімося, на що саме має впливати командування ОТУ "Донецьк", де саме зараз критична обстановка. В першу чергу - що відбувається під Кураховим - страшно дивитись на карту, що там відбувається без втручання військового керівництва.

Обстановка поблизу Курахового

Бої йдуть безпосередньо у місті, важкі бої, але просто критична обстановка склалась південніше Курахового. Ворогу вдалося увірватися в Успенівку, і фактично наші підрозділи перебувають в оперативному оточенні. Це просто ситуація, яка потребує негайних рішень. Вище військове командування на цьому напрямку не вживає адекватних заходів, не вживає їх ОТУ "Донецьк", ОСУВ "Хортиця" і Головнокомандувач ЗСУ. Я зробив все можливе. Ставки Верховного Головнокомандувача я не згадую, вона у нас завжди пусте місце. Вона мала б відконтролювати такі ситуації, ставити запитання військовим командирам, ухвалювати негайні рішення. Але на цій карті видно, що наявність у нас вищих органів управління, таких як Ставка Верховного Головнокомандуючого, це абсолютно пусте місце, яке ніяким чином не впливає на розвиток обстановки. На цю ситуацію просто страшно дивитися. От ви собі уявіть, як воюють в усіх умовах там люди на позиціях. Тобто з усіх боків це фактично оперативне оточення. Пройти туди, в цю кишеню маленьку, можливо тільки пішки. Ніякого повноцінного сполучення там нема. Удари дронів весь час по наших всіх військах з усіх сторін. Обстріли артилерією, атаки з усіх сторін. Наші можливості для оборони обмежені, і нам на цьому напрямку оборонятись незручно, тому що ми фактично оточені. Це оперативне оточення називається, те, що ми бачимо на карті. Коли у тебе оточення нема повного, і ти ще там по полях можеш якось вийти, але насправді всі твої шляхи постачання ворог проглядає і прострілює з усіх боків.

Я очікую, що Володимир Зеленський згадає про свої повноваження, що він Верховний Головнокомандувач не тому, що він може приїхати кудись і зробити фотографію десь, що він ніби з військовими у військовій формі, а що він відповідальний за життя підлеглих, військовослужбовців. Що ж робить Ставка, якщо якісь військові керівники виконують абсурдні накази триматися в незручних, невигідних для нас в усіх сенсах позиціях. Як таке може бути? Чому вище військове керівництво, яке дає такі накази, само не спробує один раз зайти туди, не в окопи хоча б, а на ротний КСП, який там веде оборонні дії. Там під постійними ударами всі КСП рот. Ворог постійно завдає ураження, виносить зв'язок, виносить управління. Абсолютно неможливо в таких умовах вести бойові дії. Наші втрати за утримання таких невигідних позицій вищі, ніж втрати ворога, який їх атакує. Хіба для цього треба закінчувати військову академію? Навіщо тоді протирати штани в армії 20-30 років вислуги, закінчувати академію і розповідати про військову освіту, якщо допускаються такі абсолютно невигідні умови бою для наших військ? І людей там тримають. Це ж абсурд.

Ця карта – це демонстрація безвідповідальності ВВК і Ставки президента за життя українських громадян. Абсолютна безвідповідальність.

Загальна обстановка щодо Курахового

Йдуть бої під Покровським. Ворог вже просунувся на південь від Покровська. Він вже ближче значно 5 кілометрів до кордону з Дніпропетровською областю. Створена реальна загроза, що ворог вийде на трасу Покровськ-Дніпро. Там треба негайно посилювати оборону. А наші війська б'ються південніше Курахового в оточенні. Наказів на відхід нема. Утримання самого Курахового вже невигідно. Ми там вже фактично в тих умовах, в яких триматись неможливо. Тому що ворог просунувся значно далі. І оця траса постачання на Курахове, вона під постійними ударами дронів. Вона не проїзна навіть з РЕБом. Там машини змушені шукати шляхи, а в основному людям доводиться заходити. Це як окрема бойова операція, щоб туди просто доїхати.

Що відбувається у нас? У нас, як завжди. Це вже було і під Авдіївкою, і під Бахмутом. Замість того, щоб вчасно відійти на підготовлені позиції, розгорнутися, зустріти ворога і його знищити, зараз наші найбільш боєздатні підрозділи ТРО, підрозділи 79 десантно-штурмової, 46 аеромобільної бригади, 152-ї, 157-ї бригади просто стирають найбоєздатніших бійців у невигідних умовах бою, в оцих пустих посадках. А потім, коли треба буде закріпитись і зупинити подальше просування ворогу, не буде людей. І знов почнуться розповіді Зеленського, Сирського й інших генералів, що люди не хочуть йти в армію, людей не вистачає, дайте нам ще людей. Так, як ви використовуєте людей, вам ніколи їх не вистачить. Це якби так у нас хтось, якби Головнокомандувач під Курахове послав би якусь зведену роту чи взвод з 95-го кварталу і отримав би потім інформацію, скільки вони там можуть протриматись. Я б ще розумів необхідність цих дій. Але навіщо? Ну карта показує, ви не можете втримати ці позиції. Навіщо це жертвоприношення безкінечне? Ну це невигідно і це не можна втримати. Це тільки втрати. А потім у нас відбувається ситуація, як я на останньому стрімі розповідав, про захід ворога без бою в наш укріпрайон під Шевченко. Стирають в посадках боєздатних людей, потім підрозділ відкатується, нема кому тримати позиції, а на рубіж оборони, де можна було вести бій, заводити нема кого. І оцей біг по граблях відбувається нескінченно. Під Авдіївкою дві лінії оборони здали, позиції оборони під Новогродівкою, тому що раніше стерли ті підрозділи, які туди могли відійти.

А навіщо тоді витрачаються ці мільярди гривень на лінії оборони? Ну, лінії оборони нема, там окремі позиції риють. Окей, ну ви навіть ці окремі позиції не займаєте військами, ну це повний вже абсурд. Хто за це має відповідати, за цю координацію? Питаєш військових, кажуть, це не ми, це військово-цивільні адміністрації побудували, які підпорядковані президенту. Питаєш ВЦА, вони кажуть, це не ми, це військові. У нас класне пояснення в державі - нема ніяких відповідальних людей, нема управління. Є інколи фотографії, що там, бачите, президент приїхав у Запоріжжя, провів там засідання Ставки. А навіщо бої під Кураховим йдуть? Це в Курахове приїхати, чому б ні? Якщо в місті ведуться бої і там даються накази тримати посадки під містом, чому б не заїхати? Було б цікаво, повчально для всіх. Просто спробувати заїхати один раз. Зрозуміло одразу б стала обстановка, умови бою. А ви для чого поїхали з Києва в Запоріжжя? В Запоріжжі боїв нема. Все під Покровським, під Кураховим. Туди треба їхати. Там треба дивитися обстановку своїми очима, якщо немає адекватного сприйняття.

Зараз очевидно, що необхідний відхід наших військ від Курахового, з того оточення, яке нам невигідно. І треба зайняти хоча б ті позиції на висотах, які встигли відрити. Ну не в полі знову воювати, як ми зараз воюємо під Покровськом. Коли здали кілька укріплених позицій, тепер наша піхота в полі, на морозі, на снігу, довбає лопатами собі лунки, а російські війська наступають, сидячи в наших бліндажах. Куди наші війська так і не зайшли. Так от зараз ситуація, коли ми подивимося, чи в нас дуже швидко, буквально сьогодні, це питання цього дня.

Якщо генерал Тарнавський взагалі самостійна людина, адекватна в обстановці, він має негайно дати наказ і відвести підрозділи. Організовано, вчасно. Пропущений момент, коли можна було їх вивезти в повному порядку. Зараз треба рятувати людей.

Ситуація в районі Покровська

"Діпстейт" визначає зміни обстановки. Сіра зона – це зона, в якій зараз йдуть бойові дії. Ворог сьогодні і вчора (12 і 13 грудня, - ред.) максимально щільно штурмував позиції між Шевченко і Новотроїцьким. Бої важкі йдуть і в самому Новотроїцькому і в Шевченко. І ворог намагається пробитись на Піщане між цими двома селами. Ситуація досі критична, оскільки свої дії ворог проводить, спираючись на наш укріпрайон, в якому вони тепер спокійно розгортають свої сили, в який вони зайшли без бою. Ворог продовжує активні дії, сюди перекидаються резерви. Ворог розуміє, що ситуація для нього достатньо вразлива, і намагається розширити цей клин, який він вбив у нашу оборону південніше Покровська, і захопити усі наші укріплені позиції, які або зайняті, або ще навіть не зайняті нашими підрозділами. Ситуація для нас зараз невигідна, але якщо ми, в принципі, хочемо захистити Покровськ, доведеться все ж таки битись там, от в цих селах і в цих пустих посадках, тому що інакше ворог, якщо повністю захопить село Шевченко, він вийде на Піщане, і таким чином буде створення загроза того, що дрони просто почнуть бити, так, як в Кураховому, нашу дорогу Дніпро-Покровськ. Ну і втримати місто буде вкрай проблематично.

Зараз воїни 495-го окремого штурмового батальйону "Скала" ведуть бойові дії – Шевченко, Новотроїцьке. Цей батальйон основними силами відновлює становище, і завдяки цим бійцям ми досі втримуємо і Шевченко, і Новотроїцьке. Також спільно активно діють на напрямку, роблять все можливе, навіть більше, ніж можна було очікувати - сформована, поповнена майже з нуля 32-га механізована бригада, де велика кількість зараз наших мобілізованих, також героїчно б'ється на цьому напрямку. І деякі підрозділи 155-ї механізованої бригади їм допомагають.

Наші війська на цьому напрямку досі не забезпечені дронами, тому хочу ще раз подякувати глядачам і читачам каналу, і за те, що в принципі зараз на мій фонд зайшло вже 3,5 млн грн, і на ці гроші, завдяки цим зборам, ми зможемо вже замовили зараз найближчим часом у війська на цьому напрямку передамо 14 дронів Mavic 3T з тепловізійною камерою і партію антен Avenger для посилення сигналу дрона. На жаль, забезпечення дронами по всьому фронту – це велика проблема, але особливо це впадає в очі на напрямках основних зусиль ворога, де у росіян перевага в ситуаційній обізнаності. Російські командири мають більшу кількість дронів, ніж українські.

Російські штурмові групи так активно діють, тому що російські командири заводять їх. Там йдуть в бій люди з двотижневою підготовкою, яких просто під загрозою розстрілу за 200 тисяч рублів на місяць кидають в бій, і в них немає можливості якось ухилитись від виконання завдань, бо інакше їх там розстріляють. Так от, у росіян перевага в обізнаності, вони ці групи точно спрямовують, тому що всі вони йдуть виключно під дрон. У наших командирів посилати всі підрозділи під дрон немає можливості, дронів немає такої кількості. У нас великі проблеми з організацією системи спостереження. Не вистачає дронів фізично. В першу чергу розвідувальних. І дронів зі скидами. Тобто оці Mavic 3, Mavic 3T, Autel 4T, Autel 4N. Дуже важливі для нашої армії дрони централізовано на цей напрямок досі не постачаються. І крім волонтерської допомоги, інших методів поповнення нема. Я дуже вдячний, що кілька керівників місцевого самоврядування швидко відгукнулись. Сьогодні підрозділам 155-ї бригади і найближчим часом підрозділам 32-ї бригади буде надана допомога і буде ще надана допомога від Дніпровської міської ради, від мера Дніпра Бориса Філатова і також від деяких інших міст. Наскільки мені відомо, також мер Луцька відправив партію дронів і також може відправити ще партію мер Чорткова. Кілька міст відгукнулись на цю критичну ситуацію під Покровськом. Допомагають врятувати обстановку.

Сподіваюсь, що крім місцевого самоврядування зверне увагу на ситуацію Ставка Верховного Головнокомандувача. Володимир Зеленський, міністр оборони Рустем Умєров. Зараз виділяються мільярди на ремонт різних об'єктів, на побудування кладовища меморіального. І чому не можна знайти кілька мільйонів для допомоги дронами живим людям? Чому на кладовище виділяється там понад мільярд, а живим людям при цьому на дрони не можна виділити додатково хоча б сто-двісті мільйонів гривень? Що це за абсурдна логіка? Чому на загиблих виділяються гроші, тому що хочуть відрапортувати, і нічого не робиться для допомоги живим? Ну хоча б має бути якийсь баланс. Можна будувати кладовище - без питань! Але дайте при цьому хоча б невелику кількість дронів. Відколи забрали сімдесят сім мільярдів гривень у місцевому самоврядуванні в 2023 році, сімдесят сім мільярдів гривень ПДФО, який йшов від усіх правоохоронних, судових, силових структур в місцеві бюджети за законом України, центральна влада, Володимир Зеленський, партія "Слуга народу" зібрали з усіх міст, селищ і спрямували, як вони сказали, на посилення армій, на дрони, на боєприпаси. Сімдесят сім мільярдів, ну де ці мільярди? Раніше кожна бригада могла до місцевого самоврядування звернутись і отримати постійне стабільне постачання дронами. Зараз цього нема, до кого звертатись? Міністр оборони Умєров - пусте місце, він не реагує. Володимир Зеленський провів засідання Ставки і вчора сказав, ми маємо, це він другий раз сказав, ми маємо давати гроші командирам бригад. Так, треба давати гроші, бо ви рік тому забрали гроші командирів бригад. Тепер рік минув і президент заявляє, що треба віддати. Так, треба, ви ж не віддали, дайте.

Пусті слова, розмови, а для своїх друзів, коли там треба якийсь будівельний контракт, у Зеленського гроші знаходяться. На дрони для військ нема, це треба багато відосиків записати. План стійкості оголошувався, казали, командирам бригад дамо гроші. Потім візит в Запоріжжя. Командирам бригад треба гроші. Так, дайте гроші, навіщо ви говорите про це? Дайте хоча б тим, хто зараз біля Курахового і Покровська. Одні пусті балачки, розмови, відосики, пресрелізи. Нема справ.

Відповіді на запитання

- Чи може якось змінитися ситуація, якщо не змінити головне керівництво країни?

- Важко сказати. Системно змінити щось неможливо. Ми бачимо просто, що Зеленський ухиляється від всякої відповідальності за долю людей. Ніякі втрати на нього не справляють ніякого враження. Кадрові зміни відбуваються дуже повільно, але цим людям не дають працювати. Я вірю тільки в одне, що у нас працюють горизонтальні зв'язки  ефективно. У нас працює, коли командири частин можуть самі створювати порядки у своїй частині, якось домовлятись, щось робити. І громадянське суспільство якось підтримує найбільш медійних хоча б керівників, командирів. Системних змін поки що я не бачу їх.

Ми бачимо ситуацію під Покровськом. Можна підняти мої ефіри і статті під час боїв під Авдіївкою, Бахмутом. Взагалі одні й ті ж проблеми. Я повторююсь, на жаль. Але я не можу не повторюватись, тому що якщо ми не почнемо робити висновки, то життя людей будуть продовжувати втрачатись. Я просто навіть не можу зараз в ефірі сказати, оскільки ця інформація важлива для ворога, про реальні наші втрати на всіх напрямках. Вони дуже значні. Саме через невигідні умови бою.

- Ви можете туди на КСП поїхати, подивитися що, де як?

- Я ніколи не розповідаю про обстановку, якщо я сам не був на цих КСП. Я настільки детально і говорю, тому що я спілкуюсь там, на місці. Я знаю тих, хто виконує завдання, хто виходить. І завжди, коли є можливість, дозволяє обстановка, я сам намагаюся виходити на передові позиції. Зараз просто це інколи стає складно, тому що кожен вихід на передову позицію – це як окрема бойова операція, яка потребує достатньо складної взаємодії. Тому що на деяких ділянках кількість ворожих дронів така, що коли ти кудись виходиш, то це потребує відволікання великої уваги інших людей. Але до КСП, звичайно, я до всіх доїжджаю і, повірте, все, що я кажу, ви можете подивитись. Військові, ті, які там працюють, виконують, - вони дивляться, підтримують мене і завдяки цьому я, в принципі, про це і говорю.

- Чому говорите про К-2, батальйон "Свобода" Нацгвардії і не говорите про 81 бригаду?

- Я неодноразово казав про 81 бригаду, яка стоїть північніше Сіверська і тримає Білогорівку. Останній населений пункт Луганської області значний, тому з повагою до цієї бригади ставлюся. Поки що заїхати в бригаду не можу, тому що існують певні обмеження і дуже складний порядок узгодження для того, щоб кудись виїхати, заїхати. Це така особливість командування ДШВ. Тому я просто там на позиціях не був і тривалий час не міг робити. Але на початку війни, коли разом з бійцями 81 бригади мені також довелось бути в Сєверодонецьку, брати там участь у бойових діях, то, звичайно, я про цю бригаду неодноразово говорив і в мене є інтерв'ю з бійцями і не одне інтерв'ю на каналі. Просто там, де ти краще бачиш обстановку і там, де є така ділянка оборони, я говорив просто про бої за Сіверськ. Тому, коли ти говориш про бої за Сіверськ, про панівну висоту, яка контролює Сіверськ, то ти говориш про батальйон К-2 і батальйон "Свобода". Це очевидно. Про Білогорівку я не говорив, тому не говорив про 81 бригаду. Але вони теж героїчно там ведуть бойові дії і завдають ворогу великих втрат. Тому тільки вдячність.

- Які ще кроки, окрім заміни, потрібно зробити, щоб покращити ситуацію на Донецькому напрямку?

- Я багато говорив про управління військами і там треба хоча б відповідальність відновити, хто з керівників відповідає. От я хотів би почути, хто там відповідає за цю обстановку. Щоб якийсь генерал сказав: "Я відповідаю, я вживаю таких-то заходів". Бо там починаєш спілкуватись, одна людина каже на своєму рівні, що  не знаю то-то, і такі накази дає, а виконує ці. А потім починаєш спілкуватись з людьми на тактичному рівні, а вони кажуть, що їм накази йдуть згори. Повна безвідповідальність. Як тільки у нас десь є проблеми на фронті, наші керівники дуже схожі на страусів: всі лякаються, тікають, і ніхто не каже: "Я!" Всі кажуть: "Це не я". Ну, загальна реакція. Тому які зміни? Організаційні й управлінські заходи, вони очевидні. У мене був цілий ефір по цій темі, якраз прив'язаний до Покровська, і я про це детально говорив, в мене стаття, там все побудовано чітко по пунктах. Я тільки про основні речі говорив, зі слів командирів і бійців на фронті. Тому треба комплексні дії.

Єдине, що я хотів би сказати, що зміни почнуться, коли буде відповідальність. У нас її нема. Володимир Зеленський замість того, щоб казати: "Я на Ставці обговорюю ситуацію на такому напрямку", він має сказати: "Я взяв на себе відповідальність. Я проконтролював, скільки мій уряд і мій міністр направили дронів на ту чи іншу ділянку фронту". Ніколи такої конкретики від Зеленського нема. Загальні фрази, за якими просто нічого не стоїть, ніяких рішень. І люди наївно чекають, вони думають, що якщо президент говорить кожен тиждень по 2-3 рази про Покровськ, то він щось робить. Потім ми бачимо повний безлад, хаос, що в Кураховому, що в Покровську. Безвідповідальність зверху породжує безвідповідальність знизу. Потім так само, як президент, про себе кажуть Головнокомандувач, командувач ОСУВ, командувач ОТУ, командувач тактичної групи "Покровськ". І всі отак показують, це не я, це там мені дали наказ. А я тут не міг, бо мені такий наказ дали. А там зверху кажуть, а ми їм дали повноваження, а вони самі щось не так роблять. Суцільний хаос.

Хто керує взагалі війною в нашій країні? Якщо дивитися, звичайно, що у нас є хто знімає відосики, фотографії, роздає ордени і пише доповіді, що провів засідання Ставки, - це Володимир Зеленський. Він відповідає за піар, я так зрозумів. Ну, така функція прессекретаря війни. А хто відповідає за Конституцію? Зеленський має відповідати за управління війною. Ну, він цього не робить. Ну, хто ж тоді відповідає за те, щоб люди, ресурси, засоби, щоб все це застосовувалось комплексно, щоб уроки з цієї війни робили, висновки робились з одних з тих самих помилок? Такої людини в державі нема. Тому всі зміни ми можемо сподіватись виключно на горизонтальні зв'язки і на тих відповідальних командирів, які самі на себе беруть відповідальність і здатні бути лідерами у своїх бригадах і батальйонах.

- Чого чекати після втрати Курахового? Куди ворог піде далі?

- Ворог буде зосереджуватись зараз на захопленні Покровська, Мирнограду. І на захопленні Великої Новосілки. Ну і далі піде далі, в Дніпропетровську область і в Запорізьку область. Це для ворога пріоритетні завдання. Вони будуть робити все для того, щоб через Дніпропетровську і Запорізьку область вийти на Запоріжжя. Оскільки Путін прописав у Конституції, що Запоріжжя – це частина Російської Федерації, тому після зачистки цього флангу до кордонів Донецької області, вони не зупиняться. А вони підуть далі і зроблять все, щоб військовим, силовим шляхом захопити Запоріжжя. І вибити наші війська з усієї Донецької області. Тобто після Покровська-Мирнограду вони будуть йти наступати на Добропілля, вони будуть йти на Межову в Дніпропетровській області. Тому наступ продовжиться, і для того, щоб його передбачити, достатньо просто подивитись на карту.

- Чи встигне Тарнавський належно організувати оборону Покровська?

- Ніхто не знає, що буде робити Тарнавський. Тарнавський – командувач ОТУ "Донецьк", Покровськом безпосередньо керує командувач тактичної групи Покровськ Павло Федосенко, також є у нас ОСУВ. Що вони будуть робити, як? Вигідні рубежі в обороні Покровська вже здані. Ворог за три кілометри від Мирнограду, а це фактично одна агломерація з Покровськом, за п'ять кілометрів від самого Покровська. І вигідний рубіж на півдні Покровська для оборони вже подарували російським військам. Є можливості, тепер треба люди, ресурси, для того, щоб цю лінію оборони будувати у відкритому полі у грудні, під снігом, і в змерзлій землі. Чи можна це зробити ефективно? Досвід того, як ми втратили Вугледар і Бахмут, показує, що побудувати взимку на промерзлій землі адекватну лінію оборони вже неможливо. Але можливо ефективно вести бойові дії в обороні. Тому що ворог також діє з великою кількістю тактичних помилок, йде в лоб, піхотою, і зазнає великих втрат. Його можна зупинити, можна їх знищувати всіх. Тому що і для наступу ці дії також невигідні. Ну, це зустрічний бій, подивимось. Тут потреба вже просто в управлінні військами, організація, відповідальність. Чи буде це зроблено? Тарнавський, у нас всі генерали, це такі дуже політично залежні люди. Подивимося, як у нього буде вибудована робота. Якщо він залишить собі начальником штаба Ледового, то шансів на організацію оборони, чого-небудь, нема. Бо це людина абсолютно не придатна до управління військами, те, що кажуть наші командири.

- Чому всі розвивають тему про перемовини, коли гинуть хлопці кожен день? Демотивує.

- Це інформаційна політична гра: замість того, щоб говорити про реальність, про загибель наших воїнів, великі втрати і те, що ми кожен день змушені віддавати ворогу частину нашої землі, політики в Києві хочуть говорити про приємне для них. Зеленський любить говорити про те, що щось там американці знов не дають. Що там не дали знов грошей, якоїсь ще зброї, вже є F-16, є снаряди, ракети. Все ще недостатньо, не дали, не дали, не дали, не дали. І говорити про перемовини. Тому що всі популісти, вони замість того, щоб впливати на реальність, вони намагаються продавати суспільству завищені очікування. Торгувати сподіваннями. І оці розмови про перемовини, коли продовжуються наступи, гине така кількість українців кожен день, героїв справжніх, які захищають нашу країну, не на словах в Києві, а насправді. Так от, для того, щоб про це не говорити, уникати, брехати, не говорити правду, - вкидаються в суспільство і широко розганяються оці нескінченні байки про перемогу за 2-3 тижні, 2-3 місяці. Зараз знов, 2 місяці - Трамп прийде. Оці 2-3 місяці – це такий у нас вічний мем української політики. Зачекайте 2-3 місяці, а потім вам стане краще. Та тільки Зеленський вже шостий рік президент. Більше нього сидів на цій посаді тільки Кучма. І змін-то ніяких нема, ми бачимо, в жодній сфері взагалі, в державі. Так і тут, на фронті, ситуація тільки погіршується в управлінні. Я сподіваюся тільки на одне – на те, що громадська думка стане якомога більш активною і що люди якомога швидше зрозуміють, що наша влада реагує тільки на сильну критику, на великий розголос, коли постійно з усіх боків їм нав'язують моделі правильних рішень, нав'язують призначення лідерів, які мають авторитет, і тільки тоді вони щось будуть робити. Ніяк інакше. Тому я і роблю ці ефіри, і говорю, і дякую всім за підтримку нашої роботи, каналу, тому що інших варіантів у нас не існує.

Втім, воюють зараз людьми. Переходити на заохочення коштами, як в Росії, насправді це міф, що там тільки коштами можна когось заохотити, ризикувати  життям. Дивимося виплати в Росії коштів за те, що люди укладають контракт. Вони до 2,5 мільйона рублів, тобто десь приблизно до 25 тисяч доларів людям дають за укладання контракту. І якість тих, кого вони заганяють в армію, це не тільки люди, які йдуть за гроші. Це значна кількість людей, по яких в Росії ухвалений закон, що всі, хто під судом, їх викидають в армію. Всі ув'язнені, а в Росії їх там просто багато сотень тисяч, можуть заганятись в армію. Тому в Росії є контингент маргінальних людей, яких туди легко загнати. І в Росії велика кількість є регіонів, де реально люди виживають в дуже важких умовах. Це Сибір, Далекий Схід, велика кількість забитих сіл, містечок. Там, де 25 тисяч доларів, це космічні гроші, яких вони ніколи не побачать. А 200 тисяч рублів зарплати в російській армії – це прям космічна зарплата, яка в 4-5 разів вища за те, що ти можеш заробити там, в тій глибинці. Тому, звичайно, у них є багато важелів заганяти людей в армію. Але основне, що в них є важелі, оскільки це тоталітарна держава, що всі ті, кого вони заганяють, дисципліновано йдуть вперед в атаку самі з автоматом. І виживають там на полі боя, бо інших шансів їм Росія не дає. Це тоталітарна держава, і от вона скільки мобілізувала, там 30 тисяч за місяць, вона їх всіх може зробити штурмовиками і всіх послати вперед в атаку. І не буде жаліти, якщо вони всі там і загинуть.

Російські штурмовики – це одноразовий матеріал, вони йдуть до кінця, їх не відводять фактично, поки там вони не загинуть або не будуть важко поранені. Бо з легкими пораненнями в Росії з нуля, з фронту не відводять. Тому інші умови, гроші, я впевнений, не працюють. Більш того, я вважаю, що самі по собі гроші – це не може бути основний інструмент мотивації. Оскільки давати гроші... В Росії, коли людина бере гроші, у держави є дубинка – інструмент примусу. Тому воно працює.

А в нашій системі у нас навіть самовільне залишення частини вже перестало бути кримінальним злочином. Та у нас нема ніякого контролю взагалі. У нас, на відміну від Росії, немає ні примусу, ні навіть військової юстиції. Я хочу нагадати, що немає у нас, на відміну від Росії, навіть і від всіх країн НАТО. В країнах НАТО є військова поліція, військові суди, військове слідство. А в Україні всього цього нема. Це дуже тривалий цивільний процес з загальної юрисдикції, який може розслідуватись роками. Тому у нас ніякого контролю нема правового. Тому не треба повторювати моделі Росії. В Україні російська модель організації, застосування військ, примусу людей, вона взагалі неприйнятна. У нас інші умови, інша держава, інше суспільство. Нам потрібні гроші, але якщо в державі є ці гроші, нам потрібні гроші на якісне оснащення військ. У нас на це не виділяється. Навіщо нам заганяти в армію натовпи людей, коли нема грошей на дрони? От створюють нові бригади, набирають людей, місяцями їм виплачують сотні мільйонів гривень на зарплату, а дронів не дають. До чого це призводить? От ми бачимо зараз під Покровськом. Заводиться бригада без дронів, і в неї великі втрати людьми, за яких бюджет потім ще виплачує по 15 мільйонів гривень за загиблого і гроші на поранених, на соціальні виплати. Ну це повний абсурд.

Так, як воює наша держава, людей не вистачить ніколи. Бо це неправильно, ганебно, злочинне використання людей. Нам потрібно планування, щоб і техніки, і дронів на фронті було більше, ніж солдатів з автоматом. Ось тоді у нас буде вистачати людей. А у нас військове і політичне керівництво, вони тільки і думають, як когось куди загнати. Я скоро розповім про ситуацію в 155-й бригаді, де командування ОК "Захід" і командування Сухопутних військ вирішило створити показуху. Набили в бригаду кілька тисяч людей з вулиці, буквально оцих бусифікованих. Одягнули у форму, сказали, що це бригада, поставили компетентного туди командира, але йому не дали взагалі часі із цієї бригади створити колектив. В результаті велика кількість була СЗЧ, тих, хто самовільно залишили частину з числа тих, кого з бусика засунули в цю бригаду. І при чому прийняли закон про те, що СЗЧ – це вже не кримінальний злочин. До чого це призвело? Що велика кількість, понад тисяча людей, яких туди насильно засунули в 155-ту бригаду, вони одразу по прибуттю з бригади поїхали додому. А відповідальність поклали за цих бусифікованих на командира бригади. І зняли його з посади. Абсолютно безглуздо, абсолютно без логіки. Прикрили, і там план виконали б, галочку собі поставили, ми молодці. А коли здійнявся галас, скандал, сказали, а ми звільнили комбрига і у нас все добре. А за те, що ви засунули людей, які не хочуть служити, які звідти втекли, то за це командувач ОК "Захід" Швидюк не відповідає. Командувач Сухопутних військ на той момент Павлюк не відповідає. Все зробили для того, щоб зняти себе відповідальність. Ну це типовий стиль наших керівників, коли вони за свої рішення не відповідають, а люди це просто такий дрібний витратний матеріал. Про 155-ту бригаду, про події, які там відбуваються, зробимо найближчим часом ефір і допис.

- Багато прохань прокоментувати відео Маркуса.

- По-перше, торік я вже про це робив ефір і все про це казав. Про що говорити, можна знайти в мене на каналі. Все це є, нічого не змінюється. Є проблеми, багато проблем, які порушив Валерій у цьому відео. Частина з них об'єктивна, які стосуються всієї армії. Частина має персональний характер, які у мене викликають у самого питання. З деякими незгодний. Але, друзі, для чого це? У нас зараз ключова проблема – це ситуація на фронті, на Покровську. Ситуація в 47-й бригаді була актуальна приблизно 1,5 року тому. Те, що я кажу, це стосується всіх наших військ на цих напрямках. Тому, на чомусь особисто концентрувати увагу. Якщо буде велика кількість запитань, можливо, ми і зробимо тоді окремий ефір. Поки що не бачу необхідності.

- Скажіть щось стосовно 151-ї бригади?

- Так само, оці 150 бригади, 140 бригади, які створені з нуля, їх набили великою кількістю людей. У всіх військових на фронті, у тих, хто служить в цих бригадах, питання: "Навіщо наше Вище Командування створює нові бригади, коли немає адекватного поповнення вже створених боєздатних бригад?" Створюють нові організми, нічим не забезпечені, ні командними кадрами, ні озброєнням, у них нема пункту постійної дислокації. Просто в полі малюють, бюджети списуються, людей туди заводять, вони звідти тікають. Ніякої відповідальності. У тих, хто служить в таких бригадах, у них пояснення тільки одне, що це просто така показуха, корупція на цих фінансових виплатах, оскільки там така міграція людей, що проконтролювати, скільки грошей там реально роздано на зарплати, а скільки вкрали, практично неможливо. Там сотні людей заходять-виходять безперервно, щомісячно.

Тому для мене це показник, що у нас в країні показуха, бездарне, некомпетентне управління обороною України з боку і Ставки Верховного Головнокомандувача, з боку Зеленського, який просто не розуміє взагалі, що таке організація управління військами, що таке організація управління ресурсів під час війни України і який викидає на вітер багато мільярдів грошей без будь-яких результатів. Але ж не тільки гроші так витрачаються, викидаються також на вітер люди. Це найболючіше. Тому 151 бригада – це, на жаль, один з таких сумних прикладів, коли бригаду створюють, постійно забирають на етапі формування. Оце всі 150 і 140 бригади. Їх формують поспіхом, нічого нема, заганяють людей. Потім з цих бригад на процесі формування висмикують людей постійно, затикають в різні частини фронту, не дають ні підготуватись, ні злагодитись. Кудись закидають, і їх закидають підтримувати боєздатні кадрові бригади з досвідченими командними кадрами, у яких нема солдатів. Тому що солдатів замість досвідчених кадрових бригад дають у нові. Озброєння замість досвідчених бригад дають у нові. В результаті, в нових бригадах проблеми керованості, організації злагодженості, в старих бригадах відсутність озброєння і людей. Тобто замість вирішення проблеми створюють нові. Ніхто це не знає, ніхто не може це зрозуміти. І потім такі бригади, як 151, 150, 152, 153, 155, 157 зараз, їх кидають у бій і це просто постійна така трагедія помилок. Дуже прикро на це дивитися. І ця проблема не вирішується.

Говорю про це відверто, тому що розумію, що збираються зараз формувати нові вже 160-ті бригади. Тобто це божевілля в керівництві не закінчується, і вони продовжують витрачати мільярди гривень на свої фантазії, повітряні палаци.

Друзі, дякую вам за підтримку. Дякую вже 2630 спонсорів є у каналу "Бутусов Плюс", завдяки яким ми продовжуємо нашу роботу і можемо висвітлювати ситуацію на фронті. Для нас честь така підтримка, можемо її використати. Найближчим часом на фронт поступить на напрямок в південніше Покровська 14 дронів, які ми зібрали, Мавік-3Т, антени, додаткове обладнання. І будемо продовжувати цю роботу, висвітлювати її. Також у нас в найближчих планах це висвітлення ситуації 155-ї механізованій бригаді і ситуація з бойовою підготовкою і необхідністю реформи в Сухопутних військах України. Новий командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий - людина, яка націлена на реформи, подивимося, яку модель змін він обере і що він зможе, що йому дозволять реально зробити. Це буде такий дуже важливий кейс для всієї нашої системи оборони. Будемо сподіватися, що найближчим часом я просто зберу погляди різних військових командирів на бойову підготовку і ми це теж висловимо, що можливо зробити зараз для того, щоб покращити виживаність наших бійців на фронті, щоб покращити бойову підготовку у військах і щоб ресурси держави йшли дійсно туди, куди потрібно, а не на утримання фейкових фантомних структур, які колись раніше були створені, які працюють абсолютно впусту. Найближчим часом я буду в районі Покровськ-Курахове для того, щоб повідомити вам обстановку.

Друзі, дякую вам за велику підтримку, за те, що з нами, за те, що дивитесь. Дякую вам за ефір і слава Україні!

«Аргумент»

На цю тему:

• ЗСУ: ротації бездарів. Та скільки вже можна?!
• Олексій Герман: Содоль - це безпринципний радянський формат ведення війни
• Сирський, Содоль, Баргилевич, Павлюк - генеральська фракція, яка знищує наші шанси на зміни та перемогу, - заступниця голови комітету ВР, "Слуга народу" Безугла
• Бутусов: Про генералів, "паперові війни", "мистецтво доповіді" та сучасну війну: чому Сирський і Содоль потрапили під критику
• Ще один інвалід: генерал Содоль звільнився із ЗСУ через ВЛК